Ухвала суду № 1434929, 18.12.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18.12.2007№К-33111/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого), 

БрайкаА.І.,  ГолубєвоїГ.К.,  РибченкаА.О.,  ФедороваМ.О.

при секретарі: МіненкоО.М.

за участі представників відповідача:

НесторовоїМ.Є., СамохіноїТ.П., ТарасенкаВ.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька на постанову Господарського суду Донецької області від19.06.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від10.10.2006 посправі№22/7а

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю “Страйк”

до                               Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька

про                 визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Кіровському районі м.Донецька:

від21.07.2005 №0001992340/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 6570217,50грн. (вт.ч. основний платіж – 4380145грн. та штрафні (фінансові) санкції – 2190072,50грн.);

від21.07.2005 №0002002340/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1896075грн., (вт.ч. основний платіж – 1053375грн. та штрафні (фінансові) санкції – 842700грн.);

від17.08.2005 №0001992340/1 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 6570217,50грн. (вт.ч. основний платіж – 4380145грн. та штрафні (фінансові) санкції – 2190072,50грн.);

від17.08.2005 №0002002340/1 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1896075грн., (вт.ч. основний платіж – 1053375грн. та штрафні (фінансові) санкції – 842700грн.);

від27.10.2005 №0001992340/2 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 6570217,50грн. (вт.ч. основний платіж – 4380145грн. та штрафні (фінансові) санкції – 2190072,50грн.);

від27.10.2005 №0002002340/2 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1896075грн., (вт.ч. основний платіж – 1053375грн. та штрафні (фінансові) санкції – 842700грн.).

Податкові повідомлення-рішення від21.07.2005 винесені на підставі Акту планової документальної перевірки від19.07.2005 №2437/23-1/32794658 щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ«Страйк» за період з 31.12.2003 по 01.04.2005, де зазначено, що з 15.01.2004 по 01.04.2005 підприємство належним чином не здійснювало окремого податкового обліку фінансових операцій з цінними паперами у розрізі окремих видів цінних паперів, що є порушенням вимог пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що привело до заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток за 2004рік на 1053375грн.

Також в акті зазначено, що ТОВ порушено вимоги пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме у березні та листопаді2004року до складу податкового кредиту включена сума 4380145грн. (166666,70грн. – березень2004року, 4213478,30грн. – листопад2004року) за господарською операцією з одержання від ТОВ«Домбасс» емітованих ТОВ«ПоінтПлюс» простих векселів, так як витрати по сплаті вартості цінних паперів повинні обліковуватися за правилами, встановленими приписами зазначеної вище норми, і ці витрати не є валовими витратами у розумінні ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Постановою Господарського суду Донецької області від19.06.2006 залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від10.10.2006 по справі№22/7а позов задоволено частково: визнані недійсними податкові повідомлення-рішення від21.07.2005 №0001992340/0; від17.08.2005 №0001992340/1 та від27.10.2005 № 0001992340/2; визнані недійсними податкові повідомлення-рішення від21.07.2005 №0002002340/0, від17.08.2005 №0002002340/1 та від27.10.2005 №0002002340/2 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 41672,10грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 539189,13грн. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

При цьому судами зазначено про проведену судово-бухгалтерську експертизу, якою підтверджений висновок податкового органу про заниження позивачем у ІVкварталі2004року податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 1011702,90грн. та спростований висновок про заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість за березень2004року на суму 166666грн. та листопад 2004року на суму 4213478грн., оскільки ДПІ при проведенні перевірки не враховано, що збитки підприємства від операцій з векселями в сумі 4213478,30грн. повинні переноситися на наступні податкові періоди.

Відповідно судом проведено розрахунок розміру штрафних (фінансових) санкцій в наступні послідовності: 1011702,90грн. (сума встановленого судовим експертом заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств) х10 % = 101170,29грн. х3 (податкові періоди) = 303510,87грн.

І розраховано податкове зобов'язання по основному платежу:

1053375грн.-1011702,90грн.=41672,10грн.

та штрафних (фінансових) санкціях:

842700грн.-303510,87грн.=539189,13грн.

Не погодившись із постановою Господарського суду Донецької області від19.06.2006 та ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від10.10.2006 по справі№22/7а відповідач (ДПІ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та відмовити в позові, оскільки рішення винесені із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права і висновки судів базовані виключно на висновку експерта, зробленого під час розгляду справи.

Також зазначивши пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де визначено, що платники податку ведуть окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів , а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, скаржник, зазначивши фактичні обставини справи та посилаючись на норми Закону України «Про податок на додану вартість» вважає, що Акт перевірки складено на підставі детального вивчення первісної бухгалтерської та податкової документації й було зроблено певні висновки щодо порушень позивачем норм діючого податкового законодавства, що саме й стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав, в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та пояснення представників сторін колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України від21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Тобто досліджуючи правомірність нарахування податкових зобов’язань, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ під час проведення перевірки не врахований факт, що у березні та листопаді 2004року ТОВ«Страйк» зависило свої податкові зобов'язання по податку на додану вартість на 166666,67грн. та на 4213478грн., відповідно, що спростовує висновки відповідача про суми податкових зобов'язань, які підлягали декларуванню у відповідних податкових періодах.

При цьому судами зазначено, що причиною порушення позивачем вимог зазначеної вище норми, за висновком ДПІ, стало порушення вимог пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, витрати по сплаті вартості цінних паперів повинні обліковуватися за правилами, встановленими приписами зазначеної вище норми, і ці витрати не є валовими витратами у розумінні ст.5 цього Закону.

Відповідно досліджуючи правильність обліку цінних паперів, суди дійшли висновку, що позивач не забезпечив належного обліку операцій з цінними паперами і перевірка правильності висновків податкового органу безпосередньо пов'язана з приведенням його у відповідність до пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому ухвалою від22.02.2006 Господарський суд Донецької області призначив судово-бухгалтерську експертизу.

Зазначеною судово-бухгалтерською експертизою підтверджений висновок ДПІ про заниження позивачем у ІVкварталі2004року податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 1011702,90грн. та спростований висновок про заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість за березень2004року на суму 166666грн. та листопад 2004року на суму 4213478грн., оскільки ДПІ при проведенні перевірки не враховано, що збитки підприємства від операцій з векселями в сумі 4213478,30грн. повинні переноситися на наступні податкові періоди. Таким чином правомірним є обґрунтування судового рішення ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, так як висновок судово-бухгалтерської експертизи відповідачем (ДПІ) не спростовано.

З огляду на встановлене судами та враховуючи наведене, суд касаційної інстанції погоджується із висновком судів про те, що спірні податкові повідомлення-рішення від21.07.2005 №0001992340/0; від17.08.2005 №0001992340/1 та від27.10.2005 № 0001992340/2 винесено з порушенням вимог податкового законодавства, а податкові повідомлення-рішення від21.07.2005 №0002002340/0, від17.08.2005 №0002002340/1 та від27.10.2005 №0002002340/2 визнанні недійсними в частині за законного і правомірного врахування висновку судово-бухгалтерської експертизи, тому постанова Господарського суду Донецької області від19.06.2006 та ухвала Донецького апеляційного господарського суду від10.10.2006 по справі№22/7а скасуванню не підлягають, як такі, що винесені за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Донецької області від19.06.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від10.10.2006 посправі№22/7а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.

Головуючий                                                           О.В.Карась

Судді                                                                        А.І.Брайко

                                                                                  Г.К.Голубєва

                                                                                  А.О.Рибченко

                                                                                  М.О.Федоров