Рішення № 14289137, 15.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.11                                                                                           Справа№ 5015/727/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Львівської державної фінансової академії, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Старий замок», м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області

про: стягнення 97213 грн. 48 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Бойкович Т. В. –представник на підставі довіреності № 01-13/1448 від 14.10.2010 року

відповідача: не з’явився

від третьої особи: не з’явився

                    Ухвалою господарського суду від 14.02.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 04.02.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 97213 грн. 48 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 24.02.2011 року.

                    З огляду на відсутність представників відповідача та третьої особи розгляд справи відкладався на 15.03.2011 року.

Представнику позивача роз’яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов’язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судовому засіданні 15.03.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, в повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження в частині подання витребуваних судом документів в оригіналах для огляду в судовому засіданні виконав.

Представник відповідача в засідання суду не з’явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав, вимоги ухвали господарського суду від 14.02.2011 року не виконав.

Представник третьої особи в засідання суду не з’явився, причини неявки не повідомив, вимоги ухвали господарського суду від 14.02.2011 року не виконав

          В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

15.03.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 18.03.2011 року.

Cуть спору: Спір між сторонами виник у зв’язку із невиконанням відповідачем договірних зобов’язань щодо своєчасної сплати орендної плати. Львівська державна фінансова академія (надалі по тексту рішення - позивач) звернулась із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старий замок»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 87154 грн. 52 коп. боргу по сплаті орендної плати, 6233 грн. 15 коп. штрафу та 3825 грн. 81 коп. пені. Позивач вказує, що між ним та відповідачем 02.07.2001 року було укладено договір оренди № 401 в редакції викладеній угодою № 12 від 25.07.2001 року та угодою про внесення змін до договору оренди від 12.08.2008 року та змінами до договору від 17.11.2008 року на підставі якого відповідач отримав в строкове платне користування об’єкт оренди, за який зобов’язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Позивач вказує, що станом на 11.02.2011 року борг відповідача перед ним складає 87154 грн. 52 коп. На дану суму позивач нарахував 6233 грн. 15 коп. штрафу та 3825 грн. 81 коп. пені. Таким чином, загальна сума, що підлягає до стягнення становить 97213 грн. 48 коп. Дану суму позивач просить стягнути із відповідача в повному обсязі шляхом задоволення судом позовних вимог.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Львівська державна фінансова академія є балансоутримувачем державного майна - вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 350,6 м. кв., що знаходяться на 1-му поверсі будівлі за адресою: м.Львів. вул. Коперника. 3.

Відповідно до договору оренди від 02.07.2001 року № 401 в редакції викладеній угодою № 12 від 25.07.2001 року та угодою про внесення змін до договору оренди від 12.08.2008 року та змінами до договору від 17.11.2008 року Регіональне відділення державного майна України у Львівській області передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Старий замок»прийняло в строкове платне користування вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 350,6 м. кв., що знаходяться на 1-му поверсі будівлі за адресою: м.Львів. вул. Коперника. 3, які перебувають на балансі Львівської державної фінансової академії, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення в оренду від 02.07.2001 року.

Строк дії договору, відповідно до змін до п.10.1 договору від 17.11.2008 року, визначено з 02.08.2001 року (згідно договору оренди № 401 від 02.07.2001 року із змінами до договору оренди шляхом викладення його в новій редакції від 25.07.2001 року № 12 та від 12.08.2008 року № 3731), і діє з моменту його нотаріального посвідчення протягом семи років з 12 серпня 2008 року по 12 серпня 2015 року включно.

Пунктом 5.2 договору оренди визначено, що одним із обов’язків орендаря є сплата орендної плати своєчасно та в повному обсязі. Пунктом 5.10 договору оренди орендар зобов’язується здійснювати витрати з утримання орендованого майна.

В укладеному між сторонами договорі оренди сторони узгодили розмір і порядок сплати орендної плати. Пунктом 3.3 договору встановлено, що орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним з врахуванням щомісячного індексу інфляції у наступному свіввідношенні: - 50% до державного бюджету на рахунок визначений Управлінням Державного Казначейства України, а саме: Одержувач кошів – Держбюджет м. Львова; - 50% на рахунок балансоутримувача.

Зважаючи на те, що за період з лютого по грудень 2010 року відповідач не сплачує орендну плату та витрати з утримання орендованого майна балансоутримувачу, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача заборгованості за вищезазначений період, що складає по орендній платі 62331 грн.45 коп. та по оплаті витрат балансоутримувача з утримання орендованого майна в розмірі 24823 грн.07 коп.

Таким чином, на момент подання позову заборгованість відповідача перед позивачем по договору оренди складає 87154 грн. 52 коп.

Крім суми основної заборгованості, позивач представив розрахунок пені за несвоєчасну сплату орендної плати за період з 10.03.2010 року по 31.01.2011 року, що складає 3825 грн. 81 коп. та штрафу в розмірі 6233 грн. 15 коп.

Загальна сума позову, заявлена позивачем становить 97213 грн. 48 коп.

Відповідач доказів спростування, підтвердження чи сплати боргу не представив.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

02.07.2001 року між Львівським державним фінансово –економічним інститутом, правонаступником якого є Львівська державна фінансова академія та Товариством з обмеженою відповідальністю «Старий замок»було укладено договір оренди № 401 на підставі якого згідно акту приймання-передачі приміщення в оренду від 02.07.2001 року відповідачу надано в строкове платне користування вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 350,6 м. кв., що знаходяться на 1-му поверсі будівлі за адресою: м. Львів. вул. Коперника. 3, які перебувають на балансі Львівської державної фінансової академії.

25.07.2007 року сторони уклали угоду № 12 про внесення змін до договору оренди від 02.07.2001 року № 401. 12.08.2008 року та 17.11.2008 року сторони вносили зміни до договору оренди від 02.07.2001 року № 401 (із змінами від 25.07.2007 року № 12).

Орендоване відповідачем приміщення є державним майном, яке знаходиться на балансі Львівської державної фінансової академії. Пунктом 3.3 договору сторони визначили, що орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним з врахуванням щомісячного індексу інфляції у наступному свіввідношенні: - 50% до державного бюджету на рахунок визначений Управлінням Державного Казначейства України, а саме: Одержувач кошів –Держбюджет м. Львова; - 50% на рахунок балансоутримувача.

Пунктом 5.10 договору оренди орендар зобов’язується здійснювати витрати з утримання орендованого майна.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Істотними умовами договору оренди відповідно ст. 284 Господарського кодексу України є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації та ін. В процесі укладення договору сторонами досягнуто згоди щодо ряду істотних умов, серед яких і порядок та строки внесення орендної плати та інших витрат пов’язаних із укладеним договором оренди.

Відповідно ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Пунктом 4 вищезазначеної статті визначено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.19 цього ж Закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Всупереч договірним зобов'язанням, відповідачем за період з лютого по грудень 2010 року орендна плата та оплата витрат балансоутримувача з утримання орендованого майна не оплачувались, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем складає 87154 грн. 52 коп.

Дана сума підтверджена поданими позивачем доказами (рахунками за спірний період).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобов’язання перед позивачем у розмірі 87154 грн. 52 коп., та факт несплати боргу у вказаному розмірі станом на момент розгляду справи, суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право та задоволити позовну вимогу про стягнення 87154 грн. 52 коп.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути із відповідача пеню за несвоєчасну сплату орендної плати за період з 10.03.2010 року по 31.01.2011 року, що складає 3825 грн. 81 коп. та штраф в розмірі 6233 грн. 15 коп.

          Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання, згідно т. 611 Цивільного кодексу України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки,відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 3. 7 договору оренди передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу, у визначеному п.3.6 договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з врахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 3.8 договору оренди в разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф в розмірі 10% від суми заборгованості.

Згідно ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України). Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 Цивільного кодексу України).

Право учасників процесу встановлювати інші ніж передбачено Цивільним кодексом України види забезпечення виконання зобов'язань визначено ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Також Верховний суд України у постанові від 22.11.2010 року У справі № 14/80-09-2056 вказав, що суб’єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов’язань встановленням окремого виду відповідальності –договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов’язань.

Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобов’язання перед позивачем у розмірі 87154 грн. 52 коп., та факт несплати боргу у вказаному розмірі станом на момент розгляду справи, суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право та задоволити позовну вимогу про стягнення із відповідача пені за несвоєчасну сплату орендної плати за період з 10.03.2010 року по 31.01.2011 року, що складає 3825 грн. 81 коп., та штрафу в розмірі 6233 грн. 15 коп.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 626, 628, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 284, 286 Господарського кодексу України ст. ст. 33, 34, 43, 49, 58, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старий замок», м. Львів, вул. Коперника, 3 (код ЄДРПОУ 20789018) на користь Львівської державної фінансової академії, м. Львів, вул. Коперника, 3 (код ЄДРПОУ 33196257 на р/р 31255274210099 в ГУДК у Львівській області, МФО 825014) 87154 грн. 52 коп. основного боргу, 3825 грн. 81 коп. пені, 6233 грн. 15 коп. штрафу, 972 грн. 14 коп. сплаченого державного мита, 236 грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

          Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Матвіїв Р.І.