Рішення № 14351117, 11.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.11 Справа № 17/5009/134/11

Суддя

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК ТРЕЙДІНГ”, 83001, м. Донецьк, бул. Шевченко, 11

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго”, 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20

про стягнення 202 738 165,51 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не прибув

від відповідача: Острогляд Н.В., довіреність від 04.01.2011 № 10/58-37

СУТЬ СПОРУ:

12.01.11 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “ДТЕК ТРЕЙДІНГ” (надалі ТОВ “ДТЕК ТРЕЙДІНГ”) з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго” (надалі - ВАТ “Дніпроенерго”) за договором поставки вугілля кам’яного від 16.06.10 № 155 основної заборгованості у розмірі 202 738 165,51 грн.

Ухвалою від 12.01.11 судом порушено провадження у справі № 17/5009/134/11, судове засідання призначено на 03.02.11. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 03.02.11 розгляд справи у зв’язку з відрядженням судді Корсуна В.Л. судом відкладено на 11.02.11.

В судовому засіданні 11.02.11 судом залишено без задоволення клопотання позивача за вих. від 26.01.11 № 185, проти якого заперечив відповідач, про продовження строку розгляду справи на п’ятнадцять днів з огляду на наступне.

Статтею 69 ГПК України встановлено, що спір має бути вирішений господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви (ч. 1). У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п’ятнадцять днів (ч.3).

Зміст заявленого позивачем клопотання за вих. від 26.01.11 № 185 свідчить, що підставою для продовження розгляду справи, як зазначає позивач, є необхідність проведення між сторонами звірки взаємних розрахунків, а також можливістю вирішення спірного питання шляхом укладення між сторонами додаткової угоди.

Однак, суд враховуючи правову позицію відповідача, який заперечив проти вказаного клопотання про продовження строку розгляду вказаної справи, вважає, що зазначені позивачем у його клопотанні за вих. від 26.01.11 № 185 підстави не є винятковими у розумінні ч. 3 ст. 69 ГПК України, у зв’язку з чим, у задоволенні заявленого клопотання суд відмовляє через необґрунтованість.

За заявою представника відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 11.02.11, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Відповідачу роз’яснено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги обґрунтовує ст.ст. 1, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 625 Цивільного кодексу України, зазначає наступне. 16.06.10 між сторонами у справі укладено договір поставки на поставку вугілля кам’яного № 155, на виконання умов якого позивач відповідно до узгоджених специфікацій поставив відповідачу вугілля на загальну суму 224668711,22 грн., що підтверджується актами приймання-передачі вугільної продукції. Крім того, згідно підписаному між сторонами акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.10 відповідач має перед позивачем заборгованість за договором в розмірі 338136859,11 грн. У грудні 2010 р. відповідачем здійснено декілька платежів на загальну суму 360067404,82 грн. Таким чином, заборгованість відповідача за спірним договором становить 202738165,51 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач у письмових поясненнях від 27.01.11 № 10/1049 зазначає, що предмет спору у даній справі відсутній оскільки заборгованість відповідачем сплачена повністю, що підтверджується платіжними дорученнями на суму 515613964,29 грн. У зв’язку з чим, просить суд провадження у справі припинити у зв’язку із відсутністю предмету спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.06.10 між товариством з обмеженою відповідальністю “ДТЕК ТРЕЙДІНГ” (Постачальник) та відкритим акціонерним товариством “Дніпроенерго” (Покупець) укладено договір на поставку вугілля № 155, за умовами якого (п. 1.1. договору) Постачальник зобов’язується поставити Покупцю вугілля кам’яне (вугілля кам’яне та антрацит для пиловидного спалювання на ТЕС), в асортименті, за реквізитами та з якісними характеристиками наведеними у цьому договорі.

Згідно з п. 1.2. договору, Покупець зобов’язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим договором.

Загальна орієнтовна вартість вугілля, що підлягає поставці за цим договором, складає 3936240000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20 % - 656040000,00 грн.

Сторони узгоджують, що загальна орієнтовна вартість вугілля буде розрахована виходячи з узгодженої сторонами загальної вартості вугілля, що підлягає відвантаженню за договором і базової ціни однієї тонни вугілля, установленою сторонами у відповідній Специфікації або додатковій угоді (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 2.10. договору, вугілля вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем, тільки після одержання Покупцем оригіналів посвідчень про якість, рахунків-фактур, податкових накладних та підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі вугільної продукції на 10-те, 25-те числа звітного місяця та 1-го числа наступного місяця, але не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним.

Пунктом 9.1. договору встановлено, що строк дії договору встановлюється з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками до 30.04.11, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання зобов’язань.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

          Із матеріалів справи вбачається, що предметом позову у справі № 17/5009/134/11 є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 202 738 165,51 грн. на підставі договору на поставку вугілля кам’яного від 16.06.10 № 155.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на здійснену між сторонами у грудні 2010 р. поставку товару на загальну суму 224668711,22 грн.

Вказана поставка на суму 224668711,22 грн. підтверджується актами приймання-передачі вугільної продукції в грудні 2010 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, позивач вказує на підписаний між сторонами акт звірки взаємних розрахунків, згідно з яким, станом на 01.12.10, ВАТ “Дніпроенерго” має заборгованість перед позивачем за договором від 16.06.10 № 155 в сумі 338 136 859,11 грн.

Встановлено, що вказаний акт звірки взаємних розрахунків підписаний з боку сторін головними бухгалтерами підприємств та скріплений печатками вказаних суб’єктів господарювання. Із акту звірки слідує, що заборгованість у розмірі 338 136 859,11 грн. виникла у ВАТ “Дніпроенерго” за поставлений товар за договором від 16.06.10 № 155 за період з 01.11.10 по 30.11.10.

Інші докази на підтвердження наявності заборгованості в розмірі 338 136 859,11 грн. за листопад 2010 р. у матеріалах справи відсутні.

При цьому, позивачем заявлено до стягнення суму боргу за поставлений товар в розмірі 202 738 165,51 грн. оскільки, як зазначає позивач у справі, у грудні 2010 р. відповідачем здійснено декілька платежів на загальну суму 360 067 404,82 грн.

Пунктом 5.5. договору сторони передбачили, що Покупець оплачує Постачальнику 90% вартості вугілля, що надійшло на ТЕС Покупця, з урахуванням фактичної кількості (згідно відповідному “Акту приймання палива за кількістю зважуванням” - форма № ТП-4, який складається Вантажоотримувачем (ТЕС Покупця) та якості такого вугілля, не пізніше 3-х банківських днів з моменту (дати) надходження заходу вугілля (відповідної партії) на ТЕС Покупця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах попередньої оплати. Остаточні 10 % вартості вугілля оплачується Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 3-х банківських днів з моменту (дати) підписання Актів приймання-передачі вугільної продукції Постачальником та Покупцем.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач договірних зобов’язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар у встановлений договором строк в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач 05.01.11 та 11.01.11 перерахував на розрахунковий рахунок позивача суму коштів в розмірі 100 000 000 грн. в якості оплати за поставлене вугілля за грудень 2010 р., що підтверджується платіжними дорученнями на вказану суму, а саме: від 05.01.11 № 27 на суму 25 000 000 грн., від 05.01.11 № 28 - на суму 5 000 000 грн., від 11.01.11 № 00211 - 11 666 666,67 грн. та від 11.01.11 № 00209 - 58 333 333,33 грн.

Отже, надані документи підтверджують, що сума боргу в розмірі 100 000 000 грн. погашена відповідачем до звернення позивача з позовом до суду та порушення провадження у справі № 17/5009/134/11.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу за договором від 16.06.10 № 155 в розмірі 100 000 000 грн. заявлені безпідставно. У зв’язку з чим, суд відмовляє в задоволені позову в частині стягнення з відповідача 100 000 000 грн. боргу за спірним договором.

Також, надані відповідачем в ході розгляду справи платіжні доручення свідчать, що ВАТ “Дніпроенерго” здійснено оплату за вугілля за договором від 16.06.10 № 155 в сумі 11 392 914,24 грн. та за грудень 2010 р. в розмірі 262 070 636,86 грн.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача 102 738 165,51 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок відсутності предмету спору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 25 500 грн. державного мита та 119,59 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 33, 34, 49, 69, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82, 821, 83, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго” (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, код ЄДРПОУ 00130872, р/р 26002301000076 у філії Запорізького обласного управління ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК ТРЕЙДІНГ” (83001, м. Донецьк, бул. Шевченко, 11, код ЄДРПОУ 36511938, р/р 26009003143000 в ПАТ ”Донгорбанк”, МФО 334970) - 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 119 (сто дев’ятнадцять) грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 102 738 165 (сто два мільйони сімсот тридцять вісім тисяч сто шістдесят п’ять) грн. 51 коп. суми основного боргу провадження у справі припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 16.02.2011.