Постанова № 14336891, 16.02.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5513/10/1770

16 лютого 2011 року 15год. 45хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: Тарновецький П.Я.,

представник відповідача: Оніщук В.П,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО"

доДержавна податкова інспекція у м.Рівне

про визнання нечинними податкових повідомлень та зобов'язання вчинення

певних дій , -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання нечинними податкових повідомлень від 30.08.2010р. №117160038157030, від 30.09.2010р. №117160038282968, від 29.10.2010р. №117160038406293, зобов'язання утриматися від нарахування пені на податковий борг з податку на додану вартість та від зарахування сплачених сум вказаного податку в рахунок погашення податкового боргу і пені, визначених податковими повідомленнями-рішеннями та податковими вимогами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані податкові повідомлення прийняті відповідачем безпідставно, оскільки на час їх прийняття у товариства боргу з податку на додану вартість не існувало. Однак, відповідач нараховує позивачу пеню на неіснуючий податковий борг з податку на додану вартість та зараховує сплачені позивачем суми цього податку в рахунок погашення такого податкового боргу та пені, що є протиправним.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та пояснив суду, що на підставі акта виїзної планової перевірки від 31.08.2009р. №51/23/33001226 ДПІ у м.Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.09.2009р. №0004272342/0, яким ТзОВ "АРМ-ЕКО" визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 332946,00грн., у т.ч.: 221964,00грн. за основним платежем, 110982,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач скористався правом на адміністративне оскарження та подав до податкового органу скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення. За наслідками процедури апеляційного оскарження, ДПІ у м.Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.03.2010р. №00042722342, яке позивач отримав 26.03.2010р. 01.04.2010р. ТзОВ "АРМ-ЕКО" звернулося з адміністративним позовом до суду про скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, а тому згідно з ч.2 пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобовязання, визначене цим рішенням, є неузгодженим. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.07.2010р. було скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 11.09.2009р. №0004272342/0 (№0004272342/1, №0004272342/2, №0004272342/3), визнано недійсними та скасовано першу податкову вимогу відповідача від 23.04.2010р. №1/387 і другу податкову вимогу відповідача від 27.05.2010р. №2/469, визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м.Рівне від 08.07.2010р. №51 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів. Таким чином, у ТзОВ "АРМ-ЕКО" не виникав і на цей момент відсутній податковий борг з податку на додану вартість. Всупереч цим обставинам та вимогам ст.ст.1,5,6,7,16 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідач нараховує позивачу пеню на неіснуючий податковий борг з податку на додану вартість та зараховує сплачені суми цього податку в рахунок погашення такого податкового боргу і пені. Просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Державна податкова інспекція у м.Рівне адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду пояснення, тотожні письмовим запереченням, а зокрема вказав, що позовні вимоги ТзОВ "АРМ-ЕКО" є безпідставними та необґрунтованими. За результатами планової виїзної перевірки на підставі акта від 31.08.2009р. №51/23/33001226, було прийняте податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 11.09.2009р. №0004272342/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 332946,00грн., у т.ч.: 221964,00грн. - за основним платежем, 110982,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення ДПА України надіслало позивачу рішення про розгляд повторної скарги від 03.03.2010р. №4346/7/25-0515, яким скарга позивача залишена без задоволення. ТзОВ "АРМ-ЕКО" отримало рішення ДПА України 05.03.2010р., а позов до адміністративного суду було подано лише 01.04.2010р., тобто з пропущенням десятиденного, наданого законом для такого скарження. Відтак, податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 333267,77грн. є узгодженим. Зауважив, що на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.07.2010р. податковим органом подано апеляційну скаргу, а тому таке рішення не може вважатися на даний момент чинним. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТзОВ "АРМ-ЕКО" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ДПІ у м.Рівне було складено акт від 31.08.2009р. №51/23/33001226, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.09.2009р. №0004272342/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 332946,00грн., у тому числі: 221964,00грн. - за основним платежем, 110982,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

ТзОВ "АРМ-ЕКО" було оскаржено вищезазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПІ у м.Рівне, Державної податкової адміністрації в Рівненській області та Державної податкової адміністрації України. За наслідками адміністративного оскарження скарги позивача були залишені без задоволення.

01.04.2010р. ТзОВ "АРМ-ЕКО" звернулося із позовом до Рівненського окружного адміністративного суду про скасування податкових повідомлень-рішень, поряд з іншими, й податкового повідомлення-рішення від 11.09.2009р. №0004272342/0 (та рішень, прийнятих за результатами адміністративного оскарження такого рішення). Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.07.2010р. у справі №2а-1517/10/1770 вказане податкове повідомлення-рішення було скасовано (а.а.с.6-13). Зазначена постанова суду законної сили не набрала, оскільки оскаржена відповідачем в апеляційному порядку (а.а.с.23-24). Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Повідомлення, що оспорюються позивачем у даній адміністративній справі, прийняті відповідачем на підставі абз.2 пп.16.3.3 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. N2181-III (далі Закон N2181-III).

Вказана норма закону передбачає, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Суть спору, що виник між сторонами в даному випадку полягає в наступному: позивач вважає, що у нього, станом на дату прийняття оспорюваних повідомлень, відсутнє узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному та судовому порядку, а відтак, нарахування пені є неправомірним; відповідач у свою чергу вважає, що товариство звернулося до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень з пропуском десятиденного строку з моменту отримання рішення ДПА України про розгляд повторної скарги від 03.03.2010р. №4346/7/25-0515, а відтак, сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість є узгодженою.

За визначенням п.1.4 ст.1 Закону N2181-III, пеня - це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п.1.2 ст.1 Закону N2181-III).

Згідно з пп.16.1.1 п.16.1 ст.16 Закону N2181-III пеня нараховується після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу.

Відповідно до абз.“б” пп.16.1.2 ст.16 Закону N2181-III при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами, нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону N2181-III встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (за процедурами адміністративного та судового оскарження).

Абзацом шостим підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону N2181-III визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Порядок обліку сум податкових зобов'язань, стосовно яких розпочато процедуру судового оскарження, визначено Тимчасовим порядком відображення в обліку сум податкових зобов'язань, визначених податковими органами, щодо яких платники податків розпочали процедуру судового оскарження (лист ДПА України від 26.03.2003 N 4839/7/19-3117). При цьому, під дію вказаного Тимчасового порядку підпадають виключно розраховані (донараховані) податковими органами суми податкових зобов'язань, по яких на момент звернення платника до суду не настав граничний строк їх сплати.

З урахуванням строків давності, відповідно до абзацу першого підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону N2181-III, платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Разом з тим, відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону N2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 (протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження), визнається сумою податкового боргу платника податків.

При оскарженні платником податків до суду суми податкового боргу (узгодженого податкового зобов'язання, несплаченого після спливу десяти календарних днів отримання податкового повідомлення - рішення) такий борг не може вважатись неузгодженим податковим зобов'язанням.

Крім того, відповідно до пп.”в” п.2.10 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003р. N290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за N522/7843 (далі Інструкція N290) податкове зобов'язання платника податків, нараховане податковим органом (у разі, коли такий платник податків у встановлені Законом терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження), вважається узгодженим у день закінчення процедури адміністративного оскарження або у день прийняття судом рішення по суті, а у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним судом до провадження) - у день прийняття відповідної постанови апеляційним судом.

Отже, норми чинного на дату виникнення спірних правовідносин Закону N2181-III та п.3 Інструкції N290 передбачають, що податковий орган зобов'язаний нараховувати пеню від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (тобто, після десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення).

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що рішення ДПА України про розгляд повторної скарги позивача від 03.03.2010р. №4346/7/25-0515 було отримане позивачем 05.03.2010р. До суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень позивач звернувся лише 01.04.2010р., тобто, з пропуском 10-денного терміну з моменту отримання рішення ДПА України про розгляд повторної скарги. Вказані обставини представником позивача в ході судового розгляду справи не спростовані.

Зважаючи на те, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідач правомірно розпочав нарахування пені.

Відповідно до п.3.7 Інструкції N290 якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002р. N74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2002р. за N436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому, протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України від 21.06.2001р. N253 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за N567/5758 (із змінами та доповненнями), повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 1.

За таких обставин, відповідач правомірно нараховував пеню на суму податкового боргу, склав та направив платнику податку оспорювані повідомлення про суми розподілу сплачених коштів 30.08.2010р. №117160038157030, від 30.09.2010р. №117160038282968, від 29.10.2010р. №117160038406293.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відтак, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання нечинними податкових повідомлень та зобов'язання вчинення певних дій відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.