Постанова № 14318471, 16.03.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/731/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: Ленінського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття

до: ОСОБА_1

про: стягнення допомоги по безробіттю

ВСТАНОВИВ :

Ленінським районним центром зайнятості м. Вінниці заявлено позов до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1, який перебував на обліку в Ленінському районному центрі зайнятості м. Вінниці, як безробітній з 28.04.2010 року по 15.06.2010 року отримував допомогу по безробіттю.

В серпні 2010 року працівниками центру зайнятості виявлено факт реєстрації громадянина ОСОБА_1 в якості субєкта підприємницької діяльності в той час, як він перебував на обліку в службі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю. Зазначене є порушенням положень Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

В звязку з тим, що ОСОБА_1 не було дотримано вимог статті 36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, а саме не подано до центру зайнятості відомостей, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, йому була безпідставно нарахована та перерахована допомога по безробіттю за вищевказаний період в сумі 970,25 грн., яку в добровільному порядку відповідач не відшкодував.

За вказаних обставин, позивач змушений був звернутись до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення безпідставно виплачених коштів.

Ухвалою суду від 18.02.2011 року відкрито провадження у справі.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 01.03.11 р. та 16.03.11 р. не зявився, хоча про дату, час та місце судових засідань був повідомлений телефонограмою та судовою повісткою, яку відповідач отримав 03.03.11 р., що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення №20619294 від 02.03.11 р.

Суд вважає, що вжив усіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з його участю та реалізації ним права судового захисту, своїх прав та інтересів. Проте, відповідач своїм правом заперечити проти позову та правом представництва в судовому засіданні не скористався, заяв та клопотань щодо відкладення судового розгляду до суду не надавав, а відтак суд дійшов висновку розглядати справу за наявними матеріалами та доказами, що знаходяться в адміністративній справі.

Враховуючи те, що від представника позивача по справі надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності та необхідності заслухати свідка чи експерта у справі не має, суд, відповідно до частини 6 статті 128 КАС України, прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 28.04.10 р. подав до Ленінського районного центру зайнятості заяву про призначення допомоги по безробіттю та надання статусу безробітного в якій зазначив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує.

Відповідно до вимог Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, ОСОБА_1. з 28.04.10 р. надано статус безробітного.

Керуючись ч.1 ст.22 та ч.1 ст.23 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці і соціальної політики України №307 від 28.04.2010 року, Ленінським районним центром зайнятості м. Вінниці, було призначено відповідачу допомогу по безробіттю.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа Вінницького обласного центру зайнятості від 06.08.10 р. №10-11/2761 було здійснено SQL запит щодо виявлення осіб, які на день набуття статусу безробітного не припинили приватну підприємницьку діяльність або в період перебування у центрі зайнятості, як безробітні, її зареєстрували, що могло призвести до незаконного отримання матеріального забезпечення. Позивачем було здійснено запит державному реєстратору щодо дати реєстрації та припинення підприємницької діяльності на осіб, які одночасно перебували на обліку в центрі зайнятості, як безробітні та не припинили підприємницьку діяльність.

Відповідно до отриманої інформації, стало відомо, що відповідач, 22.01.07 р. був зареєстрований у ЄДР як субєкт підприємництва фізична особа-підприємець, рішення щодо державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця відсутнє. Відтак, за період перебування на обліку в службі зайнятості та одержання допомоги по безробіттю, відповідач був зареєстрований субєктом підприємницької діяльності.

17.08.2010 року позивачем складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №276, яким зафіксовано факт реєстрації ОСОБА_1 субєктом підприємницької діяльності та отримання з 28.04.2010 року по 15.06.2010 року допомоги під час перебування його на обліку в центрі зайнятості, як безробітного.

На виконання вимог вказаного вище Закону, Ленінським районним центром зайнятості м. Вінниці прийнято рішення від 01.09.10 р. (наказ №206) про повернення коштів громадянином ОСОБА_1 Наказ про повернення коштів надісланий на адресу відповідача та одержане ним 06.10.10 р., про що свідчить корпія повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.09.10 р. Проте, станом на 16.02.11 р. кошти в сумі 970,25 грн. на рахунок центру зайнятості не надійшли.

Задовольняючи позов, суд керувався ч.3 ст.36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” згідно якої сума виплаченого забезпечення вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно зі ст. 39 вказаного Закону, спори, які виникають із правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд в силу ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки, позивачем в даній справі є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ін.код. НОМЕР_1) на користь Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці (вул. Червоноармійська, 3-а, м. Вінниця за реквізитами: р/р 37170002000799 ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, ін. код 21728042) кошти в сумі 970,25 грн. (девятсот сімдесят гривень 25 копійок).

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя./підпис/.Дмитришена Руслана Миколаївна

Копія вірна.

Суддя:

Секретар: