Постанова № 14318451, 10.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 березня 2011 р. Справа №2а-1090/11/11/0170 о 15 годині 02 хвилини Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А. , при секретарі Бурдейній Г.Ю. розглянувши за участю

представника позивача Чукаткіної Т.В., дов. б\н від 20.01.2011р.,

представника відповідача Джемілової А.Н., дов. №1053/д/10 від 02.08.2010р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Талісман»

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Талісман» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення №0000882300 від 23.12.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 106625грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки у 2010р. позивач здійснював реалізацію продукції зі складу, а готівкові грошові кошти сплачувалися покупцями до каси підприємства, яка знаходиться не за місцем отримання товарів, а відтак згідно п.12 ст.9 зазначеного Закону позивач має право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні реалізації товарів.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зазначив, що при проведенні перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на загальну суму 75878,96грн., в тому числі за 2010р. на суму 21325,00грн., у звязку із чим на підставі п.1 ч.1 ст.17 Закону застосовані фінансові санкції у сумі 106625грн.(21325х5). Крім того, представник відповідача зазначив, що на позивача не розповсюджуються вимоги п.1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у звязку із чим рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято правомірно, у звязку із чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У період з 15.11.2010р. до 07.12.2010р., на підставі плану проведення комплексних документальних перевірок на 4 квартал 2010р., направлень від 15.11.2010р. №270/23, від 01.12.2010р. №289/23, від 06.12.2010р. №301/24, посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Талісман» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008р. до 30.09.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. до 30.09.2010р., в результаті якої 13.12.2010р. складено Акт №152/23/23894253.

Актом перевірки від 13.12.2010р. встановлено, зокрема, порушення п.1 ч.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (тут і далі Закон в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки), а саме: реалізацію продукції без застосування РРО та зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок на суму 75878,96грн.

Не погодившись із висновками, викладеними у Акті від 13.12.2010р. позивачем до ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим подано заперечення (вих. №89 від 16.12.2010р.), які листом від 21.12.2010р. за вих. №3330/10-1/23 залишено без задоволення.

На підставі акту перевірки від 13.12.2010р., відповідачем 23.12.2010 р. прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000882300, згідно якого до позивача за порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 106625,00грн.

Не погодившись із рішеннями №0000882300від 23.12.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій, позивач звернувся до суду з вимогою визнати його протиправним та скасувати.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно ст.2 Закону у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

- розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

- місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки позивача відповідачем встановлено порушення обліку сум готівкових коштів, а саме: реалізація товарів без застосування РРО та зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до зведеного реєстру прибуткового касового ордеру про прийом готівкових коштів у виді виторгу від торгівлі ТОВ «Талісман» за період з 01.10.2008р. до 30.09.2010р. встановлено, що у 2010р. на підставі прибуткових касових ордерів отримані готівкові кошти:

-прибутковий касовий ордер №5 від 29.03.2010р. від СПК «Таврія» за товар 1425,00грн.;

-прибутковий касовий ордер №6 від 13.04.2010р. від КФХ «Іванов» за товар 2500,00грн.;

-прибутковий касовий ордер №8 від 31.05.2010р. від СПК ім. М.І. Калініна за товар 3000,00грн.

-прибутковий касовий ордер №10 від 09.07.2010р. від ПП ОСОБА_3 за товар 14000,00грн.

Відповідальність за вказане правопорушення встановлена ч.1 ст.17 Закону, відповідно до якої, За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.12.2010р., відповідачем застосовані фінансові санкції на загальну суму 106625,00грн. (21325,00грн. (сума грошових коштів, отриманих від реалізації товарів за 2010р.) х 5), із застосуванням яких не погоджується позивач.

При цьому суд звертає увагу сторін, що відповідач застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції із урахуванням строків їх застосування, встановлених ст.250 Господарського кодексу України(в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення).

За таких обставин, відповідач обґрунтовано дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.1 ст.3 Закону та застосував до нього штрафні (фінансові) санкції у розмірі 106625грн.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що останній не повинен застосовувати реєстратори розрахункових операцій у звязку із тим, що розрахунки здійснювалися не за місцем продажу (відвантаження) товарів, а відтак позивач на підставі вимог п.12 ст.9 Закону має право не застосовувати РРО при розрахунках із покупцями.

Суд вважає такі висновки позивача помилковими у звязку із наступним.

Пунктом 12 ст.9 Закону встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Із зазначеної норми випливає, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються в місці отримання товарів (наданні послуг), у разі якщо в цьому місці операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються. Але ця норма не звільняє позивача від обовязку застосовувати РРО в місці проведення розрахунків, тобто в місці реалізації товарів, в даному випадку в касі підприємства.

Як встановлено судом у судовому засіданні, підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося представниками сторін у судовому засіданні реалізація товарів (місце проведення розрахунків) відбувалася у офісі позивача за адресою: м.Бахчисарай, вул..Промислова, буд.3А, тоді як відвантаження товарів здійснювалося за місцезнаходженням складських приміщень, за адресою м. Сімферополь, Московське шосе, б. 11.

За таких обставин, позивач був зобовязаний застосовувати РРО в місці реалізації товарів(місці проведення розрахунків), а саме в офісі підприємства за адресою: м.Бахчисарай, вул. Промислова, буд.3А.

Крім того, суд звертає увагу сторін на те, що позивач не відноситься до підприємств, які відповідно до п.1 ст.9 Закону мають право не застосовувати РРО оскільки отримання готівкових грошових коштів відбулося в касі підприємства у звязку із наступним.

Згідно п.1 ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Як встановлено актом перевірки від 13.12.2010р., та не заперечувалося представником позивача у судовому засіданні, в касу позивача поступають готівкові кошти від реалізації продукції, яка не є продукцією власного виробництва.

З наведеного випливає, що на позивача не розповсюджуються правило щодо не застосування РРО, встановлене п.1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки останній є підприємством торгівлі, яке здійснює продаж товарів не власного виробництва.

Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Оцінюючи правомірність рішення відповідача щодо застосування фінансових санкцій до позивача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000882300 від 23.12.2010р. прийнято Державною податковою інспекцією у Бахчисарайському районі АР Кримправомірно, у звязку із чим, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Під час судового засідання, яке відбулось 10.03.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено та підписано 15.03.2011р.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.