Рішення № 14289209, 22.02.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2011 р. Справа № 5016/73/2011(6/4)

м. Миколаїв

За позовом: Дочірнього підприємства «Очаківське об»єднання санаторно-курортних закладів» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», 57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. Курортна, 19.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Золотий Колос», 57500, Миколаївська область, м.Очаків, вул.60-річчя СРСР, 7.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача

Анастасов Г.В., Загребельна З.Я.

Від відповідача

представник не з'явився.

ПРЕДМЕТ СПОРУ : Позивач звернувся до господарського суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 1-У/2010 від 16.08.2010 року по наданню послуг в сумі 991 560,00 грн., втрат від інфляції в сумі 7 932,48 грн., 3% річних в розмірі 4 726,89 грн.

Відповідач проти позову заперечує та у відповідності до відзиву вказує, що договір та всі фінансові документи, на які посилається позивач, як на докази, не мають юридичної сили, оскільки за умовами Статуту договірні документи мають юридичну силу, якщо підписані генеральним та фінансовим директором. Крім того, відповідач зазначив, що на акті прийому-передачі від 19.10.2010 року стоїть печатка «Межхозяйственный санаторий «Золотий Колос», на акті звірки взаємних розрахунків від 09.11.2010 року відсутній підпис керівника підприємства, на рахунку № 115 від 09 листопада відсутня відмітка про те, що він прийнятий працівниками відповідача.

Відповідач до судового засідання представника не направив, про причини неявки не повідомив.

В судовому засіданні 22 лютого 2011 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд,

Встановив:

16.08.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Золотий Колос»(замовник) та Дочірнім підприємством «Очаківське об»єднання санаторно-курортних закладів»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(виконавець) було укладено договір № 1-У/2010, згідно умов якого виконавець (позивач) надає, а замовник (відповідач) сплачує за санаторно-курортні путівки для дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2010 рік. (п. 1.1.)

У відповідності до п. 2.1 договору, загальна сума договору визначається відповідно до актів виконаних робіт за фактично виконані послуги, які складаються до 30 числа кожного місяця з розрахунку за 1 ліжко-день - 90 гривень.

За умовами п. 2.4 договору, відповідач зобов'язався оплатити санаторно-курортні послуги, надані позивачем, на підставі виписаних рахунків.

Згідно з п. 8.1. договору він є чиним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010 року, а в частині невиконання сторонами зобов»язань - до повного їх виконання.

Як свідчать наявні в матеріалах справи та підписані сторонами акти прийому-передачі виконаних робіт від 19.10.2010 року, від 07.09.2010 року, від 20.09.2010 року, позивач виконав, а відповідач прийняв послуги по санаторно-курортному оздоровленню дітей на І заїзд-344 чол., ІІ заїзд-150 чол., ІІІ –ІV заїзди –604 чол. на загальну суму 2075220,00 грн.

Відповідач на виконання умов договору за період з 27.08.2010 року по 02.11.2010 року перерахував на поточний рахунок позивача грошові кошти в загальній сумі 1083660,00 грн., що підтверджується відповідними банківським виписками. (а.с. 21-24)

Позивачем на адресу відповідача були направлені рахунок № 115 від 09.11.2010 року на суму 991560,00 грн. та лист № 05-02/224 від 09.11.2010 року з проханням перерахувати залишок несплачених коштів в сумі 991560,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача. Як свідчить підпис та печатка вказані рахунок і лист 10.11.2010 року були отримані відповідачем.

Також між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків, за результатами якої було складено акт, згідно якого станом на 09.11.2010 року відповідачем визнано наявність боргу перед позивачем в сумі 991560,00 грн. Зазначений акт підписаний від обох сторін головними бухгалтерами та скріплений печатками. (а.с. 25)

Крім того, рахунок № 115 від 09.11.2010 року на суму 991560,00 грн. та вимога від 30.12.2010 року № 05-02/245 про сплату боргу в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України були повторно надіслані на адресу відповідача 30.12.2010 року, що підтверджено наданою копією опису та поштової квитанції.

Враховуючи несплату відповідачем заборгованості в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення боргу.

В підтвердження фактів укладання та виконання договору № 1-У/2010 від 16.08.2010 року кожною зі сторін у вказаному обсязі позивачем також надано довідку Контрольно-ревізійного управління в Миколаївській області від 13.12.2010 року № 14-23/189. (а.с. 26-29)

Встановивиши обставини справи, дослідивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що умовами договору сторони не передбачили конкретний строк виконання зобовязань з оплати за санаторно-курортні путівки, позивачем правомірно направлено відповідний лист № 05-02/224 від 09.11.2010 року з вимогою оплатити борг в сумі 991 560,00 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідачем підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 09.11.2010 року та 10.11.2010 року отримано лист № 05-02/224 від 09.11.2010 року, суд погоджується з позицією позивача щодо спливу 7-денного строку для виконання обов’язку відповідачем сплатити грошові кошти в сумі 991 560,00 грн. –17.11.2010 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладену норму, позивачем правомірно визначено втрати від інфляції за період з 18.11.2010 року по 14.01.2011 року в сумі 7932,48 грн., а також три відсотки річних за період з 18.11.2010 року по 14.01.2011 року в сумі 4726,89 грн.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обґрунтовано та правомірно і підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 612, 625, ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Золотий Колос» (57500, Миколаївська область, м.Очаків, вул.60-річчя СРСР, 7, код 22440107) на користь Дочірнього підприємства «Очаківське об»єднання санаторно-курортних закладів»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. Курортна, 19, ЄДРПОУ 02651084) заборгованість за договором № 1-У/2010 від 16.08.2010 року по наданню послуг в сумі 991 560,00 грн. (дев’ятсот дев’яносто одна грн. п’ятсот шістдесят грн. 00 коп.), втрат від інфляції в сумі 7 932,48 грн. (сім тисяч дев’ятсот тридцять дві грн. сорок вісім коп.), 3% річних в розмірі 4 726,89 грн. (чотири тисячі сімсот двадцять шість грн. вісімдесят дев»ять коп.), 10 042,19 грн. витрат по сплаті держмита (десять тисяч сорок дві грн. дев’ятнадцять коп.), 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя О.В.Ткаченко

Повне рішення складено: «28»лютого 2011 року