Рішення № 14281066, 18.03.2011, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 2-24/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 року Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Бурлаки О.В.

за участю секретаря Румини М.В.

представника позивача Петрашевича С.В.

відповідача ОСОБА_2 його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Канів, Черкаської області справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення та зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання договору про іпотечний кредит № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р. та іпотечного договору № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р. недійсними,

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»звернулося з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення.

В позовній заяві позивач вказав, що відповідно до укладеного договору про іпотечний кредит № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р. ОСОБА_2 отримав 07.03.2008р. кредит у розмірі 170000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07.03.2028р. Згідно даного договору позичальник зобовязувався щомісячно сплачувати кредит, але умови договору відповідачем не виконувалися, що призвело до утворення заборгованості, яка на даний час не погашена і станом на 04.08.2010 р. становить: заборгованості за кредитом 169542,84 грн.;- заборгованості по відсоткам 84377, 40 грн.; - пені 35268,18 грн.;- штрафу 28918.84 грн., а всього в розмірі 318107,26 грн. Для забезпечення зобовязання 07.03.2008 р. був укладений договір іпотеки № № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р.. Згідно умов цього договору ОСОБА_2 передав в іпотеку нерухоме майно: квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, яка на праві приватної власності належить відповідачу.

Посилаючись на викладене, позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р. в розмірі 318107.26грн. звернути стягнення на квартиру загальною площею 83,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору про іпотечний кредит № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р.) публічним акціонерним товариство Комерційний банк «ПриватБанк»(49094 м.Дніпропетровськ вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Виселити Відповідача, який зареєстрований і проживає у за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м.Канева. Стягнути з Відповідача судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу у сумі 120 грн.

В попередньому судовому засіданні відповідач подав зустрічний позов до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання договору про іпотечний кредит № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р. та іпотечного договору № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р. недійсними. Свій позов мотивує тим, що договір про іпотечне кредитування від 07.03.2008р. суперечить вимогам ЦК України щодо недопустимості односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов. П.8.9. Договору порушує права та законні інтереси позивача, містить дискримінаційні по відношенню до позивача правила зміни відсоткової ставки та є несправедливою умовою договору. Крім цього, позивач та його діти на даний час іншого житла не мають, а тому позов щодо виселення з квартири відповідача та членів його сім'ї є неправомірним. Просить відмовити в задоволенні первісного позову та визнати недійсними договір про іпотечний кредит № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р. та іпотечний договір № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діє згідно довіреності - позов підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, та просить суд звернути стягнення на квартиру загальною площею 83,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору про іпотечний кредит № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р.) публічним акціонерним товариство Комерційний банк «ПриватБанк»(49094 м.Дніпропетровськ вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Виселити Відповідача, який зареєстрований і проживає у за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м.Канева. Стягнути з Відповідача судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу у сумі 120 грн. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання договору про іпотечний кредит № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р. та іпотечного договору № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р. недійсними відмовити повністю за безпідставністю.

Відповідач та його представник позов не визнали та просять відмовити в його задоволенні, задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання договору про іпотечний кредит № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р. та іпотечного договору № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р. недійсними.

Суд вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та їх представників, вважає, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, а в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити.

При вирішені спору суд бере до уваги положення ЦК України, Закону України «Банки і банківську діяльність», Закону України «Про іпотеку»та розяснення, які викладені Верховним Судом України у узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин.

Судом встановлено, що 07 березня 2008 року ПриватБанком надано ОСОБА_2 кредит у розмірі 170000 (Сто сімдесят тисяч гривень) гривень 00 коп. згідно договору про іпотечний кредит № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р. (а.с. 7-11) строком до 07.03.2028 р.

Відповідно до ст.509 ЦК України одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статті 526, 527 ЦК України зобовязують боржника належним чином виконувати свої зобовязання.

Згідно розрахунку заборгованості від 04.08.2010р. вбачається, що заборгованість за кредитом 169542,84 грн. ; заборгованість по відсоткам 84377, 40 грн.; - пені 35268,18 грн.; штрафу 28918.84грн., а всього заборгованість складає 318107,26 грн. (а.с.6)

Судом встановлено, що відповідач почав частково погашати борг, але недостатньо для того, щоб ліквідувати простроченість платежів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що права позивача були порушені відповідачем в зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору та договору іпотеки.

З матеріалів справи вбачається, що для забезпечення зобовязання укладено 07.03.2008 р. договір іпотеки CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р. Згідно умов цього договору ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно: квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 яка на праві приватної власності належить відповідачу.

Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч.1 статті 38 Закону України «Про іпотеку»право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві може ґрунтуватися на рішенні суду або договорі про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі).

п. 65 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року(надалі- Інструкція) передбачено, що якщо рішенням суду або договором про задоволення вимог іпотекодержателя передбачено право іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві, посвідчення таких договорів здійснюється за загальними правилами посвідчення договорів відчуження.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу квартири укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до п.61, 63 Інструкції при нотаріальному посвідченні договорів про відчуження нерухомого майна, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, що передбачені Наказом Міністерства юстиції України №84/5 від 20.09.2002р. «Про надання витягів Реєстру прав власності на нерухоме майно та оформлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно на спеціальних бланках».

п. 5.1.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 р. встановлено, що право на отримання витягу мають: власник (власники), його спадкоємці та правонаступники юридичних осіб, уповноважені особи.

Таким чином, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог Позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог Позивача, що виникли на підставі кредитних договорів та надання Позивачеві право продажу предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві та право на отримання будь-яких документів, необхідних для продажу предмета іпотеки.

Частиною 1 ст. 109 ЖК України передбачено, що виселення із займаного приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим, ч. 1 ст. 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом, який передбачений у ч.ч. 2 і 3 цієї ж ст. 40 Закону України «Про іпотеку»та ч. 3 ст. 109 ЖК України.

Частиною 3 ст. 109 ЖК України передбачено, що звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобовязані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільнять жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що письмової вимоги позивач кредитор ОСОБА_2 не направляв.

ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Оскільки на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні виконання імперативно-диспозитивних приписів, встановлених ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»та ч. 3 ст. 109 ЖК України, щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із квартири, на які здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то суд вважає, що такі позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення вказаних житлових приміщень їх мешканцями, в розумінні вимог ст. 3 ЦПК України щодо права особи для звернення до суду за захистом.

Щодо позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання договору про іпотечний кредит № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р. та іпотечного договору № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р. недійсними, то слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що сторони уклали договір про іпотечне кредитування 07.03.2008р. за умовами цього договору, зокрема, п.8.9 сторони домовились, що за умовами Договору може бути встановлений новий розмір відсоткової ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, порушення позичальником кредитної дисципліни, погіршення фінансового стану позичальника, здійснення поточних коливань процентних ставок по вкладам або кредитам, девальвації національної валюти до долару США тощо (а.с.8).

Крім цього, судом встановлено, що % ставка за договором іпотечного кредитування № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р. піднімалася з 07.08.2008р. з 15% річних до 25,08% річних, та з 01.02.2009р. з 25.08% річних до 30% річних на підставі розпорядження від 31.12.2008р. № Э.40.0.0.0/1-20 та наказу від 05.01.2009р. № КТ-БТ-СП-2009-1/1 (а.с.59-63).

З матеріалів справи вбачається, що боржник ОСОБА_2 був належним чином повідомленим про підвищення процентної ставки за кредитом у спосіб, визначений сторонами у договорі, зокрема, шляхом направлення відповідного листа (а.с. 51-53).

Згідно з ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобовязання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 частково виконував взяті на себе зобов'язання за договором іпотечного кредитування та до 05.12.2008р., але не в повному розмірі щомісячного платежу, вносив кошти на рахунок ПриватБанку.

Суд оцінивши досліджені у судовому засіданні докази надані сторонами прийшов до висновку, що сторони досягли домовленості згідно з положеннями ст. ст.207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, у якому передбачили умови підвищення процентної ставки, а тому вони мають виконуватись і вважаються такими, що момент досягнення домовленості настали.

Крім цього, судом встановлено, що при укладенні договору, позивач був ознайомлений з його умовами, не заперечував проти них та йому наданий кредит в обумовленій договором сумі.

Обґрунтування позивача в заявлених ним позовних вимог п. 8 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»не можуть братися судом до уваги, оскільки між сторонами виникли договірні відносини (його виконання), які перш за все регулюються нормами ЦК України, а не Законом України «Про захист прав споживачів».

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання договору про іпотечне кредитування та договір іпотеки недійсним є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне покласти на відповідача ОСОБА_2 сплату судових витрат по справі у вигляді судового збору в сумі 1700грн., і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., які сплачені позивачем при подачі позову до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 60, 88, 212-215, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р., яка складається з :

- заборгованості за кредитом 169542,84 грн. (Сто шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок дві гривні 84 коп.);

- заборгованості по відсоткам 84377, 40 грн. (вісімдесят чотири тисячі триста сімдесят сім гривень 40 коп.);

- пені 35268,18 грн. (тридцять пять тисяч двісті шістдесят вісім гривень 18 коп.);

- штрафу 28918.84 грн. (двадцять вісім тисяч девятсот вісімнадцять гривень 84 коп.), а всього в розмірі 318107,26 грн. (триста вісімнадцять тисяч сто сім гривень 26 коп.) звернути стягнення на квартиру загальною площею 83,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору про іпотечний кредит № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р.) публічним акціонерним товариство Комерційний банк «ПриватБанк»(49094 м.Дніпропетровськ вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(рах.№ 64993919400001 МФО 305299 код ЄДРПОУ 14360570): судовий збір у розмірі 1700.00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., сплачені останнім при поданні позову до суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання договору про іпотечний кредит № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р. та іпотечного договору № CSIPGI0000004860 від 07.03.2008р. недійсними відмовити повністю за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий О.В.Бурлака