Рішення № 14288450, 15.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.03.11 р. Справа № 2/33

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства „Шляхове ремонтно-будівельне управління”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВ-Будтранс”, м. Донецьк

про: стягнення заборгованості в розмірі 12296,40грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Здебська М.Д. – за довір.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство „Шляхове ремонтно-будівельне управління”, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВ-Будтранс”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 12296,40грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору підряду № 456/1 від 19.10.2009р., акти виконаних робіт.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 15.03.2011р., де позовні вимоги визнав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши наявні в матеріалах справи документи суд ВСТАНОВИВ:

19.10.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВВ-Будтранс” (Замовник) та Комунальним підприємством „Шляхове ремонтно-будівельне управління” (Підрядник) був укладений договір підряду № 456/1.

За цим договором Підрядник зобов’язується виконати роботи по влаштуванню гостьової стоянки за адресою: м. Донецьк, вул.. Артема, 90, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи в межах договірної ціни.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що після завершення робіт Підрядник зобов’язаний пред’явити Замовнику акт здачі – приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 за фактичними витратами. Замовник в 3-х денний строк підписує акт та повертає Підряднику або мотивовану відмову від підписання акту.

Розділом 6 „Вартість робіт та порядок розрахунків за договором” визначено, що загальна сума договору складає 50112,00грн.

Розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Підрядника.

Замовник здійснює попередню оплату в розмірі 30% від суми договору для придбання Підрядником матеріалів, ГСМ та іншого. Кінцевий розрахунок здійснюється після виконання 100% робіт, але не пізніше десяти робочих днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт.

Пунктом 9.1. договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2009р., а в частині розрахунків по договору до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань.

Як видно з матеріалів справи позивачем умови договору № 456/1 були виконані належним чином, про що свідчить акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009р. на суму 12296,40грн., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін без зауважень.

Проте, як видно з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останнім виконані позивачем роботи не сплачені в повному обсязі, у зв’язку з чим за останнім облікується заборгованість в розмірі 12296,40грн.

З приводу наявності заборгованості позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 01/02-2273 від 07.09.2010р. з вимогою оплатити заборгованість в розмірі 12296,40грн., яка зі сторони відповідача залишена без відповіді та задоволення.

За приписами ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договору відповідач не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 12296,40грн.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 12296,40грн. до матеріалів справи не надав, заявлені вимоги визнав, тому позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 12296,40грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу, виконані позивачем зобов’язання не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати в порядку, що передбачений ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Шляхове ремонтно-будівельне управління”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВ-Будтранс”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 12296,40грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВ-Будтранс” (83108, м. Донецьк, вул. Кармалюка, 20, ЄДРПОУ 33670725) на користь Комунального підприємства „Шляхове ремонтно-будівельне управління” (83086, м. Донецьк, вул.. 50-річчя СРСР, 1, р/р 26007080800 в ПАТ „Донгорбанк”, м. Донецьк, МФО 334970, р/р 26006037902000 в ПАТ „УкрСіббанк”, м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 05449153) заборгованість в розмірі 12296,40грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 122,96грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мартюхіна Н.О.