Ухвала суду № 14350174, 02.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про залишення справи без розгляду

02.02.11 Справа № 6/284д/10

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорожець” смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області

До Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” м. Харків

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: ОСОБА_1 м. Запоріжжя

Про визнання недійсним договору поруки

СуддяМісюра Л.С.

За участю представників:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: Ускова І.І. дов. від 31.12.2010р. № 856

Від третьої особи: не зявився

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорожець” смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області до Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” м. Харків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 м. Запоріжжя про визнання недійсним договору поруки, суддя

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просить визнати недійсним в повному обсязі, з моменту укладення, договір поруки № 11155559000/П від 18.05.2007 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорожець»(код ЄДРПОУ 31176930) та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», який сьогодні має назву Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»(код ЄДРПОУ 09807750), посвідчений 18.05.2007 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 614.

Відповідач позовні вимоги позивач не визнав з наступних підстав: 18 грудня 2009 року змінено найменування Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк». Відповідно до нової редакції статуту повне офіційне найменування Банку - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк». Скорочене офіційне найменування Банку - АТ «УкрСиббанк». Причиною зміни найменування є набрання чинності 29 квітня 2009 року Закону України «Про акціонерні товариства», норми перехідних положень якого зобов'язують усі акціонерні товариства, у тому числі банки, провести відповідні зміни щодо зміни найменування організаційно-правової форми (статут додається). ОСОБА_1 звернувся до АТ «УкрСиббанк»отримати кредитні кошти в розмірі 77000,00 швейцарських франків. В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 запропонував поручительство Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожець», в підтвердження намірів укладання договору поруки дуло надано протокол № 04/07 позачергових зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожець», в якому викладено про намір ТОВ «Запорожець»виступити поручителем за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_1. 18 травня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк»(надалі - Банк) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11155559000 від 18 травня 2007 року (Надалі - Кредитний договір), згідно якого позичальнику надано кредит 77000,00 швейцарських франків, що дорівнює еквіваленту 317468,84 гривні за курсом НБУ на день укладання кредитного договору (п. 1.1 кредитного договору). В відповідності до умов Кредитного договору за користування кредитними коштами Позичальник сплачує 19,1 відсотків річних (п. 1.3.1 кредитного договору). Кредит Позичальнику наданий строком з 18 травня 2007 року по 17 травня 2017 року (в відповідності до графіку погашення кредиту) для особистих потреб, а саме на споживчі цілі. Кредит забезпечується іпотекою та порукою ТОВ «Запорожець», номер ЄДРПОУ 31176930. Між АКІБ «УкрСиббанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорожець»було укладено договір поруки № 11155559000/ П від 18 травня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2., та зареєстровано в реєстрі за № 614. В відповідності до умов договору поруки поручитель відповідає як солідарний боржник за всіма зобов'язаннями ОСОБА_3, що випливають з кредитного договору. Позивач вважає, що Договір поруки є недійсним в повному обсязі з моменту укладення, оскільки протоколом зборів учасників ТОВ «Запорожець»від 18.12.2006 року № 06/06 було обрано Голову ТОВ «Запорожець»строком на період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 рік було обрано представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвеко»- Ярощук Світлану Олександрівну - за довіреністю. Згідно статуту, Позивач приймає на себе будь - які фінансові чи майнові зобов'язання більш ніж 30000,00 доларів США виключно при наявності укладання угоди, що підписане двома підписами, генеральним директором та Головою Товариства. Оскільки договір поруки містить лише один підпис з боку Позивач - генерального директора, то це є порушенням статуту Позивача та вимог ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України. З такими висновками погодитися неможливо на підставі наступного. Позивач посилається на ст. 215 Цивільного процесуального кодексу України, де п. 1 зазначено: «Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу». Крім того, посилається на ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, в відповідності до якої особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності В відповідності до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожець»учасниками Товариства є наступні особи, що в сукупності володіють 100% (п. 1.2 статуту): Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕКО», який володіє 55 % статутного капіталу, ОСОБА_1, який володіє 45% статутного капіталу. Згідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства», загальні збори товариства з обмеженою відповідальністю складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді. Розділом 7 Статуту визначено, що органами управління Товариством є «Збори учасників - вищій орган Товариства»(пп. 7.1.1 Статуту). Отже, збори учасників складаються з учасників Товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. В відповідності до п. 7.8 Статуту, збори учасників Товариства вважаються повноважними, якщо на них були присутні Учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотків голосів. На зборах учасників має право бути присутнім з правом дорадчого голосу генеральний директор, який не є учасником Товариства. Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 Господарського кодексу України є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників. Згідно п. 1 ст. 215 ЦП України, Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. В нашому випадку моменту вчинення правочину передувало декілька етапів узгодження та укладання кредитного договору. Отже, по перше, як вже було зазначено вище, ОСОБА_1 звернувся до Банку з заявою на отримання кредитних коштів. Зазначену заяву Позичальник заповнює, та надає Банку, для аналізу платоспроможності для визначення всіх умов кредитного договору. Саме вже на цьому етапі позичальник має повне право відмовитись від отримання кредиту, в разі незгоди з умовами кредитування в обраній кредитній установі. По друге, це укладення договору поруки. В відповідності до п. 1. Ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. В відповідності до зазначеної заяви Позичальник просив Банк надати кредитні кошти в розмірі 77000,00 швейцарських франків строком на 60 місяців під 9,9 %. До Банку Поручителем - ТОВ «Запорожець»було надано протокол позачергових зборів № 04/07 з відображенням згоди виступити поручителем за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_1 Відсутність підпису голови Позивача на договорі поруки спричиняє його недійсність (зазначено в позовній заяві ТОВ «Запорожець»). Так, Позивач вважає, оскільки договір поруки не був укладений з боку позивача всіма його уповноваженими органами управління, немає жодних підстав вважати, що підписання договору поруки було спрямоване на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цім договором поруки. Дане твердження спростовується наступним. Відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства»кожен з учасників товариства має право голосувати на засіданні загальних зборів пропорційно розміру своєї частки в статутному (складеному) капіталі товариства. Так, протоколом зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожець»від 12.04.2007 року був визначений порядок денний, що був заслуханий, та постановлений «за»одноголосно, яким передбачено: Укласти договір поруки за громадянина ОСОБА_1 за кредитною угодою позичальника з АИІБ «УкрСиббанк»на суму 77000 швейцарських франків строком на 60 місяців зі ставкою 9,99 % річних. Про делегування повноважень на підписання договору поруки з АИІБ «УкрСиббанк»- генеральному директору Товариства Соловйову Ростиславу Валерійовичу. Згідно протоколу, на загальних зборах приймало участь 100% учасників товариства. Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕКО», в особі громадянки України Ярощук Світлани Олександрівни, яка діє на підставі довіреності від 23.03.2007 року (володіє 55% статутного капіталі), ОСОБА_1 (володіє 45 % статутного капіталу), Також, на зборах з правом дорадчого голосу був присутній генеральний директор Товариства Соловйов Ростислав Валерійович. Протокол № 04/07 від 12.04.2007 року позачергових зборів учасників підписаний власноруч головою зборів ОСОБА_1, секретарем зборів - ОСОБА_4, та ознайомлений з протоколом Соловйов Р.В. Протокол скріплений печаткою ТОВ «Запорожець». Факт підписання протоколу зборів учасників товариства свідчить про згоду всіх учасників товариства з порядком денним, та затвердженням його, оскільки відсутні яки б то ні були зауваження на протокол зборів учасників товариства в самому протоколі. У зв'язку з тим, що загальні збори є органом управління Товариством , а в нашому випадку збори учасників це вищій орган Товариства, то їх рішення мають розцінюватися як рішення самого товариства, а не окремих учасників (акціонерів) товариства (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів». Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. В ст. 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Пунктом 1 статті 640 ЦК України чітко визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Пунктом 1 ст. 641 ЦК України визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозицією щодо укладення договору, яка тягне певні правові наслідки, може вважатися не будь-яка пропозиція взагалі, а лише така, що містить всі необхідні істотні умови договору і виражає намір оферента вважати себе зобов'язаним у разі її прийняття. Отже, в даному випадку пропозицією є кредитний договір та договір поруки. Дані договори містять всі істотні умови договору, а саме, суму договору, період кредитування, відсоткову ставку. Статтею 642 ЦК України передбачено про можливість сторони договору прийняти або відмовитись від прийняття пропозиції укласти договір. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою пропозицію про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції (п. З зазначеної статті.). Водночас існує можливість стороною договору надати відповідь. Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію п. 1 ст. 646 ЦП України). Жодних пропозицій від ТОВ «Запорожець»на адресу Банку не надходило, а так слід зазначити, що на момент вчинення правочину були узгоджені всі істотні умови договору, та були відсутні перешкоди для його укладення. Якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття (п. 1 ст. 644 ЦК України). Укладення кредитного договору свідчить про згоду з всіма істотними умовами кредитного договору. Так, від імені ТОВ «Запорожець»підписав договір поруки Соловйов Р.В., повноваження якому надані на підписання договору поруки надані Проколом № 04/07 позачергових зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожець»від 12 квітня 2007 року П. 1 ст. 92 ЦК України зазначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків, здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників (п.2). Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, та не перевищувати своїх повноважень (п. З). Органи юридичної особи формують і виражають її волю, тому саме через ці органи, за їх допомогою, їхніми діями, юридична особа здобуває цивільні права і бере цивільні обов'язки. Разом із тим, як особи, які реалізують дієздатність юридичної особи, можуть бути відповідно до п. 2даної статті інші суб'єкти, які є його учасниками. Юридична особа бере участь у цивільномуобороті через своїх робітників, діями яких воно не тільки здійснює свої права і виконує обов'язки, а також набуває і припиняє їх. Дії цих робітників вважаються згідно з законом діями самої юридичної особи. Щодо твердження Позивача відносно того, що договір поруки містить лише один підпис з боку Позивача - генерального директора, то це є порушенням статуту Позивача та вимог ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України. Дане твердження спростовується наступним. Як зазначає Позивач: «Згідно статуту, Позивач приймає на себе будь - які фінансові чи майнові зобов'язання більш ніж 30000,00 доларів США виключно при наявності укладання угоди, що підписане двома підписами, генеральним директором та Головою Товариства. Оскільки договір поруки містить лише один підпис з боку Позивач - генерального директора, то це є порушенням статуту Позивача та вимог ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України». Пункт 9.4 Статуту відокремлений з контексту Статуту, та трактований Позивачем в потрібному варіанті. Отже, пунктом 9.4 Статуту передбачено, що угоди, за якими Товариство приймає на себе будь які фінансові чи майнові зобов'язання, що перевищують суму 30000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату укладання, а також зовнішньоекономічних угод (контрактів) та угод щодо розпорядження основними фондами, нерухомим та іншім майном Товариства (у тому числі угод про передачу його в оренду (лізинг), безоплатне користування), незалежно від суми таких угод повинні бути підписані двома підписами: генерального директора (у разі його відсутності іншою уповноваженою особою) та Головою Товариства. Якщо відповідно до цього статуту будь які свої рішення Дирекція повинна приймати за погодженням зі зборами учасників, то за відсутності згоди зборів учасників вказані рішення являються недійсними. Так, як зазначалось вище, питання щодо поручительства виносилось на позачергові збори, розглядалось, та ухвалено рішення бути поручителем зобов'язань ОСОБА_1 Потребує прийняття до уваги той факт, що з 2007 року до 16.08.2010 року (дати подачі позовної заяви про визнання недійсними кредитного договору) у ТОВ «Запорожець»не було потреби звертатися до суду за захистом своїх «порушених прав», але після того, як банк розпочав процедуру стягнення боргу в судовому порядку шляхом звернення до Орджонікідзевскього районного суду м. Запоріжжя (20.08.2010 року прийнято судом позов), Позивач розпочав активно відстоювати позицію визнання недійсним договору поруки, шляхом направлення до Господарського суду Запорізької області в грудні 2010 року позову, тобто через чотири місяці після відкриття провадження в місцевому суді м. Запоріжжя. Такі дії Позивача свідчать про намір отримавши рішення суду про визнання недійсними договору поруки, фактично отримати рішення про визнання недійсним загальні збори учасників товариства, та як наслідок уникнути виконання зобов'язань за кредитним договором. Згідно п. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Право на позов у матеріальному сенсі це можливість отримати захист порушеного права у судовому порядку, тобто право вимагати від суду винесення рішення про захист порушеного права. Оскільки ця можливість є суб'єктивним правом, що виникає за наявності певних юридичних фактів (складу правопорушення тощо), то вона може бути припинена скасувальним юридичним фактом закінченням строку позовної давності. Як зазначалось вище, між АКІБ «УкрСиббанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорожець»було укладено договір поруки № 11155559000/ П 18 травня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2., та зареєстровано в реєстрі за № 614. Пунктом 5.3 договору поруки від 18.05.2007 року сторонами погоджено притримуватись загальних умов щодо строків позовної давності. В відповідності до п. ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Оскільки пунктом 1 ст. 257 ЦК України передбачена загальна позовна давність, що встановлюється тривалістю у три роки, перебіг строку позовної давності закінчується 18.05.2010 року. Позовна заява про визнання недійсним договору поруки направлено до суду 09.12.2010 року, тобто за спливом позовної давності. Пунктом 4 ст. 267 ЦК України передбачено: «Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Просить застосувати наслідки спливу позовної давності, що є підставою для відмови у позову. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожець» до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання Договору про наданняспоживчого кредиту № 11155559000 від 18.05.2007 року відмовити в повному обсязі. Розгляд справи відкладався.

02.02.2011р. розгляд справи продовжений та прийнята ухвала.

Позивач та третя особа, повідомлені про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання двічі не зявились, про причини неявки суд не повідомили, витребувані судом документи не надали.

До судового засідання 02.02.2011р. від позивача поступила заява, в якої він просить суд оставить позов без розгляду на підставі п. 5 статті 81 ГПК України, посилаючись на те, що в теперішній час не може надати суду документи, які витребувані судом.

Заява позивач приймається, оскільки не суперечить діючому законодавству.

Ухвалами від 29.12.2010р. та від 19.01.2011р. суд витребував у позивача цілий ряд документів, які необхідні для розгляду справи по суті, в тому числі: докази того, що відповідач знав або міг знати про існуючи обмеження , встановлені пунктом 9.4 статуту, оригінал статуту , в редакції, яка діяла на момент укладання договору поруки, протокол позачергових зборів учасників № 03/06 від 18.12.2006р. та інш. Крім цього суд зобовязав позивача направити свого представника в судове засідання.

Позивач ухвали суду не виконав, витребувані судом документи не надав, представника в судове засідання не направив, поважні причини не надання суду витребуваних документів та не направлення свого представника позивач не вказав, доказів поважності причин не надав.

Відповідно до пункту 5 статті 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не зявився на виклик у засідання господарського суду і його незявлення перешкоджає вирішенню спору.

Не надання витребуваних судом документів не дозволяє розглянути спір по суті. Неявка представника позивача на виклик у засідання господарського суду перешкоджає вирішенню спору.

По наявним в матеріалах справи документам розглянути спір не можна.

За таких обставин , позов слід залишити без розгляду.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 44 49, п. 5 ст. 81 , ст. 86 ГПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Позов залишити без розгляду.

Суддя Л.С. Місюра

Ухвала підписана: 02.02.2011р.