Постанова № 14323069, 15.03.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2011 р. Справа № 2а-12854/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПавловського Д.П.

при секретаріБесчасові Д.В.

за участі представника позивачаСкок Г.Ю.

представника прокуратуриДенисенко Д.В.

представника відповідачаЗімниці О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції до державного підприємства «Дніпропетровська державна сільськогосподарська машино-технологічна станція»про звернення стягнення на активи, -

в с т а н о в и в :

15 жовтня 2010р. до суду надійшов даний адміністративний позов, в якому позивач просить звернути стягнення на активи Державного підприємства «Дніпропетровська державна сільськогосподарська машино-технологічна станція»(код ЄДРПОУ 13463351, м. Нікополь, вул.Чалого, буд. 150а) в рахунок погашення податкового боргу суму з податку на додану вартість розмірі 1 597917 (один мільйон пятсот девяносто сім девятсот сімнадцять)грн.78коп. (р/р № 31115029700029, код платежу 14010100, отримувач відділення ДКУ у м.Нікополі, банк УДКУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 23929847, МФО 805012) на користь держави.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 15.10.2010р. та поясненнями від 21.01.2011р. вх.№3711.

Прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на заперечення на позовну заяву від 10.01.2011р., наявне у матеріалах справи, яким обґрунтована така позиція.

У судовому засіданні, також, були досліджені письмові докази: копії акту Нікопольської ОДПІ № 316/152.13463351 «Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки з питань дотримання податкового законодавства ДП «ДДСМТС»з доказами про вручення, корінця податкового повідомлення-рішення № 0001061520/0/10750 від 16.03.2010р. з доказами про вручення, корінця податкового повідомлення-рішення № 0001051520/0/10642 від 16.03.2010р. з доказами про вручення, акту Нікопольської ОДПІ № 9/152 від 25.02.2010р. „Про анулювання реєстрації платника ПДВ", скарги ДП „ДДСМТС" до Нікопольської ОДПІ від 26.03.2010р., рішення Нікопольської ОДПІ „Про результати розгляду первинної скарги" (вих. №21012/10/15-219 від 21.05.2010р.) з доказами про вручення, корінця податкового повідомлення-рішення № 0001061520/1/21193 від 21.05.2010р. з доказами про вручення, корінця податкового повідомлення-рішення № 0001051520/1/21197 від 21.05.2010р. з доказами про вручення, корінця податкового повідомлення-рішення № 0001531520/1/21203 від 21.05.2010р. з доказами про вручення, рішення ДПА у Дніпропетровській області „Про залишення скарги без розгляду" від 16.06.2010р. (вих. № 15744/10/25-008), корінця першої податкової вимоги № 1/289/28137 від 05.07.2010р. з доказами вручення, акту Нікопольської ОДПІ № 57/240 від 20.08.2010р., корінця другої податкової вимоги № 2/349/32991 від 10.08.2010р. з доказами вручення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що заборгованість відповідача перед бюджетом по податку на додану вартість становить 1 597 917,78грн.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

У разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, відповідно до ст.4 Закону України №2181-ІІІ, то такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

У відповідності до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп.5.2.2 цього Закону. Абз.3 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп."а"-"в" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно до пп.16.1.1 п.16.1 ст.16 Закону України № 2181-ІІІ, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

У відповідності до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також, про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідач заперечував проти позовних вимог Нікопольської ОДПІ, посилаючись на те, що відносно ДП «ДДСМТС»порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого до боржника не застосовуються штрафні (фінансові) санкції. Крім того, у зв'язку з провадженням у справі про банкрутство відносно боржника діє заборона на примусову реалізацію майна відповідно до Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»№ 2864-ІІІ від 29.11.2001р.

Необхідно зазначити, що мораторій на задоволення вимог кредиторів у справі № Б15/3 81-07 введено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2007р.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Податковий борг ДП «Дніпропетровська державна сільськогосподарська машино-технологічна станція»з податку на додану вартість у розмірі 1 597 917,78 грн. виник на підставі податкових повідомлень - рішень Нікопольської ОДПІ від 21.05.2010р. № 0001061520/1/21193 на суму 1 603 272,96 грн., № 0001051520/1/21197 на суму 5 100 ,00 грн., № 0001531520/1/21203 на суму 0,30 грн., тобто після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Крім того, відповідно до п.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Абз. 4 п. 17 Постанови Пленуму Верхового Суду України № 15 від 18.12.2009р. «Про судову практику в справах про банкрутство»надано роз'яснення щодо правильного застосування судами ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі Закон № 2343-XII).

Так, за змістом статті 12 Закону № 2343-XII, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю.

Штрафні (фінансові) санкції за невиконання чи неналежне виконання платниками податків зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) застосовуються органом державної податкової служби на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ.

Таким чином, оскільки штрафні санкції були застосовані до Відповідача на підставі пп. 17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181-ІІІ (платник податків не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством) та п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181-ІІІ (контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків у зв'язку із заниження суми податкового зобов'язання), дія мораторію у справі про банкрутство не перешкоджає їх застосуванню.

Відповідно до ст. 1 Закону України № 2864-ІІІ від 29.11.2001р. «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Однак згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2003 р. N 11-рп/2003 у справі про мораторій на примусову реалізацію майна при застосуванні статті 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»в частині відчуження рухомого та іншого майна підприємств дія мораторію не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що забезпечує ведення їх виробничої діяльності (п.4 Постанови Пленуму Верхового Суду України № 15 від 18.12.2009р. «Про судову практику в справах про банкрутство»). Так, посилання відповідача на той факт, що активи підприємства не можуть бути примусово стягнені за рішенням суду в рахунок погашення його податкового боргу у зв'язку з введенням мораторію на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, є безпідставними.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи, мораторій на задоволення вимог кредиторів у справі № Б15/3 81-07 введено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2007р., тобто податковий борг ДП «Дніпропетровська державна сільськогосподарська машино-технологічна станція»з податку на додану вартість у розмірі 1 597 917,78 грн. виник після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тому відповідно до ст. 12 Закону № 2343-XII, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію та не перешкоджає стягненню з відповідача заборгованості перед бюджетом.

За таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Дніпропетровська державна сільськогосподарська машино-технологічна станція» (код ЄДРПОУ 13463351, м. Нікополь, вул. Чалого, буд. 150а) в рахунок погашення податкового боргу суму з податку на додану вартість у розмірі 1 597 917(один мільйон п'ятсот дев'яносто сім дев'ятсот сімнадцять)грн. 78коп. (р/р № 31115029700029, код платежу 14010100, отримувач відділення ДКУ у м. Нікополі, банк УДКУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 23929847, МФО 805012) на користь держави.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена у повному обсязі 26.01.2011р.

Суддя

Д.П. Павловський