Ухвала суду № 1434930, 11.12.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

__________01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“11” грудня 2007 року                                                                               Справа № 13/194/06-АП

                                                                       к/с № К-33109/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                               Голубєвої Г.К.

Суддів                                                           Маринчак Н.Є.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції у Запорізькій області

на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 10.10.2006 року

та постанову господарського суду Запорізької області від 02.08.2006 року

у справі № 13/194/06-АП

за позовом                Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекта”

до                                Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції у Запорізькій області

про      визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Комплекта” (далі – ТОВ “Комплекта”) звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції у Запорізькій області (далі – Бердянська ОДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 2250 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 900 грн., та стягнення 196 грн. витрат на відрядження.

Постановою господарського суду Запорізької області від 02.08.2006 року, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 10.10.2006 року позовні вимоги задовільнено частково. Спірне податкове повідомлення-рішення визнано нечинним. В решті позовних вимог відмовлено.

Судові рішення обґрунтовані тим, що валові витрати з надання послуг по веденню бухгалтерського обліку та витрати за складання плану розвитку підприємства підтверджені первинними документами.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Бердянська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані рішення скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема абз. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Бердянською ОДПІ проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ “Комплекта”.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме віднесення до складу валових витрат підприємства витрат з надання послуг по веденню бухгалтерського обліку на суму 6000 грн. та витрат за складання плану розвитку підприємства в сумі 3000 грн., які не підтверджені первинними документами.

Зазначене порушення зафіксовано у акті від 26.12.2005 року № 241/23-2/33284222, на підставі якого 13.01.2006 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012330/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 2250 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 900 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 – 5.7 цієї статті. Пунктом 5.3 ст. 5 Закону наведено вичерпний перелік операцій, за якими витрати не включаються до складу валових витрат.

Абзацом 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Акти виконаних робіт від 31.01.2005 року, від 28.02.2005 року, від 29.03.2005 року та банківські виписки на загальну суму 6000 грн. свідчать про виконання договору № 3 від 01.01.2005 року про надання послуг по веденню бухгалтерського обліку.

Акти виконаних робіт від 31.01.2005 року, від 28.02.2005 року, від 30.03.2005 року та банківські виписки на загальну суму 3000 грн. свідчать про виконання договору № 1 від 04.01.2005 року про надання послуг по фінансовому аналізу.

Факт перерахування коштів на рахунки виконавців договорів підтверджується довідкою від 28.12.2005 року № 03-79, виданою філією Орджонікідзевського відділення “Промінвестбанку”.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України підтримує позицію судів попередніх інстанцій стосовно правомірності включення до складу валових витрат, витрат пов’язаних із оплатою послуг, передбачених зазначеними вище договорами, а тому порушень судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, в зв’язку з чим касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення – без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 2201, 224, 230, 231 КАС України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції у Запорізькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 10.10.2006 року на постанову господарського суду Запорізької області від 02.08.2006 року – без змін.

Справу № 13/194/06-АП повернути до господарського суду Запорізької області.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)Г.К. ГолубєваСудді(підпис)Н.Є. Маринчак

(підпис)О.В.Карась (підпис)А.О. Рибченко(підпис)М.О. Федоров

З оригіналом згідно

В. секретар                                                                                                 В.Б. Ликова