Рішення № 14290245, 15.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2011 р. Справа № 5023/567/11

вх. № 567/11

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання Гончар О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб", м. Харків

про стягнення 21886,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 21886,23 грн., у тому числі 20949,09 грн. основного боргу, 295,13 грн. - інфляційних витрат, 3% річних в сумі 104,10 грн., 537,91 грн. - штрафу за договором поставки товару б/н, укладеним між сторонами 04 січня 2010 року, а також просить суд стягнути з відповідача судові витрати по сплаті державного мита в сумі 218,86 грн., 236,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 6000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката в сумі 6000,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В попередньому судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних попередньою ухвалою суду документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

04 січня 2010 року між ТОВ "Ріо" (Постачальник) та ТОВ "Промснаб" (Покупець) укладений договір поставки товару.

У відповідності до п. 1.1 договору Постачальник зобов'язався поставити товар: пиво, мінеральні води та напої в асортименті. Конкретний асортимент (номенклатура), кількість, вартість товару, види товару вказуються в товарно-транспортних накладних. Всі накладні, оформлені Сторонами у відповідності та на виконання договору, є його невід'ємними частинами.

Відповідач, у відповідності до п. 3.2 договору, зобов'язався оплачувати вартість товару за даним договором на момент поставки товару, але не пізніше 23 (двадцяти трьох) календарних днів з моменту отримання товару. Підставою для розрахунків є накладні, які є невід'ємною частиною вказаного договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав належним чином свої договірні зобов'язання, передав відповідачеві товар за відповідними накладними, належним чином засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов’язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість наданих позивачем послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 20949,09 грн., яка до цього часу не погашена.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 20949,09 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов'язання, своєчасно не оплачував надані позивачем послуги за договором, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних та 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 295,13 грн. інфляційних витрат та 104,10 грн. 3% річних обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 3.3. Договору за прострочення платежів Покупець сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань" від 22.11.1996р. Таким чином, позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 537,91 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 219,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись ст. ст. 509, 252, 526 ЦК України, ст.ст. 216, 217, 230 Господарського кодексу України ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" (61002, м. Харків, вул. М. Бажанова, 21/23, код ЄДРПОУ 24124416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 155-а, кв. 40, код ЄДРПОУ 31149540, розрахунковий рахунок 260000133044 в АТ "Свербанк России" МФО 320627) 20949,09 грн. основного боргу, 295,13 грн. - інфляційних витрат, 3% річних в сумі 104,10 грн., 537,91 грн. - штрафу, 219,00 грн. - витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний ___ березня 2011 року.