Рішення № 14349408, 22.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.10 Справа № 24/371/10

Суддя

за позовною заявою: відкритого акціонерного товариства “Український графіт”, 69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит”, 69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 31-А, МСП-982

про стягнення 2369,93 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Кушпела О.В., довіреність від 14.07.2010р. № 069/35

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

07.12.2010р. до господарського суду Запорізької області звернулось відкрите акціонерне товариство “Український графіт” (надалі - ВАТ “Український графіт”) з позовною заявою до ВАТ “Вуглецевий композит” (далі - ВАТ “Вуглецевий композит”) про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2369,93 грн., з яких: 1842,47 грн. інфляційних витрат та 527,46 грн. - 3% річних.

Ухвалою від 07.12.2010р. судом порушено провадження у справі № 24/371/10, судове засідання призначено на 22.12.2010р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 22.12.2010р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом роз’яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, зазначивши наступне. Відповідач не виконав грошове зобов’язання щодо оплати наданих послуг за договором № 804/49132/04, укладеного між сторонами 01.10.2004р., у зв’язку з чим рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2007р. у справі № 8/558/07 стягнуто з відповідача 22198,48 грн. основного боргу, 1844,60 грн. пені, 2122,17 грн. інфляційних витрат за період з грудня 2006р. по вересень 2007р. та 569,94 грн. - 3 % річних за період з 13.12.2006р. по 30.10.2007р. Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.01.2010р. у справі № 1/4/10, за прострочення виконання грошового зобов’язання з відповідача стягнуто 10255,69 грн. індексу інфляції за період з жовтня 2007р. по листопад 2009р. та 1184,13 грн. - 3 % річних за період з 31.10.2007р. по 30.12.2009р. Однак, вищезазначені рішення суду відповідачем не виконані, сума основного боргу не перераховано. За таких обставин позивач просить суд, на підставі ст. ст. 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. 202 Господарського кодексу України, стягнути з відповідача 1842,47 грн. інфляційних витрат за період грудень 2009р. - вересень 2010 року та 527,46 грн. - 3% річних за період з 01.01.2010р. по 25.10.2010р.

Відповідач в судове засідання 22.12.2010р. не з’явився, надав суду відзив від 16.12.2010р. № 02/622, в якому вказує, що позовні вимоги в сумі 2369,93 грн. визнає у повному обсязі. Просить суд розгляд справи проводити за відсутністю свого представника.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2007р. у справі № 8/558/07 стягнуто з ВАТ “Вуглецевий композит” на користь ВАТ “Український графіт” - 22198,48 грн. основного боргу, 1844,60 грн. пені на підставі договору від 01.10.2004р. № 804/49132/04, 2122,17 грн. інфляційних витрат за період з грудня 2006р. по вересень 2007р. та 569,94 грн. - 3 % річних за період з 13.12.2006р. по 30.10.2007р. за неналежне виконання грошового зобов’язання. На виконання рішення видано наказ від 04.03.2008р. № 8/558/07.

У зв’язку з непогашення суми боргу за вищевказаним рішенням суду, рішенням господарського суду Запорізької області від 26.01.2010р. у справі № 1/4/10 стягнуто з ВАТ “Вуглецевий композит” на користь ВАТ “Український графіт” 10255,69 грн. індексу інфляції за період з жовтня 2007р. по листопад 2009р. та 1184,13 грн. - 3 % річних за період з 31.10.2007р. по 30.12.2009р. На виконання рішення видано наказ від 09.02.2010 № 1/4/10.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Нормами ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), ст. 11 Закону України “Про судоустрій” передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України.

Згідно з приписами ст. 35 ГПК України, не потребують доказуванню преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони.

Однак, як свідчать матеріали справи та пояснення сторін, на момент звернення позивача до суду, зобов’язання щодо сплати суми основного боргу за договором від 01.10.2004р. № 804/49132/04, підтвердженої судом (безспірної), є невиконаними, у зв’язку з чим, ВАТ “Український графіт” звернувся до суду з даним позовом.

Згідно із ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо зобов’язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов’язки, у т.ч. передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України (ЦК України).

У відповідності зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плата) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав встановлених ст. 11 ЦК України, яка передбачає, що цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. В даному випадку спірні правовідносини виникли на підставі ст. 625 ЦК України.

Сума основного боргу ВАТ “Вуглецевий композит” перед ВАТ “Український графіт” станом на час розгляду даної справи в суді за договором від 01.10.2004р. № 804/49132/04 складає 22198,48 грн. Факт наявності заборгованості встановлений судом. Рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2007р. у справі № 8/558/07 набрало законної сили і є обов’язковим на всій території України.

Таким чином, у зв’язку з непогашенням стягнутої за вказаним судовим рішенням суми боргу відповідач повинен сплатити позивачу втрати від інфляційних процесів та 3 % річних.

Позивачем заявлено до стягнення 1842,47 грн. інфляційних витрат за період грудень 2009р. - вересень 2010 року та 527,46 грн. - 3% річних за період з 01.01.2010р. по 25.10.2010р., що нараховані на суму заборгованості 22198,48 грн. (згідно рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2007р. у справі № 8/558/07).

Оскільки відповідач не здійснив жодної дії щодо погашення суми основного боргу та безпідставно зберігає грошові кошти за рахунок позивача, суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача 1842,47 грн. інфляційних витрат та 527,46 грн. 3 % річних законними, доведеними, обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі –102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” (69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 31-А, МСП-982, код ЄДРПОУ 24516317, р/р 226002976713329 в ЗФ ПУМБ м. Запоріжжя, МФО 313623) на користь відкритого акціонерного товариства “Український графіт” (69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20, код ЄДРПОУ 00196204, р/р 26008900301 в АБ “Металург”, МФО 313582) –1842 (одну тисячу вісімсот сорок дві) грн. 47 коп. інфляційних витрат, 527 (п’ятсот двадцять сім) грн. 46 коп. - 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 30.12. 2010р.