Рішення № 14288342, 17.03.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "15" березня 2011 р.по справі № 04/85-38

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Приватне підприємство "Болеро-сервіс"

до підприємець ОСОБА_1

про стягнення 28 830,75 грн.

Суддя: Філатова С. Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Зварич М.Р., дов. від 15.04.2010р.

від відповідача: ОСОБА_1 - підприємець

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін розяснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Болеро-сервіс" звернулося з позовом до Підприємця ОСОБА_1 про стягнення 28 830,75грн., в т.ч. 22 644,42грн. заборгованості за товар, отриманий по накладним за період з 24.09.2009р. по 23.10.2009р. згідно договору №J500 від 24.09.2009р., 2 468,95грн. 20% річних за період з 15.10.2009р. по 16.04.2010р. згідно п.1.7.1 договору, 2 408,72грн. пені за період з 15.10.2009р. по 16.04.2010р. згідно п.4.2 договору та 1 808,66грн. інфляційних нарахувань за період з 15.10.2009р. по 31.03.2010р. згідно ст.625 ЦК України.

В обгрунтування позовних вимог долучає до матеріалів справи договір №J500 від 24.09.2009р. з додатком №1, накладні №J03474 від 24.09.2009р., №J03530 від 30.09.2009р., №J03680 від 14.10.2009р., №J03734 від 16.10.2009р., №J03572 від 02.10.2009р., №J03642 від 09.10.2009р., №J03823 від 23.10.2009р.

Відповідач у заяві від 17.05.2010р. позов заперечив, мотивуючи тим, що у нього не було відкритого банківського рахунку і кошти готівкою передавались супервайзеру позивача.

У поясненні від 02.09.2010р. відповідач зазначає, що товар по накладних №J03474 від 24.09.2009р., №J03572 від 02.10.2009р., №J03642 від 09.10.2009р., №J03823 від 23.10.2009р. він отримав.

По накладним №J03530 від 30.09.2009р., №J03680 від 14.10.2009р., №J03734 від 16.10.2009р. товару не отримував. Стверджує, що на вказаних накладних стоїть не його підпис, хоча стоїть відтиск його печатки.

Звернувся до суду з клопотанням про призначення почеркознавчої судової експертизи для ідентифікації підпису на накладних №J03474 від 24.09.2009р., №J03530 від 30.09.2009р., №J03680 від 14.10.2009р., №J03734 від 16.10.2009р. та просив порівняти їх із зразками його підпису на накладних №J03572 від 02.10.2009р., №J03642 від 09.10.2009р., №J03823 від 23.10.2009р. Гарантував оплату експертизи.

Представник позивача проведення експертизи не заперечив.

Ухвалою суду від 02.09.2010р. за клопотанням відповідача про призначення почеркознавчої судової експертизи для ідентифікації підпису на документах, провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи та надіслано матеріали справи до Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

15.09.2010р. до суду надійшов лист Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №582 від 13.09.2010р., яким відділення повідомило про відсутність спеціалістів з даного виду досліджень та повернуло матеріали без виконання.

Ухвалою суду від 20.09.2010р. провадження у справі було поновлено.

Згідно реєстру Міністерства юстиції України атестованим на проведення судової експертизи по експертній спеціальності "Почеркознавча і авторознавча експертиза" є Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 28.09.2010р. провадження у справі №04/85-38 було зупинено на час проведення судової почеркознавчої експертизи у Львівському науково-дослідному інституті судових експертиз.

24.12.2010р. до суду надійшов лист №5402/3228 від 21.12.2010р. від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, яким повідомлено, що керуючись ст. 15 Закону України «Про судову експертизу», ст.31 ГПК України та п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», у відповідності до ч.4 п.1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮ України №53/5 від 08.10.98р. (в чинній редакції), враховуючи невиконання п.4 ухвали суду від 28.09.2010р. в частині оплати експертизи ОСОБА_1, ухвалу суду залишено без виконання. Матеріали повернуті суду.

Ухвалою суду від 21.01.2011р. провадження у справі поновлено та зобовязано сторони представити суду: позивача - вимоги на час поновлення провадження у справі; відповідача - заперечення на час поновлення провадження у справі; докази оплати за отриманий товар, докази в обгрунтування заперечень щодо отримання товару по накладних №J03530 від 30.09.2009р., №J03680 від 14.10.2009р., №J03734 від 16.10.2009р. Явку повноважних представників сторін в судове засідання визнано обовязковою.

Вимоги суду не були виконані, відповідач в судове засідання не зявився, витребувані судом докази не надав, звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у звязку з його хворобою.

Позивач в судовому засіданні 22.02.2011р. звернувся до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи акту звірки взаємних розрахунків від 09.11.2009р., згідно з яким відповідач стверджує заборгованість перед позивачем в сумі 20 304,64грн. та зобовязується її повернути не пізніше 31.12.2009р. Оригінал акту оглянуто в судовому засіданні.

В судовому засіданні 15.03.2011р. відповідач долучає до матеріалів справи ксерокопії листа з прізвищами осіб та сумами на загальну суму 10 075,60грн., та листа від 09.11.2009р. з відмітками про прийняття ОСОБА_3 на суму 10 075,60грн., непроплачені накладні по агенту ОСОБА_1 від 29.09.2009р. з відміткою 30.09.2009р. ОСОБА_3 здав 5 355грн. (а.с. 89-92).

Позивач у поясненні від 15.03.2011р. на долучені листи зазначає, що додані відповідачем документи, розписки не мають відношення до даної справи та до суми боргу підприємця ОСОБА_1 перед ПП "Болеро-сервіс". Вказує, що особа ОСОБА_3 ніколи не працював на ПП "Болеро-сервіс".

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

24.09.2009р. між Приватним підприємством "Болеро-сервіс" (продавець) та підприємцем ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір №J500, яким передбачено, що продавець зобовязувався передавати у власність покупця продукти харчування в асортименті відповідно до переданої продавцем комерційної пропозиції або прайс-листа (товар), а покупець зобовязувався прийняти та оплатити товар. Покупець зобовязувався без зволікань (протягом 60 хвилин з моменту доставки) прийняти товар і оформити з свого боку накладні (товарно-транспортні накладні або інші документи) про приймання-передачу товару. Обовязок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару уповноваженому представнику покупця і підписання останнім накладних (товарно-транспортних накладних або інших документів) про приймання-передачу товару. Моментом прийняття товару покупцем є дата і час отримання товару уповноваженим представником покупця і підписання останнім накладних (товарно-транспортних накладних або інших документів) про приймання-передачу товару.

Пунктом 5.4 договору обумовлено, що відповідно до Інструкції Мінфіну України від 16.05.1996р. "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання матеріальних цінностей" сторони домовились про наступне: покупець повідомляє в додатку №1 до договору взірці печатки (штампу) і підписів матеріально-відповідальних (уповноважених) осіб покупця, які мають право на отримання матеріальних цінностей (товару, рекламних дисплеїв тощо) від продавця. Протягом терміну дії договору продавець відпускає без довіреності товар та інші матеріальні цінності уповноваженій особі покупця, яка зазначена в додатку №1 до договору і підпис якої на накладній завірено печаткою (штампом), зразок відбитку якої (якого) повідомлено в додатку №1 до договору.

Додаток №1 до договору містить зразок підпису ОСОБА_1 та відбиток печатки підприємця.

Пунктами 1.7.1 -1.7.3 договору передбачено, що покупець зобовязаний оплатити продавцю прийнятий від останнього товар протягом двадцяти одного календарного дня з моменту прийняття цього товару. У випадку прострочення оплати продавець має право вимагати оплатити товар і сплати покупцем 20% річних за користування чужими грошовими коштами від простроченої оплати за кожен день прострочення. Вартість товару до оплати визначається на підставі накладної (товарно-транспортної накладної чи іншого документу) про приймання-передачу товару. При здійснені покупцем оплати посилання в платіжному документі на цей договір і накладну (товарно-транспортну накладну чи інший документ) є обовязковим. Покупець зобовязаний оплатити продавцю прийнятий від останнього товар шляхом безготівкового перерахунку повної вартості прийнятого але неоплаченого товару, на банківський рахунок продавця, який вказаний у цьому договорі.

На виконання зобовязань по договору позивач відпустив відповідачу товар в асортименті по накладним №J03474 від 24.09.2009р., №J03530 від 30.09.2009р., №J03572 від 02.10.2009р., №J03642 від 09.10.2009р., №J03680 від 14.10.2009р., №J03734 від 16.10.2009р., №J03823 від 23.10.2009р. на загальну суму 28 062,42грн.

Одержання товару стверджується відміткою на зазначених вище накладних, завірених печаткою відповідача згідно додатку №1 до договору, яким відповідач повідомив зразки підпису підприємця ОСОБА_1 та відбитку печатки підприємця для отримання матеріальних цінностей згідно Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей.

Одержання товару за зазначеними вище накладними стверджується також виписками банку про часткову оплату на суму 5 418грн. (а.с. 28-42) та актом звірки взаємних розрахунків від 09.11.2009р., згідно з яким дебіторська зоборгованість відповідача становить 20304,64грн., про що ним власноручно зроблена відмітка на акті звірки (а.с. 83-84).

Відповідно до ст.174 ГК України, господарські зобовязання можуть виникати в результаті дій субєктів, з якими закон повязує настання правових наслідків. Внаслідок дій позивача по відпуску продукції між сторонами виникли зобовязання, врегульовані ст. 655 ЦК України, згідно якої одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд не приймає заперечення відповідача про неотримання ним товарів по накладним №J03530 від 30.09.2009р., №J03680 від 14.10.2009р. та №J03734 від 16.10.2009р., як такі, що спростовані доказами по справі, а саме: накладними з відмітками про отримання з відбитком печатки відповідача, актом звірки взаємних розрахунків, яким відповідачем власноручно стверджується дебіторська заборгованість.

Доказів зникнення, крадіжки печатку суду не надано.

Враховує суд і те, що в судовому засіданні 15.03.2011р. відповідач стверджував вже не неотримання товару, а передачу боргів та повернення товару супервайзеру ОСОБА_3 (а.с. 89).

Належних доказів передачі товару, сплати коштів уповноваженій особі не надав.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом, за клопотанням відповідача, надсилались матеріали справи для проведення почеркознавчої експертизи, від оплати якої відповідач відмовився.

Суд не приймає листи, надані відповідачем в судовому засіданні 15.03.2011р. з зазначенням прізвища ОСОБА_3, оскільки всупереч вимогам т.34 ГПК України не доведений правовий звязок позивача з вказаною особою.

Твердження відповідача про шахрайські дії та погрози з боку позивача не прийняті судом, оскільки шахрайство, погрози повинні бути доведені вироком суду по кримінальній справі. Відповідач мав і має можливість звернутися до правоохоронних органів і такою можливістю не скористався.

Долучені до матеріалів справи в судовому засіданні 15.03.2011р. листи не можуть бути прийняті судом як докази, оскільки не містять інформації, що дозволяє визначити їх приналежність до спірних правовідносин щодо отримання та оплати за товар по договору №J500 від 24.09.2009р.

Зважаючи на те, що оплату за товар в установленому договором безготівковому порядку (п.1.7.3) відповідач здійснив частково, це призвело до звернення кредитора з позовом до суду.

На час розгляду спору заборгованість за товар становить 22 644,42грн., стверджується договором №J500 від 24.09.2009р., накладними №J03474 від 24.09.2009р., №J03530 від 30.09.2009р., №J03572 від 02.10.2009р., №J03642 від 09.10.2009р., №J03680 від 14.10.2009р., №J03734 від 16.10.2009р., №J03823 від 23.10.2009р., виписками банку про часткову оплату (а.с. 28-42), актом звірки взаємних розрахунків від 09.11.2009р., відповідачем належними доказами не оспорена та підлягає до стягнення з підприємця ОСОБА_1 в силу ст.193 ГК України, згідно якої учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що за порушення (прострочення виконання) зобовязання згідно п.1.7.1 договору (оплата протягом 21 календарного дня), покупець повинен сплатити продавцеві неустойку (пеню) в розмірі 0,5% від несплаченої суми (суми заборгованості) за кожен день порушення (прострочення).

Зважаючи на викладене, підставні вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 2 408,72грн. за період з 15.10.2009р. по 16.04.2010р. згідно ст.ст.230-232, 343 ГК України, п.4.2 договору.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 1.7.1 договору визначено, що покупець зобовязаний оплатити продавцю прийнятий від останнього товар протягом двадцяти одного календарного дня з моменту прийняття цього товару. У випадку прострочення оплати продавець має право вимагати оплатити товар і сплати покупцем 20% річних за користування чужими грошовими коштами від простроченої оплати за кожен день прострочення.

Враховуючи викладене, підставні вимоги позивача щодо стягнення 1 808,66грн. інфляційних нарахувань за період з 15.10.2009р. по 31.03.2010р. та 2 468,95грн. 20% річних за період з 15.10.2009р. по 16.04.2010р. згідно ст.625 ЦК України, п.1.7.1 договору.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 288,31грн. та платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 625, 655 ЦК України, ст.174, 193, 230-232, 343 ГК України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 90 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1

на користь Приватного підприємства "Болеро-сервіс", м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 212, корп. 2, код ЄДРПОУ 31073655

22 644,42грн. боргу, 2 468,95грн. пені, 2408,72грн. річних, 1308,66грн. інфляційних втрат, 288,31грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Філатова С. Т.

Повнийтекст рішення виготовлено

17.03.2011р.