Постанова № 14330033, 14.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2011 р. справа № 2а/0570/682/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чучко В.М.

при секретаріБолхова А.В.

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучко В.М. при секретарі Болховій А.В., за участю представників: позивача Недашковського В.М. (ТОВ «Артемівськ-енергія», довіреність від 10.01.2011 року № 10/01-2), представників відповідача Козиної Ю.Є., Стребань З.А., Тіщенко С.О., Крікорова К.Р. (Артемівська ОДПІ, довіреності, відповідно, від 15.11.2010 року № 37057/10/10, від 14.02.2011 року № 4161/10/10, від 28.02.2011 року № 5416/10/10, від 28.02.2011 року № 5415/10/10), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.01.2011 року № 0000012342/0, № 0000022342/0, № 0000032342/0, зобовязання утриматися від прийняття та надіслання (вручення) позивачу окремого податкового повідомлення-рішення стосовно зменшення від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 474899,00 грн. за актом від 22.12.2010 року № 3866/23/34776960, зобовязання утриматися від нарахування зобовязань з податку на прибуток під час податкового контролю звітних періодів, внаслідок зменшення від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 474899,00 грн. за актом від 22.12.2010 року № 3866/23/34776960,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» (надалі ТОВ «Артемівськ-Енергія», позивач) звернулось до суду із позовом до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі Артемівська ОДПІ, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.01.2011 року № 0000012342/0, № 0000022342/0, № 0000032342/0, зобовязання утриматися від прийняття та надіслання (вручення) позивачу окремого податкового повідомлення-рішення стосовно зменшення від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 474899,00 грн. за актом від 22.12.2010 року № 3866/23/34776960, зобовязання утриматися від нарахування зобовязань з податку на прибуток під час податкового контролю звітних періодів, внаслідок зменшення від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 474899,00 грн. за актом від 22.12.2010 року № 3866/23/34776960.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача щодо заниження позивачем:

1) податку на прибуток в тому числі у звязку із нікчемністю укладених ТОВ «Артемівськ-Енергія» з товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Метал» (ТОВ «Транс Агентство Метал») договорів від 05.01.2009 року № 25 та від 22.03.2010 року № 113; неправомірністю віднесення до валових витрат витрати з аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності позивача аудиторською фірмою ЗАТ «Ернст енд Янг Балтік»; неправомірністю віднесення до валових витрат операцій щодо сплати позивачем відсотків у розмірі 1 % на користь банку за надані банківські послуги;

2) заниження податку на додану вартість у звязку із нікчемністю укладених ТОВ «Артемівськ-Енергія» з ТОВ «Транс Агентство Метал» договорів від 05.01.2009 року № 25 та від 22.03.2010 року № 113,

є незаконними та необґрунтованими, оскільки укладені договори не є нікчемними, при цьому у підприємства наявні необхідні правові підстави для віднесення до складу валових витрат банківські послуги та послуги з аудиторської перевірки, а тому позивач просить у судовому порядку скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.01.2011 року за № 0000012342/0, № 0000022342/0 та № 0000032342/0, а також зобовязати відповідача утриматися в майбутньому від вчинення певних дій, зокрема: прийняття та надіслання (вручення) позивачу окремого податкового повідомлення-рішення стосовно зменшення від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток, та нарахування зобовязань з податку на прибуток під час податкового контролю звітних періодів, внаслідок зменшення від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю.

Відповідачем Артемівською обєднаною державною податковою інспекцією позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов від 14.02.2011 року № 4115/10/10 у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що господарські відносини (купівля-продаж металопродукції) між ТОВ «Артемівськ-Енергія» та ТОВ «Транс агентство метал» не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними по всьому ланцюгу постачання металопродукції, при цьому позивач не мав правових підстав для віднесення до валових витрат відповідних сум витрат за аудиторські послуги та послуги банків з проведення збору платежів від населення за послуги теплопостачання та перерахування їх на поточний рахунок ТОВ «Артемівськ-Енергія». Таким чином відповідач вважає, що висновки акту перевірки, та прийняті за результатами цієї перевірки податкові повідомлення-рішення від 05.01.2011 року за № 0000012342/0, № 0000022342/0 та № 0000032342/0 є правомірними, а тому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Артемівської міської ради Донецької області 23.05.2007 року № 1254102 0000 001118, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 625659, код за ЄДРПОУ 34776960. Згідно статуту (нова редакція) ТОВ «Артемівськ-Енергія», затвердженого рішенням загальних зборів Учасників від 05.06.2008 року № 11/2008 року та зареєстрованого виконавчим комітетом Артемівської міської ради Донецької області 07.07.2008 року, ТОВ «Аремівськ-Енергія» засновано закритим акціонерним товариством «Мієсто Енергія» (ЗАТ «Мієсто Енергія») (код 183204042), зареєстрованого на території республіки Литва. Учасниками ТОВ «Артемівськ-Енергія» є: ЗАТ «Мієсто Енергія» у розмірі 60% статутного капіталу та закрите акціонерне товариство «Енергоонас» (ЗАТ «Енергодонас») (код 300849451, республіка Литва) у розмірі 40 % статутного капіталу.

Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків від 11.12.2008 року № 229/29-014-1, ТОВ «Артемівськ-Енергія» перебуває на податковому обліку у Артемівської ОДПІ з 24.05.2007 року за № 251.

Судом встановлено, що Артемівською ОДПІ в період з 28.10.2010 рок по 15.12.2010 року на підставі направлення від 28.10.2010 року № 562 проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Артемівськ-Енергія» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, про що складений Акт від 22.12.2010 року № 3866/23/34776960 (далі за текстом Акт перевірки № 3866/23/34776960).

Згідно висновків Акту перевірки № 3866/23/34776960 (т. 1, а.с. 89) Артемівською ОДПІ встановлено, що: в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1 п.5.3, пп.5.4.2 п.5.4 ст. 5, пп. 8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами і доповненнями) ТОВ «Артемівськ-Енергія» занижено податок на прибуток в загальній сумі 165964,00 грн. (в т.ч., за 1 квартал 2010 року в сумі 144083,00 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 21881,00 грн.) та завищено збитки за 2009 рік, які зменшують рядок 04.9 в Декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року в сумі 474899,00 грн.; в порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами і доповненнями) ТОВ «Артемівськ-Енергія» занижено податок на додану вартість (далі ПДВ) у загальному розмірі 7153,00 грн. (в т.ч., за березень 2010 року в сумі 1568,00 грн., червень 2010 року в сумі 5585,00 грн.); зменшено суму бюджетного відшкодування в загальній сумі 2109,00 грн. (в т.ч., за жовтень 2009 року в сумі 1355,00 грн., за грудень 2009 року в сумі 754,00 грн.).

Перевіркою встановлені інші порушення податкового законодавства, але вони не є предметом даного адміністративного спору та доказування, а тому судом не розглядаються.

За результатами Акту перевірки № 3866/23/34776960 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від:

- 05.01.2011 року № 0000022342/0 з ПДВ на загальну суму 9841,00 грн. (у т.ч., за основним платежем 7153,00 грн., за штрафними (фінансовими санкціями 1788,00 грн.) (т. 1, а.с. 91) ;

- 05.01.2011 року № 0000032342/0 на зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 2109,00 грн. (у т.ч., за жовтень 2009 року на суму 1355,00 грн., за грудень 2009 року на суму 754,00 грн.), та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 528,00 грн. (у т.ч., за жовтень 2009 року в сумі 339,00 грн., за грудень 2009 року в сумі 189,00 грн.) (т. 1, а.с. 92);

- 05.01.2011 року № 0000012342/0 з податку на прибуток на загальну суму 207455,00 грн. (у т.ч., за основним платежем 165964,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 41491,00 грн.) (т. 1, а.с. 93).

1. Щодо порушення Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами і доповненнями (чинного на момент встановлення порушення).

1.1. Проведеною Артемівською ОДПІ виїзною плановою перевіркою встановлено, що ТОВ «Артемівськ-Енергія» мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Транс агентство метал» відносно якого від Алчевської ОДПІ отриманий Акт від 29.10.2010 року № 2642/231/35785206 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транс агентство метал» (код за ЄДРПОУ 35785206) з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за період з 01.08.2008 по 31.07.2010» (т. 3, а.с. 91-123). З Акту перевірки № 2642/231/35785206 вбачається, що у ТОВ «Транс агентство метал», основною діяльністю якого є посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, відсутні власні або орендовані основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, окрім орендованого приміщення під офіс загальною площею 17,2 кв.м., згідно розрахункам з комунального податку у перевіряємий період кількість працівників становить до 4-х осіб. За висновками Акту перевірки № 2642/231/35785206 ТОВ «Транс агентство метал» через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу не міг фактично здійснювати господарські операції; у звязку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів не мав необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, тому вчинені правочини ТОВ «Транс агентство метал» з постачальниками і покупцями не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а значить є нікчемними по ланцюгу постачання.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 551948 (Довідка з ЄДР) ТОВ «Транс агентство метал» зареєстроване виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 06.05.2008 року за № 1384102 0000 002247. Юридична адреса ТОВ «Транс агентство метал»: 94220, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Волгоградська, буд. 132, блок В, офіс 422. Згідно останньому запису (запис 12) Довідки з ЄДР вбачається, що відомості про ТОВ «Транс агентство метал» підтверджені (т. 1, а.с. 137).

Судом встановлено, що ТОВ «Артемівськ-Енергія» (замовник) придбавав у ТОВ «Транс агентство метал» (постачальник) металопродукцію на підставі укладених договорів постачання - від 05.01.2009 року № 25 строком дії до 31.12.2009 року (т. 1, а.с. 144) та від 22.03.2010 року № 113 строком дії до 31.12.2010 року (т. 1, а.с. 145), відповідно до яких постачальник передає, а замовник приймає металопродукцію на умовах здійснення попередньої оплати у розмірі 100 % вартості продукції. За умовами цих договорів металопродукція поставляється за рахунок замовника на його адресу: м. Артемівськ Донецької області, вул. Зелена, 41.

З урахуванням висновків Акту перевірки № 2642/231/35785206 (Алчевської ОПІ), яким визначено, що правочини, які укладались ТОВ «Транс агентство метал» з покупцями та продавцями є нікчемними, Артемівською ОДПІ здійснено відповідний висновок щодо визнання нікчемними вищезазначених договорів - від 05.01.2009 року № 25 та від 22.03.2010 року № 113. Незважаючи на надані ТОВ «Артемівськ-Енергія» перевіряючим Артемівської ОДПІ документи, що підтверджують фактичне отримання від ТОВ «Транс агентство метал» металопродукцію, відображення результатів цих операцій у бухгалтерському і податковому обліку та використання у господарській діяльності (т. 1, а.с. 32-34; не спростовувалось представниками відповідача у ході судового розгляду справи), в Акті перевірки № 3866/23/34776960 зазначено, що в ході перевірки встановлено відсутність факту здійснення придбання металопродукції передбаченої домовленостями між ТОВ «Транс агентство метал» та ТОВ «Артемівськ-енергія». Вищезазначене, на думку відповідача, свідчить про укладення домовленостей без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені договірні домовленості, відповідно до п.п. 1,2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.

Враховуючи наведене, Артемівською ОДПІ встановлено порушення ТОВ «Артемівськ-Енергія» п.1.32 ст.1, п.5.1, пп. 5.3.2, п.5.3 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено валові витрати в сумі 46312,00 грн. (у т.ч., в 4 кварталі 2009 року в сумі 10548,00 грн., в 1 кварталі 2010 року в сумі 7838,00 грн., в 2 кварталі 2010 року в сумі 27926,00 грн.), та, відповідно, занижено податок на прибуток в сумі 11578,00 грн. (46312,00 грн. х 25 %).

Як слідує з матеріалів справи, за придбану у ТОВ «Транс агентство метал» металопродукцію (металеві листи, арматуру, швелери, труби, металеві кути) ТОВ «Артемівськ-Енергія» перераховано грошові кошти:

- у 2009 році в загальній сумі 12657,91 грн. (у т.ч. ПДВ в сумі 2109,65 грн.) на що контрагентом (ТОВ «Транс агентство метал») виписані податкові накладні: від 19.10.2009 року №ТГ-719, від 03.12.2009 року № ТГ-853, від 09.12.2009 року № ТГ-878, від 09.12.2009 року № ТГ-877. (т. 1, а.с. 203-206). Факт здійснення оплати за металопродукцію підтверджений платіжними дорученнями завіреними штампом Артемівського відділення Донецької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»: від 19.10.2009 року № 5039 на суму 8131,49 грн. з ПДВ, від 03.12.2009 року № 5587 на суму 3804,14 грн. з ПДВ, від 09.12.2009 року № 5687 на суму 723,28 грн. з ПДВ. та роздруківкою банківських виписок по рахунку позивача, які також завірені штампом Артемівського відділення Донецької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» за 19.10.2009 року, 03.12.2009 року та 09.12.2009 року (т. 1, а.с. 150-152, 167, 171, 174). Отримання металопродукції підтверджено видатковими накладними від 21.10.2009 року № ТГ-715, від 04.12.2009 року № ТГ-934, від 16.12.2009 року № ТГ-986 та від 16.12.2009 року № ТГ-987(т. 1, а.с. 189-192). При цьому, як слідує з Журналу реєстрації довіреностей (т. 1, а.с. 195-200), на отримання металопродукції позивачем видані відповідні довіреності. До валових витрат у 2009 році ТОВ «Атемівськ-Енергія» віднесено суму в загальному розмірі 10548,26 грн. (12657,91 грн. 2109,65 грн.);

- у 2010 році в загальній сумі 43651,71 грн. (у т.ч. ПДВ в сумі 7275,30 грн.) на що контрагентом (ТОВ «Транс агентство метал») виписані податкові накладні: від 11.06.2010 року № 20579, від 22.03.2010 року № 20214 (т. 1, а.с. 201-202). Факт здійснення оплати за металопродукцію підтверджений платіжними дорученнями завіреними штампом Артемівського відділення Донецької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»: від 22.03.2010 року № 1059 на суму 9883,80 грн. з ПДВ, 11.06.2010 року № 2314 на суму 33768,00 грн. з ПДВ та роздруківкою банківських виписок по рахунку позивача, які також завірені штампом Артемівського відділення Донецької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» за 22.03.2010 року, 11.06.2010 року (т. 1, а.с. 146, 148, 153, 160). Отримання металопродукції на загальну суму 42916,70 грн. (у т.ч. ПДВ в сумі 7152,78 грн.) підтверджено видатковими накладними від 24.03.2010 року № ТГ-20296 на суму 9405,30 грн. (у т.ч. ПДВ в сумі 1567,55 грн.), від 15.06.2010 року № ТГ-20733 на суму 33511,40 грн. (у т.ч. ПДВ в сумі 5585,23 грн.) (т. 1, а.с. 193-194). На отримання даної металопродукції видані відповідні довіреності згідно Журналу реєстрації довіреностей (т. 1, а.с. 195-200). До валових витрат у 2009 році ТОВ «Атемівськ-Енергія» віднесено суму в загальному розмірі 35763,92 грн. (42916,70 грн. - 7152,78 грн.).

Різницю між перерахованою сумою (43651,71 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 7275,30 грн.) та сумою за фактично отриману металопродукцію (42916,70 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 7152,78 грн.), яка склала суму в розмірі 735,01 грн., у т.ч. ПДВ 122,50 грн. було повернено позивачем на рахунок контрагента відповідно до платіжного доручення від 20.07.2010 року №1928 на суму 256,60 грн. (у т.ч. ПДВ 42,77 грн.) та платіжного доручення від 30.03.2010 року № 452 на суму 478,50 грн. (у т.ч. ПДВ 79,75 грн.). Повернення коштів (попередньої оплати) відображено в податковому обліку, що підтверджено розрахунками коригування: від 30.03.2010 року № 20104/20214 до платіжного доручення від 22.03.2010 року № 20214 на суму «-398,75 грн.», ПДВ на суму «-79,75 грн.»; від 30.03.2010 року № 20104/20214 до платіжного доручення від 22.03.2010 року № 20214 на суму «-213,90 грн.», ПДВ «-42,78 грн.».

З матеріалів справи також вбачається, що отримана металопродукція оприбутковувалась на складах ТОВ «Артемівськ-Енергія», що підтверджено прибутковими ордерами. З пояснення представника позивача металопродукція придбавалась для власних цілей, а саме: виготовлення власними силами металевих воріт та іншої продукції, здійснення ремонту у котельній, насосній станції, інших металевих конструкцій, які розташовані на території ТОВ «Артемівськ-Енергія». Використання металопродукції підтверджено наданими суду позивачем калькуляціями на здійснення певних ремонтних робіт, підсумковими відомостями ресурсів для здійснення капітальних інвестицій (т. 2, а.с. 89-237), та представниками відповідача у ході судового розгляду справи не спростовувалося.

Крім того, як вбачається з наявних в матеріалах справи інвентарних карток обліку основних засобів, ТОВ «Артемівськ-Енергія» має достатню кількість основних засобів, а також виробничих потужностей, що йому передані Артемівською міською радою Актом приймання-передачі від 08.08.2007 року на підставі укладеного Концесійного договору від 24.07.2007 року (т. 2, а.с. 65-88). Також, в штаті позивача маються спеціалісти (зокрема: механіки, слюсарі, майстри, столяри, муляри, електрогазозварники, ін.), що підтверджує можливість виготовлення металевих воріт та здійснення ремонту власними силами позивача (т. 2, а.с. 238).

Зауваження представника відповідача стосовно відсутності у позивача доказів щодо завезення металопродукції на територію ТОВ «Артемівськ-Енергія», зокрема: перевіряючим не надані журнал вїзду та виїзду транспортних засобів, спростовані представником позивача, який пояснив, що територія ТОВ «Артемівськ-Енергія» не охороняється, а тому облік вїзду та виїзду транспортних засобів не ведеться.

Щодо висновків відповідача відносно нікчемності укладених позивачем з ТОВ «Транс агентство метал» договорів постачання від 05.01.2009 року № 25 та від 22.03.2010 року № 113, викладених у Акті перевірки № 3866/23/34776960, суд вважає їх (висновки) помилковими та безпідставними з огляду на таке.

Частина перша ст. 203 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 204 ЦКУ встановлена презумпція правомірності правочину, зокрема дана норма визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною другою ст. 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦКУ недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦКУ, правочин, що порушує публічний порядок.

Зокрема, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Виходячи з правової позиції Верховного суду України із цього питання, викладеної у Постанові Пленуму від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України ); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК, у відповідності до Постанові Пленуму від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Вина дістає вияв у намірі порушити публічний порядок з боку осіб, які вчиняють такий правочин. При цьому немає значення, чи такий намір був у однієї сторони правочину, чи він мав місце у обох чи більше учасників договору.

Також відповідно до ст. 234 ЦКУ фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 207 ГКУ господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом договори не віднесені законом до нікчемних, оскільки відповідач у судовому засіданні ніяким чином не пояснив та не обґрунтував чим саме укладені між позивачем та ТОВ «Транс агентство метал» договори порушують публічний порядок: які саме права і кого порушені, яким майном та хто заволодів (знищив) у результаті їх вчинення, та не довів наявності складу господарського правопорушення у діях позивача в частині наявності вини (умислу на заволодіння чужим майном), хоча відповідно до ст. 71 КАСУ він як суб'єкт владних повноважень має довести суду правомірність своїх доводів та заперечень.

Таким чином, суд вважає, що відповідач, встановлюючи факти нікчемності укладених між ТОВ «Транс агентство метал» та позивачем правочинів, фактично керувався лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці договори очевидно суперечать інтересам держави та суспільства, не підкріплена жодними належними та допустимими доказами, в тому числі і усними поясненнями.

При цьому, із до наданих суду документів (актів прийому-передачі товару, актів виконаних робіт, рахунків-фактур, тощо) слідує, що виконання укладених правочинів з поставки продукції між позивачем та ТОВ «Транс агентство метал», було реальним; факт оплати отриманої продукції підтверджений відповідними банківськими документами (платіжними дорученнями та виписками з системи «Клієнт-банк»), а податкові накладні, видані вказаним ТОВ позивачеві, відповідають вимогам Закону України «Про податок на додаток на додану вартість» (що діяв на момент видачі вказаних накладних).

Отже, суд прийшов до висновку, що ТОВ «Артемівськ-Енергія» правомірно віднесено до валових витрат суму в розмірі 46312,00 грн. у звязку із здійсненням господарських операцій з ТОВ «Транс агентство метал», а тому податкове повідомлення-рішення від 05.01.2011 року № 0000012342/0 не ґрунтується на нормах законодавства та підлягає скасуванню.

1.2. За результатами Акту перевірки від № 3866/23/34776960 Артемівською ОДПІ встановлено, що в порушення п. 5.1, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Артемівськ-Енергія» неправомірно віднесено до валових витрат суму 283796 грн. за сплату банківським установам відсотків (комісійної винагороди) за отримані послуги з розрахунково-касового обслуговування, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 70949,00 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що основною діяльністю ТОВ «Артемівськ-Енергія» є надання послуг з теплопостачання.

Згідно ст. 19 Закону України від 02.06.2005 року № 2633-IV «Про теплопостачання» - діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Артемівськ-Енергія» здійснює свою діяльність на підставі Концесійного договору від 24.07.2007 року. Відповідно до цього договору Артемівська міська рада (Концесієдавець) надає ТОВ «Артемівськ-Енергія» (Концесіонер) на 40 років право здійснювати управління (експлуатацію) обєктом концесії з метою задоволення суспільних потреб у сфері надання послуг з теплопостачання на території м. Артемівська, м. Соледара, Артемівського району Донецької області.

З наявних документів, що містяться матеріалах справи зокрема вбачається, що ТОВ «Артемівськ-Енергія» укладені з банківськими установами (далі банки) договори, згідно яким банки зобовязуються приймати платежі від фізичних осіб на користь позивача за послуги з постачання теплової енергії та перераховувати ці платежі на рахунок позивача, а ТОВ «Артемівськ-Енергія» за надані послуги виплачує банкам комісійну винагороду, розмір якої становить 1 % від одержаних платежів, зокрема:

- договір про приймання платежів від 15.02.2010 року № 22/К01/45 з Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі відділення № 22 філії «Донецьке регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та кредит»; строк дії договору з моменту підписання до 01.03.2012 року;

- договір по прийому комунальних платежів від населення від 17.08.2010 року № 1-КТ з Публічним Акціонерним Товариством «Банк Національний кредит» в особі Артемівського відділення ПАТ «Банк Національний кредит»; строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2011 року;

- договір по прийому платежів від населення від 16.02.2010 року № 47 з АТ «Брокбізнесбанк» в особі Горлівської філії. Згідно умов цього договору АТ «Брокбізнесбанк» зобовязується приймати у м. Артемівськ за адресою: вул. Сибірцева, 19, кошти як оплату фізичними особами за теплову енергію та перераховувати отримані кошти на рахунок позивача; строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2010 року;

- договір по прийму комунальних платежів від населення від 08.10.2007 року № 80 з АБ «Брокбізнесбанк» в особі Горлівської філії. Згідно умов цього договору АБ «Брокбізнесбанк» зобовязується приймати у м. Артемівськ за адресою: вул. Воровського,1, кошти як оплату фізичними особами за теплову енергію та перераховувати отримані кошти на рахунок позивача; строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2008 року;

- договір про приймання платежів від населення на користь підприємства від 25.09.2007 року № 69/1 з Акціонерним банком «Експрес-Банк» в особі Артемівського відділення Донецької філії АБ «Експрес-Банк». Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2007 року;

- договір про приймання платежів від населення на користь підприємства від 17.02.2010 року № 50 з Акціонерним банком «Експрес-Банк» в особі Артемівського відділення Донецької філії АБ «Експрес-Банк». Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2010 року;

- договір на приймання платежів від населення від 02.01.2008 року з Українським державним підприємством поштового звязку «Укрпошта» в особі Центру поштового звязку № 2 Донецької дирекції УДППЗ «Укрпошта». Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2008 року;

- договір про приймання платежів від 18.10.2007 року № 1/89/1 з закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» в особі Артемівського відділення Філії ЗАТ «ПУМБ» в м. Донецьку. Строк дії договору з моменту підписання на 1 рік;

- договір з приймання платежів за комунальні послуги від 19.09.2007 року № 56 з ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Артемівського відділення № 21. Строк дії договору з 25.09.2007 року на 1 рік;

- договір про приймання платежів за комунальні послуги від 21.09.2007 року № 119/57 з ЗАТ «ПриватБанк» в особі Горлівської філії. Строк дії договору з 25.09.2007 року по 31.12.2010 року;

- договір на виконання послуг з утримання із заробітної плати та перерахування комунальних платежів за теплову енергію від 06.07.2010 року № 182/173/1 з Державним підприємством «Артемсоль». Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2010 року;

- договір по прийому платежів від 28.09.2007 року № _/75 з ЗАТ «Донгорбанк» в особі відділення № 1 в м. Артемівську. Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2008 року.

В Акті перевірки № 3866/23/34776960 в тому числі визначено, що за надані послуги ТОВ «Артемівськ-Енергія» виплачено винагороду банкам в розмірі 1 % від одержаних платежів, що складає у загальному розмірі 283796,00 грн.: у 2 кварталі 2009 року в сумі 63160,00 грн.; у 3 кварталі 2009 року в сумі 23929,00 грн.; у 4 кварталі 2009 року в сумі 43522,00 грн.; у 1 кварталі 2010 року в сумі 93595,00 грн.; у 2 кварталі 2010 року в сумі 59600,00 грн.

Зазначені суми ТОВ «Артемівськ-Енергія» віднесено до валових витрат у відповідні звітні періоди.

Відповідачем в Акті перевірки № 3866/23/34776960 здійснений висновок, що (пряма мова): «…витрати ТОВ «Артемівськ-Енергія», у тому числі на сплату процентів за розрахункове-касове обслуговування банку, повязані зі збором грошових коштів за комунальні послуги з фізичних осіб, вважаються витратами на фінансування особистих потреб фізичних осіб і не відносяться до складу валових витрат» (т. 1, а.с. 40).

За приписами пп.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено перелік витрат, що не включаються до складу валових витрат. Серед цього переліку визначені потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 (оплата праці, внески платника податку на обовязкове страхування життя або здоровя працівників) і 5.7 (суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

Однак суд вважає, що спірне питання виходить з помилкових висновків відповідача, оскільки позивачем віднесено на валові витрати не сплачену за фінансування особистих потреб фізичних осіб суму, а суму, яку позивач сплатив банківським установам відповідно до умов укладених з ними договорів, а саме: комісійну винагороду за надання банками послуг з прийому платежів від фізичних осіб, які останні сплачують за теплову енергію саме через ці банківські установи.

Пунктом 1.37 статті 1 Закону України від 05.04.2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Розрахунково-касове обслуговування клієнтів здійснюється банками на договірній основі (п.22.8 ст. 22 Закону України від 05.04.2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Відповідно до ст.47 Закону України від 07.12.2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 року № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за № 27/4248 (далі - Положення (стандарт) 16), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Так, згідно п.18 Положення (стандарту) 16 встановлено, що до адміністративних витрат відносяться загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків.

Таким чином, з огляду на зазначене суд прийшов до висновку, що ТОВ «Артемівськ-Енергія» правомірно віднесено до валових витрат суму в розмірі 283796,00 грн. у звязку із придбанням банківських послуг за договорами, а тому податкове повідомлення-рішення від 05.01.2011 року № 0000012342/0 є протиправним та підлягає скасуванню.

1.3. За результатами Акту перевірки від № 3866/23/34776960 Артемівською ОДПІ встановлено, що в порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Артемівськ-Енергія» неправомірно віднесено до валових витрат суму 333749,00 грн. за отримані послуги щодо проведення фірмою UAB «Ernst & Young Baltic» (ЗАТ «Ернст енд Янг Балтік») аудиторської перевірки документації по трансформації фінансової звітності позивача як такі, що не повязані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Артемівськ-Енергія» укладений Договір від 02.11.2009 року № 2009/11-03/FAS з фірмою UAB «Ernst & Young Baltic» (ЗАТ «Ернст енд Янг Балтік», республіка Литва) на надання послуг аудитора з вивчення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Артемівськ-Енергія» для виявлення проблемних операцій та можливих ризиків в бухгалтерському обліку за період 01.10.2008 року 30.09.2009 року; проведення перевірки трансформації фінансової звітності за рік, який закінчується 30.09.2009 року, що підготовлена ТОВ «Артемівськ-Енергія» у відповідності з українськими принципами бухгалтерського обліку, у форматі Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), а також перевірку коректування.

У судовому засіданні представники відповідача зазначали, що ТОВ «Артемівськ-Енергія» не надав перевіряючим Артемівської ОДПІ докази, які б підтвердили, що надані послуги ЗАТ «Ернст енд Янг Балтік» з проведення перевірки трансформації фінансової звітності використовуються у господарській діяльності позивача, зокрема сам акт аудиторської перевірки. При цьому, виходячи з пояснень відповідача, інші документи (договір та акт приймання-передачі робіт) під час перевірки були надані позивачем.

Представник позивача з цього приводу пояснив, що ТОВ «Артемівськ-Енергія» заснований юридичними особами, які зареєстровані в республіці Литва та відповідно звітує перед ними за свою діяльність. Перевіряючим Артемівської ОДПІ, як вважає позивач, було надано всі необхідні документи з виконання ЗАТ «Ернст енд Янг Балтік» аудиторських послуг: договір від 02.11.2009 року № 2009/11-03/FAS, Акт прийому-передачі робіт від 15.12.2009 року №1, і надані документи достатньо підтверджують виконання аудиторських послуг.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 22.04.1993 року № 3125-XII «Про аудиторську діяльність» аудит це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Як передбачено в підпункті 5.4.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до валових витрат платника податку відносять, зокрема, витрати на проведення аудиту згідно з чинним законодавством, включаючи проведення добровільного аудиту за рішенням платника податку. Обовязок з доведення звязку цих витрат з основною діяльністю платника податку покладається саме на нього.

Отже, зазначені витрати необхідно документально підтвердити.

У відповідності до статті 17 Закону України «Про аудиторську перевірку», підприємство-замовник та аудитор (аудиторська фірма) мають насамперед укласти договір, у якому, зокрема, передбачити предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін. Стандартами аудиту можуть бути передбачені й інші істотні умови договору на проведення аудиту.

Аудиторський висновок - документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні. Концептуальними основами можуть бути закони та інші нормативно-правові акти України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб'єктів господарювання, інші джерела (ст. 7 Закону України «Про аудиторську перевірку»).

Факт передачі аудиторського висновку може зазначатися в окремому акті.

Відповідно до пункту 18 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, наприклад, у вигляді винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо), відносяться до складу адміністративних витрат.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що ТОВ «Артемівськ-Енергія» правомірно віднесено до валових витрат суму в розмірі 333749,00 грн. за отримання послуг з аудиторської перевірки, оскільки юридичний факт надання таких послуг є підтвердженим зазначеними вище документами, а тому відсутні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 05.01.2011 року № 0000012342/0, яке підлягає скасуванню.

2. Щодо порушення Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами і доповненнями (чинного на момент встановлення порушення).

Як вже зазначено вище за текстом постанови, проведеною Артемівською ОДПІ виїзною плановою перевіркою встановлено, що ТОВ «Артемівськ-Енергія» мав взаємовідносини з ТОВ «Транс агентство метал» відносно якого від Алчевської ОДПІ отриманий Акт від 29.10.2010 року № 2642/231/35785206 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транс агентство метал» (код за ЄДРПОУ 35785206) з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за період з 01.08.2008 по 31.07.2010» (т. 3, а.с. 91-123). За висновками Акту перевірки № 2642/231/35785206 визначено, що вчинені правочини ТОВ «Транс агентство метал» з постачальниками і покупцями не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а значить є нікчемними по ланцюгу постачання.

В результаті отриманого Акту перевірки № 2642/231/35785206 (Алчевської ОДПІ), Артемівська ОДПІ дійшла висновку щодо визнання нікчемними вищезазначених договорів та встановлено, що в порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Артемівськ-Енергія» завищено суму податкового кредиту у загальному розмірі 9262,00 грн., в т.ч. по періодам: за жовтень 2009 року в сумі 1355,00 грн.; за грудень 2009 року в сумі 754,00 грн., за березень 2010 року в сумі 1568,00 грн., за червень 2010 року в сумі 5585,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 7153,00 грн. та завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 2109,00 грн.

Також виїзною плановою перевіркою встановлено, що ТОВ «Артемівськ-Енергія» заявляв відємне значення податку на додану вартість у жовтні 2009 року в сумі 451177,00 грн. та в грудні 2009 року в сумі 194398,00 грн. Артемівською ОДПІ проведені позапланові виїзні перевірки ТОВ «Артемівськ-Енергія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за жовтень 2009 року в сумі 451177,00 грн. та за грудень 2009 року в сумі 191398,00 грн. Як вбачається зі змісту Акту перевірки № 3866/23/34776960, за результатами вищезазначених проведених перевірок не встановлено порушень ведення податкового обліку (т. 1, а.с. 64).

Однак зважаючи на те, що під час проведення виїзної планової перевірки ТОВ «Артемівськ-Енергія» зроблений висновок щодо визнання правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Транс агентство метал» нікчемними, Артемівською ОДПІ прийняті: податкове повідомлення-рішення від 05.01.2011 року № 0000022342/0 на суму 8941,00 грн. (у т.ч. за основним платежем в сумі 7153,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1788,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 05.01.2011 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2109,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 528,00 грн.

Судом встановлено та підтверджено документами (укладеними договорами, платіжними дорученнями, податковими накладними, видатковими накладними, включення позивачем господарських операцій до Реєстрів отриманих податкових накладних), що містяться в матеріалах справи, фактичне придбання позивачем металопродукції від ТОВ «Транс агентство метал», оприбуткування цієї металопродукції, відображення результатів у бухгалтерському та податковому обліку здійснено у відповідності до діючого законодавства України,

При цьому суд також вважає доведеним факт наявності у ТОВ «Артемівськ-Енергія» достатньої кількості основних засобів, виробничих потужностей, які йому передані Артемівською міською радою Актом приймання-передачі від 08.08.2007 року на підставі укладеного Концесійного договору від 24.07.2007 року (т. 2, а.с. 65-88), наявну та достатню кількість спеціалістів (механіки, слюсарі, майстри, столяри, муляри, електрогазозварники, ін.), що підтверджує можливість та фактичне виготовлення металевих воріт та іншої продукції, а також здійснення ремонту власними силами позивача (т. 2, а.с. 238).

Таким чином суд вважає висновки відповідача стосовно порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість» незаконними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а отже суму в розмірі 9262,00 грн. правомірно віднесено до податкового кредиту. Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 05.01.2011 року № 0000022342/0 та від 05.01.2011 року підлягають скасуванню як незаконні.

3. Щодо зобовязання відповідача утриматися від прийняття та надіслання (вручення) позивачу окремого податкового повідомлення-рішення стосовно зменшення від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 474899,00 грн. за актом від 22.12.2010 року № 3866/23/34776960, зобовязання відповідача утриматися від нарахування зобовязань з податку на прибуток під час податкового контролю звітних періодів, внаслідок зменшення від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 474899,00 грн. за актом від 22.12.2010 року № 3866/23/34776960.

Судом встановлено, що проведеною виїзною плановою перевіркою під час перевірки показників у рядку 04.9 «відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року» декларацій з податку на прибуток за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року виявлено завищення задекларованих ТОВ «Аремівськ-Енергія» показників у 2009 році на суму 474899,00 грн., тобто, позивачем завищено збитки на зазначену суму.

У заявленому позові позивач в тому числі посилається на вимоги п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України, яким встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не склав, та відповідно не надіслав (не вручив) окреме податкове повідомлення-рішення стосовно зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток. Але позивач вважає, що відповідач може вчинити такі дії у подальшому, чим порушить його (позивача) права та інтереси.

Отже, виходячи з наведених вище підстав позивач просить зобовязати відповідача утриматись від прийняття та надіслання (вручення) позивачу окремого податкового повідомлення-рішення стосовно зменшення від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 474899,00 грн. за актом від 22.12.2010 року № 3866/23/34776960, зобовязання відповідача утриматися від нарахування зобовязань з податку на прибуток під час податкового контролю звітних періодів, внаслідок зменшення від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 474899,00 грн. за актом від 22.12.2010 року № 3866/23/34776960.

З огляду на наведене суд вважає необґрунтованими вказані вимоги позивача щодо зобовязання відповідача в майбутньому утриматись від прийняття окремого податкового повідомлення-рішення та нарахування податкових зобовязань, оскільки відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завдання адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, неможливо зобовязати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому, а отже на момент подання даного адміністративного позову відсутній обєкт правового і, відповідно, судового захисту.

За ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору

Беручи до уваги викладене, здійснивши аналіз матеріалів справи та пояснень представників сторін у їх сукупності, суд дійшов висновку, що докази, надані позивачем у якості підтвердження предмету позову є належними доказами у справі, адже вони містять вичерпну інформацію, яка об'єктивно обґрунтовує незаконність податкових повідомлень-рішень від 05.01.2011 року за № 0000012342/0, № 0000022342/0, № 0000032342/0.

Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм діючого законодавства, не відповідають обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно приписів ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б доводили неправомірність актів чи дій субєкта владних повноважень у повному обсязі згідно заявленому позову, позивач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню (в частині скасування спірних податкових повідомлень-рішень).

Оскільки адміністративний позов задоволено частково суд, у порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присуджує судові витрати, здійснені позивачем, відповідно до задоволених вимог. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України судові витрати (судовий збір) у розмірі 1,70 (одна грн., 70 коп.).

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-енергія» до Артемівської обєднаної Державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.01.2011 року № 0000012342/0, № 0000022342/0, № 0000032342/0, зобовязання утриматися від прийняття та надіслання (вручення) позивачу окремого податкового повідомлення-рішення стосовно зменшення від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 474899,00 грн. за актом від 22.12.2010 року № 3866/23/34776960, зобовязання утриматися від нарахування зобовязань з податку на прибуток під час податкового контролю звітних періодів, внаслідок зменшення від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 474899,00 грн. за актом від 22.12.2010 року № 3866/23/34776960 задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Артемівської обєднаної Державної податкової інспекції Донецької області від 05.01.2011 року № 0000012342/0, № 0000022342/0, та № 0000032342/0.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, Банк Головне управління Казначейства України у Донецькій області) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-енергія» (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Зелена, буд. 41; код за ЄДР 34776960) 1,70 грн. (одну грн. 70 коп.) судових витрат.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представників сторін 14.03.2011 року. Повний текст постанови виготовлений 19.03.2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.