Постанова № 14318924, 15.03.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2011 р. Справа № 2а-5466/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПавловського Д.П.

при секретаріБесчасові Д.В.

за участі представника позивачаКривошеїної О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Євраз Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

30 квітня 2010р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач, з урахуванням уточнень до позову, просить визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську по складанню Акту № 1894/08-02/3-05393056 від 20.11.2009 року про результати документальної невиїзної перевірки ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2009 року; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 0000698813/0 від 08.12.209 року, № 0000698813/1 від 29.12.2009 року, № 0000698813/2 від 08.02.2010 року та № 0000698813/3 від 28.04.2010 року про визначення суми податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 14266276,20грн. з яких 7925709,00грн. сума основного платежу, 6340567,20грн. сума штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 30.04.2010р. та поясненнями у справі.

04 січня 2011р. від представника позивача надійшло клопотання, у якому зазначено, що позачерговими Загальними зборами акціонерів від 01.11.2010р. прийнято рішення про перейменування відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського (ВАТ «ДМЗ ім. Петровського») в публічне акціонерне товариство «Євраз Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського»(ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського»).

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі, за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача у судове засідання не зявився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У матеріалах справи наявне заперечення на позовну заяву від 16 листопада 2010р., у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог та яким обґрунтована така позиція.

Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази, а саме: копії податкового повідомлення-рішення № 0000698813/0 від 08.12.2009 року, податкового повідомлення рішення № 0000698813/1 від 29.12.2009 року, податкового повідомлення рішення № 0000698813/2 від 08.02.2010 року, акту перевірки № 1894/08-02/3-05393056 від 20.11.2009 року, договору № КV 326-08 від 30.12.2009 року з додатками, податкових накладних за період січень, лютий, березень 2009 року, рахунків, накладних, приходних ордерів, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за січень, лютий, березень 2009 року, документів підтверджуючих використання товару в господарській діяльності, податкового повідомлення рішення № 0000698813/3 від 28.04.2010 року.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив наступні обставини.

На підставі Акту № 1894/08-02/3-05393056 від 20.11.2009 року документальної невиїзної перевірки ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2009 року при взаємовідносинах з ТОВ «Промтехсталь», Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (надалі СДПІ) було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000698813/0 від 08.12.2009 року.

Даним податковим повідомленням - рішенням ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»було визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 14266276,20грн., з яких 7925709,00грн. сума основного платежу, 6340567,20грн. сума штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись із висновками Акту перевірки та вважаючи податкове повідомлення рішення незаконним, ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»звернулося до СДПІ зі скаргою № 1301/328 від 14.12.2009 року про перегляд та скасування податкового повідомлення рішення № 0000698813/0 від 08.12.2009 року. Рішенням про результати розгляду первинних скарг № 41217/10/08-15-24 від 29.12.2009 року (отримано підприємством 31.12.2009 року), скарга ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення рішення залишено без змін.

Не погодившись з Рішенням СДПІ про результати розгляду скарги № 41217/10/08-15-24 від 29.12.2009 року, ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»звернулося до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровської області з повторною скаргою № 1301/05 від 08.01.2010 року про перегляд та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 0000698813/0 від 08.12.2009 року.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області про результати розгляду повторної скарги № 2736/10/25-008 від 05.02.2010 року (отримано підприємством 08.02.2010 року) залишені без змін податкові повідомлення рішення № 0000698813/0 від 08.12.2009 року та № 0000698813/1 від 29.12.2009 року, а скарга ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»- без задоволення.

15.02.2010 року на адресу ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»надійшло податкове повідомлення-рішення № 0000698813/2 від 08.02.2010 року, яким визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 14266276,20грн., з яких 7925709,00грн. сума основного платежу, 6340567,20грн. сума штрафних (фінансових) санкцій.

16.02.2010 року ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» звернулося до Державної податкової адміністрації України з повторною скаргою № 1301/49 від 16.02.2010 року про перегляд та скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Державної податкової адміністрації України про результати розгляду повторної скарги № 3854/6/25-0115 від 21.04.2010 року (отримано підприємством 26.04.2010 року) залишені без змін податкові повідомлення рішення № 0000698813/0 від 08.12.2009 року, № 0000698813/1 від 29.12.2009 року та № 0000698813/2 від 08.02.2010 року, а скарга ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»- без задоволення.

В Акті № 1894/08-02/3-05393056 від 20.11.2009 року, а саме в розділі 3 (сторінка 7 8) СДПІ зазначило, що «проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.09 по 31.03.09 в сумі 551786336 грн. на підставі таких документів:

- акту планової виїзної перевірки ТОВ «Промтехсталь»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р. від 01.09.09 року № 2489/232/23938654;

- довідки позапланової виїзної перевірки ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.12.08 по 31.01.09 № 213/08-02/3-45-05393056;

- довідки позапланової виїзної перевірки ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось з 01.01.09 по 28.02.09 від 19.05.09 року № 392/08-02/3-45-05393056;

- довідки позапланової виїзної перевірки ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.09 по 31.03.09 № 19204/08-02/3-45-05393056;

- листа відповіді ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»від 13.10.09 року № 1003 на запит СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 13.10.09 року № 31778/10/08-02/3-16 про надання пояснення щодо взаємовідносин з ТОВ «Промтехсталь»встановлено завищення валових витрат в 1 кварталі 2009 року на суму 31702834,13 грн.».

При цьому СДПІ в Акті перевірки (на сторінці 8 23) вказує та описує проведення перевірки на ТОВ «Промтехсталь»та підприємств з якими ТОВ «Промтехсталь»було укладено договори.

Відповідач в Акті перевірки вказує, що позивачем порушено п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, з урахуванням п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме підприємством завищено валові витрати в податковій декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року на суму 31702834,13 грн. у звязку з включенням до їх складу витрат ТОВ «Промтехсталь»за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину та порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищено податковий кредит (показники, відображені в рядку 10.1 Декларації) за січень 2009 року на суму 2 101 650грн. На сторінці 30 31, на підставі даних викладених в розділі «Про податок на прибуток»цього Акту, відповідач вказує, що ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»порушило вимоги п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначені порушення призвели до завищення строки 26 декларації з ПДВ. За результатами планової перевірки ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року (Акт № 478/08-02/3-05393056 від 01.06.2009 року) встановлено порушення вимог п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», що призвело до завищення податкового кредиту та відємного значення (рядок 10.1 та 18.2 відповідно) декларації за грудень 2008 року на 1301190грн. Підприємством в подальшому подано уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість в звязку з виправленням самостійно виявлених помилок № 4185 від 29.04.09 яким зменшено значення суми бюджетного відшкодування (рядок 25 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню) (рядок 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування) (рядок 25.1 або рядок 25.2)) на 1203361 грн., та № 8879 від 07.07.2009 року яким зменшено значення суми бюджетного відшкодування на 97829 грн. Довідкою про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.09 по 30.06.09 встановлено завищення значення рядку 26 декларації з ПДВ за травень 2009 року на суму 1203361 грн. Довідкою про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.06.09 по 31.07.09 встановлено завищення значення рядку 26 (залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) декларації з ПДВ за червень 2009 року на суму 369791 грн. На сторінці 8 Акту перевірки СДПІ зазначає, що одним із отримавачем податкової вигоди за рахунок формування валових витрат та податкового кредиту за нікчемними правочинами з отримання феросплавної продукції від ТОВ «Промтехсталь»є ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», при цьому СДПІ зазначає, що ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»діяло без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно майновий стан та умови ведення підприємством ТОВ «Промтехсталь»господарської діяльності, тому СДПІ вважає договори поставки, укладені між ТОВ «Промтехсталь»та ПП «Крістіна Д», ПП «КЦ «Сфайрат», ТОВ «Європейський бізнес альянс», ТОВ «ІБК «Жилпромбуд», ТОВ «АМК 24», ПП «Дніпроспецпром Д», ТОВ «Стаєр 2006», ТОВ ТПА «Балатон Бонд», ПП «Алекта»та як наслідок договір поставки укладений між ТОВ «Промтехсталь»та ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», не спричиняють реального настання правових наслідків, на підставі ст. ст. 626, 629, 655, 662, 658, п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 203, ст. 228 Цивільного Кодексу України.

Разом з наведеними висновками, відповідач посилається на норми статей 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, та статей 207, 208 Господарського кодексу України, стверджуючи, що правочини укладені між ТОВ «Промтехсталь»та ПП «Крістіна Д», ПП «КЦ «Сфайрат», ТОВ «Європейський бізнес альянс», ТОВ «ІБК «Жилпромбуд», ТОВ «АМК 24», ПП «Дніпроспецпром Д», ТОВ «Стаєр 2006», ТОВ ТПА «Балатон Бонд», ПП «Алекта»і як наслідок договір поставки, укладений між ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»та ТОВ «Промтехсталь»є нікчемними та такими, що вчинені з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та водночас суперечать моральним засадам суспільства.

При цьому відповідач робить висновок в Акті перевірки, про встановлені порушення, а саме:

- п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, з урахуванням п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.09 по 31.03.09 на загальну суму 7925708,53грн.

- п.п. 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підприємством завищено значення рядку 26 (залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) декларації з ПДВ за вересень 2009 року на загальну суму 3402840 грн.

На думку ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», висновок зроблений СДПІ в Акті № 1894/08-02/3-05393056 від 20.11.2009 року не відповідає чинному законодавству, суперечить вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тобто є незаконним.

З аналізу частини першої статті 203 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які займаються підприємницькою діяльністю. Товар, який виступає об'єктом договірних відносин поставки, призначається, як правило, для використання у підприємницькій діяльності або для інших цілей, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням. На момент укладення договору поставки товар може бути відсутнім у продавця. Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

Отже, договір поставки укладений між Підприємством та ТОВ «Промтехсталь»в повній мірі відповідає нормам Цивільного Кодексу України, так як за даним договором ТОВ «Промтехсталь»(Продавець) здійснило в період 1 кварталу 2009 року постачання товару на адресу Підприємства (Покупець), а Покупець в свою чергу прийняв товар та сплатив за нього певну грошову суму. В подальшому Підприємство використало товар в своїй господарській діяльності. Докази поставки та оплати товару підтверджуються первинними бухгалтерськими документами. Так, жодної норми, якій би не відповідав саме зміст правочину позивача, СДПІ чітко не наведено.

Цивільний кодекс України не розкриває поняття «моральних засад суспільства», яким має відповідати правочин.

Аналіз частини першої статті 228 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

На аркуші 20 Акту відповідач вказує, посилаючись при цьому на ст. 228 ЦК України, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому, відповідач не наведено жодного аргументу, яким чином укладений договір на поставку продукції, яка в подальшому була використана в господарській діяльності ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»порушує публічний порядок, яким чином він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Договір, укладений між ПАТ «Євраз Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського» та ТОВ «Промтехсталь»на поставку продукції, відповідач вважає недійсним, оскільки був направлений саме на незаконне заволодіння майном держави у вигляді грошових коштів, що підлягали перерахуванню до державного бюджету у складі податків, виходячи з чого відповідач намагається застосувати наслідки нікчемного правочину шляхом зменшення валових витрат Підприємства в податковій декларації за 1 квартал 2009 року на підставі статті 216 Цивільного кодексу України, відповідно до якої недійсний правочин не здійснює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Такий висновок відповідач та застосування наслідків нікчемного правочину прямо суперечить як чинному законодавству України, так і обставинам, на які посилається відповідач як на підстави зазначеного висновку, що підтверджується наступним.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, не передбачено конкретних правових наслідків нікчемності публічного правочину та відсилочних норм до інших статей ЦК, які містять загальні правила про правові наслідки недійсності правочинів. За таких обставин можна вважати, що загальні правові наслідки, передбачені ст. 216 ЦК, зокрема, двостороння або одностороння реституція та відшкодування збитків, а у даному випадку донарахування нібито не сплачених податків, мають застосовуватися виключно судом так, як це встановлено статтею 208 Господарського кодексу України, на яку відповідач також посилається в Акті.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Виходячи з наведеного, сторонами вказаного вище правочину - договору від 30.12.2008 року № KV 326-08, були дотримані норми чинного законодавства, протиправний умисел при укладенні правочину був відсутній, а тому висновки СДПІ, якими фактично зазначена наявність ознак анти публічності правочину між ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»та ТОВ «Промтехсталь», є необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам.

Виходячи з наведених вище обставин та норм чинного законодавства, а також беручи до уваги, що:

-пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачена функція податкових органів, відповідно до якої останні подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна;

-жодним нормативним актом не передбачено право або функція податкових органів щодо застосування наслідків недійсного правочину;

висновки відповідача щодо нікчемності правочину - договору від 30.12.2008 року № KV 326-08 між ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»та ТОВ «Промтехсталь», є необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи, а намагання застосувати наслідки нікчемності правочину неправомірними та такими, що порушують Конституцію України.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»на яку посилається СДПІ в Акті перевірки, не підлягає віднесенню до складу валових витрат виплати винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»на підставі п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті) включило до складу валових витрат витрати у грошовій формі при оплаті товару поставленого ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»відповідно до договору від 30.12.2008 року № KV 326-08 укладеного між ТОВ «Промтехсталь»та ВАТ «ДМЗ ім. Петровського».

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

-або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»правомірно віднесло до валових витрат у I кварталі 2009 року витрати по оплаті за поставлений товар, який в подальшому був використаний в господарській діяльності підприємства за договором від 30.12.2008 року № KV 326-08 у сумі 31702834,13 грн.

Застосування відповідачем в сукупності вищевказаних статей ЦК України, при цьому не вказуючи чітко, якої з цих статей та в який частини правочин суперечить нормам ЦК України, суперечить як чинному законодавству України, так і обставинам, на які посилається СДПІ. Крім того, органи державної влади та їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та не повинні робити припущення та посилатися на всі норми права разом, при цьому не конкретизуючи якої з наведених норм права правочин суперечить.

Факт використання даного товару Підприємством, та, відповідно, реальність виконання договору сторонами, у власній виробничий діяльності підтверджується первинними бухгалтерськими документами, щодо отримання даного товару, використання його в господарській діяльності та випуск готової продукції.

Відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Таким чином, при проведені документальної невиїзної (камеральної) перевірки, податковим органом проводиться перевірка податкової звітності, яка подається платником податків до податкового органу, та вона підлягає обробці з метою виявлення помилок та перевірки достовірності заявлених в ній даних. У ході перевірки (обробки) можуть бути виявлені арифметичні або методологічні помилки. Визначення «арифметичної помилки»надано у листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. № 06-10/167. В свою чергу, поняття «методологічна помилка»визначено у листі ДПА України від 06.07.2001 р. № 9018/7/26-3317.

При виявленні у поданій платником податків декларації помилок, що призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання, оформлюється акт про результати проведення перевірки податкової звітності (далі акт). «В акті зазначаються рядки декларації, в яких платником податку допущені арифметичні помилки, а також надається стислий опис методологічних помилок. Крім того, в акті зазначається сума податкового зобовязання, обчислена платником податку самостійно в податковій декларації, та сума податкового зобовязання, визначена самостійно податковим органом після виправлення допущених таким платником податку помилок на підставі частини «в»підпункту 4.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З вищенаведеного вбачається, що відповідач в порушення п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», листів Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. № 06-10/167 та ДПАУ від 06.07.2001 р. № 9018/7/26-3317 не зазначило в Акті № 1894/08-02/3-05393056 від 20.11.2009 року жодної арифметичної або методологічної помилки.

В Акті перевірки, відповідач на сторінці 8 23 зазначає про проведення перевірки на ТОВ «Промтехсталь»та підприємств з якими ТОВ «Промтехсталь»було укладено договори, а саме: основними постачальниками є підприємства ПП «Крістіна Д», ПП «КЦ «Сфайрат», ТОВ «Європейський бізнес альянс», ТОВ «ІБК «Жилпромбуд», ТОВ «АМК 24», ПП «Дніпроспецпром Д», ТОВ «Стаєр 2006», ТОВ ТПА «Балатон Бонд», ПП «Алекта». Основними покупцями є «Інтерпайп НТЗ», ТОВ «Інтерпайп Україна», ВАТ «ДМЗ ім. Петровського».

Посилаючись на п.п. 1, 2 ст. 215, ст. ст. 203, 228 ЦК України вважає, що договори є нікчемними та посилаючись на ст. 216 ЦК України вважає, що данні договори не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю та данні договори не спричиняють реального настання правових наслідків.

Також, відповідач вважає, що ТОВ «Промтехсталь»порушило ст. 228 ЦК України щодо укладення правочинів з вищевказаними підприємствами, які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними.

Відповідач в Акті перевірки вказує про укладені договори між ТОВ «Промтехсталь»та ПП «Крістіна Д», ПП «КЦ «Сфайрат», ТОВ «Європейський бізнес альянс», ТОВ «ІБК «Жилпромбуд», ТОВ «АМК 24», ПП «Дніпроспецпром Д», ТОВ «Стаєр 2006», ТОВ ТПА «Балатон Бонд», ПП «Алекта»при цьому в жодному розділі не зазначено порушення щодо договору, який укладено між ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»та ТОВ «Промтехсталь»та яке відношення ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»має до господарських взаємовідносин ТОВ «Промтехсталь»з іншими субєктами господарювання.

При визначені податкового зобовязання з податку на прибуток необхідно керуватися первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують отримання товарів та послуг та використання їх в господарській діяльності.

З вищенаведеного вбачається, що відповідач не правомірно в Акті № 1894/08-02/3-05393056 від 20.11.2009 року документальної невиїзної перевірки вказує про господарські взаємовідносини ТОВ «Промтехсталь»з іншими субєктами господарювання та використовує даний Акт для визначення податкового зобовязання ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»з податку на прибуток та зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість.

При проведенні документальної невиїзної перевірки (сторінка 7 8 Акту) СДПІ було використані наступні документи:

- акту планової виїзної перевірки ТОВ «Промтехсталь»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р. від 01.09.09 року № 2489/232/23938654;

- довідки позапланової виїзної перевірки ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.12.08 по 31.01.09 № 213/08-02/3-45-05393056;

- довідки позапланової виїзної перевірки ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось з 01.01.09 по 28.02.09 від 19.05.09 року № 392/08-02/3-45-05393056;

- довідки позапланової виїзної перевірки ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.09 по 31.03.09 № 19204/08-02/3-45-05393056;

- листа відповіді ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»від 13.10.09 № 1003 на запит СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 13.10.09 року № 31778/10/08-02/3-16 про надання пояснення щодо взаємовідносин з ТОВ «Промтехсталь».

Відповідно до вищевказаних документів, СДПІ робить висновки про завищення ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»валових витрат в 1 кварталі 2009 року на суму 31702834,13 грн.

Таким чином, дії СДПІ по використанню вищевказаних Актів позапланових перевірок, висновків щодо завищення валових витрат та як наслідок даних висновків донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток є протиправними, такими, що суперечать Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на підставі наступного.

Акти № 213/08-02/3-45-05393056 від 21.04.2009 року, № 709/08-02/3-05393056 від 24,06,2009 року та Довідка № 392/08-02/3-45-05393056 від 19,05,2009 року були складені СДПІ на підставі проведених позапланових виїзних перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період січень, лютий та березень 2009 року.

Жодною нормою Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не передбачено використання в якості підстав Актів та Довідок про результати проведення позапланових виїзних перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість а також листів відповідей, для визначення податкового зобовязання податку на прибуток або податкового зобовязання з іншого податку.

Відповідач в Акті перевірки зазначає, що за результатами планової перевірки ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року (Акт № 478/08-02/3-05393056 від 01.06.2009 року) встановлено порушення вимог п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», що призвело до завищення податкового кредиту та відємного значення (рядок 10.1 та 18.2 відповідно) декларації за грудень 2008 року на 1301190грн. Підприємством в подальшому подано уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість з звязку з виправленням самостійно виявлених помилок № 4185 від 29.04.09 яким зменшено значення суми бюджетного відшкодування (рядок 25 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню) (рядок 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування) (рядок 25.1 або рядок 25.2)) на 1203361 грн., та № 8879 від 07.07.2009 року яким зменшено значення суми бюджетного відшкодування на 97829 грн.

Так, висновок зроблений СДПІ в Акті № 1894/08-02/3-05393056 від 20.11.2009 року не відповідає чинному законодавству, суперечить вимогам ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тобто є незаконним за наступних підстав.

На підставі акту планової виїзної перевірки ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08 по 31.12.08 № 478/08-02/3-05393056 від 01.06.2009 року, СДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000298813/0 від 10.06.2009 року № 0000298813/1 від 20.07.2009 року та № 0000298813/2 від 21.09.2009 року.

Даними податковими повідомленнями - рішеннями ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість, заявленого до відшкодування в податковій декларації за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2008 року, у розмірі 5702430,00грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 471485,00грн.

Не погодившись із висновками Акту перевірки та вважаючи податкові повідомлення рішення незаконним, ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»звернулося до СДПІ зі скаргою № 250/3-154 від 18.06.2009 року про перегляд та скасування податкового повідомлення рішення № 0000298813/0 від 10.06.2009 року. Рішенням про результати розгляду первинних скарг № 21986/10/05-15-24 від 20.07.2009 року, скарга ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення рішення залишено без змін.

Так, 31.07.2009 року ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»звернулося з повторною скаргою № 250/3-193 від 31.07.2009 року до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровської області про перегляд та скасування податкових повідомлень рішень СДПІ № 0000298813/0 від 10.06.2009 року, № 0000298813/1 від 20.07.2009 року. Рішенням про результати розгляду повторних скарг № 25115/10/25-008 від 21.09.2009 року, скарга ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»була залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення рішення залишено без змін.

02.10.2009 року ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» звернулося з повторною скаргою № 250/2-230 від 02.10.2009 року до Державної податкової адміністрації України про перегляд та скасування податкових повідомлень рішень СДПІ № 0000298813/0 від 10.06.2009 року, № 0000298813/1 від 20.07.2009 року та № 0000298813/2 від 21.09.2009 року. Рішенням про результати розгляду повторних скарг № 12449/6/25-0115 від 02.12.2009 року, скарга ВАТ «ДМЗ ім. Петровського»була залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення рішення залишено без змін.

Таким чином, сума зменшення бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 5702430,00грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 471485,00грн. вважається неузгодженою.

Так, для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обовязкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі не виконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина, на думку Вищого адміністративного суду України, не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі якщо останній виконав усі передбачені умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Всупереч доводам відповідача, жодною нормою Закону України «Про податок на додану вартість»або іншого нормативного акту не передбачено такої обовязкової підстави для отримання бюджетного відшкодування, як зарахування суми податку до бюджету. Підставою для бюджетного відшкодування закон визначає факт сплати податку у складі вартості товарів (робіт, послуг) платником ПДВ постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

Що стосується зазначеного в Акті № 1894/08-02/3-05393056 від 20.11.2009 року порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»за грудень 2008 року в розмірі 1301190,00грн., які не включені СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську в податкове повідомлення рішення, яке оскаржується та за січень 2009 року в розмірі 2101650,00грн. на яке не виписано податкове повідомлення рішення, після проведення виїзної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобовязання це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово господарської діяльності субєктів господарювання оформляється акт, а в разу відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка.

Акт службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Відповідно до п. 2.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 у висновку акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок зазначаються:

-відображається узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів;

-виявлені порушення податкового та іншого законодавства відображаються у гривнях у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів з розбивкою за роками та податковими періодами, у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

З вищенаведеного вбачається, що викладення висновку в акті перевірки є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства особами, що здійснювали перевірку у межах їх компетенції, тобто акт перевірки не є актом індивідуальної дії, що містить обовязкові приписи для виконання платником податків.

Таким чином, ПАТ «Євраз Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського»для підтвердження факту зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, самого акту перевірки не достатньо, а повинно було складатися податкове повідомлення рішення, як документ, що доводить до відома платника податку суму зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Крім того, Законом України «Про податок на додану вартість»та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не встановлено право податкової інспекції самостійно зменшувати залишок відємного значення (рядок 26 Декларації з ПДВ) або зобовязувати підприємство робити дане зменшення.

Відповідач в податковому повідомленні - рішенні зазначила, що нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6340567,20 грн. здійснено на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій становить 80% від донарахованого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, відповідач в порушення п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»безпідставно здійснила нарахування штрафних санкцій у розмірі 6340567,20грн.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Отже, податковій інспекції не надано право застосування наслідків нікчемної угоди.

Згідно з ч. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути предявлена будь якою заінтересованою особою. При цьому, до кола таких заінтересованих осіб податкові органи не відносяться. Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, визначення суми податкового зобовязання по нікчемному правочину, нікчемність якого вказана виключно в акті перевірки, є неправомірним.

В запереченнях на адміністративний позов Відповідач зазначає, що контрагенти ТОВ «Промтехсталь»не знаходяться за юридичною адресою, не подають звітність до податкових органів.

Так, відповідачем не надано доказів анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість юридичних осіб - ТОВ «Промтехсталь»та контрагентів ТОВ «Промтехсталь».

В Акті перевірки та в запереченнях на адміністративний позов Відповідач зазначає про відсутність товаро транспортних накладних на поставку товару та сертифікатів якості.

Доводи податкової інспекції про відсутність товарно-транспортних накладних, які б підтверджували транспортування товару (феромарганцю), не спростовують наведеного висновку, оскільки за встановленими договором від 30.12.2008 року № КV 326-08 умовами поставки є базисні умови поставки Товару, а також реквізити відвантаження, погоджуються Сторонами в Специфікаціях (Додатках), (п. 2.3 Договору). Відповідно до Додатків до Договору, умовами поставки встановлено: автотранспортом Продавця на склад Покупця. Таким чином, Продавець по Договору поставки зобовязаний надати товар у розпорядження Покупця в зазначений у договорі термін у пункті поставки у тому місці, яке визначене у договорі.

Таким чином, зважаючи на закріплений за Постачальником обовязок поставки товару у зазначене покупцем місце, усі товарно-транспортні документи можуть бути складені лише щодо Постачальника, а не щодо Покупця товару, а відтак відсутність у Позивача згаданих накладних не може бути доказом безтоварності господарських операцій з ТОВ «Промтехсталь».

Згідно з п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

За наведених обставин, витрати, повязані з оплатою придбаного у ТОВ «Промтехсталь»товару, правомірно включені до складу валових витрат ПАТ «Євраз ДМЗ ім. Петровського», оскільки факт його придбання підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та податковими документами.

Що ж стосується формування податкового кредиту, то відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За змістом наведених норм наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), які в подальшому використовуються у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Факт подальшого використання придбаного товару підтверджується документами, які наявні в матеріалах справи, з відображенням цих сум у складі валових доходів товариства за 1 квартал 2009 року.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обрані Відповідачем підстави для визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток, не відповідають вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Інші статті цього Закону, так само як і інших законів, не ставлять в залежність віднесення до складу валових витрат, витрати на придбання товару, який в подальшому використано в господарській діяльності у платника податку на прибуток від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позицію позивача належним чином обґрунтованою та доведеною, а рішення відповідача неправомірним, та доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську по складанню податкових повідомлень-рішень на підставі акту №1894/08-02/3-05393056 від 20.11.2009 року про результати документальної невиїзної перевірки ВАТ «ДМЗ Петровського» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2009 року.

Визнати протиправним та скасувати податкової повідомлення-рішення спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську №0000698813/0 від 08.12.2009р., №0000698813/1 від 29.12.2009р., №0000698813/2 від 08.02.2010р. та №0000698813/3 від 28.04.2010р. про визначення суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 14 266 276(чотирнадцять мільйонів двісті шістдесят шість тисяч двісті сімдесят шість)грн. 20коп. з яких 7 925 709(сім мільйонів дев'ятсот двадцять п'ять тисяч сімсот дев'ять)грн. - сума основного платежу, 6 340 567(шість мільйонів триста сорок тисяч п'ятсот шістдесят сім)грн. 20коп. - сума штрафних (фінансових) санкцій.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» (рахунок 35219001000940 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012) документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена у повному обсязі 19.01.2011р.

Суддя

Д.П. Павловський