Постанова № 14226224, 03.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2011 р. справа № 2а/0570/1066/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

за участю представників сторін:

позивача:Бобровського П.К.

відповідача:Капустинської О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Дочірнього підприємства “Інгаз” до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство “Інгаз” (надалі позивач, ДП “Інгаз”) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя (надалі відповідач, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000842300/0 від 20.12.2010р.

Позов мотивовано незаконним виключенням суми податку на додану вартість у розмірі 397 333,00 грн. з бюджетного відшкодування з вказаного податку на розрахунковий рахунок підприємства по деклараціям за жовтень, листопад 2009р., січень, лютий, березень, липень та серпень 2010р. відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000842300/0 від 20.12.2010р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву за змістом яких проти вимог позивача заперечував, оскільки при відпрацюванні ланцюгів постачальників ДП «Інгаз», за матеріалами позапланових зустрічних перевірок виявлено факти взаємовідносин із субєктами господарювання, які визнані банкрутами та юридичними особами, які ліквідовані або мають при наданні декларацій з ПДВ статус «до відома», неможливо підтвердити транспортування криптоново-ксенонової суміші, неможливо вказати ланцюг постачання у звязку з невірно визначеною кількістю та вартістю товарів, тобто дослідити до кінцевого виробника не надається можливим.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Дочірнє підприємство «Інгаз» зареєстроване розпорядженням Маріупольського виконавчого комітету міської Ради народних депутатів під №985 від 30.06.1994р., перереєстровано розпорядженням виконкомом Маріупольської міської ради народних депутатів №493/жзю-1 від 18.05.1999р.

Свідоцтво про державну реєстрацію видано виконкомом Маріупольської міської ради 18.05.1999р., рег. №944/990 ЖОЮ№1, код підприємства за ЄДРПОУ 14361569.

20.12.2010р. ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя проведена невиїзна документальна перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по ДП “Інгаз” за період жовтень, листопад 2009р., січень, лютий, березень, липень та серпень 2010р., за наслідками якої складено акт від 20.12.2010р. №1420/23-111/14361569.

Зазначеною перевіркою встановлено наступні порушення:

п. 1.8. ст.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, внаслідок чого позивачем завищено заявлену суму податкового кредиту на 397333,00 грн., у т.ч.: жовтень 2009 132138,00 грн., листопад 2009р. 77248,00грн., січень 2010р.- 55767,00 грн., лютий 2010р.- 55359грн., березень 2010р. 21667,00грн., липень 2010- 6104,00грн. та серпень 2010р.- 49050,00грн.

На підставі висновків акту від 20.12.2010р. №1420/23-111/14361569 відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 20.12.2010р. №0000842300/0, яким у звязку з порушенням позивачем п. 1.8 ст.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 397 333,00 грн. Копії усіх перелічених документів наявні у матеріалах справи.

За змістом п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” (із врахуванням змін та доповнень) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності з підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 вказаного закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно пп.. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

За змістом пп.. 7.2.6 п. 7.2 вказаного закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Як вбачається з висновків Акту перевірки від 20.12.2010р. у позивача встановлено завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодування за період жовтень, листопад 2009р., січень, лютий, березень, липень та серпень 2010р. на загальну суму 397333 грн. внаслідок відпрацювання ланцюгів постачальників ДП «Інгаз», за матеріалами позапланових зустрічних перевірок виявлено факти взаємовідносин із субєктами господарювання, які визнані банкрутами та юридичними особами, які ліквідовані або мають при наданні декларацій з ПДВ статус «до відома», неможливо підтвердити транспортування криптоново-ксенонової суміші, неможливо вказати ланцюг постачання у звязку з невірно визначеною кількістю та вартістю товарів, тобто дослідити до кінцевого виробника не надається можливим.

Щодо визнаних банкрутами та ліквідованими:

Фактичні обставини справи свідчать, що ДП “Інгаз” мало господарські відносини з ТОВ «Боском» (іпн 336545805648) у грудні 2009р. - за роботи на суму ПДВ 65619,12грн., січні 2010р. - за роботи на суму ПДВ 42886,95грн. та лютому 2010р. - за роботи на суму ПДВ 57896,71грн.

Згідно отриманих відповідей від ДПІ у Київському районі м.Донецька відповідачем встановлено, що ТОВ «Боском» - посередник. За ланками постачання відповідач спрямував запити, та отримав відповідь, що провести зустрічну перевірку по ланцюгу постачання робіт в ТОВ «Кріптон» (іпн 360622405644) неможливо, оскільки ТОВ «Кріптон» визнано банкрутом та ліквідовано на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 08.06.2010р. Також 21.06.2010р. до ЕДР внесено запис №126611700050307 про припинення юридичної особи ТОВ «Кріптон» у звязку з визнанням її банкрутом.

Щодо надання декларацій з ПДВ які мають статус «до відома».

У серпні 2010р. ДП «Інгаз» мало господарські відносини з ТОВ «Кріосервіс» (іпн 317389705633), яке постачало позивачу вуглекислоту рідку на суму ПДВ 4189,0 грн.

Згідно отриманої відповідачем від ДПІ у Київському районі м.Донецька відповіді підприємство ТОВ «Кріосервіс» звітує, але має статус «до відома».

Щодо неможливості підтвердити транспортування криптоново-ксенонової суміші.

У серпні жовтні 2009р. ДП «Інгаз» мало господарські відносини з ТОВ «Айсблік» (іпн 142993015535) м.Одеса. Відповідач направив до ДПІ у Приморському районі м.Одеси запит на проведення зустрічної перевірки. Згідно отриманої відповіді, провести зустрічну перевірку по ТОВ «Айсблік» не можливо у звязку з невірно визначеною кількістю та вартістю товарів.

Щодо неможливості підтвердити суми податкового кредиту (вказати ланцюг постачання) у звязку з тим, що не надано відповідь на запит (не надається можливим дослідити кінцевого виробника).

У липні 2010р. (податковий кредит червня 2010р.) ДП «Інгаз» мало господарські відносини з ТОВ ВТФ «Авіас» (іпн 142993015535) м.Дніпропетровськ основний постачальник ДП «Інгаз».

Згідно відповіді ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, провести зустрічну перевірку ТОВ ВТФ «Авіас» та встановити кінцевого виробника не можливо.

На підставі матеріалів зустрічних перевірок відповідач зробив висновок, що визначити податкові зобовязання з ПДВ ТОВ ВТФ «Авіас», ТОВ «Айсблік», ТОВ «Кріосервіс», ТОВ «Кріптон» та підтвердити факт сплати податку в бюджет України не можливо, і як слідство, неможливо підтвердити факт отримання підприємством права на податковий кредит.

У спірному акті перевірки встановлено виконання контрагентами позивача всіх умов договорів щодо виконання робіт та постачання товарів, що підтверджується видатковими та податковими накладними, актами виконаних робіт.

Вказані обставини сторонами у справі не спростовуються.

Позивачем до складу податкового кредиту, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ ВТФ «Авіас», ТОВ «Айсблік», ТОВ «Кріосервіс», ТОВ «Кріптон», відповідно виконання вказаних вище господарських угод, віднесено податок на додану вартість у сумі397333,00 грн., у т.ч.:

жовтень 2009 132138,00 грн., листопад 2009р. 77248,00грн., січень 2010р.- 55767,00 грн., лютий 2010р.- 55359грн., березень 2010р. 21667,00грн., липень 2010- 6104,00грн. та серпень 2010р.- 49050,00грн.

Включення даних сум до складу податкового кредиту, наявність підтверджуючих первинних документів та податкових накладних відповідачем не спростовується.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що за наслідками подання ДП «Інгаз» декларацій з від'ємним значенням з податку на додану вартість, відповідачем здійснені позапланові документальні перевірки за періоди: жовтень 2009р. підтверджено відшкодування, листопад 2009р. підтверджено відшкодування, січень 2010 підтверджено відшкодування, лютий 2010 підтверджено відшкодування, березень 2010 підтверджено відшкодування, липень 2010р. підтверджено відшкодування, серпень 2010р. підтверджено відшкодування. За результатами перевірки відповідачем не встановлено укладання позивачем нікчемних (недійсних) правочинів.

Як вбачається із висновків відповідача, зменшення суми бюджетного відшкодування є наслідком визнання банкрутом та ліквідацією ТОВ «Боском», надання декларацій з ПДВ які мають статус «до відома» ТОВ «Кріосервіс», неможливості вказати ланцюг постачання ТОВ «Айсблік» та ТОВ ВТФ «Авіас», що були контрагентами по ланцюгу придбання.

Відповідач не спростовує правомірності виданих податкових накладних та не надав доказів того, що на момент здійснення господарських операцій позивач не мав права відносити до податкового кредиту суми податку на додану вартість.

Також фактів щодо неперерахування позивачем податку на додану вартість, сплаченого в ціні продукції та виконаних робіт, що придбавалась за спірні періоди відповідачем не надано. Обставини щодо сплати позивачем податку на додану вартість, податковим органом не спростовувались.

Позивачем до матеріалів справи надано копії платіжних доручень щодо перерахування спірних сум податку на додану вартість в ціні продукції та виконаних робіт в оплату укладених договорів з ТОВ ВТФ «Авіас», ТОВ «Айсблік», ТОВ «Кріосервіс», ТОВ «Кріптон» (копії в матеріалах справи).

Таким чином, питання щодо виникнення права платника на податковий кредит та, відповідно, повернення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, поставлено в залежність від встановлених фактів взаємовідносин із субєктом господарювання, який визнаний банкрутом та ліквідований після проведення господарських операцій з позивачем, підприємством що мають при наданні декларацій з ПДВ статус «до відома», неможливістю дослідити ланцюг постачання до кінцевого виробника.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначається, що бюджетне відшкодування - це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених даним Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений пунктом 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Згідно підпункту 7.7.1. пункту 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з вказаним підпунктом, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з вказаним підпунктом, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутностізараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2. пункту 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, відповідно до викладених норм, сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість розраховується на основі показників сум податкового кредиту з податку на додану вартість та податкового зобовязання з вказаного податку та у випадку відємного значення податку на додану вартість відшкодуванню підлягає частина, що фактично була сплачена платником податку постачальникам товару.

Законодавець встановлює прямий взаємозвязок між фактично перерахованою до бюджету сумою податку та розміром бюджетного відшкодування. При цьому, Закон України “Про податок на додану вартість” не ставить у залежність право платника податку на отримання бюджетного відшкодування від факту перерахування постачальником сум податку до бюджету, сплачених покупцем у ціні товару чи наданих послуг.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обставини на які посилається відповідач не є правовою підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зменшення суми податкового кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем надані докази, якими він обґрунтовує свої вимоги і вони є належними.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, виніс спірне податкове повідомлення-рішення діяв на підставі та у межах повноважень що передбачені Конституцією та законами України, проте не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням зазначеного суд задовольняє позов у повному обсязі

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства “Інгаз” до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя задовольнити повністю.

Визнати недійсними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя №0000842300/0 від 20.12.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 22090200 Державне мито, р/р 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, Банк Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області на користь Дочірнього підприємства “Інгаз” (ЄДРПОУ 14361569) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 03 березня 2011 року у присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі виготовлена 04 березня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.