Постанова № 14273665, 28.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 лютого 2011 р. справа № 2-а- 13446/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого - судді Старосєльцевої О.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.,

представників

позивача - Носов К.В.,

відповідача - Шепітько Ю. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Приватного підприємства "Торгівельна мережа №1"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова

проскасування рішення , - В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Торгівельна мережа №1"звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому ( з урахуванням уточнень) просив: 1) скасувати рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 16.07.10 №0000462320 про застосування штрафних санкцій у розмірі 285.472,00грн., 2) скасувати рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 02.09.10 №000522320 про застосування штрафних санкцій у розмірі 63.175,18грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

Викладені в акті №3247/23-206/36225023 від 21.06.2010р. судження суб'єкта владних повноважень про порушення ПП "Торгівельна мережа №1" вимог п. 4 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України»є помилковими, так як ПП не мало господарських взаємовідносин з товаровиробниками агропромислового комплексу. Окрім того, позивач стверджував, що частина суми штрафу і пені були застосовані податковим органом поза межами визначеного ст.250 ГК України строку і відокремлення цієї частини штрафу і пені від загальної суми штрафу і пені є неможливим. В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі міста Харкова з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що прийняті ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова рішення про застосування до позивача штрафних санкцій є правомірними, підстав для їх скасування не має. Отже, позовні вимоги позивача безпідставні та такі, що не підлягають задоволенню.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач, Приватне підприємство "Торгівельна мережа №1", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом - 36225023, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова.

За матеріалами справи відповідачем, ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова було проведено планову виїзну перевірку ПП «Торгівельна мережа № 1»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 24.12.2008р. по 31.12.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 24.12.2008р.по 31.12.2009р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом №3247/23-206/36225023 від 21.06.2010р. (а.с.6-9).

16.07.2010р. відповідач з посиланням на зазначений акт перевірки виніс спірне рішення №0000462320 про застосування штрафних санкцій у розмірі 285.472,00грн. (а.с.10).

Відносно зазначеного вище правового акту індивідуальної дії позивачем була розпочата адміністративна процедура оскарження рішень податкових органів, в межах якої подані позивачем скарги були відхилені, а на адресу позивача додатково направлено рішення від 02.09.2010р. №0000522320 про застосування штрафних санкцій у розмірі 63.175,18 грн.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних рішень слугували викладені в акті № 3247/23-206/36225023 від 21.06.2010р. висновки суб'єкта владних повноважень про вчинення ПП "Торгівельна мережа №1" порушення п. 4 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України», а саме: несвоєчасне перерахування ПП на рахунки товаровиробників агропромислового комплексу України - ЗАТ "Салтівський хлібозавод", ВАТ "Хліб", ТОВ "Попаснянський хлібокомбінат" грошових коштів, отриманих ПП від реалізації належних переліченим суб'єктам господарювання товарів.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість викладених в акті п. 4 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України»суджень субєкта владних повноважень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

Статтею 4 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України»встановлено, що підприємства оптової та роздрібної торгівлі незалежно від форм власності: перераховують інкасовану виручку від реалізації сільськогосподарської продукції та продовольства, придбаних у товаровиробників агропромислового комплексу України, за вирахуванням торгової націнки, не пізніше наступного дня після дня зарахування виручки на рахунки постачальників, після чого платежі здійснюються у встановленому порядку. У разі використання цих коштів підприємствами оптової та роздрібної торгівлі для іншої мети чи залишення їх на рахунку або проведення різного роду операцій щодо незарахування коштів на розрахункові рахунки товаровиробників агропромислового комплексу органами державної податкової служби у безспірному порядку стягується до місцевого бюджету штраф у розмірі 50 відсотків від сум, не перерахованих у встановлені строки зазначеним товаровиробникам; сплачують пеню у розмірі 1,5 відсотка від суми платежу на користь товаровиробника сільськогосподарської продукції та продовольства і 1,5 відсотка від суми платежу до місцевого бюджету за кожен банківський день прострочення платежу, якщо більший розмір пені не обумовлено угодою сторін, з дальшим спрямуванням нарахованих сум на підтримку товаровиробників сільськогосподарської продукції.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, суд доходить висновку, що запроваджена ст.4 згаданого Указу міра юридичної відповідальності за своїми ознаками відповідає наведеному у ст. 238 Господарського кодексу України визначенню адміністративно-господарської санкції.

Відтак, реалізація субєктом владних повноважень цієї міри юридичної відповідальності має відбуватись з урахуванням ст. 250 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), де вказано, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З положень ст..250 Господарського кодексу України витікає, що закінчення будь-якого із передбачених означеною статтею строків, які є рівнозначно присікальними, унеможливлює застосування адміністративно-господарської санкції.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд зауважує, що спірні рішення були винесені податковим органом без врахування приписів ст.250 ГК України і з наявних у справі документів не вбачається можливості виокремити суми штрафу і пені, що були застосовані податковим органом в межах визначеного ст.250 ГК України строку та поза межами названого строку.

Окрім того, при вирішенні спору суд бере до уваги наявні у справі документи, з яких вбачається, що 16.03.2009р. між позивачем, ПП "Торгівельна мережа №1" та ВАТ «Хліб»(ідентифікаційний код - 00376107) був укладений договір поставки № 100, за яким ВАТ «Хліб»зобов'язується постачати ПП «Торгівельна №1»продовольчі товари (хлібобулочні вироби), а останнє - своєчасно здійснювати їх оплату. Оплата здійснюється на умовах відстрочки платежу, протягом 14 днів з моменту поставки товару і підписання уповноваженими представниками сторін відповідної накладної.

01.04.2009р. між позивачем, ПП "Торгівельна мережа №1" та ТОВ «Попаснянський хлібокомбінат»(ідентифікаційний код - 33224912) був укладений договір поставки № 7, за яким ТОВ «Попаснянський хлібокомбінат»зобов'язується постачати ПП «Торгівельна мережа №1»продовольчі товари (хліба вироби), а останнє - своєчасно здійснювати їх оплату. Оплата здійснюється на умовах від платежу, протягом 10 днів з моменту поставки товару і підписання уповноваженими представниками сторін відповідної накладної.

01.04.2009р. між позивачем, ПП "Торгівельна мережа №1" та ЗАТ «Хлібозавод «Салтівський»(ідентифікаційний код - 31340536) був укладений договір поставки № 18, за яким ЗАТ «Хлібозавод «Салтівський»зобов'язується постачати ПП «Торгівельна мережа №1»продовольчі товари (хліба вироби), а останнє - своєчасно здійснювати їх оплату. Оплата здійснюється на умовах відстрочки платежу, протягом 14 днів з моменту поставки товару і підписання уповноваженими представниками сторін відповідної накладної.

В ході розгляду справи судом встановлено, що перелічені вище договори в судовому порядку недійсними не визнані, підстав для визнання їх нікчемними не має, а тому відсутні підстави для неврахування положень цих договорів щодо строків розрахунків між позивачем та контрагентами за отриману і реалізовану продукцію.

Доказів належності ЗАТ "Салтівський хлібозавод", ВАТ "Хліб", ТОВ "Попаснянський хлібокомбінат" до кола товаровиробників агропромислового комплексу України відповідач до матеріалів справи не подав, натомість з приєднаних до справи листів ПАТ "Хліб", ЗАТ "Хлібозавод "Салтівський", ТОВ "Попаснянський хлібозавод" слідує, що перелічені суб'єкти господарювання не є товаровиробниками і не відносяться до агропромислового комплексу.

Додатково суд зважає, що згідно з актом №3247/23-206/36225023 від 21.06.2010р. порушення п. 4 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України»було виявлено податковим органом лише за взаємовідносинами ПП "Торгівельна мережа №1" з ЗАТ "Салтівський хлібозавод", ВАТ "Хліб", ТОВ "Попаснянський хлібокомбінат" (стор.43 акту; а.с.7).

Водночас з цим, з витребуваного судом від ДПІ розрахунку спірної суми штрафу випливає, що до застосованої податковим органом суми штрафу увійшли також епізоди взаємовідносин позивача, ПП "Торгівельна мережа №1" з ВАТ "Орехівський хлібокомбінат", ЗАТ "Хлібозавод Комсомольський", ВАТ "Хлібокомбінат Краматорський", тобто епізоди, які не відображені в акті №3247/23-206/36225023 від 21.06.2010р.

Аналізуючи положення п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом Інструкція), Порядку направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758; далі за текстом - Порядок), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії у формі рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, які ухвалюються органами податкової служби, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих рішень містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих рішеннях.

Оскільки в акті №3247/23-206/36225023 від 21.06.2010р. не наведено жодних фактів вчинення позивачем порушення ст.4 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України»за взаємовідносинами з ВАТ "Орехівський хлібокомбінат", ЗАТ "Хлібозавод Комсомольський", ВАТ "Хлібокомбінат Краматорський", то притягнення ПП "Торгівельна мережа №1" до відповідальності за ці епізоди є неправомірним.

Відтак, встановлені судом в ході розгляду і вирішення справи обставини достеменно доводять, що у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не забезпечив дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, оскільки застосував штраф і пеню поза межами визначеного ст. 250 ГК України строку та за порушення, які не викладені в акті перевірки.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки в ході судового розгляду ДПІ не було доведено за правилами ч.2 ст.71 КАС України правомірності мотивів винесення спірних рішень, то поданий позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат по справі належить провести за правилами ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства "Торгівельна мережа №1" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування рішення задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 16.07.2010р. №0000462320 про застосування до Приватного підприємства «Торгівельна мережа № 1»штрафних санкцій у розмірі 285472,00грн.

3. Скасувати рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 02.09.2010р. №0000522320 про застосування до Приватного підприємства «Торгівельна мережа № 1»штрафних санкцій у розмірі 63175,18 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Торгівельна мережа №1"(місцезнаходження вул. Морозова, буд. № 11, м. Харків, 61036; код ЄДРПОУ 36225023) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

5.Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

6.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 04.03.2011 року.

СуддяСтаросєльцева О.В.