Постанова № 14318588, 08.02.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011 р. Справа № 2а-8428/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. при секретаріЛоба Е.Г. за участю: представника позивача представника відповідача представника третьої особи 1 ОСОБА_3 Бондар І.В. Шинкаренка С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Національного банку України в Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпромотор» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ:

12 липня 2010 року ОСОБА_6 звернувся з адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до Управління Національного банку України в Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпромотор», в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління Національного банку України в Дніпропетровській області щодо незастосування до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (раніше Акціонерний комерційний банк «Райффайзенбанк України») фінансових санкцій (штрафу) за порушення вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»;

- зобов'язати Управління Національного банку України в Дніпропетровській області за порушення вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 23 цього Закону, застосувати до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» фінансові санкції (штраф) в розмірі п'ятдесяти відсотків вартості послуги зі споживчого кредитування, наданої відповідно до умов Кредитного договору № СL -301/119/2006 від 14.04.2006 року, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- визнати протиправною бездіяльність Управління Національного банку України в Дніпропетровській області щодо не складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, встановленого ст. 166-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно Директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромотор» Балабанова Юрія Анатолійовича, не направлення цього протоколу до суду для прийняття судом постанови до притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності;

- зобов'язати Управління Національного банку України в Дніпропетровській області скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення, встановленого ст.166 - 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно Директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромотор» Балабанова Юрія Анатолійовича, і направити цей протокол до суду для притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позову зазначено, що 14.04.2006 року позивачем та публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», від імені якого на підставі Довіреності посвідченої 30 серпня 2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстраційним № 4930 діяло товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпромотор» (місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вулиця Космічна, 6 код ЄДРПОУ 32988496), в особі Директора Балабанова Юрія Анатолійовича, було укладено кредитний договір № СL-301/119/2006 від 14.04.2006 року. Позивач зазначив, що визначений порядок встановлення і розрахунку процентів за вищевказаним Кредитним договором є прямим порушенням вимог ст. 1056 - 1 Цивільного кодексу України, якою визначено, що встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку та ст. 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором». Кредитний договір сторонами належним чином не розірваний і продовжує діяти до 14.04.2011 року. Також, на думку позивача, товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпромотор», яке не є банком чи іншою фінансовою установою, не мало права від імені Банку укладати і підписувати кредитні договори взагалі, а від свого імені, лише на підставі виданої Національним банком України ліцензії, і лише, на власних умовах та на власний ризик. Здійснення банківської операції без банківської ліцензії, згідно приписів ст. 166 - 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є адміністративним правопорушенням і передбачає накладання штрафу на осіб, які його скоїли, в розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач вказує, що 28.04.2010 року ОСОБА_6 звернувся до Управління Національного банку України в Дніпропетровській області зі скаргою на публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» і товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпромотор», в якій просив за порушення вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 23 цього ж Закону, застосувати до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (раніше Акціонерний комерційний банк «Райффайзенбанк України») фінансові санкції (штраф) в розмірі п'ятдесяти відсотків вартості послуги зі споживчого кредитування, наданої відповідно до умов Кредитного договору № СL -301/119/2006 від 14.04.2006 року, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та за здійснення банківської операції без банківської ліцензії відносно Директора товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромотор» Балабанова Юрія Анатолійовича скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення, встановленого ст. 166 - 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і разом з матеріалами, які підтверджують вчинення цього правопорушення, направити його до суду для прийняття судом постанови про притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності. Але листом вих. № 12 - 134/4223 від 19.05.2010 року Управління Національного банку України в Дніпропетровській області позивачу було відмовлено у задоволенні його вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що порядок застосування Національним банком заходів впливу, передбачених Законом про банки, а також розмір фінансових санкцій, що застосовуються до банків та інших юридичних осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, встановлено Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 №369. Главою 7 розділу III Положення №369 визначений перелік випадків, коли Національний банк може накласти штраф на банки, який є вичерпним. Таким чином, у Національного банку України в особі Управління відсутні правові підстави для застосування до Банку фінансової санкції у вигляді штрафу за порушення ним вимог статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Також, Національний банк в особі Управління не має правових підстав для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, визначеного статтею 166 Кодексу України про адміністративні» правопорушення, відносно директора ТОВ «Дніпромотор» Балабанова Ю.А. та направлення цього протоколу до суду для притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпромотор» не здійснювалась банківська операція з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, тобто не видавався кредит, а лише згідно довіреності здійснювалось оформлення кредитного договору.

Представник третьої особи 1 - публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпромотор», відповідно до наданих повноважень за довіреністю, підписували кредитний договір № СL -301/119/2006 від 14.04.2006 року, договір поруки № 811-301/093/2006 від 14.04.2006 року, договір застави автотранспортного засобу № РСL-301/118/2006 від 14.04.2006 року на підставі довіреності, а це не заборонено, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 243 Цивільного Кодексу України передбачено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Представник третьої особи 2 - товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромотор» в судове засідання не зявився, подав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що всі дії товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромотор» відповідали положенням чинного законодавства.

Заслухавши представників сторін, дослідивши чинне законодавство, матеріали справи, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.04.2006 року між позивачем та публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», від імені якого на підставі Довіреності посвідченої 30 серпня 2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстраційним № 4930 діяло товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпромотор» (місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вулиця Космічна, 6 код ЄДРПОУ 32988496), в особі Директора Балабанова Юрія Анатолійовича, було укладено кредитний договір № СL -301/119/2006 від 14.04.2006 року, договір поруки № 811-301/093/2006 від 14.04.2006 року, договір застави автотранспортного засобу № РСL-301/118/2006 від 14.04.2006 року.

Відповідно до кредитного договору № СL-301/119/2006 від 14.04.2006 року публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (Акціонерний комерційний банк «Райффайзенбанк Україна») 14.04.2006 року відкрило розрахунковий рахунок № 26204101584958, перерахувавши на нього 154 847,00 гривень (сто п'ятдесят чотири тисячі вісімсот сорок сім гривень 00 копійок) на і'мя ОСОБА_6. З розрахункового рахунку позивача на рахунок ТОВ «Дніпромотор» перераховані грошові кошти на придбання автотранспортного засобу, призначення платежу «Оплата кредитних коштів за автомобіль Хонда Акорд», що підтверджується платіжним дорученням.

28.04.2010 року ОСОБА_6 звернувся до Управління Національного банку України в Дніпропетровській області зі скаргою на публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» і товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпромотор», в якій просив за порушення вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 23 цього Закону, застосувати до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (раніше Акціонерний комерційний банк «Райффайзенбанк України») фінансові санкції (штраф) в розмірі п'ятдесяти відсотків вартості послуги зі споживчого кредитування, наданої відповідно до умов Кредитного договору № СL -301/119/2006 від 14.04.2006 року, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та за здійснення банківської операції без банківської ліцензії відносно Директора товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромотор» Балабанова Юрія Анатолійовича скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення, встановленого ст. 166 - 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і разом з матеріалами, які підтверджують вчинення цього правопорушення, направити його до суду для прийняття судом постанови про притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності.

Листом вих. № 12 - 134/4223 від 19.05.2010 року Управлінням Національного банку України в Дніпропетровській області позивачу було відмовлено у задоволенні його вимог.

Позивач вважає, що кредитний договір № СL -301/119/2006 від 14.04.2006 року підписаний ТОВ «Дніпромотор» без надання повноважень публічним акціонерним товариством «ОТП Банк».

Суд вважає такі твердження позивача необґрунтованими, оскільки станом на 14.04.2006 р., тобто на дату підписання договору, діяла довіреність від 20.12.2005 року зареєстрована в реєстрі за № 7275, серія бланка ВСК № 618697, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9

Відповідно до ч. 3 ст. 243 Цивільного Кодексу України передбачено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Також ОСОБА_6 оспорює умови кредитного договору в частині підняття Плаваючої процентної ставки в односторонньому порядку.

Факт односторонності в правовідносинах відсутній, оскільки відповідно до п. 3 частини 1 Кредитного договору сторони наступним домовилися, що для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися Плаваюча процентна ставка. Підписанням Кредитного договору Сторони домовилися, що у договорі використовується Плаваюча процентна ставка, яка складається із перемінної частини (FIDR - Floating Interest Deposit Rate) та фіксованого відсотка - така ставка може змінюватися (збільшуватися чи зменшуватися) шляхом зміну розміру ставки FIDR. Підписанням Кредитного договору Сторони домовились, що у разі використання Плаваючої процентної ставки, яка складається із перемінної частини (FIDR - Floating Interest Deposit Rate) та фіксованого відсотка - така ставка може змінюватись (як у сторону збільшення чи зменшення) шляхом зміни розміру ставки FIDR, в порядку передбаченому сторонами Кредитного договору, та в залежності від вартості строкових депозитів фізичних осіб у валюті тотожній Валюті Кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Саме такий випадок передбачений умовами Кредитного договору - зміна ставки FIDR у зв'язку зі зміною вартості кредитних ресурсів Банку, що залучаються останнім від вкладників. Повідомлення щодо зміни плаваючої відсоткової ставки передбачено Кредитним Договором, який був погоджений позивачем та укладений належним чином, тим самим позивач набув певний обов'язок і прийняв його до виконання.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, і позивач погодився з умовами кредитного договору шляхом його підписання, виконання договору є обов'язковим для сторін.

За період дії кредитного договору відсоткова ставка, яка була встановлена вищезазначеним пунктом, в односторонньому порядку не переглядалась та не змінювалась, тому твердження позивача про порушення Банком статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» є такими, що не відповідають дійсності і помилково ґрунтуються на неправильному розумінні положень цього Закону.

Відповідно до вимог пункту 8 статті 7 та статей 55, 61 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк України (далі - Національний банк) здійснює функції банківського регулювання і нагляду за діяльністю банків в межах та порядку, передбачених законодавством України.

Форми регулювання та межі повноважень Національного банку при здійсненні функцій банківського регулювання і нагляду визначені статтею 66 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідно до положень якої Національний банк здійснює наглядову діяльність за банками у формі адміністративного та індикативного регулювання. Адміністративне регулювання діяльності банків, зокрема, передбачає застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру, а також здійснення нагляду за діяльністю банків.

Статтями 71 та 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено здійснення Національним банком інспекційних перевірок банків з метою дотримання ними законодавства України про банки і банківську діяльність та нормативно - правових актів Національного банку України, а також право Національного банку застосовувати відповідні заходи впливу до банків у разі порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно з частиною 7 статті 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Національний банк здійснює банківський нагляд на індивідуальній та консолідованій основі і застосовує заходи впливу за порушення вимог законодавства щодо банківської діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 74 Закону України «Про банки і банківську діяльність», порядок застосування заходів впливу, передбачених цим Законом, а також розмір фінансових санкцій, що застосовуються до банків та інших юридичних осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, встановлюються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку, які в силу статті 56 Закону України «Про Національний банк України» є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Порядок застосування Національним банком заходів впливу, передбачених вищевказаним Законом, а також розмір фінансових санкцій, що застосовуються до банків та інших юридичних осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, встановлено Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 №369 (далі - Положення №369).

Главою 7 розділу III Положення №369 визначений перелік випадків, коли Національний банк може накласти штраф на банки.

Порядок накладення адміністративних штрафів визначений Положенням про порядок накладення адміністративних штрафів, затвердженим постановою Правління Національного банку від 29.12.2001 №563, яке передбачає порядок складання та подання протоколів про адміністративні правопорушення а також встановлює порядок накладення штрафів, передбачених статтями 1665, 1666 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Пункт 2.2. зазначеного Положення містить вичерпний перелік порушень, за які Національний банк вживає заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, у Національного банку України в особі Управління відсутні правові підстави для застосування до відповідача фінансової санкції у вигляді штрафу за порушення ним вимог статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Національний банк відповідно до повноважень, визначених статтями 7, 55, 61 Закону України «Про Національний банк України» та статтями 66, 67, 71 Закону України «Про банки і банківську діяльність» здійснює постійний нагляд за банками, в тому числі шляхом проведення інспекційних перевірок банків.

Статтею 166-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб; відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них; операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Статтею 72 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що Національний банк України має право здійснювати перевірку осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, з метою дотримання законодавства щодо банківської діяльності. При цьому об'єктом перевірки Національного банку України може бути також особа, щодо якої є достовірна інформація про здійснення цією особою банківської діяльності без банківської ліцензії.

У разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, відповідно до статті 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Національний банк адекватно вчиненому порушенню має право застосувати заходи впливу.

Судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпромотор» не здійснювалась банківська операція з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, тобто не видавався кредит, а лише згідно довіреності здійснювалось оформлення кредитного договору. У звязку з цим товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпромотор" не є об'єктом перевірки (нагляду) Національного банку.

Таким чином, Національний банк в особі Управління в Дніпропетровській області, не мав правових підстав для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, визначеного статтею 166 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно директора ТОВ «Дніпромотор» Балабанова Ю.А. та направлення цього протоколу до суду для притягнення до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що дії відповідача є правомірними, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 08 лютого 2011 року.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя

Постанова не набрала законної сили

08 лютого 2011 року.

СуддяВ.М. Олійник

В.М. Олійник

В.М. Олійник