Постанова № 14273663, 10.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 березня 2011 р. № 2-а- 16447/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Білової О.В.,

за участю секретаря Романенко Т.С.,

за участю: представника позивача Солдатової Я.А., відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю,

В С Т А Н О В И В:

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення в примусовому порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості, незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 11353,93 грн., обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

ОСОБА_2 23.10.2008 року звернулася за сприянням у працевлаштуванні до Дзержинського районного центру зайнятості, де був зареєстрований з відкриттям персональної картки. За заявою ОСОБА_2, наказом від 30.10.2008 року йому надано статус безробітного і призначена виплата допомоги по безробіттю з 30.10.2008 р. по 24.10.2009 р. Позивачем при проведенні перевірки було встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа підприємець, одночасно перебував на обліку в службі зайнятості як безробітний та отримував матеріальне забезпечення на випадок безробіття. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним.

Представник позивача - Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості Солдатова Я.А. в судове засідання зявилася, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання зявився, проти позову заперечував, посилаючись на те, що в період отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття, фактично не працював як фізична особа підприємець та не отримував доходу, а отже, відсутні підстави для повернення відповідачем отриманого матеріального забезпечення по безробіттю. Згідно наданих письмових заперечень зазначив, що його підприємницька діяльність мала бути припинена в 1995 році, оскільки відповідач не надавав до органів державної податкової служби податкову звітність. Чи була вона дійсно припинена в 1995 році, відповідачу не відомо.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

23.10.2008 року ОСОБА_2 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Дзержинського районного центру зайнятості з заявою про вирішення питання щодо працевлаштування та надання статусу безробітного, де був зареєстрований як шукаючий роботу з відкриттям персональної картки № НОМЕР_2 (а.с.7-13)

Відповідно до положень ст. 22 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02 березня 2000 року № 1533-ІІІ, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Згідно поданої заяви, відповідачу наказом від 30.10.2008 року № НТ 081030 було надано статус безробітного як застрахованій особі без урахування страхового стажу відповідно до п.п. 2.4 ст. 22 та п. 2 ст. 23 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, п.п. 2.7, 2.9 Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, та розпочато нарахування та виплата допомоги по безробіттю в період з 30.10.2008 р. по 24.10.2009 р., що підтверджується Витягом із наказів про прийняття рішення щодо відповідача (а.с.14).

Судом, з копії довідки та витягу з Єдиного державного реєстру фізичних осіб і юридичних осіб встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа підприємець з 19.12.1994 року, станом на 25.02.2011 року реєстрації припинення підприємницької діяльності відповідача проведено не було. Згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Господарським судом Харківської області 24.02.2010р., 06.03.2010р. прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності відповідача, стан відповідача за обліковими документами «в стані припинення підприємницької діяльності».

Згідно статті 2 Закону України “Про зайнятість населення” від 01 березня 1991 року № 803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Частиною 3 ст. 1 Закону України “Про зайнятість населення” встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, та, зокрема, ті громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

Виходячи з аналізу зазначених норм, а також того, що відповідач з 19.12.1994 року був зареєстрований як фізична особа підприємець, суд приходить до висновку, що статус відповідача в період отримання допомоги по безробіттю не може бути визначений як безробітний, та наявні підстави для віднесення відповідача до категорії зайнятого населення.

З розрахунку коштів, які підлягають поверненню, виплачених відповідачу за період з 30.10.2008 р. по 24.10.2009 р. вбачається, що відповідачу за вказаний період була нарахована та виплачена допомога по безробіттю в сумі 11353,93 грн.

Як вбачається з наказу Харківського обласного центру зайнятості від 05.11.2008 року № 452, в м. Харкові створено Харківський міський центр зайнятості, який є правонаступником, зокрема, Дзержинського районного центру зайнятості.

Згідно Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 162 від 20.07.2010 року, складеного Харківським міським центром зайнятості, встановлено, що ОСОБА_2 приховав факт реєстрації як фізичної особи підприємця. (а.с.16).

На підставі виявлених правопорушень з боку відповідача директором Харківського міського центру зайнятості винесено наказ про повернення коштів № 482 від 20.07.2010 року, у якому передбачено вжиття заходів по поверненню коштів., виплачених ОСОБА_2 як допомога по безробіттю у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю (а.с.21).

23.07.2010 року відповідачу був направлений лист - претензія за вих. № 9458 про необхідність повернення коштів, отриманих незаконним шляхом, як допомогу по безробіттю.

Пунктом 2 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 60/62 від 13.02.2009 року (далі Порядок) встановлено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. 7 Порядку рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Відповідно до п. 8 Порядку встановлено, що у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що позивачем вчинено дії щодо встановлення обставин, які впливають на порядок виплати матеріальної допомоги по безробіттю, прийнято рішення в межах визначених повноважень та з визначених законом підстав про повернення допомоги по безробіттю, яке надіслано відповідачу. На момент розгляду справи сума отриманої допомоги по безробіттю відповідачем не повернута.

Посилання відповідача на те, що в період отримання матеріального забезпечення на випадок він фактично не працював та прибутку не отримував, а отже відсутні підстави для повернення коштів, не приймається судом як підстава для відмови в задоволення позову, оскільки факт реєстрації відповідача як фізичної особи - підприємця в період з 19.12.1994р. підтверджується належними доказами, відповідач власноруч підписав заяву про вирішення питання щодо його працевлаштування та надання статусу безробітного, де зазначено, що на час написання заяви відповідач не зареєстрована як фізична особа підприємець, повідомивши центру зайнятості інформацію, яка не відповідала дійсності.

Факт неподання відповідачем податкової звітності до податкових органів автоматично не призвів до скасування його реєстрації в якості фізичної особи підприємця, так само як і рішення Господарського суду Харківської області , прийняте вже після зняття відповідача з обліку осіб, які шукають роботу і безробітних.

Той факт, що порушення відповідачем умов отримання статусу безробітного та безпідставного отримання допомоги по безробіттю встановлені позивачем після зняття відповідача з обліку центром зайнятості не може бути визнано судом достатньою підставою для відмови у стягненні сум отриманої допомоги.

Посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду не є обґрунтованим, оскільки такий строк починає перебіг з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, в даному випадку - невиконання у добровільному порядку рішення про повернення допомоги по безробіттю № 482 від 20.07.2010 року. Тому твердження відповідача про початок перебігу строку звернення до суду з 22.06.2010 року є хибним.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та з відповідача підлягає стягненню на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості незаконно отримана допомога по безробіттю в сумі 11353,93 грн.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 11353,93 грн. (одинадцять тисяч триста пятдесят три гривні 93 копійки) на користь Фонду загальнообов 'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 137-а, р/р 37177300802007 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЗКПО 36224721).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 15 березня 2011 року.

Суддя Білова О.В.