Рішення № 14290196, 15.03.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

15 березня 2011 року

справа № 5020/95/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМТ-Крим»

(юридична адреса: пр. Генерала Острякова, б. 122, кв. 26, м. Севастополь, 99040,

фактична адреса: вул. Маршала Бірюзова, б. 40, офіс 30, м. Севастополь, 99029)

до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Плюс Здоров’я»

(юридична адреса: пр. Генерала Острякова, б. 89, кв. 19, м. Севастополь, 99040,

фактична адреса: пр. Октябрьської Революції, б. 38/12, м. Севастополь, 99038)

про стягнення 56 639,63 грн.,

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Федорченко О.В. –директор, наказ № 1 від 13.06.2007 (копія наказу у справі),

Від відповідача –Волвенков О.О. –юрист, довіреність № 33 від 01.03.2011 (довіреність у справі).

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДМТ-Крим»звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Плюс Здоров’я»про стягнення 56 639,63 грн. основного боргу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду надав відзив від 15.03.2011 на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

28.05.2008 між сторонами був укладений договір № 55.

Відповідно до п. 1.1. цього договору продавець (позивач) зобов’язувався передати у власність покупця, а покупець (відповідач) –прийняти та оплатити товар медичного призначення та інший непродовольчий товар (надалі - товар).

Згідно з п. 2.1. договору ціна товару встановлюється у гривнях і вказується у рахунку та накладній, які додаються до кожної партії товару. Всі розрахунки за договором здійснюються у гривнях.

У відповідності з п. 4.1. договору за поставлений товар оплата здійснюється по мірі його реалізації, перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника кожні 7 (сім) календарних днів за фактично проданий товар.

01.01.2010 між сторонами був укладений договір, у відповідності з п. 1.1. якого продавець (позивач) зобов’язувався передати у власність покупця товари медичного призначення в асортименті (надалі - товар), а покупець –прийняти та оплатити отриманий товар за ціною та у термін, що визначений цим договором.

Пунктом 3.1. договору від 01.01.2010 передбачено, що ціна окремої партії та одиниці товару встановлюється за погодженням сторін у гривнях і вказується в накладних, що додаються до кожної партії товару. Про згоду покупця із ціною окремої партії та одиниці товару свідчить підпис уповноваженої особи покупця у накладній.

Покупець здійснює 100-відсоткову передоплату товару (п.п. 3.3.1. договору від 01.01.2010).

За домовленістю з продавцем та при наявності достатньої кількості товару на складі покупець може взяти товар з відстрочкою в оплаті до 30 календарних днів (п.п. 3.3.2. договору від 01.01.2010).

Оплата за поставлений товар здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту його продажу покупцем третім особам (п.п. 3.3.3. договору від 01.01.2010).

На виконання умов вказаних договорів, позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі, поставивши відповідачу товар за накладними, належно завірені копії яких наявні у матеріалах справи.

Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов’язання перед позивачем виконав лише частково, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 56 639,63 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 56 639,63 грн. документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем, а визнаний ним у вищевказаному відзиві від 15.03.2011 на позовну заяву.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників сторін про складення повного рішення 18.03.2011.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити повністю.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Плюс Здоров’я»(юридична адреса: пр. Генерала Острякова, б. 89, кв. 19, м. Севастополь, 99040, фактична адреса: пр. Октябрьської Революції, б. 38/12, м. Севастополь, 99038, ідентифікаційний код 35418307, р/р 26002010047386 у ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767, або з інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМТ-Крим»(юридична адреса: пр. Генерала Острякова, б. 122, кв. 26, м. Севастополь, 99040, фактична адреса: вул. Маршала Бірюзова, б. 40, офіс 30, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 35188227, р/р 26006054801601 у СФ КБ «Приватбанк», МФО 324935, або на інші рахунки) 56 639,63 грн. основного боргу, а також 566,40 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя С. М. Альошина

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 18.03.2011.