Постанова № 14336786, 26.01.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5727/10/1770

26 січня 2011 р. 16год. 30хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: не прибув,

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомГощанської міжрайонної державної податкової інспекції

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амос"

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амос"про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у сумі 55664,63грн.

20 грудня 2010 року позивачем до суду подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою податковий орган просить стягнути з відповідача заборгованість з вказаного податку у сумі 55466,63грн.

У судове засідання представник позивача не прибув, у поданому суду клопотанні позовні вимоги підтримав повністю та просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідач заперечень суду не надав, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Судом не визнавалась обов’язковою участь сторін у судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе вирішити спір без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амос" Корецькою районною державною адміністрацією Рівненської області 27.07.1998р. зареєстроване як юридична особа, дані про нього внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 08.10.1998р. Товариство взяте на облік, як платник податків в органі державної податкової служби з 16.01.1996р. за №42Р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амос" має статус податкового агента відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. №889-IV (далі - Закон №889-IV), чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з даними обліку позивача відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 55466,63 грн.

Заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Амос" виникла у зв’язку із тим, що підприємством неутриманий та перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

24 березня 2010 року позивачем було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Амос" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р. За результатами даної перевірки позивачем складено акт від 23.03.2010р. №107/2350/21094784, яким встановлено порушення відповідачем вимог податкового законодавства, а саме: неутриманий і неперерахуваний до бюджету податок з доходів фізичних осіб у 2008р. в сумі 14406,91грн. та нарахований штраф у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів - 12245,90грн.

На підставі акта перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 06.04.2010р. №0001231751/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем - 14405,91грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 41059,72грн, а всього на суму 55466,63грн.

На виконання п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі Закон №2181-ІІІ), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, позивачем відповідачу було сформовано першу податкову вимогу №1/24 від 19.04.2010р. на суму 75246,77грн., здійснено запис у державний реєстр застав рухомого майна про податкову заставу, та сформовано другу податкову вимогу №2/29 від 19.05.2010р. на суму 76609,34грн.

Податкове повідомлення-рішення Гощанської МДПІ від 06.04.2010р. №0001231751/0 відповідачем оскаржувалося до Рівненського окружного адміністративного суду. Ухвалою суду від 14.12.2010р. позов було залишено без розгляду.

Податкові вимоги відповідачем отримані, у встановленому порядку ним не оскаржувалися.

Ці обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.4), копією інформації Головного управління статистики у Рівненській області щодо відповідача (а.с.5), копією довідки №16-01-2303 про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.6), копією довідки про взяття на облік платника податків відповідача (а.с.7), копією статуту ТзОВ "Амос" (а.а.с.8-9), копією акта перевірки від 23.03.2010р. №107/2350/21094784 (а.а.с.10-14), копією податкового повідомлення-рішення від 06.04.2010р. №0001231751/0 (а.с.15), копією Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.16), копією корінця другої податкової вимоги №2/29 від 19.05.2010р. та копією корінця першої податкової вимоги №1/24 від 19.04.2010р. (а.с.17), копією облікової картки платника (а.с.18), розрахунком податкового боргу перед бюджетом станом на 19.11.2010р. (а.с.19).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 1.17 ст.1 Закону №889-IV працедавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності (включаючи самозайнятих осіб), яка укладає трудові договори (контракти) з найманими особами та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати цього податку до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.

Згідно з п.1.6 ст.1 Закону №889-IV загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід). Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті); доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу; доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Законом. Загальний місячний оподатковуваний дохід дорівнює сумі оподатковуваних доходів, виплачених (нарахованих) протягом такого звітного податкового місяця. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, отриманих (нарахованих) протягом такого звітного податкового року.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №889-IV об'єктом оподаткування є загальний місячний оподатковуваний дохід.

Пунктом 3.4 ст.3 Закону №889-IV при нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування. Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму:

податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість;

акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

У такому ж порядку визначається об'єкт оподаткування для сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

Якщо особа, яка нараховує доходи у формах, відмінних від грошової, є платником податку на прибуток підприємств за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", то до її валових витрат включається сума, розрахована згідно з цим пунктом. Така сама сума є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з пп.4.2.15 п.4.2 ст.4 Закону №889-IV до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається, зокрема, сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктом 9.10 статті 9 цього Закону.

Пунктом 7.1 ст.7 Закону №889-IV ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Відповідно до пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону №889-IV податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Підпунктом 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону №889-IV податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно з п.9.10 ст.9 Закону №889-IV оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

Відповідно до абз. "а" п.19.2 ст.19 Закону №889-IV особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Підпунктом 20.3.1 п.20.3 ст.20 Закону №889-IV особами, відповідальними за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, є:

а) при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, - така особа - податковий агент.

Відповідно до пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону №889-IV у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Абзацом "а" п.20.2 ст.20 Закону №889-IV визначено, що фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону є особи, визначені цим Законом податковими агентами у разі порушення ними правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Підпунктом 3.2.1 ст.3 Закону №2181-III визначено, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Станом на день розгляду справи ТзОВ "Амос" заборгованість з податку з доходів фізичних осіб не сплачена.

Пунктом 11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-XII встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Згідно із ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амос"до місцевого бюджету м.Корець Рівненської області заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у сумі 55466,63грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя           Дудар О.М.