Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.11 Справа № 2/5009/34/11
Суддя
Господарський суд Запорізької області у складі:
суддя: Мойсеєнко Т.В.
Секретар судового засідання: Федорова К.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 2/5009/34/11
за позовом Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя,
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя,
про стягнення 5216,58 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Бессарабова Т.І. (довіреність № 19/27 від 04.01.2011 р., юрисконсульт Філії концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району);
від відповідача: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 від 21.03.2009 р., приватний підприємець);
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Запорізької області звернувся Концерн «Міські теплові мережі» в особі Філії концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя, про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 4549,22 грн. основного боргу за використану теплову енергію, 182,42 грн. пені, 146,93 грн. 3% річних, 383,01 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобовязань за договором від 01.09.2007 р. № 201724 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді щодо оплати отриманої теплової енергії за період з липня 2008 року по жовтень 2010 року.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.01.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 19.01.2011 р.
Ухвалою від 19.01.2011 р. розгляд справи відкладено на 01.02.2011 р. у звязку з невиконанням сторонами у повному обсязі вимог ухвали суду від 05.01.2011 р., для повторного витребування доказів, а також для зясування місцезнаходження відповідача.
Відповідач не надав відзиву на позову заяву.
В судовому засіданні 01.02.2011 р. були присутніми представник позивача та відповідач. Фіксація судового процесу технічними засобами за їх клопотанням не здійснювалася.
Представник позивача в судовому засіданні 01.02.2011 р. підтримав позовні вимоги та повідомив, що після порушення провадження у справі відповідач частково сплатив борг в сумі 500,00 грн.
Відповідач в судовому засіданні 01.02.2011 р. визнав позовні вимоги в повному обсязі та підтвердив часткову оплату послуг в сумі 500,00 грн., про що подав суду письмову заяву. В заяві відповідач також зазначив, що не сплачував рахунки у звязку із скрутним матеріальним становищем. Крім того, підтвердив, що на даний час він займає приміщення за адресою: пр. Маяковського, 4, м. Запоріжжя.
В судовому засіданні 01.02.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали позовної заяви та справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
01.09.2007 р. Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району та Приватний підприємець ОСОБА_1 уклали договір № 201724 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі за текстом - договір).
Вказаний договір відповідно до порядку, встановленого у п.10.4, діяв протягом спірного періоду. Доказів припинення чи розірвання договору у встановленому законом порядку сторонами не надано.
Згідно з п. 1.1 договору Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району зобовязався постачати Приватному підприємцю ОСОБА_1 теплову енергію в гарячій воді, а останній взяв на себе зобовязання прийняти та сплачувати зазначені послуги за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору. Згідно додатку № 1а до договору, теплова енергія за договором відпускається відповідачу на обєкт - кафе «Чорный кот», що знаходиться у житловому будинку НОМЕР_3
За умовами п. 6.4 договору відповідач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.
Підставою для розрахунків, як вказано у п. 6.3 договору, є рахунок та акт приймання-передачі, які споживач повинен, відповідно до п. 6.7 договору, отримати у теплопостачальній організації за адресою: вул. Адм.Нахімова, буд. 4.
Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії відповідач згідно умов п. 6.7.1 договору повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі пяти днів з дати отримання. Згідно з п. 6.7.2 договору, у разі неотримання позивачем підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у терміни, встановлені п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
На виконання умов договору Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району за період з липня 2008р. по жовтень 2010р. відпустив Приватному підприємцю ОСОБА_1 теплової енергії у гарячій воді на суму 4549,22 грн., що підтверджується наданими позивачем рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період, а також іншими матеріалами справи. Зокрема, про відпуск позивачем теплової енергії відповідачу також свідчать акти обстеження системи теплопостачання від 30.04.2009р. та від 29.10.2010р., складені тепловою інспекцією позивача та КП «ВРЕЖО № 13», на балансі якого знаходиться будинок № 4 по пр. Маяковського у м. Запоріжжі, в якому розташоване належне відповідачу кафе «Чорный кот».
Натомість відповідачем оплата за відпущену у спірний період теплову енергію зроблена не була. Таким чином, заборгованість відповідача за послуги, надані позивачем, складає 4549,22 грн.
Позивачем неодноразово на адресу відповідача направлялись листи від 16.04.2009 р., 14.12.2009 р., 13.08.2010 р., 18.11.2010 р. з вимогою сплатити борг (а.с. 27, 29, 31, 89). Про направлення вказаних вимог свідчать наявні у матеріалах справи копії реєстрів відправленої заказаної кореспонденції відповідно від 17.04.2009 р., 04.12.2009 р., 16.08.2010 р., опису вкладення у поштове відправлення та фіскального чеку від 23.11.2010 р. Крім того, разом з листом від 18.11.2010 р. № 09/2034 відповідачу також направлялись рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Однак вказані вимоги відповідач залишив без задоволення.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач не виконував належним чином умови договору щодо оплати отриманої теплової енергії, що призвело до утворення заборгованості в сумі 4549,22 грн.
У письмовій заяві, поданій суду в судовому засіданні 01.02.2011 р., відповідач визнав позовні вимоги у розмірі 4549,22 грн. основного боргу, 182,42 грн. пені, 146,93 грн. 3% річних, 383,01 грн. інфляційних втрат.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 4549,22 грн. були заявлені позивачем обґрунтовано.
Разом із тим, після порушення провадження у даній справі, відповідач частково сплатив борг у сумі 500,00 грн. На підтвердження цього відповідач надав до матеріалів справи оригінал квитанції від 01.02.2011 р. № 40. Згідно з даною квитанцією сплачено 500,00 грн. за отриману теплову енергію на рахунок позивача, вказаний у рахунках на оплату теплової енергії.
Враховуючи зазначене, провадження у справі в частині стягнення 500,00 грн. основного боргу підлягає припиненню за п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю в цій частині предмету спору на момент прийняття судом рішення.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 4049,22 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На суму заборгованості позивачем нараховано 383,01 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2008 р. по жовтень 2010 р., а також 146,93 грн. 3% річних за період з 21.08.2008 р. по 30.11.2010 р.
Розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, які додано позивачем до позовної заяви, судом перевірено та визнано вірними. Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 383,01 грн. та146,93 грн. 3% річних підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 7.2.8 договору в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми, обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.
Позивачем нараховано 182,42 грн. пені на суму заборгованості за період з 21.12.2009 р. по 30.11.2010 р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховано пеню. При цьому загальна сума пені складається із сум пені, нарахованих на кожну суму місячного боргу окремо за 6 місяців з дня прострочення платежу.
Розрахунок пені, який додано до позовної заяви, відповідає умовам договору, вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань». У звязку з чим, позовні вимоги про стягнення 182,42 грн. пені підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме: основний борг - в сумі 4049,22 грн., інфляційні втрати - в сумі 383,01 грн., 3% річних в сумі 146,93 грн.
Провадження у справі в частині стягнення 500,00 грн. основного боргу підлягає припиненню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, (юридична адреса: АДРЕСА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (69091, м. Запоріжжя, б. Гвардійський, 137, р/р № 26004045320001 в АКБ «Індустріалбанк»м. Запоріжжя, МФО 313849, ЄДРПОУ 32121458) 4049,22 грн. (чотири тисячі сорок девять грн. 22 коп.) основного боргу, 182,42 грн .(сто вісімдесят дві грн. 42 коп.) пені, 146,93 грн . (сто сорок шість грн. 93 коп.) - 3 % річних , 383,01 грн. (триста вісімдесят три грн. 01 коп.) інфляційних втрат , 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
В частині вимог про стягнення 500,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
Суддя Т.В.Мойсеєнко
Повне рішення складено і підписано
відповідно до вимог ст. 85 ГПК України 03.02.2011 р.
Судове рішення № 14350227, Господарський суд Запорізької області було прийнято 01.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/5009/34/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: