Ухвала суду № 1429731, 04.12.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 грудня 2007 року                                                           м. Київ

         Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого  -  судді  Фадєєвої Н.М.

Суддів             -  Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши у  попередньому розгляді   касаційну скаргу ДПІ у Кіровському районі м. Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 23.06.2006р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 29.08.2006р. у справі за позовом ТОВ «Донпромсервіс» до ДПІ у Кіровському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Справа №К-30380/06

Доповідач Фадєєва Н.М.

Постановою господарського суду Донецької області від 23.06.2006р. позовні вимоги ТОВ «Донпромсервіс» задоволені частково.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.08.2006р. апеляційна скарга ДПІ у Кіровському районі м. Донецька залишена без задоволення, а постанова господарського суду Донецької області від 23.06.2006р.-без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, ДПІ у Кіровському районі м. Донецька звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове  рішення. яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, відповідачем була проведена позапланова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпромсервіс" м. Донецьк з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період 01.12.2005 року по 31.01.2006р., за результатами якої складений акт перевірки від 14.07.2006р. № 788/23-3/31459842 .

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Донпромсервіс" м. Донецьк до складу податкового кредиту в грудні 2005 р. (і, як наслідок, до складу бюджетного відшкодування, заявленого у розрахунку суми бюджетного відшкодування за січень 2006 р.) був включений податок на додану вартість, визначений у податкових накладних, виписаних контрагентами позивача у червні, серпні, вересні, жовтні та листопаді 2005 р.

В свою чергу, до складу податкового кредиту в січні 2006 р. був включений податок на додану вартість, визначений у податкових накладних, виписаних у вересні, жовтні та листопаді 2005 р.

На підставі висновків акту перевірки 28.04.2006 р. Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Донецька було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001352340/0, яким сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлена у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2006 р. була зменшена на 228 589 грн.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх  Імпорті,  з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом званого податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого званого податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коптив з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (po6iт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної,  що засвідчує факт придбання платником податку товарів (po6iт, послуг).

Відповідно до п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР "Про податок на додану вартість" (зiзмінами та доповненнями) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених  податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової  служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається з податкових накладних, які видані позивачу: ЗАТ "Макіївський металургійний завод" на суму 173685грн. 19коп., у тому числі ПДВ у cyмі 28875грн. 60коп. ВАТ "Харцизький трубний завод" на суму 343054грн.69коп., у тому числі ПДВ у cyмі 57175грн.78коп.; ЗАТ "ММЗ "1стш" на суму 1304119грн.57коп., у тому числі ПДВ у cyмі 217353грн.27коп. ;ТОВ ТПК "Регіон" на суму 20000грн., у тому числі ПДВ у cyмі ЗЗЗЗ грн. ЗЗ коп. ТОВ "Домпром" на суму 528 грн. 16коп., у тому числі ПДВ у cyмі 88 грн.03коп.; ДОФ АКБ "Укрсоцбанк" на суму100  грн., у тому числі ПДВ у cyмі 16грн.67коп. вони містять уciнеобхідні реквізити передбачені п. п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР "Про податок на додану вартість" ( зі змінами та доповненнями), що підтверджується податковим органом.

Зазначені   податкові    накладні  відображені  в   реєстрі податкових накладних підприємства за грудень 2005р.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у грудні 2005р. здійснювалось відповідно до вимог Закону України « Про податок на додану вартість», відповідач безпідставно виключив із складу податкового кредиту податку на додану вартість у розмірі 226441 грн. 39 коп.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про необхідність часткового задоволення позовних вимог  ТОВ «Донпромсервіс».

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.  220, 220-1,  221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                               У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ДПІ у Кіровському районі м. Донецька залишити без задоволення, а постанову господарського суду Донецької області від 23.06.2006р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 29.08.2006р. – без змін.

          Ухвала  набирає  чинності  з  моменту  проголошення  і оскарженню  не підлягає. 

Судді :