Постанова № 14290577, 14.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2011                                                                                           № 7/175

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Новікова М.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Сидоренко В.В. (дов. №Д07/2010/12/29-30 від 29.12.2010 р.)

від відповідача - Краковний І.В. (дов. №2 від 05.11.2010 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "А-Транс"

на рішення Господарського суду м.Києва від 03.06.2010

у справі № 7/175 ( .....)

за позовом                               АЕК "Київенерго" в особі філіалу "Завод "Енергія" Київенерго"

до                                                   Приватного підприємства "А-Транс"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення заборгованності 46507,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго” в особі філіалу „Завод Енергія „Київенерго” (далі за текстом – позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства „А – Транс” (далі за текстом - ПП „А – Транс”, відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 46507,81 грн. (41151,23 грн. – основного боргу, 3504,77 грн. – пені, 288,06 грн. – 3% річних, 1563,75 грн. – інфляційних втрат), а також просить стягнути витрати по сплаті державного мита та витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору на послуги із знешкодження (термічної обробки) твердих побутових відходів № 7-ТПВ/09-К від 31.12.2008 р. не розрахувався за надані послуги за Актом №6-7-ТПВ/09-К наданих послуг за червень 2009 р. на суму 12319,61 грн.; Актом №7-7-ТПВ/09-К наданих послуг за липень 2009 р. на суму 12706,76 грн. та Актом №8-7-ТПВ/09-К наданих послуг за серпень 2009 р. на суму 16124,86 грн., в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 41151,23 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2010 р. позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного підприємства „А-Транс” на користь Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі філіалу „Завод Енергія „Київенерго” 41151,23 грн. – боргу, 1563,75 грн. – індексу інфляції, 288,06 грн. – 3 % річних, 3504,77 грн. – пені, 465,08 грн. – державного мита, 236,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2010 р. у справі №7/175 та прийняти нове рішення; стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати.

Підставою для скасування рішення суду апелянт зазначив неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, апеляційна скарга мотивована тим, що апелянт не був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання, оскільки ухвала суду про призначення розгляду справи направлялась за вказаною в позовній заяві адресою: 03028, м. Київ, вул. Стратегічне шосе, 15, тоді як з 25.11.2009 р. місцезнаходження ПП „А-Транс” змінилося та відповідач знаходився за наступною адресою: 03150, м. Київ, вул. Горького, 97, про що були внесені зміни до ЄДРПОУ; неповідомлення відповідача належним чином про час та місце судового засідання призвело до прийняття неправильного рішення, оскільки відповідач не мав змоги брати участь в засіданні, подати відзив, заперечити суму боргу, розрахунок штрафних санкцій, надати контррозрахунок заявленої до стягнення суми, а також користуватися іншими процесуальними правами. Також в апеляційні скарзі зазначено, що на думку відповідача, розмір заборгованості ПП „А-Транс” станом на 24.11.2010 р. становить 35745,86 грн., що підтверджується даними бухгалтерського обліку, актом звірки взаєморозрахунків між сторонами, підписаними зі сторони відповідача. Крім того, в апеляційній скарзі зазначено, що розрахунок пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних є неправильним, оскільки сума боргу була завищена, не зазначена дата виникнення заборгованості по кожній сумі, незрозуміло за який період проведено нарахування пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат. Також апелянт зазначив, що в позовній заяві наведений розрахунок трьох процентів річних та пені, які є різновидами цивільно-правової відповідальності; відповідно до ч.1 ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 р. у справі №7/175 прийнято апеляційну скаргу ПП „А-Транс” до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 26.01.2011 р.

26.01.2011 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи платіжних доручень на підтвердження розміру заборгованості.

26.01.2011 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2011 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 09.02.2011 р.; зобов’язано позивача - Акціонерну енергопостачальну компанію „Київенерго” в особі філіалу „Завод Енергія „Київенерго” надати суду обґрунтований розрахунок суми 3% річних, інфляційних втрат, пені з зазначенням періоду нарахування вказаних штрафних санкцій; зобов’язано відповідача - Приватне підприємство „А-Транс” надати суду письмові пояснення щодо оплати послуг, наданих за Договором №7-ТПВ/09-К від 31.12.2008 р., за актами №6-7-ТПВ/09-К наданих послуг по знешкодженню твердих побутових відходів за червень 2009 р., №7-7-ТПВ/09-К наданих послуг по знешкодженню твердих побутових відходів за липень 2009 р., №8-7-ТПВ/09-К наданих послуг по знешкодженню твердих побутових відходів за серпень 2009 р., з посиланням на номер та дату платіжних доручень по сплаті за надані послуги; зобов’язано сторін надати акт звірки взаєморозрахунків заборгованості за Договором №7-ТПВ/09-К на послуги із знешкодження (термічної переробки) твердих побутових відходів від 31.12.2008 р., з посиланням на акти наданих послуг по знешкодженню твердих побутових відходів, номер та дату платіжних доручень по сплаті за надані послуги, за період дії вищевказаного Договору.

09.02.2011 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення, до яких додані копії акту звірки взаєморозрахунків №1762 від 24.03.2010 р., акту звірки взаєморозрахунків №1763 від 01.02.2011 р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 09.02.2011 р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву на 21.02.2011 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2011 р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги ПП „А-Транс” у справі №7/175 на п’ятнадцять днів.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 21.02.2011 р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву на 02.03.2011 р.

02.03.2011 р. знято зі складу справу №7/175, у зв’язку з знаходженням головуючого судді Зубець Л.П. на лікарняному; наступне судове засідання призначено на 09.03.2011 р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 09.03.2011 р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву на 14.03.2011 р.

14.03.2011 р. через відділ документального забезпечення від відповідача надійшла заява про уточнення вимог апеляційної скарги, відповідно до якої останній просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2010 р. у справі №7/175 та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 35745,86 грн., в решті позовних вимог відмовити, розподілити між сторонами судові витрати.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 14.03.2011 р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив суд апеляційну скаргу, з урахуванням уточнених вимог, задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2010 р. у справі №7/175 та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 35745,86 грн., в решті позовних вимог відмовити, розподілити між сторонами судові витрати.

В письмових поясненнях позивача та в судовому засіданні апеляційної інстанції 14.03.2011 р. представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу частково, рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2010 р. у справі №7/175 змінити, винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 35745,86 грн., пеню, інфляційні втрати, 3% річних в розмірі, визначеному судом, з урахуванням суми основного боргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

31.12.2008 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією „Київенерго” в особі філіалу „Завод Енергія „Київенерго”, як виконавцем, та Приватним підприємством „А – Транс”, як замовником, укладено договір №7-ТПВ/09-К на послуги із знешкодження (термічної обробки) твердих побутових відходів (далі за текстом – Договір), відповідно до умов якого виконавець надає, а замовник отримує послуги із знешкодження (термічної переробки) твердих побутових відходів (надалі – послуги) позивачем в обсягах, визначених лімітом на утворення та розміщення відходів на 2009 рік та Дозволом на розміщення відходів на 2009 рік, виданих Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві та згідно з Додатком 1, що є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору замовник сплачує виконавцю вартість послуги у відповідності до тарифу, встановленого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради, діючого на момент надання таких послуг. На час укладання Договору тариф становив 83,30 грн. за одну тонну, крім того ПДВ 16,76 грн., всього за одну тонну - 100,56 грн.

В п. 2.2 Договору сторони погодили, що відповідач щомісячно сплачує до двадцять п'ятого числа вартість послуги, наданої в перші п'ятнадцять днів поточного місяця. Решту коштів відповідач сплачує до п'ятого числа наступного місяця.

Щомісячно до п’ятого числа складається акт наданих виконавцем замовнику послуг за попередній місяць (п.2.3 Договору).

Договір вступає в силу з 01.01.2009 р. і діє по 31.12.2009 р., а в частині взаєморозрахунків – до повного їх завершення (п.7.1 Договору).

Як вбачається з пояснень відповідача та не заперечується позивачем, на виконання умов договору позивачем протягом січня-серпня 2009 р. були надані відповідачу послуги на загальну суму в розмірі 101716,50 грн., сторонами складено та підписано акти наданих послуг №1-7-ТПВ/09-К за січень 2009 р. на суму 8140,33 грн., №2-7-ТПВ/09-К за лютий 2009 р. на суму 13443,86 грн., №3-7-ТПВ/09-К за березень 2009 р. на суму 12705,76 грн., №4-7-ТПВ/09-К за квітень 2009 р. на суму 13665,10 грн., №5-7-ТПВ/09-К за травень 2009 р. на суму 12610,22 грн., №6-7-ТПВ/09-К за червень 2009 р. на суму 12319,61 грн., №7-7-ТПВ/09-К за липень 2009 р. на суму 12706,76 грн., №1-7-ТПВ/09-К за серпень 2009 р. на суму 16124,86 грн.

Відповідачем повна вартість отриманих послуг оплачена не була, в зв’язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 35745,86 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту звірки розрахунків №1763 від 01.02.2011 р., підписаного сторонами та скріпленого печатками підприємств.

При цьому, як вбачається з вказаного акту звірки остання сплата була здійснена відповідачем 01.04.2010 р., тобто до винесення оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, з урахуванням умов Договору, а саме: п.2.2 Договору, суд апеляційної інстанції вважає, що заборгованість в розмірі 35745,86 грн. виникла 05.09.2009 р.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з вимогами частини першої статті 903 названого Кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, закон пов’язує виникнення у замовника обов’язку з оплати за договором про надання послуг з фактичним наданням послуги згідно з таким договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи зі змісту статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідні положення встановлені також в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичну вартість наданих позивачем послуг та здійснених відповідачем часткових оплат, за розрахунком апеляційного господарського суду, загальна сума заборгованості відповідача за послуги позивача склала 35745,86 грн.

В досудовому порядку відповідачем погашення заборгованості не здійснено. Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 35745,86 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу необхідно відмовити.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 3504,77 грн. станом на 18.03.2010 р.

Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п.1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Пунктом 3.4 Договору встановлено, що за прострочення замовником виконання зобов’язань по оплаті отриманих послуг, замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,1 % за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Згідно розрахунку суми пені, зробленого апеляційним господарським судом, з урахуванням розміру основного боргу, стягненню з відповідача підлягає сума пені в розмірі 6505,75 грн. за період прострочення з 05.09.2009 р. по 05.03.2010 р.

Проте, зважаючи на те, що господарський суд, приймаючи рішення, не має право виходити за межі позовних вимог, а позивач звернувся з вимогою про стягнення пені в розмірі 3504,77 грн., колегія суддів вважає, що сума пені підлягає стягненню в розмірі 3504,77 грн.

Отже, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 3504,77 грн. пені.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 288,06 грн. – 3% річних, 1563,75 грн. інфляційних втрат станом на 18.03.2010 р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до умов договору та чинного законодавства України у позивача наявні правові підстави вимагати стягнення з відповідача за порушення грошового зобов'язання трьох процентів річних та індексу інфляції.

Враховуючи те, що прострочення грошового зобов’язання розпочалося з 05.09.2009 р., за розрахунком суду апеляційної інстанції, сума трьох відсотків річних, нарахованих на суму основного боргу, яка підлягає стягненню в розмірі 35745,86 грн., за період з 05.09.2009 р. по 18.03.2010 р. становить 569,98 грн., сума інфляційних втрат за період вересня 2009 р. по березень 2010 р. становить 3072,12 грн.

Проте, зважаючи на те, що господарський суд, приймаючи рішення, не має право виходити за межі позовних вимог, а позивач звернувся з вимогою про стягнення 3% річних в розмірі 288,06 грн., інфляційних втрат в розмірі 1563,75 грн., колегія суддів вважає, що сума 3% річних підлягає стягненню в розмірі 288,06 грн., сума інфляційних втрат в розмірі 1563,75 грн.

Отже, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 288,06 грн. 3% річних, 1563,75 грн. інфляційних втрат.

Що стосується доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм процесуального права, слід зазначити наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 р. у справі №7/175 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі філіалу „Завод Енергія „Київенерго”, розгляд справи призначено на 13.05.2010 р., зобов’язано сторін надати додаткові докази.

В судове засідання 13.05.2010 р. представник відповідача не з’явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2010 р. відкладено розгляд справи на 03.06.2010 р.

В судове засідання 03.06.2010 р. представник відповідача не з’явився.

Як вбачається з матеріалів справи, поштова кореспонденція направлялась за вказаною в позовній заяві адресою: 03028, м. Київ, вул. Стратегічне шосе, 15, проте дана адреса є невірною, оскільки з 25.11.2009 р. місцезнаходження ПП „А-Транс” змінилося та відповідач знаходився за наступною адресою: 03150, м. Київ, вул. Горького, 97, про що були внесені зміни до ЄДРПОУ.

Отже, станом на день звернення позивача до Господарського суду міста Києва та прийняття рішення судом ПП „А-Транс” знаходилося за адресою: 03150, м. Київ, вул. Горького, 97, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження місцезнаходження відповідача за адресою вказаною в позовній заяві.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач про час та місце проведення судового засідання не був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Згідно із п.2 ч.3 ст.104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду – скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати по сплаті державного мита за звернення з позовною заявою, витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на сторін, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „А-Транс” задовольнити частково, рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2010 р. у справі №7/175 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „А-Транс” (03150, м. Київ, вул. Горького, 97, код ЄДРПОУ 31900672) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі філіалу „Завод Енергія „Київенерго” (02121, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 44, код ЄДРПОУ 26051472) 35745 (тридцять п’ять тисяч сімсот сорок п’ять) грн. 86 коп. – основного боргу, 1563 (одна тисяча п’ятсот шістдесят три) грн. 75 коп. – інфляційних втрат, 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 06 коп. – 3 % річних, 3504 (три тисячі п’ятсот чотири) грн. 77 коп. – пені, 411,02 (чотириста одинадцять) грн. 02 коп. – витрат по сплаті державного мита за звернення з позовною заявою, 208 (двісті вісім) грн. 57 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі філіалу „Завод Енергія „Київенерго” (02121, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 44, код ЄДРПОУ 26051472) на користь Приватного підприємства „А-Транс” (03150, м. Київ, вул. Горького, 97, код ЄДРПОУ 31900672) 27 (двадцять сім) грн. 02 коп. – витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Видачу поворотного наказу доручити Господарському суду міста Києва після надання доказів виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.11.2010 р. у справі №7/175.

Матеріали справи №7/175 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

17.03.11 (відправлено)