Постанова № 14336999, 09.03.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/677/2011

09 березня 2011 року 12год. 00хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м.Рівне

доПриватного підприємства фірми "Велсі"

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м.Рівне звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства фірми "Велсі" про стягнення заборгованості в сумі 259358 грн 86 коп., яка виникла на підставі податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0003522342/0 від 06.10.2010 року.

Ухвала про відкриття скороченого провадження від 18.02.2011 року отримана відповідачем 24.02.2011 року.

          Відповідачем у 10-денний строк з дня одержання даної ухвали не подано ні заперечень проти позову з документальним обґрунтуванням, ні заяви про визнання позову.

          Суд вважає, що повідомлених позивачем обставин та долучених ним до матеріалів справи документів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику сторін.

          Розглянувши в порядку скороченого провадження у встановлений ст.183-2 КАС України строк матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідач - Приватне підприємство фірма "Велсі" зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради 10.04.1998 року, свідоцтво про Державну реєстрацію суб"єкта підпрємницької діяльності-юридичної особи (а.с.14), відомості про нього включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 08.11.2005 року (а.с.9-11) і як платник податків перебуває на обліку у Рівненській ОДПІ з 23.04.1998 року за № 066/1003 (а.с.16) та з 26.01.2007 року є зареєстрованим платником податку на додану вартість (а.с.13).

22.09.2010 року ДПІ у м.Рівне щодо відповідача проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з ПДВ за серпень, вересень, жовтень, листопад 2008 року, за результатами якої було складено акт №1431/23-100/25320786 від 22.09.2010 року, яким зафіксовано порушення пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за серпень 2008, вересень 2008 року, жовтень 2008 року, листопад 2008 року на суму 177533,00 грн. (а.с.17-19). На підставі акту №1431/23-100/25320786 від 22.09.2010 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0003522342/0 від 06.10.2010 року, яким відповідачу, відповідно до пп. "б" пп.4.2.2. п.4.2. ст.4, пп.17.1.3, пп.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року визначено суму податкового зобов'язання на загальну суму 266299,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 177533 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 88766,50 грн. (а.с.21).

          Відповідно до пп. "б" пп.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

          Відповідно до пп.17.1.3. п.17.1 ст.17 цього Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи ту обставину, що податковим органом було встановлено факт порушення відповідачем вимог податкового законодавства у вигляді заниження суми податкових зобов'язань, суд приходить до висновку про законність і підставність винесеного позивачем податкового повідомлення-рішення.

З врахуванням положення пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, за яким податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження, або звертається у встановлені строки з позовом до суду та з врахуванням відсутності факту оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0003522342/0 від 06.10.2010 року, визначена ним сума податкових зобов’язань, як з основного платежу, так і зі штрафної санкції, є узгодженою.

За правилами п.1.3. ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, є податковим боргом.

          В силу положень пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження, визнається сумою податкового боргу платника податків, і щодо такої суми, в порядку передбаченому п.6.2. ст.6 вказаного Закону, надсилаються податкові вимоги.

Відповідно до цього, позивачем для відповідача виставлено першу податкову вимогу форми "Ю1" від 25.10.2010 року (а.с.7) та здійснено запис у держаний реєстр рухомого майна про податкову заставу (а.с.6); і другу податкову вимогу форми "Ю2" від 26.11.2010 року № 2/904 (а.с.8), які у встановленому порядку не оскаржувались.

Станом на день розгляду справи у суді, відповідачем податкові вимоги не задоволені та згідно даних обліку позивача (а.с.22,23) та облікових карток платника (а.с.24-26), за відповідачем, з урахуванням переплати в сумі 6940,64 грн., обліковується заборгованість перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість в сумі 259358 грн 86 коп.

Відповідно до п. 3.1.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно з п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

           За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

          Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

          Керуючись статтями 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства фірми "Велсі" до Державного бюджету на р/р 31115029700002 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586331, код платежу 14010100, заборгованість по податку на додану вартість в сумі 259358 (двісті п"ятдесят дев"ять тисяч триста п"ятдесят вісім) грн. 86 коп., яка виникла на підставі податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0003522342/0 від 06.10.2010 року.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова, прийнята в порядку скороченого провадження, відповідно до ч.1 ст.256 КАС України виконується негайно.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

          Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

          Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                   Друзенко Н.В.