Постанова № 14318472, 16.03.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/561/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Воробйової І.А.,

при секретарі судового засідання: Чорному В.В.

за участю представників :

позивача : Попової О.В.

відповідача : Горового С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції

до: Малого приватного підприємства "НІК"

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ :

Гайсинською міжрайонною державною податковою інспекцією заявлено позов про стягнення заборгованості в сумі 3063,50 грн. з малого приватного підприємства "НІК".

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по штрафним (фінансовим) санкціям в сумі 3063,50 грн., застосованих рішеннями № 0000602308/0 та № 0000612308/0 від 30.11.2010 за порушення законодавства про РРО та норм з регулювання готівки, яка станом на день звернення з позовом не сплачена.

Представник позивача до початку розгляду справи по суті уточнила позовні вимоги, та просила стягнути з відповідача борг по штрафним (фінансовим) санкціям за рахунок активів платника, про що подала письмову заяву, яка прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви про їх уточнення, підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити посилаючись на обставини викладенні в позовній заяві. Одночасно, пояснила, що 3063,50 грн. є заборгованістю по сплаті штрафних санкцій, а не податковим боргом, а тому норми Закону щодо необхідності направлення вимог платнику податків до даних правовідносин не застосовуються.

Представник відповідача проти позову заперечив, стверджуючи що заборгованість по штрафним санкціям є податковим боргом, а тому податковий орган зобовязаний направити вимоги платнику. Протилежне означає, що податкове зобовязання не є узгодженим, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Юридична особа Мале приватне підприємство "НІК" зареєстроване Теплицькою районною державною адміністрацією 21.05.2003 року, про що свідчить копія Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб"єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (а.с.5) та з 27.05.2003 року за № 629 перебуває на податковому обліку у Гайсинській МДПІ, що підтверджується довідкою № 629/1 від 27.09.2010 року, ідентифікаційний номер 32258260 (а.с. 6).

За результатами перевірки, проведеною працівниками Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу МПП «Нік» складено акт №042/02/18/23/32258260 від 09.11.2010 року, в якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення, що стало підставою для прийняття в подальшому рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000602308/0 від 30.11.2010 року та № 0000612308/0 від 30.11.2010 року на загальну суму 3063,50 грн. (а.с.11).

Як вбачається зі змісту позовної заяви та облікової картки платника, станом на 08.02.2011 року заборгованість по штрафним (фінансовим) санкціям відповідачем не погашена, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до статті 25 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суми фінансових санкцій, які визначені статями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, до відповідача штрафні санкції застосовані в порядку статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", а тому підлягають сплаті в 10-денний строк від дня одержання рішення.

Стаття 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені.

Водночас, пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості саме за рахунок активів божника відсутні, в звязку з чим, в цій частині адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Разом з тим, при вирішені даного спору, суд враховує, що відповідно до положень частини 2 статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як встановлено в ході розгляду даної справи відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій не оскаржені, заборгованість не сплачена, а тому наявні підстави для задоволення адміністративного позову щодо стягнення боргу в сумі 3063,50 грн. При цьому, керуючись нормами статті 11 КАС України та статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" вказану заборгованість слід стягнути за рахунок майна відповідача.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що помилкове визначення у позовній заяві позивачем «заборгованості по сплаті штрафних санкцій» як «податкового боргу» не може свідчити про безпідставність звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з малого приватного підприємтсва "НІК" (вул. Шевченка,2, смт Теплик, Вінницька обл., код ЄДРПОУ 32258260, р/р 260093102483 у Вінницькому обласному управлінні ВАТ "Ощадбанк", МФО 302076) в дохід державного бюджету заборгованість по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3063,50 грн. ( три тисячі шістдесят три грн. п"ятдесят коп.) за рахунок його майна.

В решті позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна