Рішення № 14350709, 08.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.11 Справа № 40/414-7/309/09-24/2/09-12/158/10

Суддя

Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, 69001, м. Запоріжжя, вулиця Перемоги, 50; код 20495280.

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вулиця Тургенєва, 29)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Запорізької дирекції, м. Запоріжжя.

про стягнення неустойки у розмірі 33322,47 грн.

суддя Владимиренко І.В.

Представники учасників:

від позивача –Здор А.О., дов. № 01/199 від 14.09.2010р.

від відповідача —Вишняков Д.О., дов. №1396 від 03.11.2009р.

від 3 - ої особи - не з 'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2010р. касаційну скаргу РВФДМУ по Запорізькій області та ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” задоволено частково. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 21.04.2010р. скасовано в частині зменшення розміру неустойки до 16661грн. 24 коп. і стягнення неустойки в сумі 4983 грн. 47 коп. В цій частині постанову від 21.04.2010р. залишено без змін. Справу направлено до господарського суду Запорізької області для розгляду позовних вимог про стягнення неустойки в розмірі 33322грн. 47 коп. по суті.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області О.І. Немченко від 02.08.2010 р. справу № 40/414-7/309/09-24/2/09 в частині вирішення спору про стягнення неустойки в розмірі 33 322 грн. 47 грн. передано на розгляд судді Владимиренко І.В.

Судом, з матеріалів справи встановлено, що 16.12.2009р. позивачем на адресу суду була надіслана заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 21664,70грн., судом заява була прийнята та задоволена.

Розглядалися уточнені позовні вимоги.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.07.2010р. прийнято до розгляду справу № 40/414-7/309/09-24/2/09 в частині стягнення неустойки в розмірі 33 322 грн. 47 грн., присвоїв справі № 40/414-7/309/09-24/2/09-12/158/10 з призначенням судового засідання на 26.08.2010р.

В судовому засіданні 26.08.2010р. представником позивача була надана суду заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд, стягнути з ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” на користь державного бюджету неустойку за договором оренди № 1850/д від 20.02.2006р. у сумі 23098,39 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, “позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог...”

Таким чином, заява позивача про збільшення позовних вимог подана в порядку ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін та підлягає задоволенню судом.

Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 26.08.2010р. розгляд справи було відкладено на 21.09.2010р.

17.09.2010р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд в частині стягнення неустойки –відмовити.

Ухвалою суду від 06.09.2010р. розгляд справи було зупинено, у зв’язку з надсиланням матеріалів справи до Донецького апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 02.11.2010р. провадження по справі було поновлено, розгляд справи було призначено на 17.11.2010р.

Ухвалою суду 04.11.2011р. розгляд справи було зупинено, у зв’язку з надсиланням матеріалів справи до Донецького апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 02.11.2010р. провадження по справі було поновлено, розгляд справи було призначено на 01.02.2011р.

Ухвалою суду від 01.02.2011р. розгляд справи було відкладено на 08.02.2011р.

В судове засідання 08.02.2011р. представник третьої особи не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, документи необхідні для розгляду справи не надав. Про час та місце судового засідання був повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 08.02.2011р. розгляд справи завершено, в порядку ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням позивача та відповідача розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 08.02.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві № 10-01-04483 від 10.08.2009р. та заяві про збільшення позовних вимог б/н від 26.08.2010р. Суду пояснив наступне. Між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (позивач) та ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” (відповідач) був укладений договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ЗДУДІШЗ “Укрпошта” від 20.02.2006р. № 1850/д (далі - договір). За умовами договору оренди, майно, а саме - вбудовані в перший поверх адміністративного будинку (літера А: приміщення з 34 по 38 включно, площею 57,7кв.м.; приміщення з 44 по 47 включно площею 55,7кв.м.) загальною площею по внутрішньому обміру 113,4 кв.м. було передане у платне строкове користування за Актом прийому-передачі. Майно, розташоване за адресою: Запорізька область, смт. Куйбишево, вул. Леніна, 43. Цільове призначення об'єкту оренди - розміщення відділення Запорізької обласної дирекції банку. Договір оренди припинився 05.02.2009 року у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено (згідно п.10.1 договору). Рекомендованим листом від 17.02.2009 року вих. № 19-13-00883 відповідачеві було повідомлено, що після закінчення дії договору оренди він не буде пролонгований. Також направлені акти прийому-передачі об'єкту оренди, які він повинен був підписати разом із балансоутримувачем та надати до регіонального відділення. Орендар зобов'язався у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства повернути орендодавцеві (балансоутримувачу) орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на дату передачі його в оренду (п.5.8.) Дія договору оренди була припинена з 05.02.2009р., у зв’язку із закінченням строку на який його було укладено, про що відповідач повідомлений листом № 19-13-00883 від 17.02.2009р. Проте, відповідач, в порушення умов договору та вимог регіонального відділення, здійснив повернення орендованого майна лише 09.02.2010р., що підтверджується актом приймання-передачі. Відповідачеві, за період часу з 16.12.2009р. по 09.02.2010р. була донарахована неустойка у розмірі 5921,27грн., яку він частково сплатив в розмірі 4467,58грн. Таким чином, неустойка, що підлягає стягненню з відповідача, за період часу з 05.02.2009р. по 09.02.2010р. складає 23098,39грн. З урахуванням викладеного, позивач звернувся до суду за захистом свої прав.          

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          20.02.2006 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Запорізькій області (орендодавець, позивач у справі) та відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль”(правонаступником якого є ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”(орендар, відповідач у справі) було укладено договір № 1850/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта”(далі Договір оренди), згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані в перший поверх адміністративного будинку (літера А, приміщення з 34 по 38 площею 57,7 кв. м.; приміщення з 44 по 47 включно площею 55,7 кв. м.) загальною площею по внутрішньому обміру 113, 4 кв. м., відповідно до плану першого поверху та експлікації приміщення з технічного паспорту будинку, розташованого за адресою: Запорізька область, смт. Куйбишево, вулиця Леніна, 43 ( п. 1.1 Договору оренди).

Вказане приміщення було передано орендареві за актом прийому-передачі (додаток №2 до Договору Оренди).

Договорами про внесення змін №1 від 26.03.2007 р. та №2 від 24.04.2008 р. внесені зміни щодо сплати орендних платежів, що є невід’ємними частинами Договору оренди.

Відповідно до п. 10.1 Договору оренди, цей Договір укладений з 20.02.2006 р. по 15.02.2007 р. Через відсутність заяв сторін про припинення дії Договору оренди в 2008 р., термін його дії було продовжено до 05.02.2009 р.

Відповідно до п. 10.5 Договору оренди, він припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- банкрутства Орендаря;

- загибелі (знищення) орендованого майна;

- ліквідації юридичної особи, яка була Орендодавцем або Орендарем;

- за згодою сторін або за рішенням господарського суду (суду).

В разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, при наявності згоди Балансооутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном Балансоутримувача, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передані цим Договором (п. 10.6 Договору оренди).

17.02.2009 р. РВ ФДМУ по Запорізької області на адресу відповідача направлено лист №19-13-00883, яким повідомлено орендаря про припинення Договору оренди, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. До листа було додано для підписання акт приймання-передачі майна в 3-х примірниках та запропоновано протягом 3- х днів з дати отримання всі три примірники повернути на адресу регіонального відділення.

Відповідно до частини 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст.27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Об’єкт оренди було звільнено відповідачем 09.02.2010р., що підтверджується актом приймання-передачі (копія в матеріалах справи).

Відповідач всупереч Договору та ст.27 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна" не виконав свого обов'язку по поверненню вчасно майна, продовжував ним користуватися без жодних правових підстав. З огляду на вищевикладене, у відповідача були відсутні правові підстави для користування державним нерухомим майном, що було предметом договору оренди № 1850/д від 20.06.2006р., у зв’язку з чим позивачем було нараховано відповідачу за період часу з 05.02.2009р. по 09.02.2010р. неустойку, яка була частково сплачена відповідачем в розмірі 4467,58грн., станом на 26.08.2010р. розмір неустойки становить 23098,39грн. та на час розгляду справи залишається відповідачем не сплаченою.

Частиною 2 ст. ст.785 ЦК України встановлено: якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 9.3 Договору оренди сторони встановили, що за відмови Орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії Договору, Орендар відшкодовує Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту прийому –передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

На підставі вищезазначеної норми Закону та Договору позивачем нарахована відповідачу неустойка в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час неправомірного використання державного майна за період з 05.02.2009р. по 09.02.2010р. у розмірі 23098,39грн. з урахуванням часткової оплати.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України сплата неустойки є одним із правових наслідків порушення зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити при порушенні ним правил здійснення господарської діяльності, невиконанні або неналежному виконанні господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 1ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення майна, суд вважає доведеним, розрахунок неустойки здійснений позивачем вірно, тому вимоги про стягнення з відповідача 23098,39грн. неустойки за безпідставне використання майна після припинення дії договору за період з 05.02.2009р. по 09.02.2010р. є обґрунтованими.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З урахуванням приписів названих норм закону, а також статті 233 ГК України суд вважає за можливе зменшити суму нарахованої до стягнення неустойки. При цьому судом взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Врахувавши особливий стан відповідача, та те, що Банк, маючи чисельні зв’язки з населенням та підприємствами, продовжує здійснювати свою діяльність в орендованих приміщеннях, у зв’язку з проходженням конкурсу на отримання оренди державного нерухомого майна, крім того Банком були понесені витрати при проведенні незалежної оцінки об’єкту оренди в розмірі 1500грн. Крім того, судом встановлено, що відповідачем здійснювалося часткове погашення неустойки, у зв’язку з вищевикладеним, суд дійшов до висновку про зменшення розміру неустойки до 50%, яка підлягає стягненню з відповідача, а саме: до 11549,19 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”в особі Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”(69063, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, 29, рахунок №351956 в Запорізькій обласній дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, код ЄДР 23794014) в доход Державного бюджету (код Бюджетної класифікації 22080200, одержувач Державний бюджет Жовтневого району м. Запоріжжя, рахунок 31115093700003, банк отримувача: УДК в Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДР 34677124) за вимогами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області 11549 (одинадцять тисяч п’ятсот сорок дев’ять) грн. 20 коп. неустойки. Видати наказ

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”в особі Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”(69063, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, 29, рахунок №351956 в Запорізькій обласній дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, код ЄДР 23794014) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача ГУДК у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДР 34677145, рахунок № 31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку - 095) 230 (двісті тридцять) грн. 99 коп. державного мита. Видати наказ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”в особі Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”(69063, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, 29, рахунок №351956 в Запорізькій обласній дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, код ЄДР 23794014) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача ГУДК у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДР 34677145, рахунок № 31218264700007, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку –264) 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 14.02.2011р.

Суддя І.В. Владимиренко