Постанова № 14324842, 16.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2011 р. справа № 2а/0570/1874/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Крилової М.М.

при секретарі

при секретарі Полежай Ю.В.

за участю

представника позивача: Гладкової Л.М., за довіреністю від 04.01.2011;

представника відповідача: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Макіїввугілля» звернулось до суду з позовом до Державної організації «Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр» про визнання дій протиправними та визнання приписів недійсними.

Позивач в обґрунтування позову посилається на помилковість висновків відповідача, на підставі яких винесені приписи про усунення порушень законодавства про надра при експлуатації поля шахти ім. В.М.Бажанова, поля шахти «Холодна Балка», поля шахти ім. С.М.Кірова щодо зобовязання погасити заборгованість по сплаті платежів за надра та геологорозвідувальні роботи, щодо не застосування ДП «Макіїввугілля» додаткового коефіцієнта 0,2 за супутню корисну копалину германій, не нарахування та не сплата платежів за геологорозвідувальні роботи і користування надрами за обсяги утилізованого в котельнях метану.

Позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо надання приписів від 25.10.2010 року про усунення порушень законодавства при експлуатації поля шахти ім. В.М.Бажанова, поля шахти «Холодна Балка» у частині пунктів 1,2, поля шахти ім. С.М.Кірова у частині пунктів 2,3,4; визнати недійсним припис від 25.10.2010 року про усунення порушень законодавства при експлуатації поля шахти ім. В.М.Бажанова повністю, поля шахти «Холодна Балка» у частині пунктів 1,2, поля шахти ім. С.М.Кірова у частині пунктів 2,3,4.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. З урахуванням положень ч. 4 ст. 128 КАС України суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядну, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що позивач - Державне підприємство «Макіїввугілля» як юридична особа зареєстрована 29.04.2003 року, відомості внесені до ЄДРПОУ за № 32442295, Діє на підставі Статуту.

Відповідач - Державна організація «Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр» відповідно до Положення про державний геологічний контроль за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 1994 р. № 801, є органом державного геологічного контролю.

Відповідно до п.3 зазначеного Положення, органи державного геологічного контролю у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, цим Положенням, а також іншими нормативними актами щодо геологічного вивчення та використання надр.

Так, відповідачем проведена перевірка поля шахти ім.В.М.Бажанова Державного підприємства «Макіїввугілля» щодо виконання ліцензійних умов на розробку ділянки надр, визначених ліцензією №5162 від 08.06.2010 року, за результатами якої винесений припис від 25.10.2010 року.

Зазначеним приписом зобовязано позивача усунути порушення законодавства про надра при експлуатації поля шахти ім.В.М.Бажанова, а саме: здійснювати нарахування та сплату обовязкових платежів за використаний газ (метан); здійснювати щорічне списання запасів германію, що містяться у видобутому вугіллі, як корисної копалини, що не знайшла промислового використання, яке супроводжувати документально підтвердженим обґрунтуванням відсутності економічної доцільності і технологічної можливості вилучення германію в процесі спалювання вугілля на ТЕС; вжити заходи по погашенню розстроченої заборгованості.

Відповідачем проведена перевірка поля шахти «Холодна Балка» Державного підприємства «Макіїввугілля» щодо виконання ліцензійних умов на розробку ділянки надр, визначених ліцензією №3096 від 11.08.2003 року, за результатами якої винесений припис від 25.10.2010 року.

Зазначеним приписом ( а саме п.1,2 з урахуванням позовних вимог) зобовязано позивача усунути порушення законодавства про надра при експлуатації поля шахти «Холодна Балка», а саме: забезпечити виконання графіку скорочення заборгованості по платежах в держбюджет за виконані геологорозвідувальні роботи та надра, погодженого з ДПА в Донецькій області та погасити заборгованість поточного року, не допускати заборгованість по поточних платежах; згідно існуючого законодавства проводити нарахування та сплату платежів за геологорозвідувальні роботи та за користування надрами за обсяги утилізованого в котельнях метану.

Відповідачем проведена перевірка поля шахти ім.С.М.Кірова Державного підприємства «Макіїввугілля» щодо виконання ліцензійних умов на розробку ділянки надр, визначених ліцензією №3160 від 18.09.2003 року, за результатами якої винесений припис від 25.10.2010 року.

Зазначеним приписом ( а саме п.2,3,4 з урахуванням позовних вимог) зобовязано позивача усунути порушення законодавства про надра при експлуатації поля шахти ім.С.М.Кірова, а саме: здійснювати нарахування та сплату обовязкових платежів за використаний газ (метан) згідно чинного законодавства; вжити заходи по погашенню розстроченої заборгованості, забезпечити виконання рішення МРГ (протокол від 20.10.2010 №6-10).

Позивач вважає посилається на помилковість висновків відповідача щодо не застосування ДП «Макіїввугілля» додаткового коефіцієнта 0,2 за супутню корисну копалину германій, не нарахування та не сплата платежів за геологорозвідувальні роботи і користування надрами за обсяги утилізованого в котельнях метану.

Суд вважає таке твердження позивача обґрунтованим з огляду на наступне.

Так, у відповідності до ст. 33 Кодексу України «Про надра» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють видобування корисних копалин на раніше розвіданих родовищах, і спрямовується до державного бюджету. Нормативи збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та порядок їх справляння встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи на момент виникнення спірних правовідносин визначався Порядком встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння», затвердженим постановою КМУ від 29.01.1999р. № 115 із змінами та доповненнями та «Інструкцією про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету» затвердженою наказом Комітету України з питань геології та використання надр та ДПА України від 23.06.1999р. № 105/309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.07.1999р. за № 474/3767, із змінами та доповненнями.

Пунктом 6 Порядку № 115, встановлено, якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючи корисні копалини із застосуванням коефіцієнта 0,2.

У відповідності до «Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр», затверджених постановою КМУ від 05.05.1997р. № 432 (із змінами), супутні корисні копалини і компоненти, це корисні копалини і компоненти, видобуток яких здійснюється разом з основним корисними копалинами, а вилучення і промислове використання технологічно можливі та економічно доцільні у процесі переробки основної мінеральної сировини.

Зазначеною постановою КМУ від 05.05.1997р. № 432 поняття корисного компоненту визначене як складова частина корисної копалини, вилучення якої з метою промислового використання технологічно можливе і економічно доцільне.

Відповідно до розяснення від 17.04.2009р., наданого Державною комісією України по запасах корисних копалин на адресу Голови державної геологічної служби Мінприроди України Мормулю Д.Д., встановлено «супутні корисні компоненти залежно від форм знаходження та з урахуванням вимог промисловості до умов їх вилучення поділяються на дві групи. До першої групи відносяться корисні компоненти, що утворюють власні мінерали, які в процесі мінеральної сировини можуть бути вилучені в окремі концентрати чи промпродукти, або накопичуватися в продуктах переробки корисних копалин в кількостях, достатніх для їх наступного вилучення на економічно раціональній основі. Вилучення супутніх корисних копалин компонентів першої групи досягається в процесі збагачення, первинної обробки і підготовки мінеральної сировини. До другої групи належать супутні компоненти, що створюють домішки в мінеральних основних і супутніх корисних, а також органічні чи металоорганічні сполуки у вугіллі та вуглистих породах. Вилучення супутніх корисних компонентів другої групи досягається способом хімічного, металургійного та іншого переділу мінеральної сировини при глибокій комплексній переробці.

З наведеного виходить, що германій, що міститься у вугільних пластах, належить до супутніх корисних компонентів другої групи.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується експертним висновком, який складений експертами Державного підприємства «Донецький науково-дослідний вугільний інститут», германій є неорганічним мінеральним компонентом камяного вугілля. В проектах та річних програмах шахт ДП «Макіїввугілля» не передбачене саме видобування германію і технологія його промислового видобутку в Україні відсутня та є економічно недоцільною, тому германій не можливо вважати видобутком корисної копалини.

Суд зазначає, що предметом доказування в цій частині спірних правовідносин є обставина наявності двох невідємних умов: можливість технологічного використання германію та економічна доцільність його використання.

Відсутність двох вищевказаних умов обґрунтовується позивачем тим, що технології його вилучення при збагаченні вугілля в Україні на даний час не існує, оскільки цей елемент входить до складу не мінеральної, а органічної складової маси вугілля.

Наведені доводи позивача відповідачем не спростовані. Відсутність підтвердження можливості технологічного використання та економічної доцільності обумовлює безпідставність віднесення германію до супутніх корисних копалин з метою оподаткування збором за виконані геологорозвідувальні роботи .

Також, позивач вважає посилається на помилковість висновків відповідача щодо зобовязання погасити заборгованість по сплаті платежів за надра та геологорозвідувальні роботи.

Суд вважає таке твердження позивача обґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до п.5 Положення про державний геологічний контроль за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 1994 р. № 801, органи державного геологічного контролю відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний контроль за:

а) виконанням державних програм геологорозвідувальних робіт, геологічних завдань і замовлень;

б) обгрунтованістю напрямів пошукових, розвідувальних та інших робіт по геологічному вивченню надр;

в) виконанням рішень з питань методичного забезпечення робіт по геологічному вивченню та використанню надр;

г) обгрунтованістю застосування методик і технологій, якістю, комплексністю, ефективністю робіт по геологічному вивченню та використанню надр;

д) ефективністю та цільовим використанням державних коштів, що спрямовуються на геологічне вивчення надр;

е) повнотою й вірогідністю вихідних даних про кількість та якість запасів основних і спільно залягаючих корисних копалин і компонентів, що містяться в них;

є) своєчасністю і правильністю державної реєстрації робіт по геологічному вивченню та використанню надр, наявністю спеціальних дозволів на користування надрами та виконанням передбачених ними умов;

ж) дотриманням міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, їх об'єднаннями, установами та організаціями нормативів, стандартів та інших вимог щодо геологічного вивчення та використаннянадр;

з) відповідністю геологорозвідувальних робіт і наукових досліджень державним контрактам і замовленням, а також проектам з проведення таких робіт;

и) повнотою вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних, геолого-екологічних та інших умов родовищ корисних копалин;

і) використанням технічних засобів і методів ведення робіт по геологічному вивченню та використанню надр, що виключають невиправдані втрати корисних копалин і погіршення їх якості;

ї) виконанням рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин;

й) дотриманням під час дослідної експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які б забезпечували необхідне їх вивчення, не знижуючи при цьому промислову цінність;

к) збереженням розвідувальних гірничих виробок і свердловин для розроблення родовищ корисних копалин, а також геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, що можуть бути використані при подальшому вивченні надр.

Цей перелік є вичерпним та не містить повноважень щодо контролю за сплатою платежів за геологорозвідувальні роботи.

Крім того, п.17 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженим постановою КМУ від 29.01.1999р. № 115, встановлено, що контроль за своєчасністю і повнотою сплати збору за геологорозвідувальні роботи до державного бюджету здійснюють органи державної податкової служби, а контроль за правильністю обчислення збору здійснюють органи державного геологічного контролю та державної податкової служби шляхом проведення перевірок відповідних документів.

З наведеного виходить, що повноваженнями щодо контролю за своєчасністю і повнотою сплати платежів за геологорозвідувальні роботи та за користування надрами у Державної організації «Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр» відсутній.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Ч. 4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на суб'єкта владних повноважень подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Отже, вказана норма встановлює презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та покладає на нього обов'язок довести суду правомірність свого рішення. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем письмових пояснень з приводу заявленого позивачем позову або будь-яких документів на підтвердження правомірності прийнятих актів не подано.

З огляду на це, суд вважає, що відповідач не виконав вимог, встановлених ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в частині доказування та обґрунтування правомірності прийнятих рішень та вчинених дій, а тому вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Державного підприємства «Макіїввугілля» до Державної організації «Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр» про визнання дій протиправними та визнання приписів недійсними задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії відповідача щодо винесення приписів від 25.10.2010 року про усунення порушень законодавства при експлуатації поля шахти ім. В.М.Бажанова, поля шахти «Холодна Балка» у частині пунктів 1,2, поля шахти ім. С.М.Кірова у частині пунктів 2,3,4.

Визнати недійсним припис Державної організації «Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр» від 25.10.2010 року про усунення порушень законодавства при експлуатації поля шахти ім. В.М.Бажанова.

Визнати недійсними пункти 1, 2 припису Державної організації «Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр» від 25.10.2010 року про усунення порушень законодавства при експлуатації поля шахти «Холодна Балка».

Визнати недійсними пункти 2, 3, 4 припису Державної організації «Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр» від 25.10.2010 року про усунення порушень законодавства при експлуатації поля шахти ім. С.М.Кірова.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Макіїввугілля» судовий збір, сплачений при подачі позову в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

У судовому засіданні 16 березня 2011 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Постанова виготовлена в повному обсязі 18 березня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крилова М.М.