Постанова № 14290745, 09.03.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2011 р. Справа № 15/314-10

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Морока Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Волноваський комбінат хлібопродуктів", м. Волноваха, Донецька область (вх. № 619 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2010р. у справі № 15/314-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста", м. Харків

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК", м. Харків

2) Відкритого акціонерного товариства "Волноваський комбінат хлібопродуктів", м. Волноваха, Донецька область

про стягнення 44670,26 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

12 листопада 2010 року позивач - ТОВ "АПК "Веста" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" (1-й відповідач) та Відкритого акціонерного товариства "Волноваський комбінат хлібопродуктів" (2-й відповідач) заборгованість в сумі 44670,26 грн., яка складається з інфляційних втрат в сумі 12655,97 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 6783,48 грн. та 25230,81 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами.

08 квітня 2009 року позивачем через канцелярію господарського суду Харківської області надано відмову від позову в частині позовних вимог, заявлених до 1-го відповідача, крім того, позивач просив суд припинити провадження в цій частині та стягнути заявлену до стягнення суму заборгованості з 2-го відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23 грудня 2010 року у справі № 15/314-10 (суддя Лаврова Л.С.) прийнято відмову позивача від позову в частині стягнення солідарно заборгованості з ТОВ "Капітал Агро ТПК". В частині стягнення з ТОВ "Капітал Агро ТПК" солідарно заборгованості в сумі 44670,26 грн. провадження у справі припинено. Решту позову задоволено. Стягнуто з ВАТ "Волноваський комбінат хлібопродуктів" на користь ТОВ "АПК "Веста" інфляційних втрат в сумі 12655,97 грн., 3% річних від простроченої суми –6783,48 грн. та 25230,81 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

2-й відповідач - ВАТ "Волноваський комбінат хлібопродуктів" із зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 23 грудня 2010 року у справі № 15/314-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "АПК "Веста" в позові повністю. Вимоги апеляційної скарги 2-й відповідач обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, не досліджені усі обставини, що мають суттєве значення для вирішення даної справи та не дано їм належної оцінки, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти вимог апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення таким, що прийнято у повній відповідності до вимог чинного законодавства України та просить залишити його без змін, а у задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

Сторони не скористались своїм диспозитивним правом на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 01.03.2011р., хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення копій ухвал Харківського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження уповноваженим особам сторін.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції належним чином створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, позицію 2-го відповідача та позивача викладено в апеляційній скарзі та відзиві на неї, і сторони не були позбавлені права надати суду апеляційної інстанції письмові докази в обґрунтування своїх вимог і заперечень та мали на це достатньо часу, в зв’язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга 2-го відповідача задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Як свідчать матеріали справи та правомірно встановлено місцевим господарським судом, 02 червня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “АПК “Надія” (постачальник) та 2-м відповідачем у справі - Відкритим акціонерним товариством "Волноваський комбінат хлібопродуктів" (покупець) було укладено договір поставки № 0206/1 (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК "Надія" зобов’язалося поставити, а 2-й відповідач прийняти та оплатити товар: пшеницю 6 класу врожаю 2007 року, кількості 4000,00 тон +/- 10% в розрізі: червень 2008 року - 2000,00 тон, липень 2008 року - 2000,00 тон на умовах, передбачених даним Договором.

Пунктом 2.1. Договору сторони передбачили, що ціна тони товару без ПДВ складає 1150,00 грн., крім того, ПДВ - 230,00 грн., всього - 1380,00 грн., відповідно до п. 2.2. Договору загальна вартість товару за даним Договором без ПДВ складає 4 600 000,00 грн., ПДВ - 920 000,00 грн., загальна сума - 5 520 000,00 грн.

Згідно з пунктом 2.4.1. Договору 2-й відповідач зобов’язаний здійснити оплату за отриманий товар на протязі 35 календарних днів з моменту надання залізничних накладних покупцю, завантаженого в залізничні вагони товару в українських гривнях шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника.

На виконання умов зазначеного Договору ТОВ “АПК “Надія” було поставлено 2-му відповідачу товар на загальну суму 1 081 023,00 гривень, що підтверджується видатковими накладними: РН-605 від 13.06.2008 року на суму 364113,00 грн., № РН-611 від 14.06.2008 року на суму 362181,00 грн., № РН-652 від 20.06.2008 року на суму 260475,00 грн., РН-679 від 24.06.2008 року на суму 94254,00 грн. та квитанціями про приймання вантажу № 43852198 від 13.06.2008 р., № 43852204 від 20.06.2008 р., № 44098575 від 24.06.2008 р.

26 серпня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК "Надія" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста" право вимоги до Відкритого акціонерного товариства "Волноваський комбінат хлібопродуктів", про що між сторонами було укладено договір про відступлення права вимоги (заміну кредитора в зобов’язанні) № 2(0206/1). Даний договір про відступлення права вимоги було підписано в тому числі і Відкритим акціонерним товариством "Волноваський комбінат хлібопродуктів".

Пунктом 1.2. вказаного договору № 2(0206/1) від 26 серпня 2008 року сторони визначили, що позивач стає кредитором в зобов’язаннях, які виникли на підставі договору поставки № 0206/1 від 02.06.2008р., і в зобов’язаннях, які спрямовані на забезпечення виконання зобов’язань 2-го відповідача за таким договором поставки. Від Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Надія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста" перейшли права в повному обсязі і на умовах, що передбачені договором поставки № 0206/1 від 02.06.2008р. Зокрема, до відступленого права включені права на отримання 972231 грн., які 2-ий відповідач повинен був сплатити за отриманий товар за зазначеним договором поставки № 0206/1 від 02.06.2008р.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на момент відступлення права вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Надія" Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста", кредиторська заборгованість 2-го відповідача складала 972231,00 грн. (аркуші справи 16-17).

Таким чином, господарським судом обґрунтовано встановлено, з чим також погоджується і колегія суддів, поставка товару за всіма вищевказаними накладними здійснена була постачальником та отримана покупцем саме у межах укладеного між сторонами договору поставки № 0206/1 від 02 червня 2008 р. Відповідний факт 2-им відповідачем не заперечується.

Колегія суддів визначає, що приймаючи оскаржуване рішення у даній справі господарським судом Харківської області обґрунтовано прийнято до уваги рішення від 22.04.2009 року по справі № 60/60-09, яке було залишено в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2009 року (аркуші справи 42-55), відповідно до яких з Відкритого акціонерного товариства "Волноваський комбінат хлібопродуктів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста" стягнуто основну суму заборгованості в розмірі 502 231,00 грн., інфляційні втрати - 22098,16 грн., 3% річних від простроченої суми - 10227,37 грн., 42187,91 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 84375,82 грн. - пені, витрати по сплаті державного мита в сумі 6611,22 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що 30 вересня 2008 року між ТОВ "АПК "Веста" та ТОВ "Капітал Агро ТПК" був укладений договір поруки б/н, відповідно до умов якого 1-ий відповідач зобов’язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання 2-им відповідачем зобов’язань за договором поставки № 0206/1 від 02.06.2008 року (аркуші справи 40-41).

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Звертаючись до господарського суду із даним позовом про стягнення заборгованості в сумі 44670,26 грн. ТОВ «АПК «Веста»надав таблицю його розрахунку, відповідно до якого борг 1,5 % за користування чужими грошовими коштами становить 25230,81 грн., інфляційній втрати 12655,97 грн. та 3 % річних –6783,48 грн.

23 грудня 2010 року ТОВ "АПК "Веста", до прийняття оскаржуваного рішення, була подана відмова від позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" солідарно заборгованості в сумі 44670,26 грн. та судом було прийнято відмову від позову в частині заявлених позовних вимог до 1-го відповідача як таку, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, у зв`язку з чим, на підставі п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у справі в цій частині.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконанню її обов’язку.

Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов’язання встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із врахуванням приписів вищеназваних статей та досліджених матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що 2-й відповідач не сплатив позивачу борг у заявленій до стягнення сумі, тим самим порушив вимоги чинного законодавства, тому задоволення судом позовних вимог у сумі 44670,26 грн., є законним та обґрунтованим.

Разом з цим, спростовуючи доводи, викладені 2-им відповідачем в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що згідно статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 1057 Цивільного кодексу України передбачено, що договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, якщо договором не встановлений розмір процентів за користування грошовими коштами, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

На підставі вищевказаних норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що саме такий розмір процентів повинен застосовуватися до умов комерційного кредиту, передбаченого договором поставки № 0206/1 від 02.06.2008 р., тому правомірно задовольнив вимогу позивача щодо процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 25230,81 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З урахуванням вимог вищеназваної статті, колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних, що становить 6783,48 грн. та інфляційних - в сумі 12655,97 грн., що нараховані позивачем за весь період прострочення є правомірними та на законних підставах задоволені місцевим господарським судом.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв’язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з‘ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Твердження 2-го відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях, що не підтверджені документально та спростовуються наявними у справі доказами.

Разом з цим, повторно переглядаючи дану справу колегія суддів встановила, що господарський суд Харківської області у своєму рішенні від 23.12.2010р. не вирішив питання щодо розподілу судових витрат між сторонами згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з чим вирішила рішення суду в цій частині змінити та стягнути з 2-го відповідача на користь позивача 446,71 грн. витрат з державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за подачу позовної заяви.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, 102, пунктом 4 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Волноваський комбінат хлібопродуктів", м. Волноваха, Донецька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2010р. у справі № 15/314-10 змінити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Волноваський комбінат хлібопродуктів" (85700, Донецька область, м. Волноваха, код 00957376, п/р 260050101054 в ТОВ КБ "Фінансова ініціатива", м. Київ, МФО 380054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста" (м. Харків, пл. Повстання, 7/8, код 35072676, п/р 26001136650300 в АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005) 446,71 грн. витрат з державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

повний текст постанови підписано 09.03.2011р.