Рішення № 14288765, 16.03.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" березня 2011 р.Справа № 16/5007/12/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Чертков В.О. - дов. від 01.12.10р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" (м.Житомир)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м.Бердичів Житомирської області)

про стягнення 2585,33 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 2585,33 грн, з яких: 1962,51 грн. основного боргу за отримані товари, 150,01 грн. пені, 88,16 грн. 3% річних та 384,65 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач вимог ухвал суду не виконала, в судове засідання не з'явилась, свого представника не направила, про причини неявки суд не повідомила.

Згідно відомостей адресно - довідкового бюро УМВС України в Житомирській області станом на 14.03.11р. відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 11.03.11р. відповідач зареєстрована за цією ж адресою.

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Отже, суд вжив всі необхідні заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.

Проте, відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалась, а тому неявка відповідача належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено договір № 244 -ТМ.

Відповідно до пп.1.1 договору, постачальник (позивач) поставляє, а покупець (відповідач) приймає у власність товари, які вказані в накладних, що складають невід'ємну частину договору, на умовах викладених у ньому.

Згідно з пп.1.2 договору, право власності на товар переходить з моменту підписання накладної та фактичного отримання товару.

Відповідно до пп.3.1 договору, асортимент та кількість товару у кожній конкретній партії погоджується сторонами у замовленні, що являється невід'ємною частиною даного договору.

Підпунктом 4.1 договору передбачено, що ціна договору визначається в накладних загальною сумою товару, поставленого протягом строку дії даного договору.

Згідно з пп.4.4 договору, сторони встановили, що розрахунки за товар покупець проводить на умовах відстрочки платежу протягом 7 банківських днів з моменту його отримання.

Так, згідно умов договору, позивач на підставі видаткових накладних від 11.01.08р. № 00006274 та № 00006275 поставив відповідачу товар, тобто свої договірні зобов'язання виконав належним чином.

Відповідач прийняті на себе зобов'язання по своєчасній та повній оплаті отриманого товару виконав неналежним чином, зокрема, розрахунки за отриманий товар здійснив частково.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка на день вирішення спору становить 1962,51 грн., що підтверджується підписаним позивачем актом звірки розрахунків станом на 10.02.11р. (а.с.28-29), довідками позивача від 10.12.11р. № 3/10 та від 16.03.11р. № 135 (а.с.23,48).

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На день звернення з позовом до суду та на день вирішення спору, за даними позивача, відповідач свої зобов'язання за договором в повному обсязі не виконав.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пп.6.2 договору, сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати реалізованого товару покупець сплачує на вимогу постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалася пеня, від суми заборгованості.

Частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, розмір пені, 3% річних, інфляційних нарахувань, становить, відповідно, 150,01 грн., 88,16 грн. та 384,65 грн. (а.с.20).

Розрахунки пені, інфляційних та річних обгрунтовані, відповідають чинному законодавству та умовам укладеного договору.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1962,51 грн. основного боргу за отримані товари, 150,01 грн. пені, 88,16 грн. 3% річних, 384,65 грн. інфляційних нарахувань.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає: 13300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд", 10003, м.Житомир, вул.Домбровського 3, ідентифікаційний код 32121992 - 1962,51 грн. основного боргу за отримані товари, 150,01 грн. пені, 88,16 грн. 3% річних, 384,65 грн. інфляційних нарахувань, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 16.03.11р.

СуддяГансецький В.П.

Друк:: 3 прим.

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повідомл. про вруч.).