Рішення № 14299233, 22.02.2011, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2-31/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Я М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2011 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запорожжя в складі головуючого судді Васецької В.В., при секретарі Самбур І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справа за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа ОСОБА_7, Національний банк України в особі Управління національного банку України в Запорізькій області про стягнення заборгованості за кредитним договором, та по зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про розірвання договору та по зустрічній позовній заяві ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк», третя особа ОСОБА_1 про визнання припинення договорів поруки,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Прокредит Банк»звернувся до суду з позовом відповідачів про солідарне стягнення заборгованості за рамковими угодами у сумі 4458213,97 грн. В обґрунтування позову зазначили, що 26 жовтня 2007 року між ПАТ «Прокредит Банк»та ОСОБА_1 було укладено рамкову угоду № 157. Пунктом 2.1. Рамкової угоди встановлені наступні ліміти умов кредитування ОСОБА_1 ліміт суми кредитування - 600 000 (шістсот тисяч) дол. США, ліміт строку кредитування - 240 (двісті сорок) місяців. На підставі вище зазначеної рамкової угоди між даними сторонами № 16.7958/157 за умовами якого позивач надає відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 51 000,00 (п'ятдесят одна тисяча) гарів США на строк користування 84 (вісімдесят чотири) місяці із сплатою відсотків в розмірі 13 тринадцять) % річних, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути наданий кредит і виплати відсотки та платежі за кредитом, а також комісії на умовах та в строки встановлені Договором. На підставі Рамкової угоди, 30.11.2007р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання траншу № 16.8014/157 за умовами яких позивач надає ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 190000 доларів США на строк користування 84 (вісімдесят чотири) місяці із сплатою відсотків в розмірі 12,5 % річних, а відповідач ОСОБА_1 зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити відсотки та платежі за Кредитом, а також комісії на умовах та в строки встановлені договором. На підставі Рамкової угоди, 12.12.2007р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про надання траншу № 16.8183/157 за умовами яких позивач надає ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 200000,00 (двісті тисяч) доларів США на строк 120 місяців із сплатою відсотків в розмірі 12,5 % річних, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити відсотки та платежі за кредитом, а також комісії на умовах та в строки встановлені договором. На підставі Рамкової угоди, 03.10.2008р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання траншу № 1601.9753/157 за умовами яких позивач надає ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 120000 доларів на строк користування 60 місяців із сплатою відсотків в розмірі 15,75 % річних, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити відсотки та платежі за Кредитом, а також комісії на умовах та в строки встановлені договором.

03 жовтня 2008 року в забезпечення виконання ОСОБА_1 перед позивачем зобовязань за рамковою угодою № 157 від 26.10.2007 року між відповідачем ОСОБА_6 та позивачем було укладено договір застави рухомого майна № 157-ДЗ2, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_12 В забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_1 за рамковою угодою № 157 від 26.10.2007 року між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено договори поруки відповідно № 157-ДП1 від 26.10.07 року, № 157-ДП4 від 09.01.08 року № 157-ДП2 від 30.11.2007 року № 157-ДП3 від 30.11.2007 року згідно з умовами яких вищезазначені на добровільних засадах взяли на себе зобовязання перед позивачем відповідати за зобовязаннями ОСОБА_1 Відповідно до п.3.2 договорів поруки поручителі зобовязані належно повністю виконати зобовязання позивача у випадку та з моменту виникнення заборгованості позивачу у звязку із порушенням умов кредитних договорів, а також неможливістю виконання ним його зобовязань.

Виходячи з того, що відповідачами належним чином не виконувались зобовязання за вище зазначеною рамковою угодою утворилась заборгованість, яка складається по договору про надання траншу № 16.7958/157 борг по капіталу 45400,81 доларів США, борг по процентах 2895,82 доларів США, пеня 20046,53 грн., що разом становить 388375,95 грн., по договору про надання траншу № 16.8014/157 борг по капіталу 172187,33 долари США, борг по процентах 12234,73 доларів США, пеня 92024,29 грн., що разом становить 1498500,69 грн., по договору про надання траншу № 16.8183/157 борг по капіталу 189340,31 доларів США, борг по процентах 12950,53 доларів США, пеня 70239,05 грн., що разом становить 1612989,91 грн., по договору про надання траншу № 1601.9753/157 борг по капіталу 117351,58 доларів США, борг по процентах 2125,63 доларів США, пеня 47166,43 грн., що разом становить 958347,42 грн.

З урахуванням вище викладеного Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк»просить суд стягнути з ОСОБА_1; ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6 солідарно суму заборгованості у розмірі 4458213 грн. 97 коп., яка складається з 3998369 грн. 22 коп. заборгованість по капіталу кредиту; 221612 грн. 89 коп. відсотки за графіком; 8755 грн. 56 коп. проценти за фактичне користування простроченим капіталом; 229476 грн. 30 коп. пеня за прострочення платежів.

В процесі розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги при обґрунтуваннях викладених в позові та просив суд стягнути солідарно з відповідачів солідарно 7095991 грн. 34 коп., в тому числі 4151878 грн. 40 коп. заборгованість по капіталу кредиту; 613455 грн. 85 коп. відсотки за графіком; 93295 грн. 77 коп. проценти за фактичне користування простроченим капіталом; 2237361 грн. 32 коп. пеня за прострочення платежів.

Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом про визнання недійсною рамкової угоди № 157 від 26 жовтня 2007 року укладену між ПАТ «Прокредит Банк»та ОСОБА_1 Зазначаючи, що надавши кредит в доларах США відповідачем були порушені норми ст.99 Конституції України, ст. 192, ч.1 ст.533, ст.524 Цивільного кодексу України, відповідно до яких єдиним законним платіжним засобом є грошова одиниця України гривня. Також відповідачем порушені норми ст.ст. 6,7 Постанови Національного банку України № 200 від 30.05.2007 р. «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України», ст.3 декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», відповідно до яких для здійснення валютних операцій необхідно отримання генеральної або індивідуальної ліцензії. Тому, використання відповідачем долара США, як предмету кредитування є незаконним та дискримінаційним, що значно погіршує становище позивача. Просить суд визнати дану рамкову угоду укладену між сторонами недійсною.

В ході розгляду справи позивачем було заявлено клопотання про залишення даної позовної вимоги без розгляду та змінено предмет зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «ПроКредит банк»згідно якого вона просила суд розірвати договір, а саме рамкову угоду № 157 від 26 жовтня 2007 року укладену між ПАТ «Прокредит Банк»та ОСОБА_1

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк про припинення договорів поруки. В обґрунтування позову зазначаючи, що в забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_1 за рамковою угодою № 157 від 26.10.2007 року між ПАТ «ПроКредит Банк»та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено договори поруки відповідно № 157-ДП1 від 26.10.07 року, № 157-ДП4 від 09.01.08 року № 157-ДП2 від 30.11.2007 року № 157-ДП3 від 30.11.2007 року згідно з умовами яких вищезазначені відповідачі взяли на себе зобовязання перед позивачем відповідати за зобовязаннями ОСОБА_1 у розмірі 600000 доларів США, а саме 3 мільйонів 30 тисяч гривень. Вважають , що оскільки вони не однозначно і чітко не погоджувалися на надання ОСОБА_1 кредитних коштів і іноземній валюті, що на цей час мало місце зміна забезпеченого порукою зобовязання із збільшенням обсягу відповідальності поручителя без погодження з ним. У звязку з чим просили суд визнати припиненою поруку, що виникла на підставі договору поруки № 157-ДП1 від 26 жовтня 2007 року, 30 листопада 2007 року укладеної між ОСОБА_3 та ПАТ «ПроКредит Банк», договору поруки № 157-ДП2 від 30 листопада 2007 року, укладеною між ОСОБА_4 та ПАТ «ПроКредит Банк», договору поруки № 157-ДП3 від 30 листопада 2007 року, укладену між ОСОБА_5 та ПАТ «ПроКредит Банк», договору поруки № 157-ДП4 від 09 січня 2008 року, укладеною між ОСОБА_3 та ПАТ «ПроКредит Банк».

В судовому засіданні представники позивача ПАТ «ПроКредит Банк»просили первісний позов задовольнити з урахуванням уточнених позовних вимог, а проти зустрічних позовних вимог заперечували в повному обсязі просили їх залишити без задоволення, оскільки вони є недоведеними та не ґрунтуються на законі.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні просила зустрічний позов ОСОБА_1 про розірвання рамкової угоди задовольнити та підтримала зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору поруки припиненим, а проти первісного позову заперечувала в повному обсязі просила в його задоволенні відмовити.

Представник ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 в судовому засіданні просив їх зустрічний позов про визнання договору поруки припиненим задовольнити та підтртиав зустрічний позов ОСОБА_1 про розірвання рамкової угоди, а проти первісного позову заперечував в повному обсязі.

Представник третьої особи ОСОБА_7 в судовому засіданні просив суд розглянути позови як первісний так і зустрічні на розсуд суду.

Представник Національного банку України в особі Управління національного банку України в Запорізькій області в судове засідання не зявися, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Надав свої заперечення про зустрічних позовних вимог.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «ПроКредит Банк»про стягнення суми заборгованості за рамковою угодою № 157 від 26 жовтня 2007 року підлягає частковому задоволенню, а зустрічна позовна заява ОСОБА_1 про розірвання рамкової угоди та зустрічна позовна заява ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим не підлягають задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 26 жовтня 2007 року між ПАТ «Прокредит Банк»та ОСОБА_1 було укладено рамкову угоду № 157. Пунктом 2.1. Рамкової угоди встановлені наступні ліміти умов кредитування ОСОБА_1 ліміт суми кредитування - 600 000 (шістсот тисяч) дол. США, ліміт строку кредитування - 240 (двісті сорок) місяців. На підставі вище зазначеної рамкової угоди між даними сторонами № 16.7958/157 за умовами якого позивач надає відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 51 000,00 (п'ятдесят одна тисяча) гарів США на строк користування 84 (вісімдесят чотири) місяці із сплатою відсотків в розмірі 13 тринадцять) % річних, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути наданий кредит і виплати відсотки та платежі за кредитом, а також комісії на умовах та в строки встановлені Договором.

Згідно п. 2.2 Рамкової угоди сторони передбачили, що кредитні кошти можуть надаватися Кредитором Клієнту у гривні, доларах США або ЄВРО на підставі договорів про надання траншу, які є невідємною частиною цієї Угоди. При цьому загальна сума заборгованості по даній Угоді на дату надання траншу порахована з використанням курсів НБУ для відповідних валют не повинна перевищувати 600000 (шістсот тисяч) доларів США 00 центів.

30 листопада 2007 року сторонами підписано Договір № 1 «про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди», в п. 1 якого визначили, що термін «ліміт суми кредитування»вжито в наступному значенні: «Ліміт суми кредитування максимально можлива загальна сума залишку кредитів, виданих на підставі цієї Угоди у визначеній валюті чи її еквіваленті в межах якої можлива видача кредитів».

Відповідно до п. 2.2 Договору № 1 від 30.11.2007 року встановлено ліміт суми кредитування еквівалент 600000 (шістсот тисяч) доларів США.

Сторони досягли згоди відносно наступного: «Якщо валюта кредиту відрізняється від валюти ліміту суми кредитування, то еквівалент кредиту визначається за офіційним курсом НБУ гривні до валюти ліміту суми кредитування та валюти кредиту, діючим на дату видачі кредиту (п. 2.2 Договору № 1 від 30.11.2007 року).

26 жовтня 2007 року сторонами підписано Договір про надання траншу № 16.7958/157 відповідно до п. 1.1 якого «Кредитор на підставі Рамкової угоди № 157 від 26.10.2007 року та на положеннях та умовах цього договору надає Позичальнику грошові кошти в сумі 51000 доларів США на строк користування 84 (вісімдесят чотири) місяці із сплатою процентів у розмірі 13% річних, виходячи з 360 календарних днів у році.

30 листопада 2007 року відповідно до Договору про надання траншу № 16.8014/157 розмір кредиту визначено 190000 (сто девяносто тисяч) доларів США; строк користування 84 календарні місяці від дати видачі кредиту включно; із сплатою процентів у розмірі 12,5% річних.

12 грудня 2007 року відповідно до Договору про надання траншу № 16.8183/157 розмір кредиту визначено 200000 (двісті тисяч) доларів США, строк користування 120 календарних місяців; із сплатою процентів -12,5% річних.

03 жовтня 2008 року відповідно до Договору про надання траншу № 1601.9753/157 розмір кредиту визначено 120000 (сто двадцять тисяч) доларів США, строк користування 60 місяців від дати видачі кредиту; із сплатою 15,75% річних.

Офіційний курс НБУ гривні до долара США на момент видачі кредиту складав:

1) при видачі кредиту в сумі 51000 (пятдесят одна тисяча) доларів США, відповідно до Договору про надання траншу № 16.7958/157 від 26.10.2007 року 505 грн. за 100 доларів США;

2) при видачі кредиту в сумі 190000 (сто девяносто тисяч) доларів США, відповідно до Договору про надання траншу № 16.8014/157 від 30.11.2007 року 505 грн. за 100 доларів США;

3) при видачі кредиту в сумі 200000 (двісті тисяч) доларів США, відповідно до Договору про надання траншу № 16.8183/157 від 12.12.2007 року 505 грн. за 100 доларів США;

4) при видачі кредиту в сумі 120000 (сто двадцяти тисяч) доларів США, відповідно до Договору про надання траншу № 1601.9753/157 від 03.10.2008 року 486 грн. за 100 доларів США.

Враховуючи, що валюта кредиту за зазначеними Договорами про надання траншу (долар США) відрізняється від валюти ліміту суми кредитування (гривня еквівалентна долару США), керуючись п. 2.2 Договору № 1 «про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди»від 30 листопада 2007 року еквівалент кредиту визначений за офіційним курсом НБУ гривні до валюти ліміту суми кредитування та валюти кредиту, діючим на дату видачі кредиту складає:

1) по Договору про надання траншу № 16.7958/157 від 26.10.2007 року 257550 грн.

2) по Договору про надання траншу № 16.8014/157 від 30.11.2007 року 959500 грн.

3) по Договору про надання траншу № 16.8183/157 від 12.12.2007 року 1010000 грн.

4) по Договору про надання траншу № 1601.9753/157 від 03.10.2008 року 583200 грн.

Матеріалами справи, поясненнями представників сторін встановлено, що до січня 2009 року ОСОБА_1 належним чином виконувала зобовязання по кредитним договорам щодо сплати капіталу кредиту та відсотків відповідно до графіків погашення.

Відповідно до узгодженої між сторонами «Інформації про залишки на рахунках та інша інформація»станом на кінець робочого дня 31 жовтня 2008 року заборгованість першого відповідача складала:

1) по Договору про надання траншу № 16.7958/157 від 26.10.2007 року 46270,96 доларів США еквівалент 233668 грн. 35 коп.

2) по Договору про надання траншу № 16.8014/157 від 30.11.2007 року 175349,40 доларів США еквівалент 885514 грн. 47 коп.

3) по Договору про надання траншу № 16.8183/157 від 12.12.2007 року 191331,34 доларів США еквівалент 966223 грн. 26 коп.

4) по Договору про надання траншу № 1601.9753/157 від 03.10.2008 року 120000 доларів США еквівалент 583200 грн.

Заборгованість по сплаті процентів відсутня.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення ОСОБА_1 умов Договорів про надання траншу, прострочення сплати чергових платежів. На дату подання Уточненої позовної заяви прострочення складало:за договором про надання траншу № 16.7958/157 602 дні;за договором про надання траншу № 16.8014/157 623 дні;за договором про надання траншу № 16.8183/157 616 днів;за договором про надання траншу № 1601.9753/157 623 дні.

Зазначене підтверджено наданими позивачем Розрахунками заборгованості №№ 1, 2, 3, 4 по Договорам про надання траншу № 16.7958/157 від 26.10.2007 року; № 16.8014/157 від 30.11.2007 року; № 16.8183/157 від 12.12.2007 року; № 1601.9753/157 від 03.10.2008 року.

Інших доказів підтвердження заборгованості першого відповідача та її розміру, - позивачем не надано.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», документами, що підтверджують наявність або відсутність заборгованості, а також, що встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оскільки тільки первинні документи, що фіксують факти здійснення фінансових операцій та складені під час здійснення таких операцій, являються правовою підставою для бухгалтерського обліку.

Позивач не надав суду документи на підтвердження заборгованості ОСОБА_1 В наданих суду Розрахунках заборгованості №№ 1, 2, 3, 4 не міститься посилань на первинні документи, відповідно до яких ОСОБА_1 сплачувалися чергові платежі за Договорами про надання траншу.

Посилаючись на наявність розбіжностей між сплаченими ОСОБА_1 сумами та розрахунками позивача, а також на те, що розрахунки позивача не підтверджені документально, ОСОБА_1 неодноразово зверталася до позивача з пропозицією провести звірку розрахунків (листи від 12.11.2009 року; 10.12.2010 року, телеграма від 02.12.2010 року).

Проведення звірки розрахунків позивачем не виконана. На пропозицію ОСОБА_1 позивач листом № 1959/1 від 07.12.2010 року відповів відмовою, посилаючись на ст.ст. 10, 60 ЦПК України щодо обовязку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В обґрунтування заперечень на Уточнену позовну заяву, першим відповідачем надано суду первинні документи, якими зафіксовано сплату чергових платежів по поверненню кредиту згідно з графіками квитанції № 32746626/33407927/87032959/1082 від 25.03.2009 року; № 34287427/35030048/91475557/1834 від 07.04.2009 року; № 45890679/47348806/125462924/5327 від 20.07.2009 року; № 46758396/48267488/128008712/1082 від 28.07.2009 року; № 47574810/49115675/130328199/1082 від 04.08.2009 року; № 48322563/49907207/132534068/1834 від 11.08.2009 року; № 49064246/50690371/134700011/1082 від 18.08.2009 року; № 49812565/51484341/136918368/1834 від 25.08.2009 року; № 50634269/52349109/139282723/1082 від 01.09.2009 року; № 52128449/53928567/143680199/1082 від 15.09.2009 року; № 51382327/53131549/141456763/1834 від 08.09.2009 року; № 52880907/54742309/145945525/1834 від 22.09.2009 року; № 54422429/56375640/150417281/1834 від 06.10.2009 року; № 55180431/57177843/152664010/1834 від 13.10.2009 року; № 61888929/64343509/172527919/5310 від 16.12.2009 року; № 62996569/65535281/175834020/1547 від 28.12.2009 року; № 63619414/66181939/177620872/1547 від 04.01.2010 року; № 64193154/66777213/179276389/5310 від 11.01.2010 року; № 65071536/67724931/182002012/5310 від 20.01.2010 року; № 64193167/66777224/179276427/5310 від 11.01.2010 року; № 65071550/67724957/182002072/5310 від 20.01.2010 року; № 66281280/69001649/185581448/5310 від 02.02.2010 року; № 66281267/69001636/185581415/5310 від 02.02.2010 року; № 66281759/69002063/185582798/5310 від 02.02.2010 року; № 67183139/69962708/188295851/5310 від 12.02.2010 року; № 67183162/69962777/188296112/5310 від 12.02.2010 року; № 70374816/73303287/197706644/1547 від 17.03.2010 року; № 70571075/73513793/198305889/1547 від 19.03.2010 року; № 70571240/73513888/198306204/1547 від 19.03.2010 року; № 71979886/74974946/202408828/5310 від 02.04.2010 року; № 74189895/77309217/209006683/1547 від 26.04.2010 року; № 76109311/79333248/214715281/5310 від 17.04.2010 року; № 77441292/80759066/218784670/1547 від 31.05.2010 року; № 80517997/83995369/227920776/779 від 01.06.2010 року; № 81300182/84810957/230247543/1834 від 09.06.2010 року; № 82279421/85855631/233188751/779 від 20.06.2010 року; № 83510575/87158356/236840548/5310 від 02.08.2010 року; № 84288091/87984555/239215545/1834 від 10.08.2010 року; № 85629158/89409865/243246735/1834 від 25.08.2010 року; № 86425910/90256019/245614093/779 від 02.09.2010 року; № 87142873/91021519/247785420/1834 від 10.09.2010 року; № 88201567/92146188/250990168/1834 від 22.09.2010 року; № 89047011/93031532/253462766/1547 від 01.10.2010 року; № 89989159/94019281/256258871/1834 від 12.10.2010 року; № 90877474/94991053/259018029/1547 від 22.10.2010 року; № 91719327/95874844/261429735/1547 від 01.11.2010 року; № 92526422/96741896/263911371/1834 від 10.11.2010 року; № 93648319/97955415/267344892/1834 від 23.11.2010 року; № 93648319/97955416/267344894/1834 від 23.11.2010 року; № 94415744/98775333/269632911/1547 від 01.12.2010 року; № 94415726/98775313/269632855/1547 від 01.12.2010 року; № 95418320/99847383/272634671/1547 від 13.12.2010 року; № 95539851/99978419/273037849/1547 від 14.12.2010 року; № 96023302/100503165/274498088/1834 від 20.12.2010 року; № 96023221/100503151/274498030/1834 від 20.12.2010 року; № 97861558/102409945/279846340/1834 від 10.01.2011 року; № 98726596/103339353/282518301/1547 від 20.01.2011 року; № 99599047/104268864/285133265/1834 від 31.01.2011 року; заявами про купівлю іноземної валюти від 15.04.2009 року, 20.04.2009 року, 07.07.2009 року, 20.07.2009 року, 28.07.2009 року, 04.08.2009 року, 11.08.2009 року, 18.08.2009 року, 25.08.2009 року, 25.08.2009 року, 01.09.2009 року, 01.09.2009 року, 08.09.2009 року, 15.09.2009 року, 22.09.2009 року, 22.09.2009 року.

Згідно наданих суду первинних документів квитанції про перерахування сум, заяв про купівлю іноземної валюти та відповідно до передбачених умовами Договорів про надання траншу строків користування грошовими коштами, при достроковому їх стягненні заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «ПроКредит Банк»складає: По Договору про надання траншу № 16.7958/157 від 26.10.2007 року строк користування визначено 84 місяці станом на 01.02.2011 року фактично оплачено:35492 дол. США еквівалент 179234 грн. 60 коп., з яких: капітал: 17410 дол. США еквівалент 87920 грн. 50 коп., проценти: 18082 дол. США еквівалент 91314 грн. 10 коп. ; борг: капітал: 33590 дол. США еквівалент 169629 грн. 50 коп., проценти: 20 634 дол. США еквівалент 104 205 грн. всього: 273834 грн. 50 коп. По Договору про надання траншу № 16.8014/157 від 30.11.2007 року строк користування визначено 84 місяці станом на 01.02.2011 року фактично оплачено: 120050 дол. США еквівалент 606252 грн. 50 коп.,з яких:капітал: 61041 дол. 12 центів США еквівалент 308 257 грн. 65 коп., проценти: 59009 дол. США еквівалент 297995 грн. 45 коп., борг: капітал: 38865 дол. США еквівалент 196270 грн.,проценти: 29200 дол. США еквівалент 147460 грн., всього: 343730 грн. По Договору про надання траншу № 16.8183/157 від 12.12.2007 року строк користування визначено 120 місяців станом на 01.02.2011 року фактично оплачено:100300 дол. США еквівалент 506515 грн. 50 коп.,з яких:капітал: 35872 дол. США еквівалент 181153 грн. 60 коп.,проценти: 64428 дол. США еквівалент 352361 грн. 40 коп.,борг: капітал: 164128 дол. США еквівалент 828846 грн.,проценти: 32164 дол. США еквівалент 162428 грн., всього: 991274 грн. 20 коп. По Договору про надання траншу № 1601.9753/157 від 03.10.2008 року строк користування визначено 60 місяців, станом на 01.02.2011 року фактично оплачено:72925 дол. США еквівалент 368271 грн. 25 коп.,з яких: капітал: 50 861 дол. 19 центів США еквівалент 256849 грн.,проценти: 69138 дол. 81 цент США еквівалент 349150 грн. 99 коп., борг: капітал: 69138 дол. 80 центів США еквівалент 349150 грн., проценти: 50279 дол. 50 центів США еквівалент 253911 грн. 80 коп., а всього: 603061 грн. 80 коп. Таким чином Сума заборгованості складає 2211900 грн.,з яких:капітал: 1543895 грн. 50 коп., проценти: 668004 грн. 50 коп.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення пені застосовується спеціальна скорочена позовна давність в один рік.

З урахуванням фактично сплачених відповідачем сум, розмір пені складає 21240 грн. 20 коп.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення «процентів за неправомірне користування кредитом»та пені за прострочення сплати суми кредиту та відсотків переконливо свідчать про безпідставне намагання кредитора застосувати до боржника (відповідача) подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобовязання (прострочення виконання грошового зобовязання), що суперечить вимогам ч. 1ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Безпідставною, та такою, що не відповідає вимогам закону є вимога позивача про стягнення суми заборгованості солідарно з поручителів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3

Судом встановлено, що 26 жовтня 2007 року між відповідачем та ОСОБА_2 укладено Договір поруки № 157-ДП1. 30 листопада 2007 року між відповідачем та ОСОБА_2 укладено Договір поруки № 157-ДП1. 30 листопада 2007 року між відповідачем та ОСОБА_4 укладено Договір поруки № 157-ДП2. 09 січня 2008 року між відповідачем та ОСОБА_3 укладено Договір поруки № 157-ДП4. 30 листопада 2007 року між відповідачем та ОСОБА_5 укладено Договір поруки № 157-ДП3.

Відповідно до умов договорів поруки, Поручителі прийняли на себе зобовязання відповідати перед Банком за виконання позичальником зобовязань за кредитним договором у тому ж обсязі.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Правові наслідки порушення зобовязання, забезпеченого порукою, урегульовані ст. 554 ЦК України.

Так, на підставі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Зі змісту цієї норми вбачається можливим встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобовязання одночасно з боку декількох осіб. Однак така порука виникає на підставі її спільного надання, у формі укладення одного договору (ч. 3 ст. 554 ЦК України). У такому разі поручителі відповідають перед кредитором солідарно.

Законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобовязання, але в цьому випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України застосована бути не може. Поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності, оскільки не можна сказати про їх спільну поруку.

За таких обставин кредитор має право предявити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобовязання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

Крім того, до позивача, який виконав зобовязання за кредитним договором, переходять права кредитора лише в розмірі частини зобовязання, виконаного ним (ст. 556 ЦК України).

Таким чином, неможливо застосувати солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором одночасно з усіх поручителів, оскільки, в такому випадку, порушується зобовязальний зв'язок «позичальник поручитель»та право поручителя в подальшому предявити вимогу саме до позичальника в частині виконаного ним зобовязання в порядку регресу.

В частині позовних вимог ПАТ «ПроКредит банк»про стягнення з ОСОБА_6 в солідарному порядку суму заборгованості за рамковою угодою № 157 від 26 жовтня 2007 року також не підлягає задоволенню, оскільки він взагалі не є поручителем за даною рамковою угодою, а відповідно до матеріалів справи з ним лише 03 жовтня 2008 року в забезпечення виконання ОСОБА_1 перед позивачем зобовязань за рамковою угодою № 157 від 26.10.2007 року між ОСОБА_6 та позивачем було укладено договір застави рухомого майна № 157-ДЗ2, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_12 Таким чином позивач не може висувати будь-які вимоги стосовно стягнення з нього суми заборгованості за рамковою угодою. А має право звернутися з позовною вимогою про звернення стягнення на предмет застави, але з такою вимогою позивач до суду не звертався.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «ПроКредит Банк»підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_1 суми у розмірі 2233140 грн., яка складається з боргу по капіталу та процентах 2211900 грн., , пеня 21240 грн. 20 копійок, та судові витрати сплачені позивачем при звернення до суду у сумі 1820 грн.

Стосовно зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ «ПроКредит Банк»про розірвання договору суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності). Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

В судовому засіданні представники позивача підтвердили, що проведені «Банком»перевірки діяльності ОСОБА_1 фінансово-економічний аналіз, зроблений позивачем, підтверджують, що щомісячні сукупні платежі за Кредитом перевищують 30% місячного доходу ОСОБА_1

В постанові НБУ № 413 від 04.12.2008 року «Про окремі питання діяльності банків», Національний Банк України рекомендував банкам «переглянути в бік зменшення процентні ставки за кредитами, наданими в іноземній валюті, з урахуванням якості стану обслуговування позичальниками заборгованості за основним боргом та відсотками/комісіями за ним, а також стану дохідності банку, з метою зниження ризиків невиконання позичальниками своїх зобовязань за такими кредитами».

В матеріалах справи містяться листи, що є доказом ОСОБА_1 виконати зобовязання; реструктуризувати кредитну заборгованість; змінити валюту виконання.

Відповідно до «Рекомендацій щодо роботи банків з позичальниками-фізичними особами, які мають заборгованість за споживчими кредитами та потрапили в скрутне фінансове становище», затверджених постановою правління НБУ № 461 від 06.08.2009 року, непередбаченими обставинами, що спричинили негативний вплив на здатність позичальника забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання своїх зобовязань за споживчим кредитом, можуть бути: зменшення заробітної плати та/або інших надходжень; втрата пільг, роботи; тяжке захворювання та/або отримання інвалідності; розлучення; смерть членів сімї або інше, якщо ці обставини спричинили втрату доходів або їх зниження до рівня, за яким щомісячні сукупні платежі за кредитом перевищують 30% місячного доходу позичальника.

В матеріалах справи містяться копії лікарняних листів; виписки з історії хвороби № 3140/1327 КУ «Обласний кардіологічний диспансер», Міської клінічної лікарні № 8, які підтверджують наявність у першого відповідача захворювань: гіпертонічна хвороба ІІ ст. з дуже високим додатковим ризиком. Гипертензивне серце. Блокада передньої вітки лівої ніжки пучка Гиса. Гіпертонічний ангиосклероз сітчатки обох очей. Цукровий діабет, діабета гіпертонічна ретинопатія, глаукома.

Зростання курсу долара США валюти кредиту, за загальним правилом, саме по собі не є підставою для розірвання кредитного договору, оскільки у позичальника існувала можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті.

Слід також зазначити, що саме по собі зменшення прибутків позивача не є обставинами, які можна віднести до форс-мажорних, а світова фінансова криза є явищем, яке не відноситься до обставин непереборної сили, що позбавляють позивача виконувати умови укладеного договору. Крім того, позивачем ОСОБА_1 не доведено, що зміна умов договору викликана наявністю ідеальної сукупності всіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, що є обовязковою умовою для вирішення питання про зміну умов договору.

Щодо заявлених зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк»про припинення договорів поруки суд вважає, їх такими що не підлягають задоволенню.

Так як вбачається з спірних договорів встановлена чітка сума зобовязань у доларах США, а поручителі своїми підписом погодились, що застосовуються правила, встановлені кредитними договорами.

Основне зобовязання залишилось незмінними і складає по чотирьом договорам про надання траншів 561000 доларів США на момент видачі кредитних коштів, тобто ліміт суми кредитування ПАТ «ПроКредит Банк» не перевищений.

Суд вважає, що безпідставно зазначено ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 те, що збільшення основного зобовязання у визначенні вимог ч.1 ст. 559 ЦК України зростання суми зобовязань в звязку з непередбачуваним ростом курсової різниці української гривні, внаслідок чого тіло кредиту у гривневому еквіваленті до долару зростає, внаслідок чого як вважають позивачі збільшується обсяг їх відповідальності.

Як вбачається із договорів поруки № 157-ДП1, 157-ДП2, 157-ДП3, 157-ДП4, укладених між поручителями та банком у п.2.3. зазначено, що поручителі погодилися, що усі зміни до будь-якої рамкової угоди, а також укладення нових кредитних договорів на підставі рамкової угоди не є такими, що збільшують обсяг їх відповідальності, а тому порукою будуть забезпечуватися зобовязання позичальника з врахуванням таких змін і кредитних договорів без необхідності їх попереднього чи наступного ознайомлення чи погодження.

Судом встановлено, що ніяких змін до договорів про надання траншів взагалі не вносилося, то у ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відсутні правові підстави для визнання договорів поруки припиненою.

На підставі вище викладеного та керуючись ст..ст.8, 10,11, 57,58, 59,15, 213-215,218 ЦПК України та ст. 526, 530, 554, 1050 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги по первісній позовній заяві публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на рахунок 290930016 .980 у ПАТ «Про кредит Банк», код ЄДПРОУ 21677333, МФО 320984 суму заборгованості по кредитному договору у сумі 2233140 грн., яка складається з боргу по капіталу та процентах 2211900 грн., , пеня 21240 грн. 20 копійок, судові витрати у сумі 1820 грн. , а всього стягнути ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на рахунок 290930028.980 у ПАТ «Про кредит Банк», код ЄДПРОУ 21677333, МФО 320984 суму у розмірі 2234960 грн. 20 копійок.

В іншій частині заявлених позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»відмовити.

В задоволенні позовних вимог по зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про розірвання договору відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк», третя особа ОСОБА_1 про визнання припинення договорів поруки відмовити.

Скасувати заходи по забезпеченню позову згідно ухвали Жовтневого районного суду м Запоріжжя від 11 грудня 2009 року , які застосовані в частині про накладення арешту на 1/50 частину домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний № НОМЕР_1, на підставі договору даруванн, посвідченого ОСОБА_18, приватним нотаріусом Запорізького міського но таріального округу 08.11.2004р. рег. № 8815; нежиле приміщення АДРЕСА_2 у м. Запоріжжі, яке належить ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний № НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Запорізької міської ради 29.05.2007р. серія САВ № 243400; на квартиру АДРЕСА_3 у м. Запоріжжі, яка належить ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний № НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про право власності, виданого УЖГ Запорізької міської ради 06.02.2009р. серія САС № 513495; на ? частину квартири АДРЕСА_4, яка належить ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ідентифікаційний № НОМЕР_2, на підставі договору купівлі-продажу посвідченого ОСОБА_19, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 23.02.2006р. рег. № 328., а також на на транспортні засоби, а саме на автомобілі марки ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_9, бежевого кольору, 1992 року випуску, номер двигуна НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_10 який належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 ідентифікаційний № НОМЕР_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЯТС НОМЕР_11, який мешкає АДРЕСА_5; марки КРАЗ 8138, державний номер НОМЕР_12, сірого кольору, 1994 року випуску, номер шасі НОМЕР_13 який належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 ідентифікаційний № НОМЕР_4, підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЯТС НОМЕР_14, який мешкає АДРЕСА_5; Марки MITSUBISHI LANCER, державний номер НОМЕР_15, зеленого кольору, 1990 року випуску, номер двигуна НОМЕР_5, номер кузова НОМЕР_6 який належить ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний № НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЯТС НОМЕР_16, який мешкає АДРЕСА_6; Марки FIAT CROMA, державний номер НОМЕР_17, сірого кольору, 1990 року випуску, номер двигуна НОМЕР_7, номер кузова НОМЕР_8 який належить ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний № НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_18, який мешкає АДРЕСА_6.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Васецька