Рішення № 14289393, 24.02.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2011 р. Справа № 5/206/10

Миколаїв

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», 03062, м.Київ, пр-т Перемоги, 67, поштова адреса: 03680, м.Київ, вул.Івана Лепсе, 4 до відповідача Закритого акціонерного товариства «Південбудтранс», 55001, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, проммайданчик, 4, а/с 58 про стягнення заборгованості у сумі 3906438,36 грн. та повернення транспортних засобів За зустрічним позовомЗакритого акціонерного товариства «Південбудтранс», 55001, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, проммайданчик, 4, а/с 58 до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», 03062, м.Київ, пр-т Перемоги, 67, поштова адреса: 03680, м.Київ, вул.Івана Лепсе, 4 простягнення збитків, упущеної вигоди та моральної шкоди у звязку з істотним порушенням умов договору фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р. у сумі 10501653,37 грн. Суддя Міщенко В.І. При секретарі: Маліченко А.А. За участю представників: від ТОВ «Євро Лізинг»: Тромса Є.В., за дов. від 01.01.11

від ЗАТ «Південбудтранс»: директор Лопушанський В.М.

Рижий В.Ф., дов. від 31.01.11

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(далі ТОВ «Євро Лізинг») звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Південбудтранс»(далі - ЗАТ «Південбудтранс») про стягнення 3906438,36 грн. - неустойки на користь ТОВ ”Євро Лізинг” та зобовязати ЗАТ ”Південбудтранс” повернути транспортні засоби (далі - ТЗ) на користь ТОВ ”Євро Лізинг”, що були передані йому на умовах договору фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ Євро Лізинг” посилається на такі обставини:

Згідно договору фінансового лізингу № 133 від 14.1.2006 р. ТОВ ”Євро Лізинг” передало згідно актів прийому-передачі ЗАТ ”Південбудтранс” транспортні засоби в кількості 37 шт.

23 лютого 2010 р. за позовом ЗАТ ”Південбудтранс” господарський суд Миколаївської області прийняв рішення по справі № 11/194/09 (залишеного в силі постановами Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2010 р. та Вищого господарського суду України від 02.08.2010 р.), яким договір фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р., укладеного між ЗАТ ”Південбудтранс” та ТОВ ”Євро Лізинг”, було розірвано, але в даному рішенні судом не було зазначено про повернення транспортних засобів від ЗАТ ”Південбудтранс” на користь ТОВ ”Євро Лізинг”, що були надані, згідно умов договору фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р. у звязку з розірванням договору у судовому порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 806 Цивільного Кодексу України, до Договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного Кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

30 червня 2010 р. ТОВ ”Євро Лізинг” звернулося до ЗАТ ”Південбудтранс” з листом вих. № 1675 в якому просило підготувати та передати транспортні засоби 07.07.2010 р. в звязку з розірванням договору фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р. на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 23.02.2010 р., на даний лист відповіді ТОВ ”Євро Лізинг” не отримало та станом на 11.10.2010 р. транспортні засоби не передані у розпорядження ТОВ ”Євро Лізинг”.

Згідно ст. 551 Цивільного Кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного Кодексу України, якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

23.11.2010 р. ЗАТ ”Південбудтранс” надав до господарського суду відзив на позовну заяву ТОВ ”Євро Лізинг” від 11.10.2010 р. та додаткове пояснення від 10.01.2011 р. згідно яких позовні вимоги визнав частково, в частині повернення ТЗ, хоча в відзиві зазначив, що ТОВ ”Євро Лізинг” не звертався до нього з вимогою повернення ТЗ, та подав до суду 30.11.2010 р. зустрічну позовну заяву про стягнення з ТОВ ”Євро Лізинг” збитків, упущеної вигоди та моральної шкоди, в звязку з істотним порушенням умов договору фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р. з боку ТОВ ”Євро Лізинг”.

04.02.2011 р. ЗАТ ”Південбудтранс” посилаючись на ст. 22, ч. 2 ст. 83 ГПК України та розяснення Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999 р. № 02-5/223 (що затверджено Постановою Вищого арбітражного суду України № 0013800-00 від 29.02.2000 р., зі змінами внесеними Вищим господарським судом України від 04.06.2004р. № 04-5/1193) подав заяву про збільшення позовних вимог.

Стосовно первісного позову ЗАТ ”Південбудтранс” заперечує, оскільки вважає що ТОВ ”Євро Лізинг” з надуманих причин посилається на ст.ст. 785, 806 Цивільного Кодексу України та вимагає стягнути з ЗАТ ”Південбудтранс” 3906438,36 грн. - неустойки із розрахунку подвійної оплати за користування річчю за час прострочення, в звязку з припиненням договору найму, оскільки вважає, що ТОВ ”Євро Лізинг” не додано доказів того, що між їх підприємствами існував договір найму, який в подальшому було припинено, більш того ст. 781 Цивільного кодексу України ”Припинення договору найму” вказує на те, що договір найму може бути припинено лише в разі ліквідації юридичної особи яка була наймачем або наймодавцем ЗАТ ”Південбудтранс” по теперішній час не ліквідовано, договір найму не підписував.

Стосовно договору фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р., то його було розірвано в судовому порядку з ініціативи ЗАТ ”Південбудтранс” у звязку з істотним порушенням умов договору ТОВ ”Євро Лізинг”, судове рішення набрали законної сили, а відтак саме ЗАТ ”Південбудтранс” згідно ст. 11 Закону України ”Про фінансовий лізинг” та ч. 5 ст. 653 Цивільного кодексу України має право вимагати відшкодування збитків, тому ЗАТ ”Південбудтранс” звернувся 30.11.2010 р. до господарського суду Миколаївської області з зустрічним позовом про стягнення збитків, упущеної вигоди та моральної шкоди, на загальну суму 10501653,37 грн.

ТОВ «Євро Лізинг»подало заяву від 29.11.2010 р. про забезпечення первісного позову в якій просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 3906438,36 грн., що належать ЗАТ «Південбудтранс»і знаходяться на його банківських рахунках, у разі відсутності грошових коштів на рахунках, накласти арешт на рухоме та нерухоме майно.

02.02.2011 р., 07.02.2011 р., 15.02.2011 р. судом оголошувалися перерви.

В судовому засіданні на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд встановив:

14.12.2006 р. між ЗАТ ”Південбудтранс” (лізингоодержувач) та ТОВ ”Євро Лізинг” (лізингодавець) було укладено договір фінансового лізингу № 133 (з протоколом узгодження розбіжностей), згідно умов якого ТОВ ”Євро Лізинг” передало ЗАТ ”Південбудтранс”, а останнє отримало в платне користування на умовах фінансового лізингу (з правом викупу за залишковою вартістю) транспортні засоби в кількості 37 шт. на загальну суму 10377232,82 грн., в подальшому за згодою сторін дана сума була відкоригована, тому загальна вартість відповідних транспортних засобів складає - 10091125, 25 грн.

За період з 14.12.2006 р. по 01.10.2009 р. ЗАТ ”Південбудтранс” сплатило ТОВ ”Євро Лізинг” згідно наданих до суду платіжних доручень лізингових платежів на загальну суму 8561653,31 грн., в тому числі відшкодування вартості ТЗ в сумі 5529429,97 грн., та комісія (винагорода) лізингодавця в сумі 3032224,41 грн., про що сторони не заперечують. Залишкова вартість ТЗ на момент звернення до суду складає 4561695, 28 грн.

Згідно рішення господарського суду Миколаївської області від 23.02.2010 р. по справі № 11/194/09 договір фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р. з ініціативи ЗАТ ”Південбудтранс” було розірвано у звязку з істотним порушенням умов договору з боку ТОВ ”Євро Лізинг”.

03.06.2010 р. за вих. № 402 ЗАТ ”Південбудтранс” керуючись ст.ст. 638, 641 Цивільного кодексу України та ст. 181 Господарського кодексу України, направило ТОВ ”Євро Лізинг” пропозицію укласти новий договір фінансового лізингу, терміном на 4 роки та додало проект договору в двох примірниках, але відповіді на пропозицію не отримало.

21.07.2010 р. за вих. № 558 ЗАТ ”Південбудтранс” керуючись ст.ст. 638, 641 Цивільного кодексу України, ст. 181 Господарського кодексу України, ст. 9 Закону України ”Про фінансовий лізинг”, п. 6.4 розділу 6 договору фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р. направило ТОВ ”Євро Лізинг” пропозицію укласти договір купівлі-продажу ТЗ, що знаходяться у лізингу ЗАТ ”Південбудтранс” на підставі договору фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р. за залишковою вартістю 4561695,3 грн. станом на 01.10.2009 р. та надало проект договору купівлі-продажу ТЗ у двох примірниках з розрахунком.

Листом № 2529 від 02.09.2010 р. ТОВ ”Євро Лізинг” повідомило ЗАТ ”Південбудтранс” про відмову надання згоди на викуп ТЗ, що знаходяться в лізингу ЗАТ ”Південбудтранс” за залишковою вартістю та вимагає погасити заборгованість у повному обсязі, після чого тільки буде розглянуто питання щодо укладання договору купівлі-продажу ТЗ.

У жовтні 2010 р. ТОВ ”Євро Лізинг” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ЗАТ ”Південдубтранс” про стягнення на користь ТОВ ”Євро Лізинг” - 3906438,36 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення оскільки ТОВ ”Євро Лізинг” вважає що ЗАТ ”Південдубтранс” (як наймодавець) не виконує своїх обовязків перед наймодавцем ТОВ ”Євро Лізинг” по поверненню речі тому посилається на ч. 1, ч. 2 ст. 785, та ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України.

Окрім цього, ТОВ ”Євро Лізинг” просить суд зобовязати ЗАТ ”Південбудтранс” повернути транспортні засоби на користь ТОВ ”Євро Лізинг”, які були передані йому на умовах договору фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р., оскільки договір фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р. було розірвано в судовому порядку згідно рішення господарського суду Миколаївської області від 23.02.2010 р. по справі № 11/194/09, але в рішенні суду першої інстанції не зазначено про зобовязання ЗАТ ”Південбудтранс” повернути ТЗ ТОВ ”Євро Лізинг”, що були предметом лізингу.

30.11.2010 р. ЗАТ ”Південбудтранс” звернулося до господарського суду Миколаївської області з зустрічним позовом до ТОВ ”Євро Лізинг” та посилаючись на п. 4 ст. 11 Закону України ”Про фінансовий лізинг”, ч. 5 ст. 653, ст.ст. 22, 625, 1167 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України вимагає стягнути з ТОВ ”Євро Лізинг” збитки, упущену вигоду та моральну шкоду на загальну суму 10501653,37 грн.

Розглянувши надані матеріали справи перевіривши законність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ ”Євро Лізинг” до ЗАТ ”Південбудтранс” за первісним позовом та позовних вимог ЗАТ ”Південбудтранс” до ТОВ ”Євро Лізинг” господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ ”Євро Лізинг” до ЗАТ ”Південбудтранс” в частині зобовязання ЗАТ ”Південбудтранс” повернути ТОВ ”Євро Лізинг” ТЗ, що були предметом лізингу в решті позову відмовити. Зустрічний позов ЗАТ ”Південбудтранс” до ТОВ ”Євро Лізинг” про стягнення збитків, упущеної вигоди та моральної шкоди в сумі 10501653,37 грн. теж підлягає частковому задоволенню з огляду на таке:

23.02.2010 р за позовом ЗАТ ”Південбудтранс” господарський суд Миколаївської області прийняв рішення по справі № 11/194/09 згідно якого договір фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р., що був укладений між сторонами, було розірвано у звязку з істотним порушенням умов договору ТОВ ”Євро Лізинг”, в рішенні суду не зазначено про повернення ТЗ, що були предметом лізингу від ЗАТ ”Південбудтранс” до ТОВ ”Євро Лізинг”.

Посилання ТОВ ”Євро Лізинг” на лист № 1675 від 30.06.2010 р. згідно якого він нібито вимагав від Відповідача ЗАТ ”Південбудтранс” повернути ТЗ - не заслуговує на увагу, оскільки такого листа в матеріалах справи немає, та як стверджує відповідач ЗАТ ”Південбудтранс” такого листа він не отримував, доказів надсилання такого листа ТОВ ”Євро Лізинг” не надано, станом на 30.06.2010 р. ТОВ ”Євро Лізинг” оскаржував рішення господарського суду Миколаївської області від 23.02.2010 р. по справі № 11/194/09 в апеляційному та касаційному порядку, на лист ЗАТ ”Південбудтранс” від 03.06.2010 р. не відповів, а на лист від 21.07.2010 р. відповів листом від 02.09.2010 р. про відмову в викупі ТЗ та вимагав сплатити заборгованість у повному обсязі, після чого буде розглянуто питання про продаж ТЗ, при цьому не вимагав повернення ТЗ, така вимога не заявлялася у справі № 11/194/09, що свідчить про безпідставність тверджень ТОВ «Євро Лізинг»про відмову ЗАТ ”Південбудтранс” передати ТЗ.

Договором фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р. не передбачено порядок повернення ТЗ у разі коли за ініціативою лізингоодержувача (ЗАТ ”Південбудтранс”) в судовому порядку буде розірвано даний договір з причини істотного порушення умов договору з боку лізингодавця (ТОВ ”Євро Лізинг”).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 11 Законом України ”Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобовязаний у разі закінчення строку лізингу а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмету лізингу повернути предмет лізингу у стані в якому його було прийнято у володіння з урахування нормального зносу або у стані обумовленому договором.

ТОВ ”Євро Лізинг” звернувся до господарського суду з позовними вимогами про повернення предмету лізингу (ТЗ) у звязку з розірванням в судовому порядку договору фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р. за таких обставин позовні вимоги про повернення ТЗ підлягають задоволенню.

Згідно ст. 2 Закону України ”Про фінансовий лізинг” відносини, що виникають у звязку з договором фінансового лізингу, регулюються положенням Цивільного кодексу України про лізинг, найм, (оренду) купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлені цим законом.

Як було зясовано під час судового розгляду, ТОВ ”Євро Лізинг” в досудовому порядку не звертався до ЗАТ ”Південбудтранс” з вимогою про повернення ТЗ в період з 24.04.2010 р. по 14.09.2010 р. у звязку з розірванням договору фінансового лізингу, клопотання по справі № 11/194/09 стосовно повернення ТЗ в звязку з розглядом позову про розірвання договору фінансового лізингу не подавав.

Посилання ТОВ ”Євро Лізинг” на ч. 1 та ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України є безпідставним, оскільки договір найму між сторонами не укладався, норма ст. 781 Цивільного кодексу України ”Припинення договору найму” прямо вказує випадки коли договір найму може бути припинено, так згідно ч. 2 ст. 781 Цивільного кодексу України, договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем, така підстава відсутня, у звязку з чим вимоги ТОВ ”Євро Лізинг” про стягнення з ЗАТ ”Південбудтранс” на користь ТОВ ”Євро Лізинг” неустойки в сумі 3906438,36 грн. є безпідставними та задоволенню не підлягають.

ЗАТ ”Південбудтранс” в листопаді 2010 р. подав зустрічний позов та вимагає стягнути з ТОВ ”Євро Лізинг” збитків, упущеної вигоду та моральної шкоди, у звязку з істотним порушенням умов договору фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р. з боку ТОВ ”Євро Лізинг”, що підтверджено рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.02.2010 р. по справі № 11/194/09.

Згідно ст. 11 Закону України ”Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач має право вимагати від лізингодавця відшкодування збитків завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу.

Згідно ч. 5 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінений або розірваний у звязку з істотним порушенням умов договору однією стороною, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: витрати яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовчязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати зроблені управненою стороною, втрата або пошкодженні її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержалаб у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Враховуючи, що за договором фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р. ЗАТ ”Південбудтранс” прийняло від ТОВ ”Євро Лізинг” ТЗ на загальну суму 10091125,25 грн., та сплачувало ТОВ ”Євро Лізинг” лізингові платежі, які складались з двох частин, це відшкодування вартості ТЗ та комісії (винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно).

За період з 14.12.2006 р. по 01.10.2009 р. згідно наданих платіжних доручень ЗАТ ”Південбудтранс” сплатило ТОВ ”Євро Лізинг” кошти на відшкодування вартості ТЗ в сумі 5529429,97 грн. та комісію (винагорода лізингодавця) в сумі 3032 224,41 грн., що ТОВ ”Євро Лізинг” не заперечує.

Залишкова вартість ТЗ на час розгляду справи складає 4561695,3 грн. (10091125,25 5529429,27).

Договором фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р. передбачено право лізингоотримувача (ЗАТ ”Південбудтранс”) на викуп ТЗ за залишковою вартістю на момент викупу (п. 6.4 розділу 6, п. 12.5 розділу 12 Договору).

Оскільки, згідно рішення господарського суду Миколаївської області від 23.02.2010р. договір фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р. було розірвано у звязку з істотним порушенням умов договору з боку ТОВ ”Євро Лізинг”, 03.06.2010 р. за вих. № 402 ЗАТ ”Південбудтранс” направило ТОВ ”Євро Лізинг” пропозицію укласти новий Договір фінансового лізингу, терміном на чотири роки та додало проект договору у двох примірниках, але як відповіді так і згоди ЗАТ ”Південбудтранс” на пропозицію - не отримало.

21.07.2010 р. за вих. № 558 ЗАТ ”Південбудтранс” направило ТОВ ”Євро Лізинг” пропозицію укласти договір купівлі-продажу ТЗ, що знаходяться в лізингу в ЗАТ ”Південбудтранс” згідно договору фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р. за залишковою вартістю ТЗ 4561695,30 грн. станом на 01.10.2009 р., та надало проект договору купівлі-продажу ТЗ у 2-х примірниках з розрахунками.

ЗАТ ”Південбудтранс” у відповідності до ч. 4 ст. 22 ГПК України подано до господарського суду заяву про збільшення позовних вимог від 04.02.2011 р. за № 38.

За таких обставин, суд погоджується з доводами ЗАТ ”Південбудтранс” про те, що кошти в сумі 5529429,97 грн., що сплачені ним ТОВ ”Євро Лізинг”, в якості відшкодування вартості ТЗ є реальними збитками та підлягають стягненню з ТОВ ”Євро Лізинг” з урахуванням індексу інфляції на день вирішення спору в сумі 7671903,34 грн.

Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

ЗАТ ”Південбудтранс” вимагає стягнути з ТОВ ”Євро Лізинг” відсотки річних за користування чужими грошовими коштами, договором фінансового лізингу розмір процентів в разі розірвання договору за ініціативи лізингоодержувача - не зазначено, проте ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено стягнення річних від суми боргу за користування чужими грошовими коштами.

Згідно умов Договору фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р. ЗАТ ”Південбудтранс” ставлячи собі за мету викупити ТЗ за залишковою вартістю щомісячно відшкодовував вартість ТЗ ТОВ ”Євро Лізинг, а відтак за період з 14.12.2006 р. по 01.10.2009 р. ЗАТ” Південбудтранс” сплатив ТОВ ”Євро Лізинг” згідно наданих платіжних доручень 5529429,97 грн.

Також, суд вважає що ЗАТ ”Південбудтранс” правомірно вимагає стягнення 3 % річних за користування чужими коштами, оскільки відмовляючи продати транспортні засоби ЗАТ ”Південбудтранс” за залишковою вартістю та вимагаючи повернення ТЗ ТОВ ”Євро Лізинг” тим самим підтвердило, що користується чужими грошовими коштами в сумі 5529429,97 грн., а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно вимог ЗАТ ”Південбудтранс” про стягнення на його користь упущеної вигоди, то суд зазначає, що за змістом п. 2 ч. 2 ст. 22, ст. 1166 Цивільного кодексу України упущена вигода це доходи які особа могла б реально одержати за звичайних обставин якби її право не було порушено. Якщо особа, що порушила право, одержала у звязку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватись, не можу бути меншим від доходів, одержаних особою, як порушило право.

При визначення упущеної вигоди (неодержаних доходів) враховуються вжиті кредитором заходи для її одержання. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватись тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби зобовязання було виконано боржником належним чином.

Нічим не підтверджені розрахунки ЗАТ ”Південбудтранс” про можливі доходи братися до уваги не можуть, припущення є неприпустимим для судового рішення, оскільки головними вимогами до рішення є його законність та обґрунтованість.

За таких обставин вимоги ЗАТ ”Південбудтранс” стягнути з ТОВ ”Євро Лізинг” упущену вигоду у вигляді доходів від розміщення коштів на депозитах у банківських установах, оскільки транспортні засоби в період з 14.12.2006 р. по 23.04.2010 р. знаходились у ЗАТ ”Південбудтранс”, задоволенню не підлягають, оскільки останній мав змогу використовувати ТЗ для перевезення вантажів та отримувати доходи.

Також не підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди у сумі 500000,00 грн., оскільки, як вбачається з позовної заяви, така шкода спричинена фізичній особі - директору ЗАТ ”Південбудтранс”, а не ЗАТ ”Південбудтранс”, неправомірні дії ТОВ ”Євро Лізинг”, поїздки до ТОВ ”Євро Лізинг” в Київ, знецінення коштів, що були сплачені ТОВ ”Євро Лізинг” в якості відшкодування вартості ТЗ не є моральною шкодою, нанесеною ЗАТ ”Південбудтранс”.

Заява ТОВ «Євро Лізинг»про забезпечення первісного позову від 29.11.2010 р. задоволенню не підлягає, оскільки в частині стягнення збитків у первісному позові відмовлено.

На підставі викладено, первісний та зустрічний позови підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, - господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобовязати Закрите акціонерне товариство «Південбудтранс»(55001, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, проммайданчик, 4, а/с 58, код 31476454) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(03062, м.Київ, пр-т Перемоги, 67, код 32774741) транспортні засоби що були передані на умовах договору фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Південбудтранс»(55001, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, проммайданчик, 4, а/с 58, код 31476454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(03062, м.Київ, пр-т Перемоги, 67, код 32774741) 25500,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»про забезпечення позову від 29.11.2010 р. залишити без задоволення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(03062, м.Київ, пр-т Перемоги, 67, код 32774741) на користь Закритого акціонерного товариства «Південбудтранс»(55001, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, проммайданчик, 4, а/с 58, код 31476454) збитки у сумі 7671903,34 грн., 3 % річних у сумі 426194,46 грн. 25500,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти зустрічного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя _______ В.І. Міщенко

Рішення підписано 01.03.2011 р.