Постанова № 14311708, 26.01.2011, Київський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2011 року № 2а-7091/10/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Музиченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоцман» , про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2010 року до Київського окружного адміністративного суду звернулася Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоцман» , про стягнення заборгованості в розмірі 70764 (сімдесят тисяч сімсот шістдесят чотири) гривні 47 копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача утворилася заборгованість перед Державним бюджетом України з податку на прибуток підприємств та по податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

Про дату, час і місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день та час до суду сторони не з’явилися. Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Судові повідомлення неодноразово направлялися відповідачу за адресою його місцезнаходження (Київська область, Києво-Святошинський район, село Віта-Поштова, вулиця Набережна, будинок 33), що зазначена в Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи Серії А0 № 141349, однак усі повідомлення повернулися до суду з позначкою про те, що адресат за зазначеною адресою не проживає.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV).

Згідно зі статтею 18 Закону №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними, а в силу частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. За таких обставин, неприбуття в судове засідання представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, клопотання представника позивача вважається обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з огляду на це, суд визнав за можливе розглядати справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Представник позивача в наданому суду клопотанні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав.

Всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лоцман» , 12 березня 2003 року зареєстроване Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа, місцезнаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, село Віта-Поштова, вулиця Набережна, будинок 33, ідентифікаційний номер 32879029.

У відповідача утворилася заборгованість перед Державним бюджетом України з податку на прибуток підприємств та по податку на додану вартість. Податкова заборгованість виникла з наступних підстав.

Податкова заборгованість по податку на прибуток підприємств складає – 738 (сімсот тридцять вісім) гривень 26 копійок.

19 серпня 2008 року нараховано платником самостійно по декларації № 64027 від 12 серпня 2008 року 876 (вісімсот сімдесят шість) гривень 00 копійок, переплата станом на 19 серпня 2008 року становила 137 (сто тридцять сім) гривень 74 копійки, отже, сума боргу складає 738 (сімсот тридцять вісім) гривень 26 копійок.

Податкова заборгованість по податку на додану вартість складає 70026 (сімдесят тисяч двадцять шість) гривень 21 копійка. Дана заборгованість виникла з наступних підстав.

6 серпня 2009 року, відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 72884 від 6 серпня 2009 року, відповідачем збільшено суму ПДВ, що підлягає сплаті на 77008 (сімдесят сім тисяч вісім) гривень 00 копійок, станом на 6 серпня 2009 року переплата становила 23357 (двадцять три тисячі триста п’ятдесят сім) гривень 79 копійок, тобто сума заборгованості складає 53650 (п’ятдесят три тисячі шістсот п’ятдесят) гривень 21 копійка.

6 серпня 2009 року, відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 72884 від 6 серпня 2009 року, відповідачем самостійно нараховано штрафні санкції в сумі 3850 (три тисячі вісімсот п’ятдесят) гривень 00 копійок.

31 серпня 2009 року нараховано ПДВ по декларації № 81331 від 31 серпня 2009 року в сумі 68 (шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

30 жовтня 2009 року нараховано ПДВ по декларації № 108833 від 29 жовтня 2009 року в сумі 12458 (дванадцять тисяч чотириста п’ятдесят вісім) гривень 00 копійок.

Таким чином, загальна сума податкової заборгованості відповідача з податку на прибуток підприємств становить 738 (сімсот тридцять вісім) гривень 26 копійок та по податку на додану вартість – 70026 (сімдесят тисяч двадцять шість) гривень 21 копійка, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій .

Оскільки заборгованість добровільно відповідачем сплачена не була, податковим органом на адресу відповідача було надіслано податкові вимоги: перша від 9 вересня 2008 року № 1/1685 (вручено за допомогою поштового зв’язку) та друга від 2 грудня 2010 року № 2/1970 (відповідно до акту № 62 від 10 червня 2010 року вивішена на дошку податкових оголошень).

Податковим органом зареєстровано податкову заставу в Державному реєстрі обтяжень рухомого та не рухомого майна (витяг № 9438359 від 21 січня 2010 року), винесено рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 138 від 13 липня 2010 року.

На день судового розгляду податковий борг з податку на прибуток підприємств становить 738 (сімсот тридцять вісім) гривень 26 копійок та по податку на додану вартість – 70026 (сімдесят тисяч двадцять шість) гривень 21 копійка.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, з урахуванням нормативно-правових актів, чинних на момент вчинення спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Статтею 5 Закону від 21.12.2000 № 2181-ІІІ передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. При цьому, відповідно до підпункту 1.11 статті 1 цього Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу).

Згідно з підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при сплаті податку на додану вартість податковим періодом є один календарний місяць.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, якщо базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 4.1.7 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 пункту пункту 4.1 статті 4 цього Закону, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, є виключно податкові органи.

Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.

Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалах про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача не надав.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоцман» (ідентифікаційний номер юридичної особи: 32879029 ) на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 70764 (сімдесят тисяч сімсот шістдесят чотири) гривні 47 копійок, яка складається з:

- податкової заборгованості по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 738 (сімсот тридцять вісім) гривень 26 копійок, шляхом перерахування коштів на р/р № 31116009700356, одержувач УДК у Києво-Святошинському районі Київської області, код 23569671, банк одержувача: ГУДКУ в Київській області, МФО 821018, код платежу 11021000;

- податкової заборгованості по податку на додану вартість в розмірі 70026 (сімдесят тисяч двадцять шість) гривень 21 копійка, шляхом перерахування коштів на р/р № 31118029700356, одержувач УДК у Києво-Святошинському районі Київської області, код 23569671, банк одержувача: ГУДКУ в Київській області, МФО 821018, код платежу 14010100.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно ч частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Музиченко