Рішення № 14288449, 16.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.03.11 р. Справа № 2/52

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Завод „Молот”, м. Севастополь

до відповідача: Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м. Макіївка

про: стягнення заборгованості в розмірі 172791,46грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Столбовий І.В. – за довір.

від відповідача: Борисенко Т.Ф. – за довір.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод „Молот”, м. Севастополь звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м. Макіївка про стягнення заборгованості в розмірі 172791,46грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 412/10 від 09.11.2010р., акти наданих послуг. Як на правові підстави заявленого позову посилається на ст.. 193, 197, 198 Господарського кодексу України.

Відповідач надав відзив на позовну заяву № 3/3-2-246 від 15.03.11р., де позовні вимоги визначає в повному об’ємі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи документи суд ВСТАНОВИВ:

09.11.2010р. між Державним підприємством „Укршахтгідрозахист” (Замовник) та Відкритим акціонерним товариством „Завод „Молот” (Виконавець) був укладений договір № 412/10 на виконання послуг з монтажу, технічного обслуговуванняі ремонту насосів та компресорів, а саме послуги з ремонту насосів та насосних агрегатів типу АНПШ.

За цим договором Виконавець зобов’язується у 2010р. у межах договірної ціни виконати на свій ризик власними силами усі передбачені Договором послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту насосів та компресорів, а саме послуги з ремонту насосів та насосних агрегатів типу АНПШ, здати їх в обумовлені терміни Замовнику, а Замовник зобов’язується прийняти їх на умовах договору і сплатити їх вартість.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна договору, що визначається Специфікацією є твердою, становить 508567,00грн.

Розділом 4 „Порядок здійснення оплати” встановлено, що розрахунки за виконані послуги проводяться шляхом оплати Замовником протягом 20 днів після пред’явлення Виконавцем рахунку на оплату виконаних послуг.

Виконавець надає Замовнику фактичну калькуляцію виконаних послуг з ремонту обладнання та акт виконаних послуг. Замовник протягом 5 днів з дня отримання акту виконаних послуг зобов’язаний його підписати або дати мотивоване відмовлення від прийняття послуг. У випадку мотивованого відмовлення від прийняття послуг, одночасно з відмовленням, Замовник направляє Виконавцю проект двостороннього акту з переліком необхідних доробок і термінів їх усунення.

Пунктом 10.1. договору визначено, що останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010р., а по фінансовим зобов’язанням – до повного їх виконання.

Як видно з матеріалів справи позивачем умови договору були виконані в повному обсязі, що підтверджується актами виконаних послуг від 29.11.2010р. на суму 24243,08грн., від 16.12.2010р. на суму 27162,00грн., від 16.12.2010р. на суму 24227,12грн., від 16.12.2010р. на суму 97159,26грн., а всього на загальну суму 172791,46грн.

Вказані акти виконаних послуг підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень.

Проте, відповідач за отримані послуги не розрахувався в повному обсязі, у зв’язку з чим за останнім облікується заборгованість в розмірі 172791,46грн., що підтверджено матеріалами справи та двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 12.01.2011р., який підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень.

З приводу наявності заборгованості позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 12/8/11 від 12.01.2011р. з вимогою погасити заборгованість в розмірі 172791,49грн., яка зі сторони відповідача залишена без відповіді та задоволення.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договору відповідач не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 172791,46грн.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 172791,46грн. до матеріалів справи не надав, тому позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 172791,46грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу, виконані позивачем зобов’язання не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати в порядку, що передбачений ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Завод „Молот”, м. Севастополь до Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м. Макіївка про стягнення заборгованості в розмірі 172791,46грн. – задовольнити повністю

Стягнути з Державного підприємства „Укршахтгідрозахист” (86104, м. Макіївка, вул. Абакумова, 1, р/р 35238005002457 ГУ ДКУ в Донецькій області, р/р 35248006002457 ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 32442405) на користь Відкритого акціонерного товариства „Завод „Молот” (99003, м. Севастополь,, вул. Кожанова, 12, р/р 2600100025849 в ВАТ „УкрЄксимбанк”, МФО 384986, ЄДРПОУ 03327760) заборгованість в розмірі 172791,46грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 1727,91грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Видати довідку на повернення зайво сплаченого державного мита в розмірі 278,69грн. за платіжним дорученням № 1507 від 21.01.2011р.

Суддя Мартюхіна Н.О.