Рішення № 14290198, 02.03.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

02 березня 2011 року справа № 5020/19/2011 За позовомПублічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”,

ідентифікаційний код 09807750

(61050, м. Харків, пр. Московський, 60)

доТовариства з обмеженою відповідальністю „ЮВА”,

ідентифікаційний код 24030112

(99040, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 97, кв. 61)

про стягнення 154109,13 грн.,

Суддя Головко В.О.,

Представники сторін:

позивач (Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”) Брикіна О.С., представник, довіреність №142 від 28.01.2011, дійсна до 31.12.2011;

відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю „ЮВА”) явку уповноваженого представника не забезпечив.

Обставини справи:

28.12.2010 Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк” (далі позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮВА” (далі відповідач) про стягнення з відповідача солідарно 154109,13 грн., з яких: 99998,94 грн. заборгованість за овердрафтом (основний борг); 43021,81 грн. заборгованість по процентах; 11088,38 грн. штрафні санкції (пеня) за несвоєчасне повернення заборгованості за овердрафтом та сплату процентів, відповідно до договору овердрафту в гривні №01/07/08/2 від 01.07.2008.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, на підставі договору поруки №01/07/08-П/2 від 01.07.2008 та статті 543 Цивільного кодексу України несе солідарний обовязок за договором овердрафту в гривні №01/07/08/2 від 01.07.2008, який ним не виконується.

У судові засідання 16.02.2011, 02.03.2011 відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не сповістив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення /том 1, арк. с. 16/.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що явка учасників процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини сторін, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

02.02.2011 відповідач надав клопотання про припинення провадження у справі, посилаючись на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 26.11.2010 у справі №2-3607/10, яким з поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮВА” ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк” стягнуто 123886,13 грн., з яких: 99998,94 грн. заборгованість за кредитом; 13022,10 грн. заборгованість по процентах; 10865,09 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, процентів та комісії /том 1, арк. с. 27/.

Суд відхилив заявлене клопотання відповідача як необґрунтоване, про що зазначено в ухвалі господарського суду м. Севастополя від 02.02.2011 /том 1, арк. с. 110-111/.

Утім, 23.02.2011 відповідач вдруге надав клопотання про припинення провадження у справі /том 1, арк. с. 140-141/, посилаючись на ті ж самі обставини, що їх викладено в клопотанні від 02.02.2011.

Розглянувши повторне клопотання відповідача про припинення провадження у справі, заслухавши думку представника позивача, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про його відхилення, зважаючи на таке.

Дійсно, як правильно зазначає відповідач в своєму клопотанні, виконання солідарного обовязку у повному обсязі одним із боржників припиняє обовязок решти солідарних боржників перед кредитором (ч. 4 ст. 543 ЦК України).

Проте, обовязок решти солідарних боржників перед кредитором припиняється лише в разі виконання солідарного обовязку у повному обсязі одним з боржників. Тобто солідарні боржники залишаються зобовязаними доти, доки їхній обовязок не буде виконаний у повному обсязі, а тому наявність рішення суду про стягнення боргу з поручителя за відсутності доказів його фактичного повного виконання, не позбавляє кредитора права вимагати виконання обовязку і від боржника.

До того ж всі права кредитора в зобовязанні, забезпеченому порукою, переходять до поручителя в разі виконання ним зобовязання (ч. 2 ст. 556 ЦК України). Власне рішення суду про стягнення з поручителя ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості та штрафних санкцій ще не свідчить про його виконання, оскільки виконання судових рішень здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”, тому твердження відповідача про те, що до ОСОБА_1 перейшли права кредитора, а ПАТ „УкрСиббанк” не має права предявляти вимоги до ТОВ „ЮВА” є хибним.

Беручи до уваги вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі та відхиляє його.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав.

З урахуванням вищенаведеного суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами (в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк”, який відповідно до Закону України „Про акціонерні товариства” змінив своє найменування на „Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк” /том 1, арк. с. 93/ (Банк), та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЮВА” (Позичальник) укладено договір овердрафту в гривні №01/07/08/2 (далі Договір) /том 1, арк. с. 11-14/.

При цьому під терміном „овердрафт” в Договорі розуміється короткостроковий кредит, що надається Позичальникові понад залишок його коштів на поточному рахунку в банку в межах заздалегідь обумовленої суми (ліміт овердрафту) шляхом здійснення платежів з поточного рахунку Позичальника.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Банк надає Позичальнику овердрафт за поточним рахунком останнього №26000068946600, відкритим в АКІБ „УкрСиббанк”, зі сплатою процентів, інших платежів, відповідно до умов Договору.

Позичальник має можливість отримання овердрафту, починаючи із дня складання та підписання Сторонами цього Договору по 30.06.2009 включно, якщо інший термін припинення надання овердрафту не встановлено Договором (пункт 1.2. Договору).

Згідно з пунктом 1.5. Договору Банк встановив Позичальнику ліміт овердрафту в сумі 100000,00 грн.

Позивач на виконання умов Договору надав відповідачеві овердрафт в сумі 100000,00 грн., що підтверджується випискою за рахунком №26000068946600 /том 1, арк. с. 83-86/.

Пунктом 2.3. Договору передбачено право Банку зменшувати розмір ліміту овердрафту у разі погіршення фінансового стану Позичальника та в інших випадках, визначених внутрішніми документами Банку.

Пунктом 2.4.2. Договору встановлено, що за наявності умов для зменшення розміру ліміту овердрафту, Банк має право зменшити його самостійно, про що письмово повідомляє Позичальника за 10 (десять) робочих днів до дати встановлення нового розміру ліміту овердрафту. В такому разі Банк у листі до Позичальника повинен зазначити дату встановлення та розмір нового ліміту. При цьому додаткова угода до Договору про зменшення ліміту овердрафту не укладається, а Позичальник зобовязаний на дату встановлення нового ліміту зменшити заборгованість до суми нового ліміту овердрафту. У разі відсутності зменшення заборгованості Позичальника за овердрафтом на дату встановлення нового ліміту, Банк припиняє надання овердрафту Позичальнику та визнає строк погашення таким, що настав, а заборгованість Позичальника за овердрафтом належною до повернення з наступного робочого дня після дати встановлення нового ліміту.

Аналогічні положення містяться в Положенні про овердрафтне кредитування субєктів господарювання, затверджене на засіданні ККВУ 09.08.2005, протокол №77 (зі змінами від 15.12.2006, протокол засідання ПТК №175) /том 1, арк. с. 33а-72/.

19.11.2008 позивач, на виконання Постанови НБУ №319 „Про додаткові заходи щодо діяльності банків”, на підставі Розпорядження Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк” №591 від 19.11.2008 „Про порядок зниження лімітів овердрафтів клієнтів середнього і малого бізнесу субєктів господарської діяльності”, надіслав відповідачеві листа про намір зменшити розмір ліміту овердрафту та встановити з 28.11.2008 новий у сумі 66666, 67 грн. /том 1, арк. с. 15/.

12.01.2009 позивач, керуючись Положенням про овердрафтне кредитування субєктів господарювання /том 1, арк. с. 33/, надіслав відповідачеві лист про намір зменшити розмір ліміту овердрафту та встановити з 23.01.2009 новий у сумі 56336,00 грн. /том 1, арк. с. 16/. Зазначений лист отриманий особисто директором ТОВ „ЮВА” 14.01.2009, про що свідчить його підпис на примірнику листа-повідомлення.

Сторони домовились, що за час фактичного користування овердрафтом Позичальник сплачує Банку проценти з розрахунку 30 (тридцять) відсотків річних (пункт 2.6.3. Договору в редакції Додаткової угоди від 24.12.2008 /том 1, арк. с. 131/).

Згідно з пунктом 2.8.1. Договору, за час фактичного користування грошовими коштами Банку відповідно до умов, визначених цим Договором, на відповідну суму овердрафту нараховуються та сплачуються проценти.

Базою для нарахування процентів є дебетове сальдо поточного рахунку Позичальника. При цьому кількість днів при нарахуванні процентів визначається за методом „факт/факт”, що передбачає використання фактичної кількості днів у місяці та році (пункт 2.8.3. Договору).

За змістом пункту 2.8.5. Договору нарахування процентів здійснюється щомісячно наступним чином:

-перший раз за період із відповідної години дня надання овердрафту по день та годину, що передує дню нарахування процентів у поточному місяці;

-протягом дії Договору із дня попереднього нарахування процентів по день, що передує дню нарахування процентів у поточному місяці;

- у разі припинення дії цього Договору із дня попереднього нарахування процентів по годину дня остаточного погашення заборгованості, якщо інше не визначено умовами цього Договору.

У разі, якщо згідно з умовами та протягом дії цього Договору заборгованість Позичальника була перенесена на рахунки для обліку простроченої кредитної заборгованості, нарахування процентів здійснюється щомісячно наступним чином:

-на рахунку обліку заборгованості за овердрафтом з дня попереднього нарахування процентів по день, що передує здійсненню такого переносу заборгованості;

-на інших рахунках, після перенесення із дня перенесення такої заборгованості по день нарахування процентів, включно.

Днем нарахування процентів є останній робочий день місяця.

Відповідно до пункту 2.8.7. Договору, у разі відсутності надходження коштів на поточний рахунок Позичальника та непогашення суми овердрафту та/або процентів за його користування відповідно до встановлених термінів їх погашення, наявна заборгованість Позичальника переноситься на рахунок простроченої кредитної заборгованості Позичальника в повному обсязі, враховуючи прострочену частину овердрафту та/або частину овердрафту, строк погашення якої не настав. Таким чином наявна заборгованість Позичальника по сумі овердрафту, сумі нарахованих та не погашених процентів переноситься на відповідні рахунки з обліку простроченої кредитної заборгованості Позичальника і підлягає погашенню згідно з вимогами пункту 2.10.1. Договору. При цьому вважається, що строк погашення овердрафту настав, а ліміт овердрафту підлягає скасуванню, у тому числі в частині невикористаного його ліміту.

Як убачається з пункту 2.10.1. Договору, Сторони погодились, що у випадку застосування пунктів 2.4.2. [зменшення ліміту овердрафту], 2.8.7. [відсутність надходження коштів на поточний рахунок Позичальника та непогашення суми овердрафту та/або процентів за користування ним відповідно до встановлених термінів їх погашення] Договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами, Банк визнає строк погашення овердрафту таким, що настав, а Позичальник визнає заборгованість за овердрафтом належною до повернення. У даному випадку заборгованість за овердрафтом є обовязковою до повернення з дня отримання Позичальником відповідної письмової вимоги Банку, при цьому Позичальник зобовязується достроково повернути отриманий овердрафт та плату за користування ним у встановлений Банком достроковий термін у повному обсязі.

Новий строк погашення заборгованості за овердрафтом та плати за користування овердрафтом, згідно з вимогою Банку не може перевищувати 7 робочих днів із дати відправлення Банком вищевказаної вимоги Позичальнику.

Вимога Банку стосовно дострокового погашення овердрафту надсилається поштою (лист із повідомленням про вручення або цінний лист з описом та повідомленням про вручення) та/або доставляється курєром на адресу Позичальника, зазначену у розділі 10 Договору.

У разі зміни місцезнаходження (місця проживання) та/або фактичної адреси Позичальником без попереднього про це повідомлення Банку чи інших навмисних дій Позичальника, у звязку з чим письмова вимога Банку не отримана Позичальником, строк повернення овердрафту та плати за користування ним в такому випадку встановлюється через 7 робочих днів із дати відправлення Банком вказаної вимоги Позичальникові на відому Банку адресу.

16.12.2009 позивач, на виконання пункту 2.10.1. Договору, надіслав відповідачеві Заяву №136/16/225, якою вимагав погасити заборгованість за кредитом та процентами протягом 7 днів із дня отримання вимоги /том 1, арк. с. 17/. Відповідач отримав дану вимогу 11.01.2010, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення /том 1, арк. с. 17 зворотний бік/.

Строк дії Договору визначений сторонами з 01.07.2008 по 30.06.2009 (пункти 1.2., 7.1. Договору). Якщо на дату закінчення строку дії договору у Позичальника є заборгованість перед Банком, Договір діє до повного виконання відповідачем своїх зобовязань, але у цей термін овердрафт не надається.

Пунктом 6.2. Договору встановлена відповідальність Позичальника за порушення термінів погашення овердрафту у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі НБУ), що діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Розмір облікової ставки НБУ під час дії Договору становив:

з 30.04.2008 12%(Постанова НБУ №107 від 21.04.2008);

з 15.06.2009 11%(Постанова НБУ №343 від 12.06.2009);

з 12.08.2009 10,25%(Постанова НБУ №468 від 10.08.2009);

з 08.06.2010 9,5%(Постанова НБУ №259 від 07.06.2010);

з 08.07.2010 8,5%(Постанова НБУ №320 від 07.07.2010);

з 10.08.2010 7,75%(Постанова НБУ №377 від 09.08.2010).

01.07.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” (нині Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”) (Банк) та громадянкою України ОСОБА_1 (Поручитель) укладено Договір поруки №01/07/08-П/2 /том 1, арк. с. 153/, згідно з пунктом 1.1. якого ОСОБА_1 зобовязана відповідати за невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю „ЮВА” (Боржник) усіх його зобовязань перед Кредитором (Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”), що виникли з Договору овердрафту в гривні №01/07/08/2 від 01.07.2008.

Відповідно до пункту 1.4. Договору поруки №01/07/08-П/2 від 01.07.2008 відповідальність Поручителя (ОСОБА_1) та Боржника (ТОВ „ЮВА”) є солідарною.

Відповідач не виконав свої зобовязання за Договором овердрафту в гривні №01/07/08/2 від 01.07.2008; заборгованість по овердрафту та процентах у встановлені Договором строки не погасив, що і стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір овердрафту в гривні №01/07/08/2 від 01.07.2008 /том 1, арк. с. 11-14/.

За своєю правовою природою договір овердрафту в гривні №01/07/08/2 від 01.07.2008 є кредитним договором.

Кредит це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Овердрафт короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку.

Спірні правовідносини сторін є зобовязальними відносинами, що виникли з кредитного договору (кредитні правовідносини), тому підпадають під правове регулювання нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення з боржника (відповідач у справі) солідарно з поручителем (громадянка ОСОБА_1) заборгованості по тілу кредиту в сумі 99998,94 грн. (основний борг) та 43021,81 грн. заборгованості по процентах. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій (пені) за порушення господарського зобовязання в сумі 11088,38 грн.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України унормовано, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом предявлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня предявлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не виконані зобовязання щодо повернення кредиту за Договором овердрафту в гривні №01/07/08/2 від 01.07.2008.

Так, строк погашення заборгованості за овердрафтом та плати за користування овердрафтом визначений пунктом 2.10.1 Договору, який згідно з вимогою Банку не може перевищувати 7 робочих днів із дати відправлення Банком вищевказаної вимоги Позичальнику.

Водночас, у заяві №136/16/225, якою Банк вимагав погасити заборгованість за кредитом та по процентах, встановлений інший строк: протягом 7 днів із дня отримання вимоги /том 1, арк. с. 17/. Оскільки відповідач отримав дану вимогу 11.01.2010, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення /том 1, арк. с. 17 зворотний бік/, суд вважає, що зобовязання щодо погашення заборгованості по кредиту та процентах мало бути виконане не пізніше 18.01.2010, тобто починаючи з 19.01.2010 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобовязання.

Заборгованість відповідача по тілу кредиту становить 99998,84 грн., що підтверджено банківською випискою за особовим рахунком відповідача станом на 30.06.2009 /том 1, арк. с. 81/.

Відповідно до вимог частини третьої статті 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За умовами статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким слід вважати виконання з додержанням визначених законодавством чи договором певних умов, якими щодо кредитних договорів є, зокрема, забезпеченість, повернення, строковість та платність.

Відповідачем не надано доказів зарахування вищезазначеної суми коштів на банківський рахунок. За викладених обставин позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 99998,84 грн. є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини третьої статті 346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Із наведеною нормою узгоджується частина перша статті 1054 Цивільного кодексу України, якою також передбачено, що позичальник при укладенні кредитного договору зобовязується не тільки повернути кредит, а й сплатити проценти.

Як встановлено судом, Сторони дійшли згоди, що за час фактичного користування овердрафтом Позичальник сплачує Банку проценти з розрахунку 30% річних (пункт 2.6.3. Договору в редакції Додаткової угоди від 24.12.2008 /том 1, арк. с. 131/).

Перевіривши розрахунок заборгованості по процентах, наданий позивачем /том 1, арк. с. 8, 132/, суд дійшов висновку, що він відповідає умовам Договору, вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 43021,81 грн.

Згідно з частиною другою статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Наведена норма кореспондує зі статтею 611 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В свою чергу, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно зі статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Водночас, відповідно до статті 3 цього Закону розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2. Договору розмір пені за порушення Позичальником строків погашення овердрафту встановлений на рівні подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши розрахунок пені на суму заборгованості за кредитним договором №01/07/08/2 від 01.07.2008 суд встановив, що він не відповідає змісту частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Так, позивач нарахував відповідачеві пеню за період з 02.06.2010 по 01.12.2010, в той час коли прострочення виконання основного зобовязання почалося з 19.01.2010, та, з урахуванням 6-місячного терміну нарахування штрафних санкцій, припинилось 18.07.2010.

За розрахунком суду розмір пені за тілом кредиту становить 9936,88 грн., а саме:

за період з 19.01.2010 по 07.06.2010 (140 днів):

99998,94 * 2 * 10,25% / 365 * 140 = 7862,93 грн.

за період з 08.06.2010 по 07.07.2010 (30 днів):

99998,94 * 2 * 9,5% / 365 * 30 = 1561,63 грн.

за період з 08.07.2010 по 18.07.2010 (11 днів):

99998,94 * 2 * 8,5% / 365 * 11 = 512,32 грн.

Розмір пені за процентами становить 2301,30 грн., а саме:

за період з 19.01.2010 по 29.01.2010 (11 днів):

15570,02 * 2 * 10,25% / 365 * 11 = 96,19 грн.

за період з 30.01.2010 по 26.02.2010 (28 днів):

18117,94 * 2 * 10,25% / 365 * 28 = 284,92 грн.

за період з 27.02.2010 по 31.03.2010 (33 дні):

20419,29 * 2 * 10,25% / 365 * 33 = 378,46 грн.

за період з 01.04.2010 по 30.04.2010 (30 днів):

22967,21 * 2 * 10,25% / 365 * 30 = 386,98 грн.

за період з 01.05.2010 по 31.05.2010 (31 день):

25432,94 * 2 * 10,25% / 365 * 31 = 442,81 грн.

за період з 01.06.2010 по 07.06.2010 (7 днів):

27980,86 * 2 * 10,25% / 365 * 7 = 110,01 грн.

за період з 08.06.2010 по 30.06.2010 (23 дні):

27980,86 * 2 * 9,5% / 365 * 23 = 335,00 грн.

за період з 01.07.2010 по 07.07.2010 (7 днів):

30446,59 * 2 * 9,5% / 365 * 7 = 110,94 грн.

за період з 08.07.2010 по 18.07.2010 (11 днів):

30446,59 * 2 * 8,5% / 365 * 11 = 155,99 грн.

Таким чином, загальний розмір пені за розрахунком суду становить 12238,18 грн. (9936,88+2301,30), що є більшим, ніж заявлено позивачем (11088,38 грн.).

Відповідно до пункту 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Зважаючи на відсутність такого клопотання, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в заявленому розмірі в сумі 11088,38 грн.

Стосовно посилань відповідача на Договір поруки №01/0/08-П/2, укладений 01.07.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” (нині Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”) та громадянкою ОСОБА_1 /т. с. 1 арк. с. 145/, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини першої статті 528 Цивільного кодексу України, виконання обовязку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобовязання не випливає обовязок боржника виконати зобовязання особисто. У цьому разі кредитор зобовязаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Статтею 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, при цьому зазначено, що солідарні боржники залишаються зобовязаними доти, доки їхній обовязок не буде виконаний у повному обсязі.

26.11.2010 Ленінським районним судом міста Севастополя постановлено рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором як з солідарного боржника /том 1, арк. с. 29/.

Сутність солідарного обовязку полягає в тому, що жодний солідарний боржник, навіть той, який частково виконав зобовязання, не вибуває із зобовязального правовідношення до моменту повного погашення вимог кредитора.

У разі виконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором настають наслідки, передбачені частиною першою статті 544 Цивільного кодексу України, згідно з якою боржник, який виконав солідарний обовязок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Доводи відповідача щодо припинення його зобовязань як солідарного боржника перед позивачем через виконання солідарних зобовязань в повному обсязі одним із боржників (поручителем) не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту погашення поручителем (або якоюсь іншою особою) заборгованості перед позивачем за Договором овердрафту в гривні №01/07/08/2 від 01.07.2008.

Наявність судового рішення не є таким доказом, оскільки, як зазначено вище, зобовязання припиняється його виконанням.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано суду належних доказів виконання зобовязання за Договором, а частиною другою статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що солідарні боржники залишаються зобовязаними доти, доки їхній обовязок не буде виконаний у повному обсязі, суд відхиляє доводи відповідача щодо припинення його зобовязань за спірним Договором.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача солідарно заборгованості за Договором овердрафту в гривні №01/07/08/2 від 01.07.2008 підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 154109,13 грн., з яких: 99998,94 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту; 43021,81 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом; 11088,38 грн. сума пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача і підлягають стягненню з нього на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮВА” (99040, м.Севастополь, пр. Ген. Острякова, 97, кв. 61; ідентифікаційний код 24030112; п/р26000068946600 в АТ „УкрСиббанк”, МФО 351005. або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” (пр. Московський, 60, м.Харків, 61005; ідентифікаційний код 09807750; п/р29090000000113 в АТ „УкрСиббанк”, МФО 351005) 154109,13 грн. (сто пятдесят чотири тисячі сто девять грн. 13 коп.), з яких: 99998,94 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту; 43021,81 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом; 11088,38 грн. сума пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів, а також державне мито в розмірі 1541,09 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис В.О. Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

14.03.2011.