Рішення № 14327208, 17.03.2011, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2-279\11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2011 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.

при секретарі Вєтлугіній Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому вказує, що 12.10.2006 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено Кредитний договір № 9-2337-106К, на підставі якого останній отримав кошти в розмірі 115 600 грн., строком до 12.10.2021 р., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19 % річних.

З метою забезпечення повернення кредитних коштів з ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 9-2337-106П від 12.10.2006 року, за умовами якого поручитель зобовязався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником ОСОБА_1 своїх зобовязань перед кредитором за кредитним договором. Також для забезпечення повернення кредитних коштів було укладено Іпотечний договір № 9-2337-1061 від 12.10.2006 з ОСОБА_4, яка передала в іпотеку банку квартиру 58, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Позивачем умови кредитного договору були виконані у повному обсязі, а відповідач ОСОБА_1 прийняті на себе зобов'язання не виконав, і станом на 17.09.2009 рік утворилась заборгованість у розмірі 230 868,32 грн., яку позивач просить стягнути на його користь, понесені судові витрати та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки.

Представник відповідача ОСОБА_5 надав письмові заперечення проти позову, в яких просить відмовити у задоволенні позову, та зупинити провадження у справі оскільки в провадженні Ленінського суду розглядається справа за позовом ОСОБА_1 до АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання кредитного договору недійсним та захист прав споживачів.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.11.2010року, яке залишено без змін Апеляційним судом Запорізької області, за позовом ОСОБА_1 до АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання кредитного договору недійсним та захист прав споживачів - відмовлено у задоволені позову.

У судове засідання представник позивача подав заяву про розгляд справу за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлені своєчасно, належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, за згодою представника позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи у відповідності зі ст. 169 ч.4 ЦПК України за відсутністю відповідачів.

Розглянувши матеріали справи та надані докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлені договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Судом установлено, що 12.10.2006 року між ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір 9-2337-106К.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності Кредитні ресурси у розмірі 115 600 гривень з оплатою по процентній ставці 19 % річних.

Відповідно до п. 3.2 Кредитного договору позичальник зобов'язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором до 12.10.2021 року. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок. Позичальник зобов'язується щомісячно в строк до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості відповідно до Додатку №1.

З метою забезпечення повернення кредиту, 12.102006 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 9-2337-106П згідно якого вона взяла на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями відповідача ОСОБА_1

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов'язання за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 2.2. Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, у тому числі по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню збитків.

Відповідно до ст. ст.541-543 ЦК України при солідарній відповідальності боржників (солідарних боржників) кредитор вправі вимагати виконання обов'язків частково або в повному обсязі, як від всіх боржників разом, так і від кожного боржника окремо. Солідарні боржники залишаються відповідальними доти, доки їх обов'язок не буде виконаний в повному обсязі.

Згідно вимог ст. ст. 553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Крім того, судом установлено, що в забезпечення виконання ОСОБА_1 основного зобов'язання за договором між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_3 було укладено Іпотечний договір № 9-2337-1061 від 12.10. 2006 року.

Згідно Іпотечного договору ОСОБА_3 передала в іпотеку банку квартиру №58, загальною площею -36,82 м2 та житловою -19,7 м2, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Дана квартира належить ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 20.06.2002 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстраційний № 1072. Відповідно до п.3 Іпотечного Договору узгоджена вартість предмету іпотеки становить 144592 грн.

Позивач у повному обсязі виконав прийняті на себе зобов'язання за договором і надав відповідачу суму кредиту, ОСОБА_1 у свою чергу прийняті зобов'язання не виконав зв'язку з чим станом на 17.09.2009 рік має заборгованість у сумі 230 868,32 грн., яка складається з: 115 600 грн. - заборгованість за кредитом, 5 149,72 грн. - заборгованість за відсотками; 108664 грн. - пеня за прострочені платежі; 1 454,60 грн. - пеня за прострочені відсотки, що підтверджується розрахунком.

Статтею 615 ЦК України передбачено, у разі порушення зобовязання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобовязання, якщо це встановлено договором. Одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим законом.

Як передбачено ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно п.11.3.1 договору іпотеки задоволення вимог здійснюється шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобовязання у порядку, встановленому ст..37 Закону України «Про іпотеку».

П.11.3.2 договору іпотеки передбачено, продаж іпотекодержателем від свого імені Предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст..38 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно ст. 39 Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Зважаючи на той факт, що на час розгляду справи ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, має невиконані перед позивачем зобовязання за кредитним договором, суд дійшов висновку, що є всі передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог та звернення стягнення на предмет іпотеки. Спосіб реалізації предмета іпотеки встановити шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Також, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача судові витрати які складаються з судового збору в розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., які були сплачені позивачем при зверненні з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57,60, 69, 88, 169, 212- 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 541-543, 553, 554, 615, 651, 1054 ЦК України, ст.ст.1, 33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку» суд

ВИРІШИВ:

Позов АТ «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (р/р 39004010001980 у ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», МФО 313731, ЄДРПОУ 25821086) заборгованість за кредитним договором № 9-2337-106К від 12.10.2006 року у сумі 230 868,32 грн. (двісті тридцять тисяч вісімсот шістдесят вісім грн. 32 коп.).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (р/р 39004010001980 у ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 313731, ЄДРПОУ 25821086) понесені судові витрати на оплату судового збору 1 700 грн. (тисячу сімсот грн.) та інформаційно-технічне забезпечення 120 грн. (сто двадцять грн.)

Звернути стягнення на квартиру № 58 загальною площею -36,82 м2 та житловою -19,7 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_3 на праві власності, та є предметом Іпотечного договору № 9-2337-106І від 12.10.2006 року, в рахунок погашення заборгованості у сумі 230 868,32 грн., за кредитним договором №9-2337-106К від 12.10.2006 року, із застосуванням процедури продажу, передбаченої ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було постановлено рішення, має право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Баруліна Т. Є.