Рішення № 14350452, 02.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.11 Справа № 17/6/11

Суддя

за позовною заявою: приватного підприємства “ВК і К”, 27505, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Дружби, 17

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ТД Фаер Бол”, 69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, пл. Леніна, буд. 1-Б

про стягнення 25 532,14 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Чаричанський Я.В., довіреність від 05.11.10 б/н

від відповідача: Кравець О.О., довіреність від 01.02.11 б/н

СУТЬ СПОРУ:

08.12.10 до господарського суду Запорізької області звернулось приватне підприємство “ВК і К” (надалі ПП “ВК і К”) з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “ТД Фаер Бол” (далі - ТОВ “ТД Фаер Бол”) за договором поставки від 27.08.10 № 1483 заборгованості у розмірі 25532,14 грн., з яких: 25074,62 грн. - основний борг та 457,52 грн. - пеня.

Ухвалою від 08.12.10 судом порушено провадження у справі № 17/6/11, судове засідання призначено на 17.01.11. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 17.01.11 розгляд справи у зв’язку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника відповідача судом відкладено на 02.02.11.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 02.02.11, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторонам роз’яснено про час написання рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній, свої вимоги обґрунтовує ст. ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230-232 Господарського кодексу України, зазначив наступне. 27.08.10 між сторонами у справі укладено договір поставки № 1483, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу за накладними продукцію власного виробництва на загальну суму 25074,62 грн. Зобов’язання щодо оплати поставленої продукції в строк, визначений у договорі відповідач не виконав. Отже, на день звернення з позовом до суду, сума основного боргу відповідача складає 25074,62 грн. У зв’язку з прострочення виконання основного зобов’язання відповідачу нараховано пеню за період з 15.10.10 по 26.11.10 в розмірі 457,52 грн. На підставі викладеного, просить суд позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що зазначено у письмовому заперечені на позовну заяву від 02.02.11.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.08.10 між приватним підприємством “ВК і К” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “ТД Фаер Бол” (Покупець) укладено договір поставки № 1483, за умовами якого (п.1.1. договору) Постачальник зобов'язався продавати, а Покупець покупати продукцію, яку виробляє Постачальник в асортименті, кількості, за цінами та на суму, визначену в накладних у відповідності з діючим на час відпуску товару затвердженим переліком вільно-відпускних цін.

Пунктом 2.3. договору визначено, загальна сума договору складається із окремих сум здійснених поставок товару, які визначені в товарних (товарно-транспортних) накладних.

Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.10 (п. 9.1. договору).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 3.1. договору, строки поставки встановлюються сторонами згідно заявок Покупця, які подані та узгоджені з Постачальником.

Пунктами 3.2., 3.3. договору визначено, що передача товару здійснюється на складі Покупця. Перехід права власності та ризиків на партію товару відбувається в момент підписання Покупцем товарної (товарно-транспортної) накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору від 27.08.10 № 1483, ПП “ВК і К” поставлено відповідачу товар на загальну суму 25551,55 грн., що підтверджується накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Так, за накладною від 15.09.10 № 92787 відповідачу поставлено товар на суму 13159,29 грн., а за накладною від 23.09.10 № 96256 на суму 12392,26 грн. Товар отриманий представником ТОВ “ТД Фаер Бол” без жодних претензій та зауважень, про що свідчить підпис особи, скріплений печатками на вказаних видаткових накладних.

Факт отримання товару відповідачем не оспорювався.

Відповідно до п. 2.4. договору, оплата за товар здійснюється згідно даних, визначених у товарних (товарно-транспортних) накладних безготівковим перерахуванням на поточний рахунок Постачальника, який визначений у договорі або ж внесенням готівкових грошових коштів в касу Постачальника.

Вид платежу: відстрочка 21 календарний день

- по факту отримання продукції

- з відстрочкою платежу з визначенням кількості банківських днів

- на умовах передоплати згідно виставленого рахунку (п. 2.6. договору).

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов’язань належним чином не виконав, оплату за прийняту продукцію в строки, визначені у договорі, не здійснив.

В ході розгляду справи судом прийнято до уваги пояснення позивача, згідно з якими ТОВ “ТД Фаер Бол” було повернуто по коригуючим документам продукцію на суму 476,81 грн.

Позивачем заявлено до стягнення суму основної заборгованості в розмірі 25074,62 грн.

Факт наявності заборгованості у розмірі 25074,62 грн. підтверджується матеріалами справи й визнаний відповідачем в особі уповноваженого представника повністю.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним заборгованості, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення 25074,62 грн. основного боргу на підставі договору поставки від 27.08.10 № 1487 доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов’язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що за прострочення оплати, порушення строків оплати, визначених в п. 2.6. договору, Покупець сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням (…) пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, яка діє на дату порушення строків оплати.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунком позивача (доданий до матеріалів справи), пеня за прострочку платежу становить 457,52 грн. за період з 15.10.10 по 26.11.10. Пеня розрахована позивачем з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, а отже, підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 255,32 грн. державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 22, 33, 34, 49, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ТД Фаер Бол” (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, пл. Леніна, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 37167345) на користь приватного підприємства “ВК і К” (27505, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Дружби, 17, код ЄДРПОУ 13745730, р/р 26004004051001 в АТ “Індекс-банк” м. Кременчук, МФО 331661) основний борг у сумі 25 074 (двадцять п’ять тисяч сімдесят чотири) грн. 62 коп., пеню у сумі 457 (чотириста п’ятдесят сім) грн. 52 коп., 255 (двісті п’ятдесят п’ять) грн. 32 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 07.02.2011.