Постанова № 14318454, 03.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 березня 2011 р. Справа №2а-7244/10/11/0170 о 13 годині 21 хвилин Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А. , при секретарі Бурдейній Г.Ю. розглянувши за участю

представника позивача Журавльової І.П., довіреність б\н від 25.05.2010р.,

представника відповідача Лукянець О.Ю., дов. №130/10-0 від 24.12.2010р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Фірми «Вавілон»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Фірма «Вавілон» звернулася до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №00001782303 від 04.02.2010р. в розмірі 9600,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем був порушений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань додержання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, відповідно до якого рішення про застосування штрафних санкцій приймається керівником ДПІ протягом 10 робочих днів, а також п.3 Плану заходів, направлених на зменшення кількості обґрунтованих скарг платників податків та поліпшення роботи з їх розгляду, затвердженого Наказом ДПА України №300 від 22.05.2007р. Крім того, позивачем зазначено, що на Фірму «Вавілон» не розповсюджуються положення Закону України «Про бухгалтерський облік», оскільки до нього застосовується спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998р. №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктами малого підприємництва», Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва»

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, письмових заперечень на адміністративний позов не надав.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

26.01.2010 року головним державним податковим ревізором - інспектором радником податкової служби Мисенко О.О. та головним державним податковим ревізором - інспектором податкової служби Сандригайло Д.О. згідно плану графіку проведення перевірок обєктів торгівлі, громадського харчування та послуг на січень 2010 року (а.с.52-53), на підставі направлення на проведення перевірки №199/23-3 від 25.01.2010 року (а.с.57), проведено планову перевірку господарської одиниці бару «Бон Вояж», розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 13/16, що належить Фірмі «Вавілон», за результатами якої складено акт № 003161 (реєстраційний №0131/01/09/23/20701615 (а.с.55-56).

Актом перевірки встановлено не ведення, або ведення із порушенням встановленого порядку ведення обліку ТМЦ за місцем розрахункових операцій або зберігання. Загальна сума вартості товару, за яким не представлені документи, та які знаходяться у реалізації складає 4800,00грн.

Як вбачається із акту перевірки, на момент перевірки було проведено вибірковий опис ТМЦ, які знаходилися на місці реалізації товарів. Позивачем не надані товарні та товарно - транспортні накладні на вказані в опису ТМЦ на загальну суму 4800,00грн., чим порушено вимоги п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Акт перевірки складено у присутності директора Остапчук Е.А., яким отримано один примірник акту, про що свідчить його підпис на копії акту (зворотній бік а.с.56).

На підставі акту перевірки від 26.01.2010р., відповідачем 04.02.2010р. прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001782303(а.с.54), згідно якого до позивача за порушення п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст.ст.21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9600,00грн. (4800,00грн. х 2).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлений Законом України «Про державну податкову службу в Україні2 від 04.12.1990 року № 509-ХІІ(тут і далі Закон в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки).

Відповідно до ч.1 статті 11 Закону №509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно п.2 ст.11 Закону №509 органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Частиною 7 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Таким чином, перевірка позивача, що відбулася 26.01.2010р. у розумінні Закону України “Про державну податкову службу в Україні” є позаплановою.

Окрім того, Закон України “Про державну податкову службу в Україні” не передбачає порядок проведення позапланових перевірок субєктів господарювання щодо дотримання останніми вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, тобто зазначений Закон є спеціальним щодо правовідносин, повязаних з проведенням перевірки в рамках цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 розділу 3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків (додаток 1 до наказу ДПА України від 27.05.2008 р. №355) працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку (примірна форма направлення наведена в додатку 8 до Методичних рекомендацій). Направлення виписується окремо на перевірку кожного суб'єкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.

Оскільки перевірка була проведена на підставі плану графіку, перевіряючи мали направлення на перевірку що містять всі передбачені законом реквізити, надали відповідні службові посвідчення та були допущені до проведення перевірки суд вважає, що відповідачем не порушено порядок проведення перевірок з питань дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та з метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів Наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005р. затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (тут і далі Порядок, в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки).

Згідно п.4.11 зазначеного Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Як випливає із Акту перевірки від 26.01.2010р. датою його реєстрації в органі ДПС за місцем державної реєстрації субєкта господарювання є 30.01.2010р. (а.с.55), оскаржуване рішення прийнято 04.02.2010р.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на порушення відповідачем строку винесення рішення про застосування фінансових санкцій, оскільки Порядком встановлено строк протягом, а не за закінченням якого таке рішення повинно бути прийнято. Крім того, пропущення вищезазначеного десятиденного строку не позбавляє податковий орган права на прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій після його спливу.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що пунктом 4.3 Акту від 26.01.2010р. керівнику запропоновано зявитися до податкового органу для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання вмотивованих пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті.

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані:

12) вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг)

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки позивача відповідачем 26.01.2010р. встановлено порушення ведення обліку товарних запасів, а саме: відсутність податкових накладних або інших документів первинного обліку на ТМЦ, які знаходяться на місці зберігання та реалізації у барі «Бон Вояж».

Щодо обліку позивачем залишків товарів на складі (у місці реалізації товарів), суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з опису ТМЦ, складеного під час проведення перевірки позивача 26.01.2010р., на місці реалізації виявлено:

- коньяк «HENESSY X.O.», обєм 0,35мл. у кількості 1 пляшки вартістю 2730,00грн.;

- віскі «CATTOS», обєм 1 л у кількості 1 пляшки вартістю 410,00грн.;

- шампанське «KRIMART» брют обєм 0,75л у кількості 1 пляшки вартістю 150,00грн.;

- шампанське «KRIMART» екстрабрют обєм 0,75л у кількості 2 пляшок вартістю 150,00грн., всього на суму 300,00грн.;

- шампанське «ASTI MARTINI» обєм 0,75л у кількості 1 пляшки вартістю 310,00грн.;

- шампанське «ASTI MONDORO» обєм 0,75л у кількості 1 пляшки вартістю 480,00грн.;

- горілка «NEMIROFF ULTRA», обєм 0,7л у кількості 1 пляшки вартістю 420,00грн.

Суду також надані накладні на внутрішнє переміщення товарів (а.с.71,76).

Судом встановлено, що видаткові накладні під час проведення перевірки відповідачем не витребувалися та не досліджувалися.

З досліджених під час розгляду справи видаткових накладних судом встановлено наступне.

Відповідно до видаткової накладної №ЮС00000002 від 04.01.2010р. позивачем від ТК Фірми «Юлана» отримано 1 пляшку коньяку «HENESSY X.O.» обємом 0,35л. за ціною 1089,74грн., 1 пляшку шампанського «ASTI MONDORO» обємом 0,75л за ціною 139,00грн. (а.с.6).

Згідно видаткової накладної №ЮС00000028 від 04.01.2010р. позивачем від ТК Фірми «Юлана» отримано 1 пляшку шампанського «KRIMART» брют червоного витриманого обємом 0,75л за ціною 72,50грн., 1 пляшку шампанського «KRIMART» брют рожевого витриманого обємом 0,75л за ціною 72,50грн. (а.с.7).

Згідно видаткової накладної №Д-00100806 від 15.01.2010р. позивачем від ПП «Піонер Дрінк» отримано, зокрема, 1 пляшку горілки «NEMIROFF ULTRA» обємом 0,7л за ціною 171,90грн. (а.с.8).

Згідно видаткових накладної №ФС 0000091 від 04.01.2010р. та №ФС-0000091 від 04.01.2010р. позивачем від КФ «Меркурій» ТОВ «ТД Фрегат» отримано 4 пляшки шампанського «ASTI MARTINI» обємом 0,75л за ціною 204,00грн. за пляшку (всього на 816,00грн.) (а.с.9-10).

Таким чином, кількість отриманих позивачем товарів у вигляді коньяку «HENESSY X.O.», шампанського «ASTI MARTINI», «ASTI MONDORO», «KRIMART» (у кількості 2 пляшок) та горілки «NEMIROFF ULTRA» не перевищує кількості ТЦМ, отриманих позивачем за видатковими накладними, а відтак, відповідачем зроблено невірний висновок про наявність не облікованих товарів на місці реалізації та застосування штрафних санкцій у двократному розмірі вартості не облікованих товарів на суму 8480,00грн. (2730,00грн. + 150,00грн. х 2 + 310,00грн. + 480,00грн. + 420,00грн.) х 2)).

Оскільки позивачем не надано доказів отримання (податкових накладних або інших документів первинного обліку на ТМЦ, які знаходяться на місці зберігання та реалізації у барі «Бон Вояж») 1 пляшки віскі «CATTOS», обємом 1 л вартістю 410,00грн. та 1 пляшки шампанського «KRIMART» обємом 0,75л вартістю 150,00грн., суд дійшов висновку, що рішення №00001782303 від 04.02.2010р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1120,00грн. винесено правомірно. При цьому судом не взяті до уваги накладні на внутрішнє переміщення товарів, оскільки зазначені накладні виписані самим позивачем та не відносяться до первинних документів бухгалтерського обліку, у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не мають передбачених законом реквізитів, зокрема не відображають зміст господарської операції.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що він є платником єдиного податку за ставкою 10% та відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» N 727/98 від 03.07.1998р. не повинен вести облік товарних запасів на складі або за місцем реалізації суд вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до п.4 зазначеного Указу Президента України суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу. Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Наказом Державної податкової адміністрації України N 477 від 13.10.1998р. «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи та Порядку її ведення» затверджено форму та порядок ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи(далі Порядок).

Згідно п.1 Порядку суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (надалі - суб'єкти малого підприємництва), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, в якій у хронологічній послідовності на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

У розумінні ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999р. первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із системного аналізу вищезазначених положень нормативно-правових актів випливає, що оскільки позивач зобовязаний вести книгу обліку доходів і витрат, в якій в свою чергу на підставі первинних документів бухгалтерського обліку в хронологічній послідовності здійснюються записи про операції, які відбулися протягом звітного періоду, позивач зобовязаний вести відповідний облік та здійснювати продаж лише тих товарів, які є у такому обліку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовній заяві позивач просить суд лише скасувати рішення відповідача, без вимоги про визнання його протиправними.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним визнати протиправним рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 04.02.2010р. №00001782303 у сумі 8480,00грн. та скасувати його в цій частині.

Під час судового засідання, яке відбулось 03.03.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено та підписано 09.03.2011р.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №00001782303 від 04.02.2010р. в частині застосування до Фірми «Вавілон» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8480,00грн.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Фірми «Вавілон» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,4грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.