Постанова № 14290731, 10.02.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2011 р. Справа № 60/289-10

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю:

прокурора - Гайдамаки А.М., посв. №146 від 15.09.10 року

представників сторін:

позивача - Бикова Д.В., дов. №1087/0/84-10 від 03.02.10 року, Грєнкова І.В., дов. №08-11/3150/2-10 від 31.12.10 року

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова (вх. № 371 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 16.12.10 року у справі № 60/289-10

за позовом Прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі міста Харків,

до Орендного приватного підприємство "Мегатекс", м. Харків,

про розірвання договору оренди землі

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Орджонікідзевського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, позивача, в порядку статті 2 Господарського процесуального кодексу України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Орендного приватного підприємства "Мегатекс", відповідача, про розірвання договору оренди землі, укладеного між позивачем і відповідачем 22.10.2004 року.

16.12.2010 року позивач надав господарському суду Харківської області клопотання про припинення провадження у справі №60/289-10.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16 грудня 2010 року у справі № 60/289-10 (суддя Чистякова І.О.) клопотання позивача про припинення провадження у справі відхилено, у задоволенні позову відмовлено повністю.

          Прокурор не погодився з цим рішенням господарського суду першої інстанції, оскільки, на його думку, оскаржуване ним рішення не відповідає вимогам закону. Подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.99 року №3-рп/99 встановлено, що прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови в інтересах держави, при цьому прокурором чи його заступником у кожному конкретному випадку самостійно визначається в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В даному випадку прокурором було чітко зазначено, в чому полягає порушення інтересів держави: несплата відповідачем орендних платежів за договором оренди протягом 13 місяців завдає значну шкоду економічним інтересам держави, на момент подачі позову борг становив 38705,45 грн., і кожного місяця борг зростає.

Можливість розірвання договору оренди внаслідок несплати орендних платежів чітко передбачена нормами діючого законодавства: статтею 32 Закону України «Про плату за землю»та пункту 38 договору, що свідчить про наявність достатніх підстав для розірвання договору.

Також вказує на те, що постановою Вищого господарського суду України у справі № 61/35-10 від 07.12.10. при розгляді касаційної скарги прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.10. за позовом прокурора в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ТОВ фірми «Каштан»про розірвання договору оренди земельної ділянки, було зазначено, що висновок апеляційного суду про звернення прокурора з позовом всупереч приписів частини 2 ст. 188 ГК України не відповідає положенням ст. 29 ГПК України, ст. ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2011 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Білоконь Н.Д., суддя Терещенко О.І.) апеляційну скаргу прокурора було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 10.02.2011 року на 9:30 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2011 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 02.03.2011 року на 15:00 год. у зв"язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та третьої особи , а також необхідністю витребувати у прокурора додаткові докази по справі.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 року для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є. у зв"язку із знаходженням судді Білоконь Н.Д. на лікарняному.

Прокурор у судових засіданнях 10.02.2011 року та 02.03.2011 року підтримав апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судових засіданнях проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що позивач не підтримав позову прокурора, а прокурор не є стороною договору оренди землі від 22.10.2004 року, у зв"язку з чим не може подавати позов про його розірвання.

Також вказує на те, що Харківська міська рада вважає, що порушення її інтересів полягає у ненадходженні до місцевого бюджету орендної плати за використання відповідачем земельної ділянки за адресою: пр-т Московський, 299, м. Харків, а задоволення позову про розірвання договору оренди землі від 22.10.2004 року не призведе до усунення такого порушення.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 02.03.2011 року не з"явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні, про відправлення її копій сторонам, прокурору та третій особі і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пункту 3.5.2. Інструкції з діловодства в господарських судах України.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши усні пояснення представника позивача, а також прокурора, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції- скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 22 жовтня 2004 року між Харківською міською радою, орендодавцем, та відповідачем було укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) 22 жовтня 2004 року за №8241/04 (далі договір оренди).

Відповідно до пункту 1 договору оренди позивач на підставі рішення ХХІ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 28.04.2004р. №66/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів" надає, а відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться м. Харків, пр. Московський, 299.

Згідно з пунктами 2, 3, 5 договору оренди в оренду передається земельна ділянка угідь загальною площею 0,4737 га. На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та інші об`єкти інфраструктури. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою №1475/04 від 01.07.2004р. становить 381508,00 грн.

Пунктом 8 договору оренди встановлено, що цей договір укладено строком на період будівництва до 01.12.2007р. (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.12.2029 року.

Відповідно до пункту 9. договору оренди орендна плата за земельну ділянку вноситься відповідачем щомісячно у грошовій формі до державного бюджету на відповідні рахунки. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить: - на період будівництва: 2004 рік: 592,29 грн.; 2005 рік: 789,72 грн.; 2006 рік: 1162,65 грн., з 2007 року: 2193,67 грн.; - на період експлуатації: 3357,27 грн.

Пунктами 10, 11 договору оренди встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та орендна плата вноситься щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до пункту 28 договору оренди орендодавець має право вимагати своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з пунктом 38 договору оренди його дія припиняється, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов"язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов"язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об"єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Крім того, згідно зі статтею 17 Закону України "Про плату за землю" несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.

За частиною 1 статті 9 Цивільного кодексу України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають, зокрема, у сферах використання земельних ресурсів та охорони довкілля, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Таким чином, положення Цивільного кодексу України застосовуються до відносин з оренди земельних ділянок, якщо з Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" не вбачається наявність іншого, спеціального регулювання.

За частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду за вимогою однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач орендну плату вносить несвоєчасно та не в повному обсязі понад 13 місяців поспіль, у зв"язку з чим його заборгованість перед позивачем станом на 01.09.2011 року склала 38705, 45 грн.

Вказана обставина стала причиною звернення прокурора з позовом в інтересах Харківської міської ради про розірвання договору оренди.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову посилався на наступне.

В даному спорі позивач має право вимагати розірвання договору оренди землі, у разі якщо відповідач порушує пункт 4 частини 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" щодо своєчасного внесення орендної плати.

Втім, як вбачається з матеріалів справи, прокурор який не є стороною за цим договором вимагає розірвання вищезазначеного договору оренди землі, вважаючи, що у такий спосіб буде відновлено порушені інтереси держави та права позивача, за захистом яких звернувся прокурор.

Місцевий господарський суд зазначив, що у контексті статті 1 Господарського процесуального кодексу України та статті 3 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто, названими статями встановлено, що позивач має право на подання позову лише у тому разі, коли діями відповідача порушується право чи інтереси безпосередньо позивача, а не взагалі з будь-яких питань, де вважає позивач, є порушення норм чинного законодавства.

Отже, для звернення до суду з позовом, позивач повинен обґрунтувати не лише порушення відповідачем положень чинного законодавства, а і свій матеріально-правовий інтерес.

Як свідчать матеріали справи позивач не зацікавлений у розірванні вищезазначеного договору оренди, оскільки буде позбавлений можливості поповнювати міський бюджет надходженнями грошових коштів внаслідок самостійної сплати відповідачем орендної плати або стягнення її за рішенням суду.

Також, у позовній заяві прокурор визначив підставу звернення до господарського суду створенням відповідачем загрози економічним інтересам позивача, а не держави.

Приймаючи до уваги відсутність волевиявлення позивача як орендодавця за договором оренди землі на розірвання даного договору, відсутність загрози економічним інтересам Харківської міської ради з огляду на можливість стягнення відповідної суми боргу по орендній платі з відповідача, суд першої інстанції не вбачав підстав для задоволення позову прокурора, а тому відмовив в його задоволенні.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками, зважаючи на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, а згідно з частиною 3 цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Також частиною 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Згідно з частиною 6 вказаної норми відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтрмувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 20 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при виявленні порушень закону наділений правом звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.99 року №3-рп/99 встановлено, що прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови в інтересах держави, при цьому прокурором чи його заступником у кожному конкретному випадку самостійно визначається в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" слід розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано в тому числі повноваження органу виконавчої влади (органи місцевого самоврядування).

Крім того, у вказаному рішенні визначено зміст поняття "інтереси держави" та зазначено, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Правовідносини, які стосуються предмету даного спору, регулюються Конституцією України та, насамперед, Земельним законодавством України.

Так, відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин.

Отже, до розмежування земель державної і комунальної власності функціями виконавчої влади щодо розпорядження землями в межах населених пунктів наділені відповідні сільські, селищні та міські ради.

Поскільки предмет спору стосується землі, яка відповідно до статті 14 Конституції України є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, спір у даній справі зачіпає інтереси держави та Харківської міської ради.

Таким чином, прокурор цілком правомірно подав в інтересах держави в особі Харківської міської ради, яка наділена функціями органу виконавчої влади щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, позов про розірвання договору оренди землі, а висновок місцевого господарського суду про відсутність у прокурора права на звернення з позовом про розірвання договору, стороною у якому він не є, не відповідає положенням статті 29 Господарського процесуального кодексу України, статей 20 та 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та рішенню Конституційного Суду України від 08.04.99 року №3-рп/99.

Вказана правова позиція узгоджується з позицієї, викладеною Вищим господарським судом України у постанові від 07.12.2010 року по справі № 61/35-10

Зі змісту позовної заяви вбачається, що прокурором було чітко зазначено, в чому полягає порушення інтересів держави, а саме: несплата відповідачем орендних платежів за договором оренди протягом 13 місяців завдає значну шкоду економічним інтересам держави, на момент подачі позову борг становив 38705,45 грн., і кожного місяця борг зростає.

Можливість розірвання договору оренди внаслідок несплати орендних платежів чітко передбачена нормами діючого законодавства: стаття 32 Закону України «Про оренду землі»та пункт 38 договору, що свідчить про наявність достатніх підстав для розірвання договору.

Отже, оскільки відповідачем не спростовано суму заборгованості та не надано доказів її сплати, позовні вимоги прокурора є законними та обгрунтованими.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що Харківська міська рада вважає, що порушення її інтересів полягає у ненадходженні до місцевого бюджету орендної плати за використання відповідачем земельної ділянки за адресою: пр-т Московський, 299, м. Харків, а задоволення позову про розірвання договору оренди землі від 22.10.2004 року не призведе до усунення такого порушення.

Однак, як вже зазначалося вище, прокурор відповідно до статті 29 Господарського процесуального кодексу України, статей 20 та 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 року №3-рп/99 наділений правом самостійно визначати, в чому полягає порушення інтересів держави та обирати спосіб їх захисту.

До того ж, розірвання договору оренди не позбавляє позивача права в подальшому звернутися з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, яка утворилась на час дії договору оренди.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, а тому вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким позов задовольнити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1, пунктом 3 частини 3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 16 грудня 2010 року у справі № 60/289-10 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди землі, укладений між Харківською міською радою (61200, м. Харків, м-н Конституції, 7, р/р №3321381280002 в УДК Харківської області м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 24134490, код оплати 1305020001, одержувач:ВДУ у м. Харкові) і Орендним приватним підприємством "Мегатекс" (м. Харків, пр-т Перемоги , 61, кв. 208, ід.№ 31150514, р/р 26000835258760 в Орджонікідзевському ХОФУСБ м. Харкова, МФО 351016), від 22.10.2004 року, який зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) 22 жовтня 2004 року за №8241/04.

Стягнути з Орендного приватного підприємства "Мегатекс" (м. Харків, пр-т Перемоги , 61, кв. 208, ід.№ 31150514, р/р 26000835258760 в Орджонікідзевському ХОФУСБ м. Харкова, МФО 351016) в доход Державного бюджету України 127,50 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя (підпис)

Суддя (підпис)

Суддя (підпис)

Повний текст постанови складено 09.03.2011 року.

Згідно з оригіналом

секретар суду Мухіна Н.Ю.

10.03.11