Постанова № 14276952, 25.02.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2011 р.

11 год.47 хв.Справа № 2-а-5225/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

секретар: Філімонова О.В, за участю приватного підприємця ОСОБА_1, представника ДПІ Большакова С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

приватного підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

та позов Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафної санкції,

встановив:

ППОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати рішення Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.08.2010 № 0000042308 та № 0000032308. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування, 05 серпня 2010 року працівниками ДПА у Херсонській області - заступником начальника відділу ОСОБА_4 та головним державним податковим ревізором - інспектором Темніковим Олександром Олександровичем було проведено перевірку магазину електротоварів, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. За результатами проведеної планової перевірки працівниками ДПА у Херсонській області було складено акт від 05.08.2010, на підставі якого ДПІ у Генічеському районі прийнято рішення про застосування штрафних санкцій № 0000042308 від 16.08.10 р. на суму 4800 грн. - за порушення п. 2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637, та рішення про застосування штрафних санкцій № 0000032308 від 16.08.2010 р. на суму 16154 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Підприємець вважає, що перевірка здійснена з порушенням чинного законодавства України, перевіряючими порушено встановлений законом порядок проведення перевірки. Підставою для виходу на планову перевірку повинно бути відповідне розпорядче рішення керівника податкового органу. Проте такого рішення надано не було. В порушення ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" при здійсненні перевірки перевіряючими були пред'явлено направлення №1724/237 н від 28.07.2010р. без надання копії наказу керівника податкового органу, що надав повноваження ревізорам на її проведення. Направлення на перевірку не містить інформації про тривалість перевірки, звання та посади перевіряючих не відповідають тим, що зазначені в акті перевірки. Таким чином, в порушення чинного законодавства, перевіряючі провели перевірку на підставі направлень, виданих з численними порушеннями та без пред'явлення копії наказу керівника податкового органу, яким би підтверджувались їх повноваження щодо перевірки, або, постанови слідчого, органу дізнання, рішення суду, доручення Кабінету Міністрів України, як законних підстав проведення планової перевірки, а тому дії працівників ДПА у Херсонській області, що проводили перевірку, є протиправними.

Штрафна санкція в розмірі 16154,00 грн. застосована за порушення п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосована відповідно до ст.21 цього ж закону, але рішення про застосування штрафних санкцій не може прийматися лише на підставі припущень перевіряючи про вчинення правопорушення.

Підприємець ОСОБА_1 в своїй діяльності застосовує спрощену систему оподаткування згідно Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", веде книгу обліку доходів та витрат. При цьому до Книги заносяться дата здійснення операції, пов'язаної з проведенням витрат і/або отриманим доходом; суми витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день. На даний момент не існує порядку обліку товарних запасів, і фізична особа не має обов'язку вести бухгалтерський облік. Висновок перевіряючих в акті перевірки щодо відсутності накладних не відповідає дійсності. Копії накладних, а також Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання, у якого був придбаний підприємцем товар, були надані.

Штрафна санкція № 0000042308 від 16.08.10 р. на суму 4800 грн. грн. за порушення п. 2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637, застосована безпідставно. Факт нарахування податківцями штрафу на підставі пояснень адміністратора, виходячи з яких не можливо встановити отримання підприємцем зазначених сум коштів, являється неправомірним. Таким чином, лише на підставі відповідних документів можливо підтвердити отримання підприємцем дохід у розмірі 960,00 грн.

В судовому засіданні приватний підприємець ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову за їх необґрунтованістю.

25.02.2011 ухвалою суду об'єднано в одне провадження дану справу зі справою № 2а-6546/10/2170 за позовом Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафної санкції в сумі 20 954 грн., що застосовано рішеннями від 16.08.2010 № 0000042308, 0000032308. Об'єднаній справі присвоєно № 2а-5225/10/2170.

Представник Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області вважає, що проведена перевірка господарської діяльності приватного підприємця ОСОБА_1 05 серпня 2010 року працівниками ДПА у Херсонській області - заступником начальника відділу ОСОБА_4 та головним державним податковим ревізором - інспектором Темніковим О.О. магазину електротоварів, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. ДПІ було дотримано вимоги щодо підстав та проведення перевірки, акт перевірки від 05.08.10 складено правомірно, встановлені порушення п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та п. 2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 відповідають дійсності. Прийняті рішення за результатами перевірки від 16.08.2010 № 0000042308, 0000032308 є обгрунтованими та законними. Просить стягнути з підприємця ОСОБА_1 штрафну санкцію в повному обсязі.

Приватний підприємець ОСОБА_1 заперечував проти позову податкової інспекції.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що ОСОБА_1 зареєстрований підприємцем 20.03.2002, має свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серія НОМЕР_1, взятий на облік як платник податків в ДПІ у Генічеському районі. Згідно наданої копії свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.01.2010 серія НОМЕР_2, ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Планова перевірка дотримання приватним підприємцем вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та інших законодавчих актів суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 в магазині електротоварів, який розташований в АДРЕСА_1, здійснювалась 5 серпня 2010 року посадовими особами ДПА у Херсонській області - заступником начальника відділу ОСОБА_4 та головним державним податковим ревізором - інспектором Темніковим О.О. на підставі плану перевірки, затвердженого наказом ДПА у Херсонській області від 22.07.10 № 204, плану перевірок СГ з 01.08.2010 по 31.08.2010 та відповідного направлення на перевірку № 1724/237 від 28.07.10. До перевірки посадові особи ДПА були допущені безпосередньо самим підприємцем.

За результатами перевірки складено акт від 05.08.2010 НОМЕР_3, в якому зафіксовано порушення п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме порушено порядок ведення обліку товарних запасів за місцем його реалізації. Для огляду були надані накладні, які не містять необхідних реквізитів: підписів, одержувача товару, реквізити постачальника, коду, ЄДРПОУ, юридичної адреси та інше. В накладних № 10А від 13.06.10 на суму 2774 грн., № 5А від 06.07.10 на суму 4050 грн., № 9А від 03.08.10 на суму 1253,20 грн. зазначено найменування товару - електротовари. Загальна вартість товару, на який відсутні належним чином оформлені первинні документи становить 8077 грн. 20 коп. Також зафіксовано порушення п. 2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637, а саме не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі х фактичних надходжень в книзі обліку доходів та витрат. Книга на момент перевірки була відсутня, знаходилась вдома, в акті зафіксовано, що приватний підприємець пояснив, що сума виручки за попередній день 960 грн. в книзі обліку доходів та витрат не оприбуткована, буде оприбуткована пізніше. Сума не оприбуткованої готівки складає 960 грн. Акт перевірки підписано приватним підприємцем без заперечень.

За розглядом акту перевірки Державною податковою інспекцією у Генічеському районі прийнято рішення від 16.08.10:

- № 0000042308 на суму 4800 грн. за порушення п. 2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні на підставі п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 № 436/95, у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми (960 грн.х5);

- № 0000032308 на суму 16 154 грн. за порушення п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на підставі ст.ст. 20, 21 вказаного Закону у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами їх реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8077 грн.х2).

Рішення отримані підприємцем належним чином.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основні засади функціонування та діяльності державної податкової інспекції визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених Законами України, мають право здійснювати контроль за: додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України, яким є, насамперед, Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Згідно з преамбулою Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Закон про РРО) цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. У питаннях застосування РРО Закон про РРО є спеціальним, інші акти законодавства, у тому числі й Закон "Про державну податкову службу в Україні", застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом про РРО. Закон про РРО не регламентує детальний порядок проведення планової перевірки таких суб'єктів підприємницької діяльності, як позивач, зазначаючи, що планові або позапланові перевірки здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України. Положення Закону "Про державну податкову службу в Україні" щодо порядку проведення планових перевірок стосується тільки перевірок своєчасності та повноти сплати податків, тому в даному випадку не застосовуються.

У відповідності до сьомої частини статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" дана перевірка вважається позаплановою. Частиною восьмою статті 11-1 Закону "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. У відповідності до положень статті 11-2 Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. В даному випадку, направлення на перевірку було надано підприємцю ОСОБА_1, який розписався в направленні та допустив до перевірки посадових осіб, у підприємця не виникло сумнівів щодо повноважень осіб, які здійснюють перевірку. Таким чином, підприємець сприйняв дану перевірку як таку, що здійснюється на законних підставах, не перешкоджав проведенню перевірки та складанню акту перевірки, тому така перевірка вважається легітимною. Непред'явлення приватному підприємцю наказу керівника податкового органу не вплинуло на допуск податківців до перевірки, тому посилання в подальшому на дану обставину як на підставу визнання висновків перевірки неправомірними, суд вважає намаганням ухилитись від відповідальності за порушення, виявлені при проведенні перевірки.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає неправомірним винесене рішення Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області від 16.08.2010 № 0000032308 на суму 16154 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки підприємець ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування. Статтею 6 Закону № 265 передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Пунктом 12 статті 3 Закону № 265 передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно із статтею 21 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, підставою для застосування штрафних санкцій за нормами ст. 21 Закону про РРО є встановлення факту реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Згідно Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України. Згідно ст. 6 даного Указу суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.

Пунктами 1 та 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1269 визначено, що книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством. Суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Згідно додатку № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 № 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 9.06.1993 № 64, обов'язковому заповненню в Книзі обліку доходів та витрат підлягають графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доход)", "чистий доход". Фіксація в книзі обліку товарних запасів за місцем їх реалізації законодавством не передбачена. Наявність таких первинних документів, як накладні, вимагається від суб'єктів господарювання, які ведуть бухгалтерський облік руху товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. До документів, що підтверджують придбання товарів та є підставою для їх оприбуткування, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Таким чином, накладні є підтвердженням витрат на придбання, а не підставою для обліку товарних запасів, що спростовує тотожність понять "облік витрат на придбання" і "облік товарних запасів". При цьому слід зазначити, що обов'язковим є ведення обліку саме витрат на придбання. До того ж, чинне законодавство не містить прямого обов'язку вести облік витрат на придбання саме за місцем продажу товарів, а також обов'язку зберігати накладні на товар за місцем такого продажу та зазначати реквізити цих накладних в книзі обліку доходів та витрат. Позивач має право взагалі не мати цих накладних, він не несе відповідальності за оформлення накладних, тому що ставка податку, який сплачується таким підприємцем не залежить від його доходу та є фіксованою.

Виходячи з системного аналізу вищезазначених законодавчих актів, суд приходить до висновку, що позивач не зобовязаний здійснювати облік товарів за місцем їх реалізації, а Книга форми № 10 призначена виключно для обліку доходів і витрат підприємця. За неналежне ведення цієї книги встановлена інша відповідальність.

Застосування штрафної санкції до суб'єкта підприємницької діяльності, який реалізує товар і не веде при цьому облік товарів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів і витрат, ст. 21 Закону № 265/95-ВР не передбачено.

Суд вважає правомірним винесене рішення Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області від 16.08.10 № 0000042308 на суму 4800 грн.

Згідно Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.04 № 637 оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Згідно п.2.6 ст. 2 даного Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Оприбуткування готівки це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, або книзі обліку доходів і витрат, або книзі обліку розрахункових операцій; каса це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; під терміном «касові операції» розуміються операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку (п. 1.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.04 №637).

Згідно аб. 3 ст. 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми. Розмір штрафної санкції визначено правомірно, підприємець не надав доказів того, що готівка в сумі 960 грн. була оприбуткована у день її надходження. Підприємець в судовому засіданні пояснив, що на момент перевірки суму виручки за 04.08.10 не оприбуткував в книзі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним задовольнити частково позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_1 в частині скасування рішення про застосування штрафної санкції в сумі 16 154 грн., в решті позову відмовити. Судові витрати не відшкодовуються через відсутність такої вимоги в позовній заяві.

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області в частині стягнення штрафної санкції в розмірі 4800 грн. є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню, в задоволенні решти вимог суд відмовляє. Судові витрати за даним позовом не передбачені законодавством.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 158-164, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов приватного підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області від 16.08.10 № 0000032308 про застосування штрафної санкції в сумі 16 154 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позов Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_4) до бюджету штрафну санкцію в сумі 4800 грн. (чотири тисячі вісімсот гривень) на р/р 31116104700112*;101; призначення платежу 24103822, отримувач відділення Державного казначейства України, в установі банку ГУДКУ у Херсонській області, м. Херсон, МФО 852010.

В решті позову ДПІ у Генічеському районі відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 березня 2011 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 9.2.1