Ухвала суду № 14350701, 08.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

оскарження дій органів Державної виконавчої служби

08.02.11 Справа № 16/21/10

Суддя

розглянувши скаргу селянського (фермерського) господарства “Марія” (69006, м.Запоріжжя, вул.Трегубенка, 12 кв.38, код ЄДРПОУ 22121017)

на дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (69006, м.Запоріжжя, вул.Лобановського, 10)

у справі № 16/21/10

за заявою кредитора –приватного підприємства “Віза” (69104, м.Запоріжжя, вул.Малиновського, буд.8 кв.34, код ЄДРПОУ 31139747)

до боржника – селянського (фермерського) господарства “Марія” (69006, м.Запоріжжя, вул.Трегубенка, 12 кв.38, код ЄДРПОУ 22121017)

про банкрутство

ліквідатор – арбітражний керуючий Амельченко М.Д.

за участю представників:

від кредитора – не з’явився

від боржника (скаржника) –Кормузанов Н.І. (дов.б/н від 19.06.2010)

від ВДВС –Хорошун Г.В. (дов.12/2397 від 01.02.2011)

ВСТАНОВИВ:

           В рамках справи № 16/21/10 С(Ф)Г “Марія” подано скаргу на дії Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ, якою скаржник просить визнати недійсною постанову Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження (про відмову у прийнятті виконавчого документу) ВП № 23488780 від 20.12.2010, зобов’язати Ленінський ВДВС Запорізького МУЮ відкрити виконавче провадження на підставі ухвали господарського суду Запорізької області від 18.11.2010 у справі № 16/21/10 та зобов’язати Ленінський ВДВС Запорізького МУЮ скасувати арешт, накладений постановою слідчого СВ Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС Білоус С.А. від 02.08.2010 на все рухоме майно банкрута –С(Ф)Г “Марія”, та інші обмеження щодо розпорядження майном С(Ф)Г “Марія”.

          Ухвалою господарського суду від 18.01.2011 скаргу прийнято до розгляду та на 08.02.2011 призначено судове засідання.

          Скаржник зазначив, що Ленінським ВДВС Запорізького МУЮ було безпідставно відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 18.11.2010 у справі № 16/21/10, якою скасовано арешт, накладений на все нерухоме майно банкрута –С(Ф)Г “Марія” та інші обмеження щодо розпорядження майном банкрута, з посиланням на відсутність в ухвалі строку її пред’явлення до виконання та строку набрання нею чинності. Висловився про те, що ухвала є особливою формою виконавчого документу, в якому зазначення певних реквізитів не є обов’язковим в силу норм закону, якими чітко визначені вимоги до ухвали господарського суду та строк набрання ухвалами чинності, а у відповідності до ст.19 Конституції України державні органи діють у межах повноважень і ніхто не може вимагати те, що не передбачено законом.

          Ленінський ВДВС Запорізького МУЮ проти скарги заперечив, зазначивши, що при розгляді відповідної заяви ліквідатора С(Ф)Г “Марія” Амельченка М.Д. та ухвали господарського суду Запорізької області від 18.11.2010 у справі № 16/21/10 було встановлено, що остання не відповідає вимогам ст.19 Закону України “Про виконавче провадження” внаслідок відсутності повного найменування боржника, його місця перебування, дати набрання законної (юридичної) сили рішенням, строку пред’явлення виконавчого документу до виконання, а тому державним виконавцем було прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п.6 ч.1 ст.26 Закону України “Про виконавче провадження”.

          Розглянувши представлені матеріали, вислухавши представників скаржника та Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ, суд знайшов підстави для задоволення скарги в частині вимоги про визнання недійсною постанови Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ від 20.12.2010 ВП № 23488780 з огляду на таке.

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.02.2010 порушено справу № 16/21/10 про банкрутство селянського (фермерського) господарства “Марія”.

          Постановою господарського суду Запорізької області від 06.04.2010 у справі № 16/21/10 згідно зі ст.ст.22, 50 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон “Про відновлення платоспроможності...”) боржника –С(Ф)Г “Марія” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Амельченка М.Д.

          За приписами ст.23 Закону “Про відновлення платоспроможності...” з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

          При розгляді справи судом було встановлено, що майно банкрута – С(Ф)Г “Марія” перебуває під арештом на підставі постанови старшого слідчого СВ Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС від 02.08.2010, що зумовило неспіввідношення руху справи про банкрутство С(Ф)Г “Марія” із законодавством про банкрутство та перешкоди у здійсненні ліквідаційної процедури.

          На узгодження зі ст.23 Закону “Про відновлення платоспроможності...” черговою проміжною ухвалою господарського суду у справі № 16/21/10 від 18.11.2010, між іншим, було скасовано арешт, накладений постановою старшого слідчого СВ Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС Білоус С.А. від 02.08.2010 на все нерухоме майно банкрута –С(Ф)Г “Марія”, та інші обмеження щодо розпорядження майном С(Ф)Г “Марія”.

          Ліквідатор С(Ф)Г “Марія” подав до Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ заяву про виконання ухвали господарського суду Запорізької області в частині скасування арешту, однак постановою ВДВС від 20.12.2010 ВП 23488780 у відкритті виконавчого провадження було відмовлено з посиланням на п.6 ч.1 ст.26 Закону України “Про виконавче провадження” та із зазначенням про невідповідність виконавчого документу ст.19 цього ж Закону, а саме відсутністю строку пред’явлення виконавчого документу до виконання та відсутністю строку набрання чинності, але в даному випадку таке є необґрунтованим.

          За ст.3 Закону України “Про виконавче провадження” державною виконавчою службою підлягають виконанню ухвали у господарських справах у випадках, передбачених законом.

          Господарським процесуальним кодексом України (ГПК України) визначені вимоги до процесуальних документів, які приймаються та виносяться господарським судом.

          Вимоги до ухвали господарського суду визначені ст.86 ГПК України і при винесенні ухвали від 18.11.2010 у справі № 16/21/10 цих вимог дотримано судом.

          Обов’язковості зазначення в ухвалі господарського суду строку набрання ухвалою суду законної сили та строку пред’явлення до виконання ст.86 ГПК України не передбачає.

          Виходячи з правових положень Господарського процесуального кодексу України строк набрання законної сили ухвалою господарського суду є визначеним законодавчо –з дня її винесення.

          Також є законодавчо визначеними строк пред’явлення ухвали та момент його відрахування. Так, згідно з п.1 ч.1 ст.21 Закону України “Про виконавче провадження” інші судові документи, під категорію яких підпадають ухвали господарського суду, можуть бути пред’явлені до виконання протягом трьох років, а згідно з ч.3 тієї ж статті Закону інші виконавчі документи, під категорію яких підпадають ухвали господарського суду в цьому випадку, строк пред’явлення їх до виконання встановлюється з наступного дня після їх видачі.

          Слід наголосити, що обов’язковість зазначення вказаних строків встановлено для наказу господарського суду. За положеннями ч.1 ст.117 ГПК України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим ст.19 Закону України “Про виконавче провадження”. Але щодо ухвали господарського суду закон такого не передбачає.

          Також слід звернути увагу, що і у ст.3 Закону України “Про виконавче провадження”, де перелічені виконавчі документи, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, накази господарських судів та ухвали господарських судів вказані відокремлено, іншими словами –як на різні випадки.

          Ще раз зауважується, що ухвали господарського суду, вимоги до змісту яких встановлені ГПК України, підлягають виконанню виконавчою службою лише у випадках, встановлених законом. Саме це має місце у даному спірному випадку.

          Не заперечується, що ст.19 Закону України передбачені певні вимоги до виконавчих документів, у тому числі строк набрання чинності та строк пред’явлення до виконання.

          Однак, співставлюючи наведені вище норми у їх сукупності, слід визнати, що в даному випадку зазначення строків не носить характеру обов’язковості, оскільки ці строки встановлені законом, вони не можуть змінюватися за будь-яких обставин, а тому їх дублювання не передбачається.

          В іншій частині –про зобов’язання Ленінський ВДВС Запорізького МУЮ відкрити виконавче провадження на підставі ухвали господарського суду Запорізької області від 18.11.2010 у справі № 16/21/10 та зобов’язання Ленінський ВДВС Запорізького МУЮ скасувати арешт, накладений постановою слідчого СВ Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС Білоус С.А. від 02.08.2010 на все рухоме майно банкрута –С(Ф)Г “Марія”, та інші обмеження щодо розпорядження майном С(Ф)Г “Марія” скарга задоволенню не підлягає, оскільки відкриття виконавчого провадження має відбуватися за заявою стягувача, і не може відбуватися із зобов’язання суду, ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.11.2010 у справі № 16/21/10 зазначений арешт на майно С(Ф)Г “Марія” скасовано .

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Скаргу С(Ф)Г “Марія на дії Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ задовольнити частково.

Постанову Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження (про відмову у прийнятті виконавчого документу) від 20.12.2010 ВП № 23488780 визнати недійсною.

В іншій частині скаргу залишити без задоволення.

          Примірники даної ухвали направити сторонам, Ленінському ВДВС Запорізького МУЮ.          

Суддя Р.Ніколаєнко