Рішення № 14290264, 16.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2011 р. Справа № 5023/1522/11

вх. № 1522/11

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

ПП "Айсор" - не з"явився

ТОВ "Українська ливарна компанія" - Судавцов Г.М. (довіреність від 01.07.10)

Харківської міської ради - Стрікова Л.В. (довіреність №08-11/3158/2-10 від 31.12.10)

Інспекції ДАБК у Харківській області - не з"явився

розглянувши справу за позовом ПП "Айсор", м. Харків

до ТОВ "Українська ливарна компанія", м. Харків

про виконання договірних зобов'язань

та зустрічний позов ТОВ "Українська ливарна компанія", м. Харків до

ПП "Айсор", м. Харків та до Харківської міської ради, м. Харків

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 2 - Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 10200 грн. за договором купівлі - продажу від 15.12.10, укладеним між сторонами.

Ухвалою суду від 09.03.11 було порушено провадження по справі.

До суду надійшов зустрічний позов відповідача до ПП "Айсор" та до Харківської міської ради про визнання за відповідачем права власності на технічно переоснащені та реконструйовані нежитлову будівлю (адміністративний корпус) літ. “Т-2” загальною площеюТОВ "Українська ливарна компанія" 895,2 кв.м, нежитлову будівлю (ливарний цех) літ. “Ц-3” загальною площею 19578,5 кв.м. та нежитлову будівлю (адміністративно - побутовий корпус) літ. “Ц1-3” загальною площею 2233,4 кв.м., що розташовані за адресою: пр. Московський, 277 в м. Харкові, який було прийнято судом до розгляду.

Розгляд справи було призначено на 16.03.11.

Представник позивача в судове засідання не з"явився.

Від позивача, через канцелярію суду, надійшла заява про відмову від позову.

Харківською міською радою було надано суду відзив на первісний позов позивача та на зустрічний позов відповідача, в якому Харківська міська рада просить суд відмовити в задоволенні позову ПП "Айсор", зустрічний позов ТОВ "Українська ливарна компанія" просить вирішити на розсуд суду за наявними матеріалами.

Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області надала суду пояснення щодо обставин справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, суд встановив наступне.

Позивач, в обгрунтування своїх вимог, вказує на те, що позивач, на підставі договору купівлі - продажу від "15" грудня 2010 року придбав у відповідача нерухоме майно (нежитлові будівлі): нежитлову будівлю здравпункту літ. «Т-2» загальною площею 889.2 кв. м.. що розташована по проспекту Московському. 277 у місті Харкові. та нежитлову будівлю виробничого будинку літ. «Ц-3» загальною площею 21667.5 кв. м. що розташована по проспекту Московському. 277 у місті Харкові вартістю 10200 грн., а відповідач в порушення умов договору (п. 1.7) ухиляється від його нотаріального посвідчення.

Згідно частини 4 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або погодженням сторін.

Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 335 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач не надав суду доказів фактичного виконання позивачем договірних зобов’язань, а саме, здійснення дій, направлених на нотаріальне посвідчення договору, здійснення розрахунку за договором з відповідачем, або доказів того, що відповідач ухиляєвся від виконання договору купівлі - продажу від 15.12.10.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких с необхідним для чинності правочину зокрема:

1 - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

2 - особа, яка вчинять правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3 - волевиявлення учасника правочину мас бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4 - правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

5 - правочин мас бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

6 - правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Спірний договір купівлі - продажу від 15.12.10 було укладено сторонами в простій письмові формі, та в подальшому його не було посвідчено нотаріально, що дає суду підстави прийти до висновку, що данний договір є недійсним.

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги ПП "Айсор" необгрунтованими, такими, що не підтверджуються наданими суду доказами та не підлягають задоволенню.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову, суд визнав її такою, що не підлягає прийняттю, оскільки, позивачем було безпідставно заявлено позовні вимоги до відповідача.

Дослідивши обставини, викладені в зустрічному позові ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ» та нададі до матеріалів справи документи, суд встановив наступне.

На підставі свідоцтва про право власності від 14.02.2005 року виданого на підставі розпорядження Харківського міського голови від 11.02.2005 року № 375 Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ» належать нежитлова будівля літ. «Т-2» загальною площею 889.2 кв.м. та нежитлова будівля літ. «Ц-3» загальною площею 21667,5 кв.м.

Рішенням Харківської міської ради від 14.10.2005 року № 199/05 «Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» ТОВ «УКРАЇНСЬКІЙ ЛИВАРНІЙ КОМПАНІЇ» надано в оренду земельну ділянку по просп. Московському, 277.

Відповідно до вищевказаного рішення між Харківською міською радою та ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,9910 га від 16.01.2006 року № 740667100003. укладений строком до

01.09.2030 року.

Рішенням виконавчого комітету від 25.12.2007 року № 1389 ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ» надано дозвіл на технічне переоснащення підприємства без зміни цільового призначення по пр. Московському, 277 на території, що відведена раніше.

Вищезазначеним рішенням ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ» дозволено виконати технічне переоснащення до 31.12.2009 року.

Рішенням сесії Харківської міської ради від 22.12.2010року № 30/10 ІОВ «УКРАЇНСЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ» продовжено строки проведення технічного переоснащення підприємства без зміни цільового призначення по пр. Московському. 277 до 31.12.2012р. на раніше відведеній території.

На виконання вищезазначених рішень ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ» за власні кошти технічно переоснащено та виконано реконструкцію нежитлової будівлі (адміністративного корпусу) літ. «Т-2» та технічно переоснащено та реконструйовано нежитлову будівлю літ. «Ц-3» в нежитлову будівлю (ливарного цеху) літ. «Ц-3» та нежитлову будівлю (адміністративно - побутового корпусу) літ. «Ц-3».

Після проведення технічного переоснащення та реконструкції загальна площа нежитлової будівлі (адміністративного корпусу) літ. «Т-2» по пр. Московському. 277 в м. Харкові складає 895,2 кв.м.

Загальна площа нежитлової будівлі (ливарного цеху) літ. «Ц-3» по пр. Московському, 277 в м. Харкові складає 19578.5 кв.м.

Загальна площа нежитлової будівлі (адміністративно - побутового корпусу) літ. «Ц -З» по пр. Московському, 277 в м. Харкові складає 2233.4 кв.м.

З метою підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації нежитлових будівель позивачем було замовлено у ТОВ «Творча архітектурна майстерня «АРДІ-КОНТУР» (ліцензія: серія АВ № 490987) технічні висновки про стан будівельних конструкцій та можливості експлуатації нежитлових будівель по пр.. Московському, 277 в м. Харкові.

Відповідно до розділу «Висновки та рекомендації» технічного висновку стан будівельних конструкцій на момент огляду забезпечує несучу здатність, достатню для експлуатації будівлі. Експлуатація не суперечить будівельно технічним, санітарним та протипожежним нормам.

Ст. 319 ЦК України закріплено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-яки дії, які не суперечать закону.

В результаті проведеного будівництва Позивачем було створено новий об'єкт права власності.

Згідно зі ст. 376 ч. 1 ЦК України будівля вважається самочинним будівництвом, якщо вона збудована без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.

Виходячи з того, що будівництво спірних приміщень проводилось без отримання належного дозволу на початок будівельних робіт та даний об'єкт не був прийнятий в експлуатацію в установленому порядку, він вважається самочинно збудованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) цією особою, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання. Також, слід зазначити, що підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Мін'юсту № 7/5 від 07.02.2002 р. є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності. Зважаючи на викладене вище, суд, визнав позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити в прийнятті заяви ПП "Айсор" про відмову від позову.

В позові ПП "Айсор" до ТОВ "Українська ливарна компанія" відмовити повністю.

Зустрічний позов ТОВ "Українська ливарна компанія" до ПП "Айсор" задовольнити повністю.

Зустрічний позов ТОВ "Українська ливарна компанія" до Харківської міської ради задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 32759676) право власності на технічно переоснащені та реконструйовані нежитлову будівлю (адміністративний корпус) літ. «Т-2» загальною площею 895,2 кв.м, нежитлову будівлю (ливарний цех) літ. «Ц-3» загальною площею 19578,5 кв.м. та нежитлову будівлю (адміністративно - побутовий корпус) літ. «Ц -3» загальною площею 2233,4 кв.м., що розташовані за адресою: пр. Московський, 277 в м. Харкові.

Суддя Тихий П.В.