Ухвала суду № 14351272, 21.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

21.02.11 № 3/5009/792/11 Суддя Соловйов В.М. , розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Колізей”, м. Запоріжжя

до відповідача: Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

третя особа: Орендне підприємство “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”, м. Запоріжжя

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Колізей” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, за участю третьої особи –ОП “ЗМБТІ” про визнання права власності на нерухоме майно: гараж літ. Д площею 12,5 кв.м та склад літ. Б площею 56,1 кв.м., яке розташоване в м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 18.

18.02.2011р. зазначена позовна заява передана судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в зв’язку з наступним.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином –суб’єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити:

“...2) найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб’єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків);...”

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

“...2) відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;”.

Відповідно до п. 2, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

“...2) у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес;...”

“...6) не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;”

Позовна заява не містить ідентифікаційний код позивача –ТОВ “Колізей” та відповідача –Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

В той же час, господарський суд звертає увагу ТОВ “Колізей” на те, що відносно третьої особи вимоги ГПК України в цій частині позивачем дотримано і ідентифікаційний код третьої особи (ЄДРПОУ 03344941) в позовній заяві зазначено.

Відсутність ідентифікаційного коду позивача та відповідача не дозволяє повною мірою ідентифікувати ці особи, що розцінюється господарським судом як не зазначення позивачем повного найменування сторін.

Згідно ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов’язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

В абзаці шостому підпункту 3.3 пункту 3 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначено: “У застосуванні пункту 6 статті 63 ГПК України господарському суду необхідно враховувати таке. Розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення відповідно до пункту 36 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155, може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви, оскільки згідно з пунктом 78 названих Правил листи, бандеролі і посилки приймаються з таким описом лише за бажанням відправника, і у господарського суду відсутні правові підстави спонукати відправників до обов’язкового оформлення описів вкладення”.

Доданий до позовної заяви реєстр поштових відправлень також може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви, якщо відповідний документ подано в оригіналі або належним чином засвідченій копії; таким доказом може бути й засвідчений витяг з відповідного реєстру.

Якщо ж у господарського суду з тих чи інших причин виникнуть сумніви у достовірності зазначених документів, він не позбавлений права і можливості у порядку підготовки до розгляду справи або у процесі її розгляду витребувати у позивача не подані ним раніше фіскальний чек (поштову квитанцію), оригінал реєстру поштових відправлень з відбитком поштового штемпеля, за необхідності –відповідну довідку підприємства зв’язку тощо.

Вказана правова позиція Вищого господарського суду України залишається незмінною і у зв’язку з затвердженням нової редакції Правил надання послуг поштового зв’язку.

Зокрема, згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.04.2009р. № 01-08/208 “Про постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270 “Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку”, до внесення змін до названих роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України вони можуть використовуватись господарськими судами у відповідних частинах з урахуванням приписів Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв’язку.

В даному випадку у суду відсутні будь які документи які б підтверджували надсилання позивачем позовної заяви від 10.01.2011р. та доданих до неї документів на адресу відповідача.

Отже, докази направлення на адресу відповідача позовної заяви ТОВ “Колізей” від 10.01.2011р. про визнання права власності на нерухоме майно: гараж літ. Д площею 12,5 кв.м та склад літ. Б площею 56,1 кв.м., яке розташоване в м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 18, відсутні.

Як свідчать матеріали позовної заяви, позивачем додано до позову копії позовної заяви для відповідача та третьої особи з доданими до них документами. Але, такі дії позивачів притаманні при зверненні до суду в порядку адміністративного чи цивільно-процесуального судочинства (ч.3 ст.106 КАС України, ст. 120 ЦПК України) і не передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України

Також господарський суд звертає увагу позивача на те, що в обґрунтування позовних вимог він посилається на Цивільно-процесуальний кодекс України, який не регулює дані правовідносини.

Крім того, згідно наданими матеріалами, жодна з фотокопій документів, доданих до позовної заяви, позивачем не завірені.

Як вбачається зі змісту розділу V “Докази” ГПК України, належними та допустимими доказами, про які йдеться у ГПК України, є саме належним чином завірені письмові докази, а не їх фотокопії, які взагалі ніким не завірені (не містять підпису позивача).

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Таким чином, позивачем не виконано вимог ст. 36 ГПК України.

В п. 3.3 роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” значиться, що недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

На підставі викладеного позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.

За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов’язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов’язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з’ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.

Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб’єктивні висновки та обставини.

На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. 50-51, п. 2 ч. 1 ст. 54, ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57, п. 2, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї матеріали на 43 аркушах без розгляду (в тому числі оригінал квитанції № К10/А/98 від 10.01.2011р. на суму 363,42 грн. про сплату державного мита та оригінал квитанції № К/10/А/99 від 10.01.2011р. на суму 236, 00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу).

Суддя Соловйов В.М.