Рішення № 14349833, 17.11.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.10 Справа № 24/307/10

Суддя

за позовною заявою: Казенного підприємства “Південукргеологія”, 49005, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 11 в особі Білогірської геологорозвідувальної експедиції, 72002, Запорізька область, смт. Михайлівка, вул. Пушкіна, 102

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газ Інвест”, юридична адреса: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 24, фактична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна 3, кв. 1

про стягнення 38 602,78 грн.

Суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Ракітіна Т.О., довіреність від 30.12.2009р. № 12-650

від відповідача: Федорченко Д.О., довіреність від 02.08.2010р. № 15

СУТЬ СПОРУ:

06.09.2010р. до господарського суду Запорізької області звернулось Казенне підприємство “Південукргеологія” в особі Білогірської геологорозвідувальної експедиції (надалі –КП “Південукргеологія”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Газ Інвест” (далі - ТОВ “Газ Інвест”) про стягнення з відповідача 38 602,78 грн., з яких: 30 000,00 грн. основного боргу, 5 018,55 грн. - пені, 2698,60 грн. –інфляційних витрат, 885,63 грн. - 3% річних.

Ухвалою від 06.09.2010р. судом порушено провадження у справі № 24/307/10, судове засідання призначено на 20.10.2010р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 20.10.2010р. розгляд справи відкладено на 04.11.2010р.

Ухвалою від 04.11.2010р. за клопотанням відповідача строк розгляду спору продовжено, розгляд справи відкладено на 17.11.2010р.

Ухвалою суду від 17.11.2010р. повернуто без розгляду зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Газ Інвест” до Казенного підприємства “Південукргеологія” в особі Білогірської геологорозвідувальної експедиції про стягнення про стягнення з відповідача 7180,51 грн. основного боргу, 337,48 грн. інфляційних витрат та 48,98 грн. 3% річних, оскільки зустрічний позов подано з порушенням встановленого ст. 60 Господарського процесуального кодексу України терміну, тобто після початку розгляду господарським судом справи по суті.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 17.11.2010р., на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторонам роз’яснено про час складання рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснив наступне. 15.07.2009р. між Білозірською ГРЕ КП “Південукргеологія” та ТОВ “Газ Інвест” укладено договір підряду № 08-55 БГРЕ/01 на виконання геологорозвідувальних робіт по бурінню свердловини для технічного водопостачання в с. Білорецьке Веселівського району Запорізької області, на виконання умов якого Білозірська ГРЕ КП “Південукргеологія”, згідно з листом-заявою № 242 від 03.07.2009р. виконало роботи на загальну суму 108434,00 грн., що підтверджується актами прийому-передачі за грудень 2009 року. Свої зобов’язання щодо оплати робіт відповідачем виконано частково в розмірі 78434,00 грн., внаслідок чого на час звернення з позовом до суду сума основного боргу на підставі спірного договору складала 30000,00 грн. Після порушення провадження по даній справі відповідачем частково погашена суму основного боргу в розмірі 22819,49 грн., що підтверджується банківськими виписками від 15.09.2010р., від 20.09.2010р. та від 23.09.2010р. Таким чином, на час розгляду справи, сума основного боргу становить 7180,51 грн. За порушення строків оплати відповідачу нараховано пеня в розмірі 5018,55 грн., а саме за період з 18.12.2009р. по 20.05.2010р. в сумі 3863,5 грн. та 1155,06 грн. за період з 21.05.2010р. по 21.07.2010р., 2 6 98,60 грн. інфляційних витрат за період з грудня 2009р. по липень 2010р., 885,63 грн. –3% річних за період з 18.12.2009р. по 21.07.2010р. У зв’язку з чим, позивач просить суд на підставі ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, припинити провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 22 819,49 грн., стягнути з відповідача 7 180,51 грн. - основного боргу, 5 018,55 грн. - пені, 2 698,60 грн. –інфляційні збитки, 885,63 грн. - 3% річних.

Відповідач проти позову заперечив та стверджував, що позивачем безпідставно нараховано пеня, інфляційні витрати та 3% річних починаючи з 18.12.2009р., оскільки відповідно до умов договору розрахунки повинні бути виконані після підписання сторонами акта виконаних робіт. Тому строк, з якого є можливим нарахування штрафних санкцій починається з 04.03.2010р. Таким чином, станом на 17.11.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 13661,27 грн., з яких: сума основного боргу –7 180,51 грн.; пеня - 4 707,66 грн.; індекс інфляції –1 025,90 грн.; 3% річних - 747,21 грн. Щодо нарахування 3% річних, відповідач звернув увагу на той факт, що в порядку ст. 625 ЦК України господарська відповідальність може бути застосована тільки у випадку якщо сторонами в договорі не встановлені штрафні санкції. Проте, п. 3.3. спірного договору передбачена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нараховану на суму заборгованості за кожний день прострочення. За таких обставин вказані вимоги позивача є безпідставними та такими що не підлягають задоволенню. Відповідач стверджує, що на час розгляду справи в суді сума основного боргу погашена у повному обсязі, а несвоєчасна сплата боргу не є результатом протиправних дій відповідача, а є наслідком як фінансової кризової ситуації в державі так і в окремих секторах економіки зокрема. Відповідач є агропідприємством, яке проводить самостійний обробіток як власних, так і орендованих земельних ділянок. Вказаний вид діяльності є досить затратним та довгим періодом обертання обігових коштів - один раз на рік. Вказані обставини, серйозним чином стояли на заваді виконання відповідачем зобов’язань за спірним договором. З урахуванням викладеного, на підставі ст. ст. 80, 83 ГПК, ст. ст. 216, 218, 219, 233 ГК, просить суд припинити провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу у зв’язку з відсутністю предмету спору та зменшити розмір штрафних санкцій - відмовити в задоволенні вимог щодо стягнення пені, 3 % річних та втрат від інфляції.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15.07.2009р. між Казенним підприємством “Південукргеологія” в особі структурного підрозділу підприємства - Білозірської геологорозвідувальної експедиції (Підрядник) і товариством з обмеженою відповідальністю “Газ Інвест” (Замовник) укладено договір підряду № 08-55 БГРЕ/01, за умовами якого Підрядник зобов’язується на умовах цього договору виконати для Замовника складання проектно-кошторисної документації та буріння свердловини для технічного водопостачання в с. Білорецьке Веселівського району (п. 1.1.), а Замовник зобов’язується на умовах цього договору прийняти та оплатити ці роботи (п. 1.2.).

Відповідно до п. 1.3. договору, ціна договору складає 108 434,40 грн. у т.ч. ПДВ 18 072,40 грн., визначається проектно-кошторисною документацією, складеною Підрядником та протоколом договірної ціни. Проектно-кошторисна документація є невід’ємною частиною цього договору з моменту її погодження Замовником і до остаточного розрахунку є власністю Білозірської ГРЕ.

Пунктом 1.4. договору визначено, що сума робіт не є твердою, її розмір Сторонами уточнюється по фактичним обсягам робіт та витратам при підписанні Акту прийому-передачі робіт.

Прийом виконаних робіт відбувається шляхом підписання прийомо - передаточного акту. Сторони можуть передбачити поетапну прийомку - передачу виконаних робіт з підведенням балансу для остаточного розрахунку в кінцевому Акті приймання-передачі робіт. У разі поетапної прийомки - передачі виконаних робіт складаються проміжні та остаточний Акти прийомки-передачі виконаних робіт (п. 1.5.).

Згідно п. 4.1. договору, оплата вартості робіт відбувається шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Підрядника передоплати у розмірі 50 % від суми, визначеної у п.1.3. цього Договору до початку робіт.

Через кожні десять днів з моменту початку робіт складаються проміжні Акти приймання-передачі виконаних робіт. Оплата здійснюється на протязі трьох днів з моменту підписання Акту та одержання рахунка на оплату.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі суми, зазначеної у кінцевому Акті приймання-передачі робіт протягом 3 днів з моменту його підписання сторонами (п. 4.2.).

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов п. 4.1. договору підряду від 15.07.2009р. № 08-55 БГРЕ/01, до початку робіт ТОВ “Газ інвест” перераховано 23.10.2009р. на розрахунковий рахунок Підрядника передоплати у розмірі 50 % від суми, визначеної у п. 1.3. цього Договору, а саме 54217,00 грн.

Встановлено, що згідно з листом-заявою ТОВ “Газ Інвест” № 242 від 03.07.2009р. позивачем зобов’язання за договором підряду виконано у повному обсязі.

Так, 14.12.2009р. Белозірською ГРЕ здано, а ТОВ “Газ Інвест” прийнято пробурену у відповідності з договором № 08-55 БГРЕ/1 від 15.07.2009р. свердловину № 1053-В, про що свідчить акт робочої комісії по прийманню, який підписаний уповноваженими особами сторін (у т.ч. з боку відповідача –генеральним директором Бережецьким А.В.) без будь-яких зауважень та скріплені печатками підприємств.

В свою чергу, ТОВ “Газ Інвест ”, виконуючи свої обов’язки за договором підряду, на розрахунковий рахунок позивача перерахувало 21.05.2010р. –14217,00 грн., що підтверджується банківською випискою, копія якої міститься в матеріалах справи.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків від 06.07.2010р. станом на 06.07.2010р. заборгованість ТОВ “Газ Інвест” перед позивачем становила 40000,00 грн. Акт підписано головними бухгалтерами сторін договору підряду та скріплено печатками підприємств.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію за вих. № 06-221 від 01.07.2010р. з вимогою сплатити суму боргу в розмірі 40000,00 грн. протягом трьох робочих днів з моменту отримання претензії.

04.08.2010р. відповідачем частково погашена сума основного боргу у розмірі 10 000,00 грн. (банківська виписка додається).

Решта вартості робіт відповідачем не сплачена, внаслідок чого на день звернення з позовом до суду сума основного боргу складала 30000,00 грн.

Вбачається, що 15.09.2010р., 20.09.2010р. та 23.09.2010р., тобто після звернення з позовом до суду, відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача відповідно 10 000,00 грн., 10000,00 грн. та 2819,49 грн. (банківські виписки додані до матеріалів справи).

Отже, станом на час розгляду справи в суді сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором підряду становить 7180,51 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов’язання.

Зобов’язання відповідача оплатити роботи не припинено.

Відповідач в ході розгляду цієї справи оплату виконаних робіт не довів, будь-яких претензій щодо виконання робіт позивачу не пред’явив, тому вимоги про стягнення 7180,51 грн. основного боргу слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 22819,49 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок відсутності предмету спору.

Твердження відповідача стосовного того, що сума основного боргу за спірним договором сплачена у повному обсязі, судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, відповідач не довів суду факт перерахування грошових коштів за договором підряду у повному обсязі, відповідних документальних доказів суду не надав.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, (…), сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими грошима, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Сторони в п. 3.3. договору обумовили, що за порушення умов договору (затримки виконання, приймання робіт, затримка оплати робіт за актом приймання-передачі) винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нараховану на суму зобов’язання за кожен день затримання їх виконання.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.96 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до розрахунку позивача розмір пені становить 5018,55 грн., а саме: за період за період з 18.12.2009р. по 20.05.2010р. в сумі 3863,5 грн. та 1155,06 грн. за період з 21.05.2010р. по 21.07.2010р.

Факт прострочення матеріалами справи доведено, розрахунок пені здійснено позивачем вірно з урахуванням норм вищезазначеного законодавства, у зв’язку з чим, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за вказаний період в сумі 5 018,55 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача на те, що позивачем безпідставно нараховано пеня, інфляційні витрати та 3% річних починаючи з 18.12.2009р., оскільки відповідно до умов договору розрахунки повинні бути виконані після підписання сторонами акта виконаних робіт, судом до уваги не приймається з наступного.

Як зазначалося вище, згідно з п. п. 4.1, 4.2 спірного договору, оплата вартості робіт відбувається шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача передоплати у розмірі 50 % від 108 434,40 грн., остаточний розрахунок здійснюється на підставі суми, зазначеної у кінцевому акті приймання-передачі робіт протягом 3 днів з моменту його підписання сторонами.

Судом встановлено, що Акт підписано сторонами 14.12.2009р., нарахування штрафних санкцій починається через 3 робочі дні з 18.12.2009р. по 21.07.2010р., враховуючи проплату від 21.05.2010р. Отже, позивачем вірно вказано період нарахування пені, інфляції та 3% річних.

За приписами ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до цієї норми позивач заявив до стягнення індексу інфляції за період з грудня 2009р. по липень 2010р. в сумі 2 698,60 грн. та 885,63 грн. - 3% річних за період з 18.12.2009р. по 21.07.2010р.

Твердження відповідача про те, що нарахування позивачем 3% річних є неправомірним, спростовується тим, що 3% річних є за своїм характером платою за користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, а відтак їх слід розцінювати, як відмінні від неустойки (штрафу, пені) санкції за неналежне виконання грошових зобов’язань, оскільки стягуються незалежно від вини боржника.

До того ж, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання незалежно від того, виникла така можливість з його вини чи випадково. Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов’язання за рахунок іншої.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних у сумі 885,63 грн. та 2 698,60 грн. інфляційних витрат суд визнає доведеними, правомірними, внаслідок чого задовольняються судом.

Відповідач, посилаючись на ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій - відмовити в задоволенні вимог щодо стягнення пені, 3 % річних та втрат від інфляції.

Згідно ч. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Між тим, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, суд повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов’язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов’язання, незначності прострочення у виконанні зобов’язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Даний випадок є звичайним порушенням відповідачем договірних зобов’язань, яке завдало збитків не тільки підприємству, а в його особі і державі, так як підприємство державної форми власності, підтверджується документами, що посвідчують правовий статус підприємства. До того ж, матеріалами справи встановлено, що досудове врегулювання спору не приносило результатів, сума боргу відповідачем у повному обсязі не сплачена.

Доводи відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним, не підтверджені документально та нормативно необґрунтовані.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі –386,03 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Газ Інвест” (юридична адреса: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 24, фактична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна 3, кв. 1, код ЄДРПОУ 31731398, р/р 260095004802 у АБ “Брокбізнесбанк” м. Запоріжжя, МФО 315399) на користь Казенного підприємства “Південукргеологія” (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 11, код ЄДРПОУ 01432150, р/р 26009310225301 в АКБ “Новий”, м. Дніпропетровськ, МФО 305062) в особі Білогірської геологорозвідувальної експедиції (72002, Запорізька область, смт. Михайлівка, вул. Пушкіна, 102, код ЄДРПОУ 01432196, р/р 26008171229 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805) –7 180 (сім тисяч сто вісімдесят) грн. 51 коп. основного боргу, 5 018 (п’ять тисяч вісімнадцять) грн. 55 коп. пені, 2 698 (дві тисячі шістсот дев’яносто вісім) грн. 60 коп. інфляційних витрат, 885 (вісімсот вісімдесят п’ять) грн. 63 коп. - 3% річних, 386 (триста вісімдесят шість) грн. 03 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 22 819,49 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

           Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішеПовне рішення складено 14.01. 2011р.ння складено 14.01. 2011р.