Рішення № 14290244, 11.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2011 р. Справа № 40/349-10

вх. № 11229/4-40

Суддя господарського суду Яризько В.О.

при секретарі судовогозасідання Лобода Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - за первісним позовом - ОСОБА_5.(дов.)

відповідача - за первісним позовом - Булижин І.В. (дов.)

розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків

до Закритого акціонерного товариства "Елтехком", м. Харків

про стягнення 167218,50 грн., повернення обладнання та визнання договорів дійсними

та зустрічному позову Закритого акціонерного товариства "Елтехком", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про визнання недійсними договорів

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ФОП ОСОБА_3, звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ЗАТ "Елтехком". Після уточнення позовних вимог, які прийняті судом, позивач просить суд :

- визнати договори оренди автомобілів № К03-0301-07/А від 03 січня 2007 року, №К02-0301-08/А від 03 січня 2008 року, №К01-0301-07/А від 03 січня 2007 року, №К01-0301-08/А від 03 січня 2008 року, №К02-0301-07/А від 03 січня 2007 року дійсними;

- стягнути з Закритого акціонерного товариства "Елтехком" 114907,90 грн. боргу за надані послуги за договорами оренди, 16665,44 грн. штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань, 35645,16 грн. неустойки за невиконання орендарем обов'язку щодо повернення орендованого майна орендодавцю після припинення договору оренди;

- зобов'язати Закрите акціонерне товариство "Елтехком" у повній відповідності до діючих нормативних актів щодо прийому-передачі обладнання, повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 обладнання, яке було об'єктом оренди згідно переліку, наведеному у акті прийому-передачі обладнання до договору № 03/01-08 від 03 січня 2008 року на загальну балансову вартість 63063,24 грн. не пізніше 20 робочих днів з дня набрання законної сили рішенням суду;

- покласти на відповідача судові витрати, в тому числі витрати на послуги адвоката в сумі 16700,00грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2302,82 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236,00 грн.

ЗАТ "Елтехком" заявлена зустрічна позовна вимога, яка прийнята до сумісного розгляду з первісним позовом, про визнання недійсними з моменту укладення договору оренди автомобіля №К03-0301-07/А від 03 січня 2007 року, договору оренди автомобіля №К02-0301-08/А від 03 січня 2008 року, договору оренди автомобіля №К01-0301-07/А від 03 січня 2007 року, договору оренди автомобіля №К01-0301-08/А від 03 січня 2008 року, договору оренди автомобіля №К02-0301-07/А від 03 січня 2007 року у зв'язку із їх нікчемністю і недосягненням між сторонами згоди по усіх істотних умовах під час укладення договору та визнання недійсним з моменту укладення договору оренди обладнання №03/01-08 від 03 січня 2008 року у зв'язку із недосягненням між сторонами згоди по усіх істотних умовах під час укладення договору.

В слуханні справи оголошувались перерви до 10.03.2011р. о 14:30 год., 11.03.2011р. о 12:00 год.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримує уточнені позовні вимоги в повному обсязі, проти зустрічного позову заперечує та просить застосувати до зустрічних позовних вимог строк позовної давності (заява т.2 а.с.1-2).

Відповідач за первісним позовом проти позову заперечує, просить застосувати строк позовної давності в частині стягнення штрафних санкцій, а також в частині стягнення основної заборгованості, обов'язок по сплаті якої виник більше ніж за 3 роки до подачі позовної заяви. Підтримує зустрічну позовну заяву.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди автомобіля № К03-0301-07/А від 03.01.07р., за умовами якого позивач за первісним позовом (орендодавець) передає відповідачу (орендатор) в тимчасове користування автомобіль моделі ЗИЛ 433100, реєстраційний номер НОМЕР_1. За користування автомобілем встановлена орендна плата в розмірі 0,60 грн. за 1 км пробігу, але не менше ніж 2000,00 грн. в місяць (п.2.1 Договору), оплата здійснюється поквартально, обсяг виконаного пробігу оформлюється актом (п.2.3 Договору). Орендар зобов'язаний здійснити оплату орендної плати протягом 10 робочих днів після підписання акту (п.п.3.1.1 Договору). Строк дії договору встановлений до 31.12.2007р. (п.5.1 Договору).

Позивачем були виконані свої зобов'язання за договором, а саме автомобіль моделі ЗИЛ 433100, реєстраційний номер НОМЕР_1, був переданий відповідачу на підставі акту прийому-передачі від 03.01.2007р.

До договору були складені акти прийому передачі послуг по оренді за період з 31.01.2007р. по 31.12.2007р., які підписані обома сторонами.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди автомобіля № К02-0301-08/А від 03.01.08р., за умовами якого позивач за первісним позовом (орендодавець) передає відповідачу (орендатор) в тимчасове користування автомобіль моделі ЗИЛ 433100, реєстраційний номер НОМЕР_1. За користування автомобілем встановлена орендна плата в розмірі 0,80 грн. за 1 км пробігу, але не менше ніж 2800,00 грн. в місяць (п.2.1 Договору), оплата здійснюється поквартально, обсяг виконаного пробігу оформлюється актом (п.2.3 Договору). Орендар зобов'язаний здійснити оплату орендної плати протягом 10 робочих днів після підписання акту (п.п.3.1.1 Договору). Строк дії договору встановлений до 31.12.2008р. (п.5.1 Договору).

До договору були складені акти прийому передачі послуг по оренді автомобілю за період з 31.01.2008р. по 28.08.2008р., які підписані обома сторонами, що підтверджує, що позивачем зобов'язання за договором були виконані належним чином.

Додатковою угодою від 28.08.2008р. сторони розірвали договір № К02-0301-08/А від 03.01.08р. за згодою сторін.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди автомобіля № К01-0301-07/А від 03.01.07р., за умовами якого позивач за первісним позовом (орендодавець) передає відповідачу (орендар) в тимчасове користування автомобіль моделі ЗАЗ 110557, реєстраційний номер НОМЕР_2. За користування автомобілем встановлена орендна плата в розмірі 0,20 грн. за 1 км пробігу, але не менше ніж 450,00 грн. в місяць (п.2.1 Договору), оплата здійснюється поквартально, обсяг виконаного пробігу оформлюється актом (п.2.3 Договору). Орендар зобов'язаний здійснити оплату орендної плати протягом 10 робочих днів після підписання акту (п.п.3.1.1 Договору). Строк дії договору встановлений до 31.12.2007р. (п.5.1 Договору).

Позивачем були виконані свої зобов'язання за договором, а саме автомобіль моделі ЗАЗ 110557, реєстраційний номер НОМЕР_2, був переданий відповідачу на підставі акту прийому-передачі від 03.01.2007р.

До договору були складені акти прийому передачі послуг по оренді за період з 31.01.2007р. по 31.12.2007р., які підписані обома сторонами.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди автомобіля № К01-0301-08/А від 03.01.08р., за умовами якого позивач за первісним позовом (орендодавець) передає відповідачу (орендар) в тимчасове користування автомобіль моделі ЗАЗ 110557, реєстраційний номер НОМЕР_2. За користування автомобілем встановлена орендна плата в розмірі 0,40 грн. за 1 км пробігу, але не менше ніж 600,00 грн. в місяць (п.2.1 Договору), оплата здійснюється поквартально, обсяг виконаного пробігу оформлюється актом (п.2.3 Договору). Орендар зобов'язаний здійснити оплату орендної плати протягом 10 робочих днів після підписання акту (п.п.3.1.1 Договору). Строк дії договору встановлений до 31.12.2007р. (п.5.1 Договору).

До договору були складені акти прийому передачі послуг по оренді автомобілю за період з 31.01.2008р. по 28.08.2008р., які підписані обома сторонами, що підтверджує, що позивачем зобов'язання за договором були виконані належним чином.

Додатковою угодою від 28.08.2008р. сторони розірвали договір № К01-0301-08/А від 03.01.08р. за згодою сторін.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди автомобіля № К02-0301-07/А від 03.01.07р., за умовами якого позивач за первісним позовом (орендодавець) передає відповідачу (орендар) в тимчасове користування автомобіль моделі ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_3. За користування автомобілем встановлена орендна плата в розмірі 0,40 грн. за 1 км пробігу, але не менше ніж 900,00 грн. в місяць (п.2.1 Договору), оплата здійснюється поквартально, обсяг виконаного пробігу оформлюється актом (п.2.3 Договору). Орендар зобов'язаний здійснити оплату орендної плати протягом 10 робочих днів після підписання акту (п.п.3.1.1 Договору). Строк дії договору встановлений до 31.12.2007р. (п.5.1 Договору).

Позивачем були виконані свої зобов'язання за договором, а саме автомобіль моделі ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_3, був переданий відповідачу на підставі акту прийому-передачі від 03.01.2007р.

До договору були складені акти прийому передачі послуг по оренді за період з 31.01.2007р. по 31.07.2007р., які підписані обома сторонами.

Додатковою угодою від 31.08.2007р. сторони розірвали договір № К02-0301-07/А від 03.01.07р. за згодою сторін.

Крім того між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди обладнання № 03/01-08 від 03.01.08р., за умовами якого позивач за первісним позовом (орендодавець) передає відповідачу (орендар) в тимчасове користування обладнання за актом прийому-передачі. За користування обладнанням встановлена орендна плата в розмірі 2500,00 грн. на місяць (п.3.1 Договору). Орендар зобов'язується щоквартально не пізніше 10-го числа місяця наступного за кварталом оформляти акти виконаних робіт згідно даного договору (п.3.2 Договору). Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок орендодавця на підставі оформлених актів по наданню послуг протягом 10 календарних днів на вимогу орендодавця (п.3.3 Договору). Відповідно до п. 10 Договір укладений на невстановлений термін.

Позивачем були виконані свої зобов'язання за договором та передано відповідачу обладнання згідно акту прийому-передачі від 03.01.2008р. (т.1 а.с. 81-83).

До договору оренди обладнання за період з 31.01.2008р. по 31.12.2008р. були складені акти прийому-передачі послуг.

Як зазначив позивач, відповідач з січня 2009р. припинив складання актів прийому-передачі без достатніх підстав.

12.02.2010р. відповідач звернувся до позивача з листом про розірвання договору оренди обладнання від 03.01.2008р. з 12.05.2010р., а отже договір оренди обладнання є розірваним з 12.05.2010р.

Відповідач за первісним позовом просить визнати недійсними зазначені договори, при цьому в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що при укладанні вказаних договорів не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, крім того договори оренди автомобілів повинні були посвідчуватись нотаріально, що не було зроблено.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину передбачені статтею 203 ЦК України, а саме :

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Дослідивши умови вищезазначених договорів, суд дійшов висновку, що вказаними договорами передбачені всі суттєві умови, що є обов'язковими для договору оренди майна, а саме предмет оренди, вартість орендної плати, строки її внесення та строк оренди.

Згідно ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

В силу частини 1 статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Разом з тим, якщо правочин повністю або частково виконаний однією зі сторін, а інша ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд відповідно до частини другої статті 220 ЦК України за вимогою сторони, що виконала правочин (або її правонаступника), може визнати його дійсним.

Таким чином, якщо сторонами нікчемного правочину виконані його умови, то виникає потреба у визнанні нікчемного договору недійсним.

При цьому судом встановлено, що спірні договори оренди є виконаними з боку позивача, таке виконання прийнято відповідачем, та на даний час вказані договори є розірваними, а отже визнання недійсним договору є неможливим навіть при дотриманні сторонами договору вимог щодо його оформлення.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову, а також в частині первісного позову щодо визнання договорів дійсними.

Судом встановлено, що відповідач отримав в тимчасове користування (оренду) від позивача автомобілі на підставі договорів оренди № К03-0301-07/А від 03.01.07р., № К01-0301-07/А від 03.01.07р., № К02-0301-07/А від 03.01.07р., № К01-0301-08/А від 03.01.08р., № К02-0301-08/А від 03.01.08р., користувався ними, що підтверджується актами прийому-передачі послуг, які підписані обома сторонами, однак відповідач за первісним позовом не здійснив оплату орендної плати, у зв'язку з чим виникла наступна заборгованість :

- за договором оренди автомобіля № К03-0301-07/А від 03.01.07р. за період з липня 2007р. по грудень 2007р. у сумі 12000,00 грн.;

- за договором оренди автомобіля № К02-0301-08/А від 03.01.08р. за період з січня по серпень 2008 р. у сумі 22400,00 грн.

- за договором оренди автомобіля № К01-0301-07/А від 03.01.07р. за період з липня 2007р. по грудень 2007р. у сумі 2700,00 грн.

- за договором оренди автомобіля № К01-0301-08/А від 03.01.08р. за період з січня по серпень 2008 р. у сумі 5120,80 грн.

- за договором оренди автомобіля № К02-0301-07/А від 03.01.07р. за період з липня по серпень 2007р. у сумі 1800,00 грн.

Суд зазначає, що відповідач визнає факт отримання автомобілів та використання їх у своїй господарській діяльності, але не в повному обсязі сплачував орендну плату, та не спростовує наявність заборгованості по орендній платі, що зазначена позивачем, доказів перерахування такої заборгованості суду не надав.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обовязок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобовязання з оплати орендної плати.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Згідно ч.3 та ч.4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що позивач звернувся з даним позовом до суду 24.12.2010р. та те, що умовами зазначених договорів оренди автомобілів передбачений строк сплати орендної плати протягом 10 робочих днів після підписання акту, суд дійшов висновку, що строк позовної давності щодо стягнення орендної плати за період з липня 2007р. по листопад 2007р. сплинув, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Таким чином стягненню з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по орендній платі за автомобілі у загальній сумі 29970,80 грн., в т.ч.:

- за договором оренди автомобіля № К03-0301-07/А від 03.01.07р. за грудень 2007р. - 2000,00 грн.;

- за договором оренди автомобіля № К02-0301-08/А від 03.01.08р. за період з січня по серпень 2008 р. - 22400,00 грн.

- за договором оренди автомобіля № К01-0301-07/А від 03.01.07р. за грудень 2007р. у сумі 450,00 грн.

- за договором оренди автомобіля № К01-0301-08/А від 03.01.08р. за період з січня по серпень 2008 р. у сумі 5120,80 грн.

Судом також встановлено, що відповідач за первісним позовом отримав від позивача за первісним позовом обладнання за договором № 03/01-08 від 03.01.2008р., що не заперечується відповідачем, однак протягом дії договору з січня 2008р. по 12.05.2010 р. не здійснив оплату орендної плати, а також до теперішнього часу не повернув обладнання позивачу за первісним позовом.

Відповідач не заперечує факту отримання та знаходження у нього отриманого обладнання на теперішній час, при цьому вказує, що відсутнє підтвердження факту користування ним обладнанням з січня 2009р. (відсутні акти прийому-передачі), він не користувався обладнанням, а отже і не повинен сплачувати орендну плату.

Суд не приймає посилання відповідача за первісним позовом на неможливість користування ним отриманим обладнанням та на відсутність актів прийому-передачі послуг по оренді, оскільки відповідно до умов договору оренди обладнання від 03.01.2008р. саме на відповідача покладається обов'язок по складанню актів прийому-передачі послуг по оренді обладнання (п.3.2.), та відповідно до п.7.1 Договору кожна з сторін має право за власною ініціативою, без узгодження з іншою стороною, розірвати даний договір, письмово попередити іншу сторону за 3 календарні місяці до розірвання договору, однак відповідач за первісним позовом скористався правом на розірвання договору лише в лютому 2010р.

Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідачем за первісним позовом не надано обґрунтування та не доведено, що майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

А отже викладене свідчить про те, що до лютого 2010р. він користувався обладнанням та його задовольняли умови договору оренди обладнання.

Позивач звертався до відповідача з листами № 001-10 від 19.01.10р., листа № 002-10 від 22.02.10, № 005 від 01.04.10р.) щодо виконання їм своїх обов'язків по оформленню актів виконання послуг (робіт) та виконання їм своїх обов'язків по сплаті орендної плати.

Листи були отримані відповідачем, але відповіді на них не було надано.

Заборгованість по орендній платі за орендоване обладнання за період з січня 2008р. по 11.05.2010р. (день розірвання договору оренди) складає 70887,10 грн.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Судом встановлено, що підтверджено відповідачем, що обладнання, яке ним отримано в тимчасове користування позивачу за первісним позовом до теперішнього часу не повернуто.

Отже позивачем правомірно нарахована неустойка в розмірі подвійної плати за користування річчю за період з 12.05.2010р. по 15.12.2010р. у розмірі 35645,16 грн., а також правомірно заявлені вимоги про зобов'язання відповідача за первісним позовом повернути отримане обладнання.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за орендоване обладнання в сумі 70887,10 грн., неустойки в сумі 35645,16 грн. та зобов'язання відповідача за первісним позовом повернути отримане обладнання підлягають задоволенню.

Крім того позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача штрафні санкції, які нараховані ним на підставі ч.6 ст. 231 ГК України, за несвоєчасну сплату орендної плати, в загальній сумі 16665,44 грн.

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, а статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, поняття штрафних санкцій є більш широким, ніж поняття неустойки, і включає в себе також адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Оскільки ГК України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у ЦК України. При цьому слід враховувати, що відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка (штраф, пеня) може бути лише грошовою сумою і не може бути іншим майном.

Виходячи з формули, що застосована позивачем, ним нараховується саме пеня.

Відповідно до п.6. ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд зазначає, що дана норма є загальною та не встановлює розмір пені, а лише встановлює механізм її розрахунку та вказує на те, що сторони мають право встановлювати розмір пені за своїм розсудом.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже з аналізу даних норм витікає, що сторони повинні передбачити умовами договору можливість нарахування пені за порушення зобов'язань за договором, однак як вбачається з умов спірних договорів, вони не містять умови щодо нарахування пені в разі прострочення оплати орендної плати, тому позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій (пені) є необґрунтованими та такими, що не відповідають умовам договорів та нормам чинного законодавства, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій у загальній сумі 16665,44 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме витрати по сплаті державного мита в сумі 1365,03 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. , за зустрічним позовом - повністю на відповідача за первісним позовом.

Позивач за первісним позовом також просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 16700,грн. На підтвердження понесення вказаних витрат позивачем наданий договір № 1/12-10 від 15.12.2010р. на надання послуг адвоката, укладений з адвокатом ОСОБА_4, та товарний чек про фактичну сплату адвокату 16700,00 грн.

Відповідно до договору № 1/12-10 від 15.12.2010р. адвокат надає клієнту послуги по захисту майнових інтересів клієнту у відносинах з боржником - ЗАТ "Елтехком" , складання правових, в тому числі процесуальних документів, забезпечення представництва в державних органах, в т.ч. судах (п.1.2 Договору), пунктом 2.1 Договору позивач надав адвокату право підпису в якості представника листів-вимог, претензій, позовних заяв, відзивів на позов, а також інші права, що надані позивачу, відповідачу.

Суд зазначає, що доказів виконання адвокатом взятих на себе обов'язків по договору № 1/12-10 від 15.12.2010р. (актів прийому-виконання робіт, тощо) суду не надано. Так, позовна заява та інші документи, що подані позивачем по даній справі, підписані особисто позивачем, по суті спір не представляє особливу складність та не потребує вивчення великого обсягу нормативної бази, у судових засіданнях по даній справі адвокат участь не приймав, а за таких обставин суд вважає необґрунтованим вимоги щодо стягнення витрат на послуги адвоката та відмовляє в задоволенні стягнення витрат на послуг адвоката.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Елтехком" (61099 м. Харків, вул. Лодзинська, 7, код 31555656, р/р 260080139104 ВАТ "Інпромбанк" м. Харків МФО 351878, р/р 26007052298354 ПАТ КБ "Приватбанк" м. Харків МФО 351533) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61060 АДРЕСА_1, код НОМЕР_4, р/рНОМЕР_5Харківське ГРУ Приватбанку в м. Харкові МФО 351533) заборгованість у загальній сумі 136503,06 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1365,03 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Зобов'язати Закрите акціонерне товариство "Елтехком" (61099 м. Харків, вул. Лодзинська, 7, код 31555656, р/р 260080139104 ВАТ "Інпромбанк" м. Харків МФО 351878, р/р 26007052298354 ПАТ КБ "Приватбанк" м. Харків МФО 351533) повернути фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 (61060 АДРЕСА_1, код НОМЕР_4, р/НОМЕР_5 Харківське ГРУ Приватбанку в м. Харкові МФО 351533) обладнання, отримане за договором № 03/01-08 від 03.01.2008р., за актом прийому-передачі орендованого обладнання від 03.01.2008р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Яризько В.О.

Повний текст рішення підписаний 16.03.2011р.