Рішення № 14288341, 18.03.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2011 р.

Справа № 4/5004/191/11 за позовом Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Тернопіль до відповідача Підприємця ОСОБА_2, м. Нововолинськ Волинської області про стягнення 34000 грн. 00 коп. штрафу та пені

Суддя Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: Степанюк А. І. - довіреність у справі

від відповідача: н/з

Суть спору: Тернопільське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України просило суд стягнути з Підприємця ОСОБА_2 24 395 грн. 00 коп., в т.ч. 17 000,00 грн. - штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно рішення адміністративної колегії №31 від 16.06.2010р. у справі №423-УД та 7 395,00 грн. - пеня за прострочку сплати штрафу за період з 31.08.2010р. по 28.09.2010р.

25.10.2010р. позивачем згідно заяви №01-2304/10 від 19.10.2010р. збільшено розмір позовних, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 17000 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно рішення адміністративної колегії №31 від 16.06.2010р. у справі №423-УД та 17000 грн. пені за прострочку сплати штрафу за період з 31.08.2010р. по 31.01.2011р.

Згідно абзацу 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог; до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Судом приймається заява позивача про збільшення позовних вимог №01-2304/10 від 19.10.2010р.та спір розглядається в межах збільшеної суми позовних вимог, тобто в сумі 34000грн.

До початку розгляду справи по сутті від відповідача надійшла повторна заява від 15.03.2011р. про відкладення розгляду справи на кінець квітня, у звязку з тим, що після лікування в міський лікарні відповідача направляють на санаторно-курортне лікування.

Представник позивача проти заяви відповідача про відкладення розгляду справи заперечив та вважає її такою, що спрямована лише на затягування розгляду справи та просить розгляд справи проводити за відсутності відповідача.

Господарський суд розглянувши заяву відповідача про відкладення розгляду справи, звертає увагу на те, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували викладені в заяві обставини. З довідки доданої до заяви вбачається те, що ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні з 22.02.2011р. по 02.03.2011р., інших доказів на підтвердження перебування на санаторно-курортному лікуванні суду не подано.

Подібна поведінка відповідача у справі, а саме: подання необґрунтованих заяв про відкладення розгляду справи господарським судом Волинської області розцінюється, як дії сторони, спрямовані на свідоме затягування судового процесу і порушення приписів ст. 22 ГПК України, зокрема, положень, щодо обовязку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Приймаючи до уваги зазначене вище, керуючись приписами ст. 75 ГПК України, згідно якої, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

16.06.2010р. Тернопільським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України відповідно до вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»прийнято рішення №31 у справі №423-УД, яким накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 штраф у розмірі 17000 грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбачений п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді антиконкурентних узгоджених дій субєктів господарювання, які стосуються спотворення результатів тендерів.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції»законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, встановлених Конституцією України, і складається із цього Закону (а саме - Закону України «Про захист економічної конкуренції»), Законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно - правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»: Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом та відповідно до частини першої статті 22 зазначеного Закону, розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону, одними з основних завдань Антимонопольного комітету України, в тому числі є: здійснення державного контролю з дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та запобігання виявлення припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, Антимонопольний комітет України має, в тому числі, повноваження перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно - господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надіслано відповідачу рішення №31 від 16.06.2010р., яке отримано останнім 30.06.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №448652.

Станом на момент звернення до суду з позовною заявою, рішення Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №31 від 16.06.2010р. у справі №423-УД відповідачем не виконано.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

В порушення вимог чинного законодавства, відповідач не сплатив суму штрафу у встановлені строки у зв'язку з чим позивачем заявлено до суду позов про стягнення 17000 грн. штрафу.

Також, слід зазначити, що рішення Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №31 від 16.06.2010р. на даний час є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним, а тому підлягає виконанню.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 28.10.2010р. у справі №3/97-1666 за позовом підприємця ОСОБА_2 до Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення №31 від 16.06.2010р. адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в задоволенні позову відмовлено та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.01.2011р. рішення господарського суду Тернопільської області від 28.10.2010р. залишено без змін.

Таким, чином враховуючи невиконання відповідачем рішення у встановлений строк, вимога позивача в частині стягнення з відповідача 17000 грн. пені у відповідності до представленого розрахунку є законною, обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Згідно ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене позовні вимоги позивача є підставними та обґрунтованими.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 340 грн. та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України «Про Антимонопольний комітет України», Законом України «Про захист економічної конкуренції», ст.ст. 33-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Тернопіль, вул. Лисенка, 20А, код 21157616) 34000грн. штрафу та пені (зарахування коштів здійснити в доход Державного бюджету на рахунок управління державного казначейства за місцезнаходження боржника - підприємця ОСОБА_2, код класифікації доходів бюджету 21081100; призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції, символ звітності 106).

3. Стягнути з підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України 340 грн. державного мита та 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31212264700002, одержувач коштів: УДК у м. Луцьку, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, код одержувача: 21741605, МФО 803014, КЕКД 22050003.

Суддя П. Р. Слободян

Повний текст рішення

складено та підписано

18.03.11