Рішення № 14349987, 26.01.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.11 Справа № 21/6/11

Суддя

За позовом –Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м. Запоріжжя, вул Каховська, буд. 26, код ЄДРПОУ 00130926)

до відповідача –Відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” (69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 31-А, код за ЄДРПОУ 24516317)

про стягнення 68736 грн. 95 коп.

                                                                       суддя Черкаський В.І.

за участю представників сторін:

від позивача –Наливайко С.П., дов. № 277 від 10.12.2010;

від відповідача –Василенко С.П., довір. № 01/656 від 24.01.2011 року

                                        СУТЬ СПОРУ

Ухвалою від 16.12.2010 року справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 26.01.2011 року.

Заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 68736 грн. 95 коп. за договором про постачання електричної енергії № 5807 від 01.10.2005 р., укладеного між сторонами.

В судове засідання 26.01.2011 року з’явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 26.01.2011 року відповідач визнав позов частково, просить відмовити повністю в частині заявлених вимог про стягнення 3% річних, збітків від інфляції та нарахованої пені.

Розгляд справи закінчено 26.01.2011 року оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

За клопотанням представників позивача, відповідача справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, надані документальні докази, вислухавши пояснення представників позивача,відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством „Запоріжжяобленерго" (надалі за текстом -“Позивач”/ “Постачальник”) та Відкритим акціонерним товариством «Вуглецевий композит»(надалі за текстом “Відповідач”/”Споживач”) укладено договір про постачання електричної енергії № 5807 від 01.10.2005 р. (надалі за текстом - “Договір”).

Умовами п. 1 Додаткової угоди №2 від 01.04.2006 р. до Договору, передбачений обов'язок Позивача продавати електроенергію Відповідачу, а Відповідач зобов'язаний оплачувати Позивачу вартість використаної (купленої) електроенергії.

Пунктом 2.2.3. Договору також передбачений обов'язок Відповідача оплачувати спожиту електричну енергію.

Згідно п.7 Додатка № 4 до Договору № 5807 від 01.10.2005, Споживач зобов'язаний у термін 5-ти операційних днів після дати отримання здійснити оплату рахунків або платіжних вимог - доручень, що направляються йому Постачальником електричної енергії.

Суд встановив, що у травні 2010 року Відповідачем, відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію, спожито електроенергії на суму 42004,21 грн. На оплату виставлена платіжна вимога-доручення № 4614 від 09.06.2010 р. на суму 42004,21 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення Відповідачем не оплачено.

У червні 2010 року Відповідачем, відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію, спожито електроенергії на суму 19087,23 грн. На оплату виставлена платіжна вимога-доручення № 5492 від 08.07.2010 р. на суму 19087,23 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення Відповідачем не оплачено.

Таким чином, загальна сума боргу Відповідача за спожиту активну електроенергію за період травень - червень 2010 року складає 61091,44 грн.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.

Згідно п.6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У засіданні 26.01.2011 відповідач підтвердив наявнісь вказаного боргу на 26.01.2011.

За таких обставин, вимоги по стягненню основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно п.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4.2.1. Договору, передбачено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п.7 Додатка №4 "Порядок розрахунків"), Споживач сплачує Постачальникові електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого невиконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

На підставі зазначеного пункту додатку, Відповідачу було нараховано пеню за прострочення оплати за активну електричну енергію, за період з 19.06.10 р. по 26.11.10 р., в сумі 4075,51 грн.

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) тощо.

Господарським судом встановлено,що ухвалою від 29.04.2010 року порушено провадження у справі № 21/143/10 про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Тобто, відповідно до ч.4 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з 29.04.2010 року за невиконання чи неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань не нараховуються неустойка (штраф, пеня) тощо.

Згідно із ч.7 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період, протягом якого діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство відповідача, тому в цей період не підлягає нарахуванню пеня за невиконання відповідачем грошового зобов’язання. За таких обставин, слід відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 4075,51 грн.

Згідно п.2. ст. 625 Цивільного кодексу України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України, Відповідачу нараховано інфляційні нарахування за весь час прострочення оплати за активну електричну енергію, за період з 01.08.10 р. по 31.10.10 р. - в сумі 2810,21 грн.

Також, відповідно до ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України, Відповідачу нараховано три проценти річних за прострочення оплати за активну електричну енергію, в період з 19.06.10 р. по 26.11.10 р. - в сумі 759,79 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, суд дійшов висновку, що вони є вірними та складеними відповідно до вимог чинного законодавства. За таких обставин, з відповідача слід стягнути на користь позивача 759,79 грн. 3 % річних та 2810,21 грн. втрат від інфляції.

Враховуючи вищевикладене, позов слід задовольнити частково.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог; витрати зі сплати державного мита підлягають стягненню з відповідача повністю, оскільки спір виник з вини відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                        ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” (69600, м.Запоріжжя, Північне шосе, 31-А, МСП-982; код за ЄДРПОУ 24516317, р/р № 26002976713329 в ЗАТ «ПУМБ»м.Запоріжжя, МФО 313823) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м. Запоріжжя, вул Каховська, буд. 26, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок із спеціальним режимом № 260363141401 в ЗОФ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957, ЄДРПОУ 00130926) 61091 грн. 44 коп. основного боргу. Видати наказ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” (69600, м.Запоріжжя, Північне шосе, 31-А, МСП-982; код за ЄДРПОУ 24516317, р/р № 26002976713329 в ЗАТ «ПУМБ»м.Запоріжжя, МФО 313823) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м. Запоріжжя, вул Каховська, буд. 26, код ЄДРПОУ 00130926, р/р № 260081031709 в Запорізькому відділенні ВАТ «Дочірній банк СБЕРБАНК РОСІЇ”, МФО 320627) 759 грн. 79 коп. 3% річних, 2810 грн. 21 коп. втрат від інфляції, 687 грн. 37 коп. державного мита, 222 грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                   В.І.Черкаський

дата складання повного рішення –28.01.2011