Постанова № 14276950, 28.02.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2011 р. Справа № 2-а-6032/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кравченко К.В.,

при секретарі: Михайленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Бериславському районі

до комунального підприємства «Бериславтеплокомуненерго»

про стягнення податкового боргу,

встановив:

В листопаді 2010 року Державна податкова інспекція у Бериславському районі (надалі – ДПІ) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства «Бериславтеплокомуненерго» (надалі-відповідач), в якому просила стягнути з відповідача податковий борг в сумі 36087 грн., який складається із заборгованості по податку на додану вартість в сумі 36050 грн. та по податку на прибуток в сумі 37 грн..

          В ході розгляду справи представник ДПІ подав заяву від 28.02.2011р., в якій зменшив позовні вимоги на суму 37 грн. у зв’язку із самостійною сплатою відповідачем заборгованості по податку на прибуток.

          З урахуванням відмови ДПІ від частини позовних вимог, провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості по податку на прибуток в сумі 37 грн. слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

          Відповідач надав відзив на позов ДПІ, в якому вказує на сплату ним заборгованості по податку на прибуток в сумі 37 грн. та підтверджує наявність у відповідача заборгованості по податку на додану вартість, яка виникла внаслідок прострочення сплати заборгованості з боку споживачів за спожиті послуги та погашення бюджетної заборгованості з різниці в тарифах, що склала більше 1 млн. грн..

          Представник ДПІ в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав з наведених у позовній заяві підстав.

          Представники відповідача в судовому засіданні частково погодились з позовними вимогами, визнавши наявність у відповідача заборгованості по ПДВ за основним платежем за травень, червень та липень 2010р., та вказали на незрозумілість нарахованих ДПІ штрафних санкцій по ПДВ на суму 19674,51 грн..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд прийшов до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в ДПІ за відповідачем обліковується податковий борг по податку на додану вартість в сумі 35050,51 грн., що складається з самостійно задекларованих відповідачем сум ПДВ за травень 2010р. в розмірі 274 грн., за червень 2010р. в розмірі 8027 грн., за липень 2010р. в розмірі 8027 грн., а також з штрафних санкцій в сумі 19674,51 грн., які застосовані до відповідача податковим повідомленням-рішенням ДПІ від 16.07.2010р. №0001881500/0 на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181.

Наявність податкового боргу по ПДВ за основним платежем за травень-липень 2010р. в загальній сумі 16376 грн. підтверджена наданими ДПІ податковими деклараціями відповідача з ПДВ за ці періоди і відповідачем не оспорюється.

Що стосується наявності у відповідача несплаченого податкового боргу по ПДВ на суму 19674,51 грн. за податковим повідомленням-рішенням ДПІ від 16.07.2010р. №0001881500/0, то як встановлено судом дане повідомлення-рішення було отримано відповідачем 19.07.10р. по пошті, про що свідчить долучене до справи поштове повідомлення про вручення, відповідачем ні в апеляційному, ні в судовому порядку оскаржене не було, а тому це податкове зобов’язання є узгодженим та підлягає виконанню.

Слід також зазначити, що наданими ДПІ матеріалами (витягом з картки обліку платника податку по ПДВ) підтверджується обґрунтованість застосування до відповідача податковим повідомленням-рішенням від 16.07.2010р. №0001881500/0 штрафної санкції на суму 19674,51 грн. на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 внаслідок несвоєчасного погашення відповідачем простроченої заборгованості по ПДВ минулих періодів.

З наведеного ДПІ у позові розрахунку штрафної санкції за податковим повідомленням-рішенням від 16.07.2010р. №0001881500/0, та картки обліку платника податку по ПДВ вбачається, що несвоєчасна сплата відповідачем простроченої заборгованості минулих періодів мала місце 11.01.10р. на суму 20584,09 грн. за рахунок від’ємного значення з ПДВ по декларації відповідача за грудень 2009р.; 22.01.10р. на суму 4705,58 грн.; 24.2.10р. на суму 6625,01 грн. та 23.06.10р. на суму 7434,16 грн..

Таке погашення відбувалось з урахуванням проведених відповідачем оплат поточних зобов’язань з ПДВ, частина яких на підставі п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ зараховувалась ДПІ в погашення простроченого податкового боргу минулих періодів.

Сам факт наявності у відповідача прострочених зобов’язань з ПДВ, які погашались оплатами 11.01.10р. на суму 20584,09 грн., 22.01.10р. на суму 4705,58 грн., 24.2.10р. на суму 6625,01 грн. та 23.06.10р. на суму 7434,16 грн. відповідачем не заперечується.

Таким чином, застосування до відповідача податковим повідомленням-рішенням від 16.07.2010р. №0001881500/0 на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 штрафної санкції в сумі 19674,51 грн. є правомірним.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону №2181 податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У строк, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 відповідач податкові зобов'язання, визначені ним у податкових деклараціях з ПДВ за травень-липень 2010р. та податковим повідомленням-рішенням від 16.07.2010р. №0001881500/0 самостійно не сплатив. В адміністративному або судовому порядку зазначене повідомлення-рішення не оскаржував.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що наведені ДПІ в позовній заяві обставини підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, які зменшені заявою від 28.02.2011р., суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи ДПІ є обґрунтованими, а тому позов ДПІ підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Провадження у справі в частині позовних вимог Державної податкової інспекції у Бериславському районі про стягнення з комунального підприємства «Бериславтеплокомуненерго» податкового боргу по податку на прибуток в сумі 37 грн. – закрити.

Стягнути з комунального підприємства «Бериславтеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 21306772) податковий борг по податку на додану вартість в сумі 36050 грн. (тридцять тисяч п’ятдесят) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 березня 2011 р..

Суддя Кравченко К.В.

кат. 8.1.5